Рішення

від 23.06.2015 по справі 914/1531/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2015 р. Справа№ 914/1531/15

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна компанія Будшляхмаш", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміонтранс", м. Львів

про стягнення суми інфляційних та річних в розмірі 74 120,11 грн.

Суддя Ділай У.І.

За участі представників:

Від позивача: Сердюк С.В. - представник (Довіреність б/н від 03.06.2015р.).

Від відповідача: не з'явився

Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна компанія Будшляхмаш" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміонтранс" про стягнення суми інфляційних та річних в розмірі 74 120,11 грн.

Ухвалою суду від 15.05.2015р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.06.2015р.

Представником позивача в судовому засіданні 04.06.2015р. подано Довідку про стан рахунків (№02-10/27 від 03.06.15р.) та Довідку (№02-10/26 від 25.05.15р.) про те, що в провадженні господарських судів або інших органів, якими в межах їхньої компетенції вирішується спір, немає справ зі спору між тими ж сторонами, з того ж предмету та з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

Відповідач в судове засідання 04.06.2015р. явку повноважного представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 15.05.2015р. не виконав, хоча був належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення судового засідання. Докази отримання відповідачем ухвали суду від 15.05.2015р., станом на час судового засідання на адресу суду не повернулись.

Ухвалою від 04.06.2015р. розгляд справи відкладено на 23.06.2015р.

З метою з'ясування місцезнаходження відповідача судом зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 08.06.2015р. Місцезнаходження відповідача зазначено: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128. Така ж адреса зазначена і в позовній заяві.

У судовому засіданні 23.06.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи, а також подав заяву №02-10/29 від 16.06.2015р. (вх. №2644/15) про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просив стягнути 2 280,86грн. 3% річних та 47 418,10грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач в судове засідання 23.06.2015р. повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, місце та час проведення судового засідання рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

Господарським судом Львівської області виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

28.10.2011р. позивач передав відповідачу відповідно до рахунку - фактури №СчФ-1092 матеріальні цінності на суму 163 000,00грн.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати рахунку позивача за отриманий товар, ТзОВ "Промислово-комерційна компанія Будшляхмаш" звернулось до суду за захистом порушених прав та інтересів.

30.10.2014р. господарським судом Львівської області у справі № 914/2401/14 затверджено мирову угоду між сторонами, за якою визнано основний борг за вказаним рахунком - фактурою повністю. Від стягнення 3% річних, нарахованих з 01.11.2011р. по 13.06.2014р. позивач відмовився.

Вказане судове рішення господарського суду Львівської області у справі у справі № 914/2401/14 від 30.10.2014р. не оскаржено та набрало законної сили.

Проте, відповідач порушив взяті зобов'язання та не оплатив заборгованості позивачу.

Позивач звернувся до господарського суду Львівської області за захистом майнового права із позовною заявою про стягнення з відповідача 2518,68грн. 3% річних та 71 601,43грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.

В ході судового розгляду, позивачем подано заяву №02-10/29 від 16.06.2015р. (вх. №2644/15) про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просив стягнути 2 280,86грн. 3% річних та 47 418,10грн. інфляційних нарахувань.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем шляхом передачі матеріальних цінностей відповідно до рахунку - фактури №СчФ-1092 від 28.10.2011р. було укладено усну угоду, відповідно до якої позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач - прийняти його та оплатити. Відтак, між сторонами виникли господарські зобов'язальні правовідносини з укладення правочину у спрощений спосіб шляхом вчинення конклюдентних дій.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по передачі матеріальних цінностей підтверджується ухвалою господарського суду Львівської області у справі № 914/2401/14 від 30.10.2014р., яка не оскаржена та набрала законної сили.

В силу положень ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказаною ухвалою у справі № 914/2401/14 від 30.10.2014р. встановлено заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 163 000,00грн.

Як встановлено судом, відповідач не оплатив позивачу заборгованість у встановлені мировою угодою строки. Відповідач дану обставину не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

В силу положень ст. 525 та 599 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивач просить правомірно стягнути з відповідача 2 280,86грн. 3% річних та 47 418,10грн. інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладається на відповідача у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 638, 639 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 35, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміонтранс" (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, ідентифікаційний код 35854740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна компанія Будшляхмаш" (01024, м. Київ, вул. Ак. Богомольця, №6, ідентифікаційний код 30968944) 2 280,86грн. 3% річних та 47 418,10грн. інфляційних втрат та 1 827,00грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.06.2015р.

Суддя Ділай У.І.