Ухвала

від 24.06.2015 по справі 558/122/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

Іменем України

24 червня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження №12015180160000012 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рогізне Демидівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, на утриманні має двох малолітніх дітей, відповідно до вимог ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на вирок Демидівського районного суду Рівненської області від 17 квітня 2015 року,

з участю прокурора - ОСОБА_8 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

представника потерпілого адвоката - ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Демидівського районного суду Рівненської області від 17 квітня 2015 року ОСОБА_5 визнано винуватим за ч.2 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави 1801 грн. 12 коп. витрат КЗ «Демидівська центральна районна лікарня».

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 2500 грн. моральної шкоди, в решті позовних вимог потерпілого відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

За вироком суду обвинувачений ОСОБА_5 8 січня 2015 року приблизно о 3-й годині 30 хвилин, перебуваючи неподалік бару «Оксана», що розташований по вул. Грушевського в с.Вовковиї Демидівського району Рівненської області, на ґрунті особистих неприязних відносин, що раптово виникли, умисно наніс один удар скляною пляшкою з-під горілки, яку тримав у правій руці, в область лівої частини голови з переходом на потилицю ОСОБА_6 , внаслідок чого пляшка розбилася, а ОСОБА_6 отримав тілесне ушкодження у вигляді припухлості в тім`яній ділянці голови зліва, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи №14 від 5 лютого 2015 року належить до легкого тілесного ушкодження, та різаної рани шиї, яка утворилася внаслідок дії уламка скла від розбитої скляної пляшки з-під горілки, і відповідно до висновку судово-медичної експертизи №14 від 5 лютого 2015 року належить до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я (а.к.п. 70-71).

В поданій апеляційній скарзі представник потерпілого адвокат ОСОБА_7 вказує, що судом першої інстанції при постановленні вироку не взято до уваги те, що спричинені ОСОБА_5 тілесні ушкодження могли призвести до смерті потерпілого ОСОБА_6 , крім того, з моменту вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим не відшкодовано спричинених збитків. Доводить, що ОСОБА_6 був позбавлений можливості отримати роботу, оскільки проходив курс лікування. Просить вирок суду змінити та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 11600 грн. моральної та матеріальної шкоди.

В поданих запереченнях обвинувачений ОСОБА_5 вважає подану апеляційну скаргу необгрунтованою, а доводи представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що вину у вчиненому він визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та добровільно відшкодував потерпілому 2000 грн. Крім того, ні потерпілим ОСОБА_6 , ні його представником ОСОБА_7 до суду першої інстанції не було подано жодних доказів на підтвердження вартості пошкодженого одягу в розмірі 1300 грн. та витрат за надання правової допомоги в розмірі 300 грн. Просить апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_6 щодо задоволення апеляційної скарги, думку прокурора щодо залишення апеляційної скарги без задоволення, а вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог, передбачених КПК України.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, є обґрунтованими і в апеляційній скарзі не оспорюються.

При обранні ОСОБА_5 покарання суд першої інстанції, як видно з вироку, дотримався вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, і призначив обвинуваченому покарання відповідно закону та в межах санкції ч.2 ст.125 КК України, яке сторонами кримінального провадження та в апеляційній скарзі не оскаржується.

Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 , то суд першої інстанції на думку колегії суддів правомірно стягнув з обвинуваченого на користь потерпілого 2500 гривень моральної шкоди, а в решті позовних вимог потерпілого ОСОБА_6 відмовив. При цьому суд приймав до уваги майновий стан обвинуваченого, який не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей; рівень душевних страждань потерпілого та їх тривалість, що пов`язані з лікуванням; порушення звичного способу життя потерпілого, необхідних зусиль для його відновлення. Колегія суддів погоджується, що стягнення даної суми відповідає засадам виваженості, розумності та справедливості і є достатньою для відшкодування завданої потерпілому моральної шкоди в нинішніх умовах проживання та за встановлених судом обставин справи.

Колегія суддів вважає, що вирок в частині вирішення цивільного позову судом першої інстанції постановлений з дотриманням чинного законодавства.

Так, згідно ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), з урахуванням стану здоров`я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди судом було дотримано вищезазначених вимог законодавства та враховано як величину її заподіяння, так і реальну можливість відшкодування, з врахуванням обставин справи, фізичних та психологічних страждань потерпілого від злочину. Суд також врахував часткове відшкодування обвинуваченим завданої моральної шкоди.

Згідно положень ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1ст.91 КПК Україниу кримінальномупровадженні підлягає доказуванню, зокрема, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Колегія суддів приймає до уваги те, що в обвинувальному акті зазначено, що майнової шкоди кримінальним правопорушенням не заподіяно (а.к.п.5). Крім того, в позовній заяві ОСОБА_6 не наведено доказів на підтвердження розміру завданої йому майнової шкоди. Не надано підтверджень цьому і в суді першої та апеляційної інстанцій. Тому суд у відповідності до законодавства вірно відмовив у задоволенні позову в частині стягнення майнової шкоди.

На підставі зазначеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.128 КПК України всебічно і повно розглянув цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 та обґрунтовано визначив 2500 гривень відшкодування моральної шкоди, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а в решті позовних вимог відмовив на законних підставах, а тому залишає апеляційну скаргу представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 без задоволення, а вирок суду без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Вирок Демидівського районного суду Рівненської області від 17 квітня 2015 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом.

Головуючий суддя:

Судді: