Рішення

від 26.05.2015 по справі 173/475/15-ц

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/475/15-ц

Провадження №2/173/420/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015 м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Демяненко С.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Б.А.Н.К. Кредит Партнер», приватного підприємства «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+» про визнання недійсним договорів та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер» про визнання недійсними договорів та стягнення коштів. Під час розгляду справи позивач уточнила свої позовні вимоги та пред'явила вимоги також до приватного підприємства «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+». В обґрунтування уточненої позовної заяви зазначено, що в лютому 2015 року позивач в газеті «Верхньодніпровські оголошення» побачила оголошення ТОВ «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер», яке пропонувало надати позику протягом одного дня. Тому 26 лютого 2015 року позивач звернулася до відповідачів та уклала з приватним підприємством «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+» договір № 109987 про надання послуг із оформлення договору та включення клієнтів до фінансової пропозиції «Кредит-Партнер».після підписання договору позивач сплатила 5760 грн. гарантійної суми та їй було надано для підписання угоду № 209987 та додаток № 1 до неї про надання їй нібито позики в сумі 200000 грн. вже після підписання договору представник відповідача повідомила, що позивач не зможе отримати протягом одного дня бажану суму позики. Коли позивач відмовилась від договору, представник відповідача повідомила, що необхідно написати письмову заяву того ж дня. Таким чином позивач вважає, що умови укладених нею угод не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, а тому вони є недійсними. Неправомірними діями відповідачів, які полягали у наданні недостовірної інформації в рекламі, позивачу було завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 5000 грн. На підставі вищевикладеного позивач просила суд визнати недійсним в цілому договір № 109987 від 26 лютого 2015 року, укладений між нею та ПП «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+» та визнати недійсною угоду № 209987 та додаток № 1 до неї від 26 лютого 2015 року, укладені між нею та ТОВ «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер»; стягнути з ПП «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+» на її користь 5760 грн. та стягнути з відповідачів на її користь завдану моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили суд задовольнити заявлені позовні вимоги. Позивач, будучи допитаною як свідок, суду показала, що в лютому 2015 року вона побачила оголошення в газеті, в якому пропонувалось отримати позику протягом одного дня. Вона звернулася до представника відповідачів в м. Дніпродзержинськ з метою отримання позики 200000 грн. В офісі м. Дніпродзержинськ представник відповідача повідомила умови отримання позики протягом одного дня, порядок повернення позики. Умови, запропоновані відповідачами, позивача влаштовували, тому вона погодилась і підписала угоду, сплатила 5760 грн., яка страхову чи гарантійну суму для отримання кредиту. Їй пояснили, що після оплати 5760 грн. вона отримує позику в сумі 200000 грн. Проте після оплати представники відповідача втратили до неї інтерес та взагалі припинили спілкування, тому вона вирішила звернутися до суду.

Представник позивача суду пояснив, що відповідачі ввели позивача в оману щодо умов та природи договору, який було між ними укладено, оскільки надали неправомірну інформацію в рекламі і потім, до підписання договору, пояснювали, що позивач отримає бажаний кредит протягом одного дня, проте їм було відомо, що позивач ці кошти не отримає, тобто відповідачі свідомо повідомили неправдиву інформацію щодо умов договору. Якби позивач знала, що не отримає кошти того ж дня, не підписала би угоду.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи без їх участі не надали.

У відповідності до ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, допитавши позивача як свідка, дослідивши письмові докази та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

26 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та приватним підприємством «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+» було укладено договір № 109987 про надання послуг із оформлення Договору та включення Клієнтів до Фінансової Пропозиції «Кредит-Партнер» (а.с.4). Також 26 лютого 2015 року ОСОБА_2 сплатила за реквізитами, наданими відповідачем, 5760 грн. (а.с.8).

Суд вважає даний договір недійсним з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Частиною 1 ст.229 Цивільного кодексу України передбачено, що істотне значення мають обставини природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей та якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Згідно з рекламним оголошенням в рекламно-інформаційному тижневику «Верхньодніпровські оголошення» відповідач пропонував надати кредит протягом однієї доби (а.с.22,25). Тобто відповідач, розмістивши оголошення в рекламно-інформаційному тижневику пропонував саме надати кредит (на умовах в офісі), тобто надати на певний строк грошові кошти іншій особі на умовах платності та строковості. Проте, як після підписання договору так і на момент розгляду справи судом, позику позивач не отримала.

Суд приймає до уваги як доказ показання позивача про те, що в офісі відповідача працівники свідомо повідомили їй неправдиві відомості про те, що вона отримає позику протягом однієї доби за умови сплати «гарантійної суми» та роз'яснювали графік погашення заборгованості, проценти за користування кредитними коштами тощо. Про жодні умови укладення договору про надання консультації позивачу не повідомляли. З умовами договору, який було підписано позивачем, вона ознайомилася лише після сплати 5760 грн. Таким чином, підписуючи договір, позивач усвідомлювала, що укладає з відповідачем, приватним підприємством «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+» договір позики на умовах, які були повідомлені приватним підприємством «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+». Таким чином, враховуючи дії відповідача, приватного підприємства «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+» як до укладання договору, а саме розміщення оголошення, яке містить неправдиву інформацію щодо природи правочину, який пропонується укласти, дії представників приватного підприємства «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+» під час укладання договору в офісі в м. Дніпродзержинськ, а саме те, що договір було надано для ознайомлення лише після сплати позивачем 5760 грн., а також подальші дії відповідача, після укладання договору, на думку суду, свідчать про навмисне введення приватним підприємством «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+», як однією із сторін договору, в оману ОСОБА_2, як другу сторону договору, щодо природи правочину, який було укладено, прав та обов'язків сторін. Ознакою обману в даному випадку є те, що приватному підприємству «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+» було відомо, що буде укладено договір про надання послуг із оформлення договору, а не договір позики і якби друга сторона договору, ОСОБА_2, володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою. Недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Частиною першою ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Окрім того, суд вважає, що до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, приватним підприємством «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+», підлягають застосування положення Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Згідно з п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ОСОБА_3 Європи від 17 травня 1973 року N 543, зокрема, передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача.

Приймаючи до уваги обставини укладення спірного договору, суд приходить до висновку, що зміст договору № 109987, укладеного між приватним підприємством «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+» та ОСОБА_2 не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, а саме вимогам справедливості та добросовісності, оскільки його зміст не відповідає тим умовам договору, про які повідомляв відповідач, свідомо приховуючи природу правочину, та на які позивач погоджувався, розраховуючи на добросовісність іншої сторони правочину.

Жодних доказів на спростування встановлених судом обставин відповідачем не було надано, а тому суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача в частині визнання договору № 109987 від 26 лютого 2015 року, укладеного між приватним підприємством «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+» та ОСОБА_2 недійсним.

Згідно з ч.2 ст.230 Цивільного кодексу України, сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину. Також ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Судом встановлено, що у зв'язку з вчиненням правочину, який визнано судом недійсним внаслідок застосування однією із сторін договору обману, позивачу було завдано збитки на загальну суму 5670 грн. - грошові кошти, сплачені відповідачу (а.с.8), які підлягають стягненню з приватного підприємства «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+» на користь позивача, тобто у межах заявлених позовних вимог.

Суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача завданої моральної шкоди. З урахуванням глибини душевних страждань, яких зазнала позивач у зв'язку з укладенням договору із застосуванням з боку іншої сторони обману, враховуючи вимог розумності та справедливості, суд вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача приватного підприємства «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+» на користь позивача в сумі 1000 грн.

Також судом встановлено, що 26 лютого 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер» та ОСОБА_2 було укладено угоду № 209987 з додатком 1 до неї (а.с.5-6).

Згідно зі ст. 6 цього договору угода набуває чинності та юридичної сили на другий робочий день з моменту її укладання та підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, передбачених цією угодою та додатками до неї. Усі додатки до даної Угоди набувають чинності та юридичної сили з моменту їх підписання сторонами, але в жодному разі не раніше набуття чинності цієї угоди і діють до повного виконання усіх умов сторонами. Усі підписані додатки до даної угоди є невід'ємними її складовими частинами.

В судовому засіданні позивач, будучи допитаною як свідок, суду показала, що додаток № 2 до угоди вона не бачила та не підписувала.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зі змісту угоди № 209987 від 26 лютого 2015 року вбачається, що угода та додатки до неї набувають чинності з моменту їх підписання сторонами. Оскільки сторонами угоди (ТОВ «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер» та ОСОБА_2) не було підписано додаток № 2, який є невід'ємною складовою частиною угоди № 209987, суд приходить до висновку, що між сторонами не було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов договору в належній формі, тобто у письмовій формі, а тому угода № 209987 від 26 лютого 2015 року, укладена між ТОВ «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер» та ОСОБА_2, та додатки до неї є неукладеною, а тому в силу вимог ст. 215 Цивільного кодексу України не може бути визнана недійсною.

У зв'язку з чим суд вважає необґрунтованим вимоги позивача про визнання недійсною угоди № 209987 та додатку № 1 до неї від 26 лютого 2015 року, укладеної між нею та ТОВ «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер», а тому в цій частині позову необхідно відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у відповідності до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача було звільнено від сплати судового збору, у зв'язку з чим з відповідача приватного підприємства «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+» підлягає стягненню судовий збір в дохід держави з урахуванням ставок за позовні вимоги майнового та немайнового характеру.

Також позивачем надано квитанцію про понесення нею процесуальних витрат на правову допомогу в сумі 750 грн. (а.с.14)

Згідно зі ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Із наданою позивачем квитанції про оплату юридичних послуг не вбачається розрахунку витрат часу на надання правової допомоги з урахуванням Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», оскільки згідно зі ст. 1 цього Закону розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

У зв'язку з чим суд вважає, що понесені позивачем витрати на правову допомогу не підлягають стягненню з відповідача у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 203, 215, 230 Цивільного кодексу України, ст.ст.10,11,60,88, 84, 212-215, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 1, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Б.А.Н.К. Кредит Партнер» про визнання недійсним договорів та стягнення коштів - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір № 109987 від 26 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та приватним підприємством «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+».

Стягнути з приватного підприємства «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+» (код ЄДРПОУ 37898528, адреса: вул.Коцюбинського, 38, м. Вінниця, 21001) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) 5760 грн. - в рахунок відшкодування завданих збитків та 1000 грн. - в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з приватного підприємства «Б.А.Н.К. Кредит-Партнер+» (код ЄДРПОУ 37898528, адреса: вул.Коцюбинського, 38, м. Вінниця, 21001) судовий збір в дохід держави в сумі 487 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, проте не були присутні під час проголошення рішення суду, мають право оскаржити його протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко