Рішення

від 25.06.2015 по справі 521/21081/14-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/21081/14-ц

№ пр.2/521/1419/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року Малиновський районний суд м. Одеси

в складі: судді - Буран О.М.

при секретарі - Янкул Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мігфінанс» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та уточнивши позовні вимоги просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Мігфінанс» за договором позики грошову суму у розмірі 30 250,00 гривень та судові витрати, пов*язані з розглядом справи, а також витрати, пов*язані з наданням правової допомоги у загальному розмірі 2 342,38 гривень.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач, посилається на те, що між ТОВ «Мігфінанс», яке має право провадити фінансову діяльність та надавати фінансові послуги, укладено з відповідачем в письмовій формі договір позики від 14.08.2014р. №2014-04-00440, згідно з п.1 якого ТОВ «Мігфінанс» надав позичальнику позику у розмірі 2 500 грн. 00 коп., з нарахуванням відсотків у розмірі 2% за кожен день користування позичальником грошовими коштами (732% річних). Відповідно до п.3.1 вказаного договору 23.08.2014р. позичальник зобов'язався повернути позикодавцю отриману позику та відсотки за користування нею. Згідно з видатковим касовим ордером від 14.08.2014р. позичальнику видано позичкові кошти в розмірі 2 500 грн. 00 коп., як це обумовлено договором позики. Однак, незважаючи на закінчення встановленого договором строку повернення отриманої позики, свої зобов'язання позичальником не виконуються; останнім не повернуто позикодавцю отриману позику та відсотки за користування нею в термін, обумовлений пунктом 3.1 договору. З метою відновлення свого порушеного права, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Представник позивача подав суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Відповідач, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був сповіщений належним чином у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надання оголошення у засобах масової інформації, причини своєї неявки відповідач суду не повідомив.

Враховуючи, що в матеріалах справи є достатньо доказів для встановлення фактичних відносин сторін, суд, зі згоди представника позивача, відповідно до ст. 224 ЦПК України, вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач, ТОВ «Мігфінанс» зареєстроване у м.Харкові, згідно з виписки з Єдиного державного реєстру від 23.10.2012р., а також здійснює свою господарську діяльність на території Одеської області. З довідок Головного управління статистики у Харківській області, виданих у жовтні 2012 року вбачається, що ТОВ «Мігфінанс» має право провадити фінансову діяльність та надавати фінансові послуги.

У судовому засіданні встановлено, що між позивачем, ТОВ «Мігфінанс» з одного боку, та відповідачем, ОСОБА_1 з іншого боку, відповідно до вимог ст.ст.1046-1050 ЦК, було укладено в письмовій формі договір позики від 14.08.2014р. №2014-04-00440

Дгідно з п.1 вказаного договору, ТОВ «Мігфінанс» надало позичальнику позику у розмірі 2 500, 00 грн. з нарахуванням відсотків у розмірі 2% за кожен день користування позичальником грошовими коштами (732% річних). Відповідно до п.3.1 вказаного договору, 23.08.2014р. позичальник зобов'язався повернути позикодавцю отриману позику та відсотки за користування нею.

Згідно з видатковим касовим ордером від 14.08.2014р., позичальнику було видано позичкові кошти в розмірі 2 500,00 грн., обумовлені вказаним договором.

Однак, незважаючи на закінчення встановленого договором строку повернення отриманої позики, свої зобов'язання позичальником не виконано, а саме, відповідачем, ОСОБА_1 не повернуто позикодавцю отриману позику та відсотки за користування нею в термін, обумовлений пунктом 3.1 договору позики. Жодних доказів, які б свідчили про повернення позичальником отриманої позики та відсотків за користування нею, відповідачем суду представлено не було.

Згідно ч.1ст. 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Аналіз частини другої статі 1047 ЦК України свідчить про те, що на підставі укладеного між сторонами договору позики, між ними виникли зобов'язальні правовідносини.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У порушення прийнятих на себе зобов'язань до теперішнього часу відповідач не повернув суми позики. На вимогу позивача про повернення позики, відповідач ухиляється, тому відповідно до ст. 610, 1049 ЦК України, порушує умови виконання зобов'язання.

За правилом ч. ч. 2 та 3 ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Таким чином наявність боргового документа у кредитора без відповідної помітки про виконання зобов'язання свідчить про невиконання останнього.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Оскільки відповідачем, ОСОБА_1 не надано суду доказів на підтвердження того, що ним повернуто позикодавцю отриману позику та відсотки за користування нею в строк, обумовлений пунктом 3.1 договору позики, позовні вимоги ТОВ «Мігфінанс» суд визнає обґрунтованими, а тому позов ТОВ «Мігфінанс» підлягає задоволенню.

Наданий позивачем уточнений розрахунок заборгованості за договором позики, згідно з яким станом на 19.05.2015р. розмір заборгованості складає 30 250,00 грн., відповідає матеріалам справи та повністю узгоджується з вимогами закону, оскільки до складу цієї суми позивачем обгрунтовано включено : - 2 500 грн. - основний борг; - 14 000 грн. - проценти за користування позикою; - 13 500 грн. - пеня за весь час прострочення; - 250 грн. - штраф.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Пунктами 2, 6 ч.3 ст.79 ЦПК передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема: витрати на правову допомогу; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Крім того, в п.49 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014р №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що: «…Витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача (пункт 6 частини другої статті 79 ЦПК), відносяться до витрат, пов'язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи (стаття 87 ЦПК). При цьому зазначені витрати на будь-якій стадії процесу несе позивач, якщо заявить таке клопотання… Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, підлягають розподілу судом відповідно до статті 88 ЦПК…».

Під час ухвалення рішення у справі судом береться до уваги та обставина, що позивачем понесено витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, у сумі 120 ,00грн. (квитанція редакції газети «Одеські вісті» від 19.05.2015р. №355).

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони.

Так, скориставшись своїм процесуальним правом брати участь у цивільній справі через представника (ст.38 ЦПК), 01.01 . 2015 року позивач ТОВ «Мігфінанс» уклало з адвокатом ОСОБА_3 договір №01-18/2015 про надання правової допомоги, відповідно до п.1.2 якого адвокатом ОСОБА_3 прийнято доручення позивача на представництво його прав та інтересів в Малиновському районному суді м.Одеси у зв'язку з судовим розглядом даної цивільної справи. Відповідно до п.3.5 вказаного договору усього гонорар адвоката складає 2 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про присудження з відповідача на користь ТОВ «Мігфінанс» понесених останнім і документально підтверджених витрат на правову допомогу судом береться до уваги та обставина, що обсяг наданої адвокатом правової допомоги відображено в складеному адвокатом акті №1 приймання-здачі послуг з надання правової допомоги від 16.03.2015р., до якого додано обгрунтований розрахунок розміру винагороди адвоката за надання правової допомоги на стадії провадження в суді першої інстанції.

Факт сплати позивачем ТОВ «Мігфінанс» витрат на правову допомогу підтверджено відповідною квитанцією від 16.03.2015р. №37, виданою адвокатом на підтвердження факту отримання ним від позивача зазначених коштів.

Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову повністю суд, розподіляючи судові витрати між сторонами, присуджує з відповідача на користь ТОВ «Мігфінанс» наступні судові витрати: - понесені позивачем у зв'язку зі сплатою ним судового збору (ч.ч.1, 2 ст.79 ЦПК), у сумі 243,60грн. ; - пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката (п. 2 ч.3 ст.79 ЦПК), у розмірі 1 978,78грн.; - пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, у сумі 120 ,00 грн. Разом становить 2 342,38 грн.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

За таких обставин, керуючись принципами недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання, суд стягує з відповідача суму боргу, а також понесені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 611, 612, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, 19.03.1971року народження, (ІПН: НОМЕР_1, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мігфінанс» (ідентифікаційний код: 38383995) за договором позики грошову суму у розмірі 30 250,00 (тридцять тисяч двісті п*ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, 19.03.1971року народження, (ІПН: НОМЕР_1, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мігфінанс» (ідентифікаційний код: 38383995) судові витрати, пов*язані з розлядом справи та пов*язані з наданням правової допомоги у загальному розмірі 2 342,38 (дві тисячі триста сорок дві) гривні 38 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Буран О.М.