Постанова

від 22.07.2009 по справі 2а-3560/09/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22

липня 2009 року                               

Справа № 2а-3560/09/2370

11

год. 25 хв.                                              

м. Черкаси

Черкаський

окружний адміністративний суд у складі:

головуючого

судді: Гаращенка В.В,    

при

секретарі: Бондар Т.П.,

за

участю:

представника

позивача: Пасічник А.А. - за довіреністю;

представника

відповідача: Євтушенка М.П. - за довіреністю;

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом

Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до

сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» про

стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

До

Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося

Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій

просить стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю «Лан» адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі

місця інвалідами у 2008 році в сумі 13839 грн.         13 коп. та пені за несвоєчасну сплату

зазначених санкцій в сумі 432 грн. 12 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги

підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач в запереченні на позов та його представник в

судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, мотивуючи тим, що з

листопада 2008 року у відповідача працював один інвалід, тим самим вимоги

закону щодо створення робочого місця та працевлаштування інваліда останнім не

порушено.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши

подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність

кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх

сукупності, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України

підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до

закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів,

інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність

підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної

захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами

можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя

суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести

повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є

Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"

від 21.03.1991 року № 875-XII (далі - «Закон № 875-XII») .

Крім того, Закон який визначає правові, економічні та

організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від

безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами

права на працю є Закон України «Про зайнятість населення»           від 01 березня 1991 року №803-XII

(далі - «Закон №803-ХІІ»).

Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю

найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги Закону №875-XII та

Закону №803-ХІІ.

Частиною 2 ст. 18 Закону № 875-XII визначено, що

підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману

працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування

інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці

з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші

соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати

державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації

працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про

зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом

Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 875-XII для

підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій

громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману

працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у

розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників

облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного

робочого місця.

При цьому, ч. 2 ст. 19 Закону № 875-XII зобов'язано

підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації

громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману

працю, самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування

інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 цієї статті та

забезпечувати працевлаштування інвалідів.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства про

порядок атестації та створення робочих місць інвалідів на підприємстві,

працевлаштування інвалідів може здійснюватись центральним органом виконавчої

влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування,

громадськими організаціями інвалідів лише за наявності отриманої від

підприємства інформації про проведену у встановленому порядку атестацію

необхідної кількості робочих місць інвалідів на цьому підприємстві відповідно

до вимог нормативу, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких

може використовуватись праця інвалідів.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону № 803-ХІІ підприємства,

установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих

центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду

загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок

безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі

про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для

працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий

день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку

з простоєм виробництва з незалежних від них причин, і в десятиденний строк -

про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Наказом Державного комітету статистики № 244 від

06.07.1998 року затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про

наявність вільних робочих місць (вакантних посад)», яка подається

підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної

служби зайнятості.

В судовому засіданні ні представник позивача, ні

представник відповідача копії звітів про наявність вільних робочих місць

(вакантних посад) та потребу в працівниках не надали.

Отже, судом встановлено, що відповідач на протязі 2008

року не звітував про наявність вільного робочого місця (вакантної посади) для

інвалідів. В підтвердження викладеного, представником позивача наданий в

судовому засіданні лист Драбівського районного центру занятості де зазначено,

що СТОВ «Лан» за 2008 рік перед центром занятості про наявність вакансій для

працевлаштування інваліда не звітувало.

Згідно Порядку подання підприємствами, установами,

організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про

зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для

організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів

України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України

«Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», (далі - «Порядок»)

відповідач зобов'язаний щороку до 1 березня подавати відділенню Фонду інвалідів

звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з поданого відповідачем звіту датованого

30 березня 2009 року, протягом 2008 року останній використовував працю 23

найманих працівників.

Відповідач у звіті зазначив, що у 2008 році у нього

повинен працювати 1 інвалід, а також те, що фактично інвалід не працює.

Суд враховує, що відповідно до законодавства України

обов'язок з працевлаштування інвалідів покладено на орган державної влади з

питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування,

громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії

підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та

з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування

інвалідів.

Приймаючи до уваги, що відповідач на протязі 2008 року

не вчинив такі дії та відповідно не подавав до місцевого центру зайнятості

звіти форми №3-ПН про вакансії для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними

даними, яким відповідно до чинного законодавства встановлена група

інвалідності, тому згідно ч. 1 ст. 20 Закону України № 875-XII, відповідач

зобов'язаний сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів

адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі

середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за 2008 рік.

Пунктом 2 Порядку визначений строк сплати

адміністративно-господарських санкцій до 15 квітня року, що настає за роком, в

якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування

інвалідів.

За порушення термінів сплати

адміністративно-господарських санкцій ч. 2                   ст. 20 Закону України №

875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової

ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на

повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно даним зазначеного вище звіту відповідача про

зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік середньорічна заробітна

плата штатного працівника в цьому році у відповідача складала 13839 грн. 13

коп.

Таким чином, з урахуванням викладених вище норм Закону №

875-XII, відповідач зобов'язаний до 15 квітня 2009 року сплатити до Фонду

соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за

невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2008 рік

в сумі 13839 грн. 13 коп.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив зазначені

адміністративно-господарські санкції, розмір пені, нарахованої на суму

недоїмки, за період з 16 квітня 2009 року по 02 липня 2009 року (78 дні)

розраховується з урахуванням встановленого розміру облікової ставки НБУ на

рівні 11,00% та складає 432 грн. 12 коп.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того,  що одним із аспектів соціальної захищеності

інвалідів, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 875-XII , є право працювати на

підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та

іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Це положення узгоджується зі статтею 43 Конституції

України, відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість

заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно

погоджується.

Суд, в силу ст. 86 КАС України, критично оцінює наданні

представником відповідача докази щодо створення робочого місця та

працевлаштування інваліда у 2008 році, оскільки вони суперечать іншим

матеріалам справи, зокрема: звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів

поданого самим же відповідачем та листу Драбівського районного центру

зайнятості №893 від 22.07.2009 року.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що

вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові

витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167,

186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю «Лан», (19833, Черкаська область, Драбівський район, с.

Жорнокльови, код ЄДРПОУ 03790965) на користь Черкаського обласного відділення

Фонду соціального захисту інвалідів, (18000,      м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, код за

ЄДРПОУ 21368023), адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче

місце інвалідом у 2008 році в сумі 13839 грн. 13 коп. та пені за несвоєчасну

сплату зазначених санкцій в сумі 432 грн. 12 коп., а всього 14271 (чотирнадцять

тисяч двісті сімдесят одна) грн. 25 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного

адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом

подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення

повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20

днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього

подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви

про апеляційне оскарження.

Повний

текс постанови виготовлено та підписано 22 липня 2009 року.

Суддя                                         В.В.

Гаращенко