Ухвала

від 26.05.2015 по справі 808/4072/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"26" травня 2015 р. справа № 808/4072/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Юрко І.В.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року у справі №808/4072/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмонтаж"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

В червні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000291702 від 15.04.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 14553,80 грн., в тому числі за основним платежем - 8042,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6511,19 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що відповідачем не надано належних доказів порушення позивачем вимог діючого законодавства, яке призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14 553,89 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову. Апелянт посилається на те, що представником ДПІ у Орджонікідзевському районі було двічі заявлено клопотання про виклик свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для повного та об'єктивного дослідження доказів та отримання додаткових пояснень, які б мали суттєве значення для правильного та об'єктивного розгляду справи, проте суд першої інстанції у задоволенні клопотання відмовив.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі наказу відповідача від 13.03.2014 р. №225 в період з 13.03.2014 р. по 19.03.2014 р. відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. та правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено ОСОБА_2 перевірки №11/08-29-17-02/33011611 від 28.03.2014 року (а.с.32-44).

Під час перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1 пп.164.2.1 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168 ПК України, в результаті чого підприємством не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з суми виплаченого доходу фізичним особам у вигляді заробітної плати за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., а саме: заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 8042,60 грн.;

- п. 3.2 ст. 3 наказу ДПА України від 24.12.2010 за №1020 зареєстрованого Мін'юстом України за №46/18784 від 13.01.2011 із змінами та доповненнями, ст. 51 ПК України, а саме: у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за 3, 4 квартали 2012 р. невідображені суми нарахованого та виплаченого доходу фізичній особі ОСОБА_2 за ознакою доходу "101";

- п. 1 ч.2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VІ із змінами та доповненнями, а саме: не нарахування єдиного внеску на загальну суму 21424,69 грн. по періоду січень - листопад 2012 року, не утримано єдиного внеску на загальну суму 2002,31 грн. по періоду січень - листопад 2012 року.

Висновки відповідача ґрунтуються, на поясненнях громадян ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2

На підставі ОСОБА_2 перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 15.04.2014 р. №0000291702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 14553,80 грн., в тому числі за основним платежем - 8042,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6511,19 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність рішення відповідача, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

За приписом пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачений п. 168.4 ст. 168 ПК України.

Згідно з пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПК України юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Матеріалами справи підтверджено, що єдиною та фактичною підставою для висновків податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства та нарахування на їх підставі суми грошового зобов'язання, слугував факт звернення громадян ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області зі скаргою від 13.02.2014 року.

Разом з тим, податковим органом як під час проведення перевірки, так і під час судового розгляду, не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували викладені у скарзі обставини.

Доводи апеляційної скарги про те, що в ході перевірки були отримані пояснення громадян ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, згідно яких, зазначені працівники отримували заробітні плату двома частинами: "офіційно" на картку банку та "неофіційно" суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки згідно з статтями 70, 72 КАС України, доказів наявності трудових відносин між позивачем та ОСОБА_2, доказів на підтвердження виплати, а також отримання "неофіційно" заробітної плати, податковим органом не надано. Також відсутні посилання на них в акті перевірки №11/08-29-17-02/33011611 від 28.03.2014 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі не заявлено клопотання про допит свідків.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року у справі №808/4072/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: І.В. Юрко