Рішення

від 22.06.2015 по справі 914/1529/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015 р. Справа№ 914/1529/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропринт", м. Рівне

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Антол", м. Львів

про стягнення 132 570, 36 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропринт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антол" про стягнення 132 570, 36 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.05.2015 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.06.2015 р.

Розгляд справи відкладався з підстав зазначених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, 11.06.2015 р. в канцелярію суду повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому повідомив про намір в добровільному порядку врегулювати спір та про продовження строку вирішення спору, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, яке суд вважав передчасним, оскільки двохмісячний строк розгляду справи, встановлений згідно ст. 69 ГПК України, ще не сплинув. У зв'язку з цим, розгляд справи 15.06.2015 р. було відкладено на 22.06.2015 р. В судове засідання 22.06.2015 р. представник відповідача в черговий раз не з'явився, доказів врегулювання спору в позасудовому порядку не представив, вимоги суду не виконав, відзиву по справі та доказів погашення заборгованості не представив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пропринт" (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антол" (надалі - відповідач) про стягнення 132 570, 36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 04.02.2015 р. між ним та відповідачем був укладений договір поставки № 04/02-15 (надалі - договір). Відповідно до п. 1.1 договору, позивач взяв на себе зобов'язання виготовити та поставити відповідачу поліграфічну продукцію разом з усіма документами, що стосуються продукції та підлягають переданню разом із нею відповідно до вимог чинного законодавства України, а відповідач зобов'язався своєчасно й належним чином у порядку та на умовах, визначених договором, прийняти й оплатити таку продукцію по ціні та кількості, обумовлених в накладних.

Факт поставки товару позивачем на загальну суму 185 685, 00 грн. підтверджується видатковими накладними від 02.03.2015 р. № 67 на суму 164 857, 20 грн. та від 05.03.2015 р. № 76 на суму 20 827, 80 грн. та отримання його відповідачем, підтверджується довіреностями від 02.03.2015 р. та від 05.03.2015 р. виданими на ім'я директора - Пухир А.В.

Згідно п. 3.4 договору, розрахунки за продукцію здійснюються шляхом повної оплати грошових сум до повного розміру вартості продукції згідно виписаних рахунків або видаткових накладних у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача на умовах 100% передоплати.

Відповідач за отриманий товар оплату здійснив частково в розмірі 76 908, 00 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 108 777, 00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача, на підставі п. 4.3 договору, пеню в розмірі 11 469, 43 грн., та на підставі ст. 625 ЦК України, 3 % річних в розмірі 576, 01 грн. і втрати від інфляції в розмірі 11 747, 92 грн.

Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, документально та нормативно обгрунтованого відзиву на позовну заяву не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в попередніх судових засіданнях пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, 04.02.2015 р. між сторонами був укладений договір поставки № 04/02-15. Відповідно до п. 1.1 договору, позивач взяв на себе зобов'язання виготовити та поставити поліграфічну продукцію разом з усіма документами, що стосується продукції та підлягають переданню разом із нею відповідно до вимог чинного законодавства України, а відповідач зобов'язувався своєчасно й належним чином у порядку та на умовах, визначених договором, прийняти й оплатити таку продукцію по ціні та кількості, обумовлених в накладних.

Факт поставки товару позивачем на загальну суму 185 685, 00 грн. підтверджується видатковими накладними від 02.03.2015 р. № 67 на суму 164 857, 20 грн. та від 05.03.2015 р. № 76 на суму 20 827, 80 грн. та отримання його відповідачем, підтверджується довіреностями від 02.03.2015 р. та від 05.03.2015 р. виданими на ім'я директора - Пухир А.В.

Згідно п. 3.4 договору розрахунки за продукцію здійснюються шляхом повної оплати грошових сум до повного розміру вартості продукції згідно виписаних рахунків або видаткових накладних у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача на умовах 100% передоплати.

Як вбачається з умов договору, сторони домовилися про те, що розрахунки за продукцію здійснюються шляхом 100% передоплати, однак позивач за відсутності такої передоплати відповідачем здійснив поставку продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений позивачем товар виконав неналежним чином, оплату здійснив частково в розмірі 76 908, 00 грн. внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 108 777, 00 грн.

Оскільки, представник відповідача в судові засідання не з'явився, доказів погашення заборгованості за поставлений йому товар не представив, позовні вимоги не заперечив, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 108 777, 00 грн. підлягають до задоволення.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що за затримку проведення розрахунків за отриманий товар покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день протермінування.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, визначений згідно з договором розмір пені, не може перевищувати той розмір, який визначений законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Крім того, ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проаналізувавши розрахунок пені, проведений позивачем, суд приходить до висновку, що нарахування позивачем пені в розмірі 11 469, 43 грн. проведено з урахуванням зазначених вище правових норм, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 576, 01 грн. та втрати від інфляції в розмірі 11 747, 92 грн. Суд вважає, що їх розрахунок проведено з дотриманням вимог ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на відповідача повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антол» (79491, м. Львів, смт. Брюховичі Львівської області, вул. Соснова поляна, 4-В, код ЄДРПОУ 33617848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пропринт» (33016, м. Рівне, вул. Фабрична, 6, код ЄДРПОУ 38822418) суму у розмірі 135 221, 77 грн. з них:

- 108 777, 00 грн. - основної заборгованості;

- 576, 01 грн. - 3 % річних;

- 11 747, 92 грн. - інфляційних втрат;

- 11 469, 43 грн. - пені;

- 2 651, 41 грн. - судового збору.

3. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 26.06.2015 року.

Суддя Манюк П.Т.