Рішення

від 24.06.2015 по справі 902/609/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2015 р. Справа № 902/609/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., при секретарі судового засідання Віннік О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до : Громадської сільської ради 22343, Вінницька область, Літинський район, с.Громадське, вул.Центральна, 11

про стягнення 39508,81 грн. заборгованості

За участю представників:

позивача, Шевчук А.А., , договір про надання юридичної допомоги від 16.04.15 р., свідоцтво №644 від 25.05.2009 р., адвокат;

відповідача, не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Громадської сільської ради про стягнення 39508,81 грн. заборгованості за виконані роботи.

Ухвалою суду від 29.04.15 р. порушено провадження у справі №902/609/15 та призначено засідання на 08.06.15 р.

Ухвалою суду від 08.06.15 р. в зв''язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено до 24.06.15 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з''явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення вх.№4979/15 від 22.06.15 р.

За вказаних обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Позивач, Підрядник, ФОП ОСОБА_1) та Громадською сільською радою (надалі - Відповідач, Замовник) було укладено Договір підряду № 11 від 06 грудня 2011 р. (надалі - Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов'язався за дорученням Замовника на власний ризик виконати капітальний ремонт системи опалення дошкільного навчального закладу по вул. Центральній, 12 в. с. Громадське Літинського р-ну Вінницької обл. (п. 1.1 Договору)

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що договірна ціна визначена на основі зведеного кошторису і становить 64 407 (шістдесят чотири тисячі чотириста сім) грн.

Як свідчать матеріали справи, Підрядником виконано робіт по договору, згідно актів на загальну суму 64 030 грн., тобто в межах договірної ціни.

Як визначено п. 6.1 Договору здача приймання робіт здійснюється сторонами за актом протягом одного дня з моменту повідомлення Замовника про готовність предмету підряду до приймання.

Так, на виконання умов Договору Підрядником виконано ряд робіт, які були передані Підрядником та прийняті Замовником, про що сторонами складено та підписано:

1) Акт (примірна форма КБ-2в) № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 р. на загальну суму 38 395 (тридцять вісім тисяч триста дев'яносто п'ять) грн.

2) Акт (примірна форма КБ-2в) № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 11 травня 2012 р. на загальну суму 25 635 (двадцять п'ять тисяч шістсот тридцять п'ять) грн.

Приписами п. 4.5 Договору встановлено, що оплата здійснюється протягом трьох днів після виконання робіт по факту виконання.

Замовник розрахувався за виконані роботи лише частково в сумі 38 472 грн., в результаті чого, за останнім утворився борг в сумі 25 558 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн.

Добровільна відмова відповідача від сплати виниклого боргу, спонукала позивача звернутись з даним позовом до суду.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено 2270,81 грн. 3% річних, 11680,00 грн. інфляційних втрат та 3500,00 грн. витрат на послуг адвоката.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із п.3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно положень частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України - замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ч.1 ст. 854 ЦК України - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Позивачем свої зобов'язання згідно договору виконано в повному обсязі, без претензій та зауважень, що підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи.

Натомість відповідачем порушено умови договору та не здійснено оплату за виконані роботи.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, зважаючи, що позов відповідачем не стростовано, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 25558,00 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок в ІПС "Законодавство" заявлених до стягнення сум, суд вважає, що вимоги щодо стягнення річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки нараховані вірно та відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог, не наведено жодного доводу у спростування належно встановлених судом істотних обставин справи та, відповідно, його обов'язку оплатити виконані роботи по ремонту системи опалення ДНЗ.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За правилами статті 49 ГПК України судовий збір відшкодовуться за рахунок відповідача.

Крім того, позивачем заявлено до відшкодування за рахунок відповідача понесених витрат на оплату правової допомоги в розмірі 3500,00 грн. За результатами розгляду цієї вимоги суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач змушений був звернутись до адвоката за юридичною допомогою та захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п.6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи 16.04.2015 року між позивачем та адвокатом Шевчуком А.А., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №644 від 25.05.09 р., укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно акту прийому - передачі виконаних робіт від 27.04.15 р. роботи адвокатом виконані без зауважень, сторони претензій один до одного не мають.

Відповідно до вищевказаного договору від 16.04.2015 за адвокатські послуги позивач перерахував адвокату 3500,00 грн. , про що свідчить прибутковий касовий ордер від 16.04.15 р. на суму 3500,00.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача по відшкодуванню витрат на оплату послуг адвоката є правомірними, а отже підлягають задоволенню відповідно до ст.49 ГПК України з покладенням їх на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 85, 115 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Громадської сільської ради (22343, Вінницька область, Літинський район, с.Громадське, вул.Центральна, 11, код ЄДРПОУ 04525969) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1) 25558,00 грн. основного боргу, 2270,81 грн. 3% річних, 11680,00 грн. інфляційних втрат, 1827,00 грн. судового збору та 3500,00 грн. витрат на послуг адвоката.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

4. Рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 26 червня 2015 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу АДРЕСА_1

3 - відповідачу 22343, Вінницька область, Літинський район, с.Громадське, вул.Центральна, 11