Рішення

від 22.06.2015 по справі 913/67/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

22 червня 2015 року Справа № 913/67/15

Провадження №6/913/67/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",

м. Київ

до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-СІ-БІ",

м. Старобільськ Луганської області

2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СИ БИ Проект",

м. Луганськ

про стягнення 743022 грн. 01 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Гладкіх Т.А., представник за довіреністю № 128/15-Н від 15.04.2015;

від 1-го відповідача: Сало Ю.І., представник за довіреністю № 1 від 23.10.2014;

від 2-го відповідача представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 010/304007/0176776 від 30.10.2013 в сумі 743022 грн. 01 коп., в тому числі: 539411 грн. 86 коп. - заборгованість по кредиту; 48497 грн. 61 коп. - заборгованість за відсотками; 91862 грн. 54 коп. - пеня, 63250 грн. 00 коп. - штрафи.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

1-м відповідачем наданий відзив на позовну заяву від 22.06.2015 за яким останній проти позову заперечує та зокрема зазначає, що позивачем не було надано належного розрахунку відсотків, не вказано який розмір заборгованості за один день прострочення платежу, яка кількість днів прострочення та загальна сума прострочення. Також 1-й відповідач зазначає, що нарахування штрафу та пені є необґрунтованим та посилається на норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру місцезнаходження 1-го відповідача - м. Старобільськ Луганської області, вул. Шевченка, буд. 2 і вказане місто згідно переліку населених пунктів КМУ відноситься до території на якій проводиться антитерористична операція.

Крім цього, 1-й відповідач вказує, що нарахування штрафу за не забезпечення страхування нерухомості є необґрунтованим та зазначає, що направив відповідний запит з цього приводу до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг з метою підтвердження факту неможливості укладенні договорів страхування на майно, яке знаходиться на території антитерористичної операції.

Виходячи з наведеного 1-й відповідач просить відмовити в задоволенні позову та відкласти розгляд справи для надання можливості представити суду додаткові докази.

В той же час, представником 1-го відповідача подано клопотання про продовження строків розгляду справи на 15 днів.

З приводу поданого клопотання слід зазначити, що відповідно до ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у господарській справі встановлюється в 2 місяці, але в виняткових випадках цей строк може бути продовжено за заявою сторони ще на 15 днів. В даному випадку суд не вбачає наявності винятковості обставин з якими закон пов'язує можливість продовження строку розгляду спору. Крім цього, справа судом розглядається з 23.04.2015 і сторони мали реальну можливість надати суду відповідні докази в підтвердження тих чи інших доводів та заперечень.

Виходячи з наведеного, клопотання 1-го відповідача про продовження строку розгляду спору по даній справі та відкладення розгляду справи відхилити.

Поданий 1-м відповідачем відзив та надані інші документи прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи

2-й відповідач ТОВ «АЙ СИ БИ ПРОЕКТ» відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, правом на участь повноважних представників у судових засіданнях не скористався.

Так, ТОВ «АЙ СИ БИ ПРОЕКТ» зареєстровано за адресою - м. Луганськ, вул. М. Раскової, буд. 7 «а», офіс 504.

В ухвалах суду від 23.04.15 і від 09.06.2015 явка учасників процесу в судові засідання не визнавалася обов'язковою.

При цьому, 2-м відповідачем не заявлялося клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14). Так, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов:

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Листом від 16.03.2015 №511-30-100 УДППЗ "Укрпошта" повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 "Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" (зі змінами), органи поштового зв'язку пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту тимчасово не здійснють.

Разом з тим, оскільки відповідач у справі знаходиться на території проведення АТО інформація про час і місце судового засідання також була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчить роздрукована сторінка з мережі Інтернет.

Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, тому у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК (аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Тому, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що 30.10.2013 між ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та ТОВ «АЙ-СІ-БІ»(позичальник за договором, 1-й відповідач у справі) був укладений генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 01/01-09-2/03/85.

В рамках генерального договору між сторонами був укладений кредитний договір № 010/304007/0176776 від 30.10.2013 за умовами якого позивач надав 1-му відповідачу кредит у розмірі 550 000,00 грн. строком до 29.10.2014 під 18% річних для поповнення обігових коштів та ведення поточної фінансово-господарської діяльності.

Пунктом 2 кредитного договору встановлено, що сторони зобов'язуються дотримуватися умов генерального договору і відповідно до п. 6.1 позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання за цим генеральним договором та кредитними договорами, укладеними в рамках даного генерального договору.

Умовами п. 15.3 генерального договору передбачена можливість банку нараховувати пеню за невчасні сплату кредиту та процентів за його користування.

Пунктом 8.1 генерального договору передбачений обов'язок позичальника надавати банку документи фінансової звітності, за ненадання яких банк має право, відповідно до п. 15.8 нарахувати неустойку.

В той же час, 30.10.2013 в забезпечення виконання зобов'язань за генеральним договором та кредитним договором між ТОВ «АЙ СИ БИ Проект» і банком був укладений договір поруки № 39978304007304007.

Згідно п.1.1 договору поруки поручитель зобов'язаний солідарно відповідати перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за генеральним та кредитним договорами.

Позивач свої зобов'язання за кредитними договорами виконав повністю та надав 1-му відповідачу кредитні кошти на загальну суму 550 000 грн.00 коп., що підтверджується випискою за рахунком ТОВ «АЙ-СІ-БІ». При цьому, погашення за кредитним договором було здійснено частково, у зв'язку з чим станом на 01.04.2015 залишилась заборгованість за кредитом в сумі 539 411 грн. 86 коп. та відсотками в сумі 48 497 грн. 61 коп.

В той же час, за прострочення строків повернення кредиту та сплати відсотків позивачем нарахована пеня в сумі 91 862 грн. 54 коп.

Також відповідно до п.п. 8.1, 15.8 генерального договору нараховані штрафи: за ненадання фінансової звітності за 3 квартал 2014 року - 16 500,00 грн., за ненадання довідок за 3 квартал - 16 500,00 грн., за ненадання фінансової звітності за 4 квартал 2014 року - 5 500,00 грн., за ненадання довідок за 4 квартал 2014 року - 8 250,00 грн.. Також відповідно до п.п. 15.8, 6.2 генерального договору нарахований штраф за відсутність діючих договорів страхування з 30.10.2014 року - 16 500,00.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на умови відповідних договорів та норми ст..ст. 610-612, 1048-1049, 1054 ЦК України та інших.

1-й відповідач проти позову заперечує з підстав вказаних у відзиві та наведених вище.

2-й відповідач відзив на позовну заяву не надав, позов не оспорив.

Оцінивши матеріали справи суд встановив наступне.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень статей 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські установи мають право здійснювати кредитні операції, у тому числі розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, на підставі банківської ліцензії. Стаття 2 цього Закону визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. При цьому, відповідно до цієї ж статті кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

30 жовтня 2013 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (позивач) і ТОВ «АЙ-СІ-БІ» (1-й відповідач) був укладений генеральний договір на здійснення кредитних операцій та додатки до нього.

Відповідно до п.1.1 договору банк як кредитор зобов'язується здійснювати на користь позичальника кредитні операції у межах сум загального ліміту та сублімітів, а позичальник зобов'язується виконати усі зобов'язання, що витікають з умов цього договору.

Згідно п. 1.2 договору загальний ліміт кредитування становить 550 000,00 грн.

Останній день дії субліміту - 29 жовтня 2014 року, а ліміту - 29 жовтня 2016 року. Процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 18%.

Згідно статті 3 генерального договору за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти та комісію. Нарахування процентів здійснюється на залишок кредиту не рідше одного разу на місяць, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.

30 жовтня 2013 року між позивачем та 1-м відповідачем був укладений кредитний договір № 010/304007/0176776 «кредитна лінія (відновлювальна, не відновлювальна) для клієнтів малого та мікробізнесу» до Генерального договору на здійснення кредитних операцій.

Згідно п.1.1 ліміт кредитної операції - 550 000,00 грн.

Згідно п.1.3 договору цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів та ведення поточної фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.4 процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 18%.

Відповідно до п.1.5 договору останній день строку дії ліміту кредитної операції 29 жовтня 2014 року.

Погашення кредиту здійснюється частинами відповідно до графіку зниження кредиту ліміту кредитування.

Відповідно до ст. 1048, 1056-1 ЦК України за надання кредитних коштів бакнк має право нараховувати та отримувати відсотки за користування кредитом. Так, як було наведено вище, позичальник повинен щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 18% річних.

Згідно статті 5 генерального договору в забезпечення зобов'язань за договором приймається застава та порука.

На виконання умов кредитного договору, позивачем, 1-му відповідачу надавалися кредитні кошти в сумі 550 000,00 грн., що підтверджується випискою за рахунком ТОВ «АЙ-СІ-БІ» та не оспорюється останнім. З розрахунку позивача вбачається, що відповідачем кредитні кошти були повернуті частково в сумі 10 588 грн. 14 коп., у зв'язку з чим залишилась заборгованість за кредитом в сумі 539 411,86 грн. і вказане не оспорюється та не спростовується 1-м відповідачем. Також останнім не було надано суду доказів добровільного погашення зазначеної суми боргу.

Відповідно до ст. 1048, 1056-1 ЦК України за надання кредитних коштів банк має право нараховувати та отримувати відсотки за користування кредитом. Так, як було наведено вище, позичальник повинен щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 18% річних.

За розрахунком позивача, 1-й відповідач станом на 01.04.2015 має заборгованість за процентами в сумі 48 497,61 грн.

1-й відповідач, з відзивом не погодився із нарахуванням вказаної суми, посилаючись на відсутність належного розрахунку. Але в даному випадку факт не ознайомлення 1-го відповідача з розрахунком відсотків не підтверджує відсутність вказаної заборгованості. При цьому, 1-м відповідачем ані доказів оплати відсотків, ані контррозрахунку надано не було.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань Відповідача 1 за генеральним та кредитним договорами, банком укладено договір поруки № 3997830407304007 від 30.10.2013 з ТОВ «АЙ СИ БИ Проект» (надалі Відповідач 2)

Згідно п. 1.1 договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі і тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з генерального та кредитного договорів, в тому числі повернути кредит в розмірі 550 000,00 грн., сплатити проценти, комісію, пеню, штрафи.

Згідно п.2.1 договору поруки у випадку повного або часткового невиконання або неналежного виконання позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Статтею 327 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Із матеріалів справи вбачається, та не спростовано відповідачами, що позивачем на виконання умов генерального та кредитного договорів, 1-му відповідачу були надані відповідні кредитні кошти, які останнім в повній мірі не повернуті та не сплачені проценти за користування кредитними коштами.

Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що умови кредитних договорів 1-м відповідачем не виконувалися, у зв'язку з чим позивач має право задовольнити свої вимоги в тому числі і за рахунок поручителя - 2-го відповідача у справі.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачами, що заборгованість за кредитним договором не погашена в повному обсязі.

За таких обставин позовні вимоги, щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом в сумі 539 411,86 та заборгованості за процентами в сумі 48 497 грн. 61 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідачів пені в сумі 91 862 грн. 54 коп. за період з 15.10.2014 по 01.04.2015 слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було наведено вище, станом на 01.04.2015 у

1-го відповідача у зв'язку з порушенням умов генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-09-2/03/85 від 30.10.2013 і кредитного договору № 010/304007/0176776 від 30.10.2013 існує заборгованість за кредитом в сумі 539 411,86 грн. і за процентами в сумі 48 497,61 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у пункті 1 статті 193 ГК України.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Факт порушення Відповідачем умов договору підтверджено матеріалами справи. Позовні вимоги в частині стягнення суми неповернутого кредиту та процентів за користування ним ґрунтуються на нормах чинного законодавства, підтверджені документально і не спростовані відповідачем.

Відповідач не надав суду доказів оплати вказаної заборгованості на час розгляду справи.

Водночас позивач при зверненні з цим позовом до суду не врахував положень Закону № 1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та розпорядження НБУ щодо мораторія на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними договорами.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження цілісності України».

Закон № 1669 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 2 Закону № 1669 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

30.10.2014 на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669 розпорядженням № 1053-р Кабінету Міністру України затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого серед інших включено місто обласного значення - Луганськ.

Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 "Про зупинення дії розпорядження КМ України від 30.10.2014 № 1053" постановою окружного адміністративного суду м. Київа від 09.02.2015 у справі № 826/18330/14, залишеною без змін ухвалою від 15.04.2015 Київського адміністративного апеляційного суду, визнано нечинним.

Відповідно до статтей 133,171,254 КАС України судові рішення адміністративних судів у справі № 826/18330/14 в частині визнання нечинним акту Кабінету Міністрів України набрало чинності.

Факт проведення антитерористичної операції на території м. Луганська та Луганської області будь-яких сумнівів не викликає.

А тому, враховуючи фактичні обставини справи, норми вищенаведеного законодавства, правову позицію НБ України, суд дійшов висновку, що пеня , нарахована за період з 15.10.2014 по 01.04.2015 за прострочення виконання зобов'язань за кредитними договорами задоволенню не підлягає.

Щодо нарахування позивачем штрафів в порядку статті 15 генерального договору: за ненадання фінансової звітності за 3 квартал 2014 року в сумі 16 500,00 грн., за ненадання довідок за 3 квартал в сумі 16 500,00 грн., за ненадання фінансової звітності за 4 квартал 2014 року в сумі 5 500,00 грн., за ненадання довідок за 4 квартал 2014 року в сумі 8 250,00 грн., за відсутність діючих договорів страхування з 30.10.2014 року в сумі 16 500,00 грн. слід зазначити наступне.

Згідно прикінцевих положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесено зміни в деякі нормативні та законодавчі акти, в тому числі і закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства.

У рамках здійснення заходів, передбачених Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності.

В даному випадку позивачем нараховані штрафи за неподання 1-м відповідачем фінансової звітності щодо господарської діяльності останнього.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ «АЙ-СІ-БІ» зареєстровано за адресою - м. Старобільськ Луганської області, вул.. Шевченка, буд. 2, а ТОВ «АЙ СИ БИ Проект» - м. Луганськ, вул. М. Раскової, буд. 7»а», офіс 504.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факт проведення антитерористичної операції на території м. Луганська та Луганської області будь-яких сумнівів не викликає, оскільки він неодноразово висвітлювався в засобах масової інформації, у повідомленнях Ради національної безпеки та оборони України.

Так, зокрема, проведення антитерористичної операції на території м. Луганська та Луганської області вбачається з Указів Президента України «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та від 14.11.2014 року №875/2014 року «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 04.11.2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально - економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях».

Крім того, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами) встановлено, що у місті Луганську органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Крім цього, на вказаній території відсутня єдина банківська, податкова система та інші.

За таких обставин, в задоволенні вимог щодо стягнення штрафів слід відмовити.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути солідарно з 1-го та 2-го відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 539 411 грн. 86 коп. та заборгованість за процентами в сумі 48 497 грн. 61 коп. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 11 758 грн. 19 коп. слід покласти на відповідача в річних частинах, а саме в сумі 5 879 грн. 10 коп. на кожного.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-СІ-БІ», м. Старобільськ Луганської області, вул. Шевченка, буд. 2 (адреса для листування - м. Київ, вул. В, Чорновола, буд. 33/30, кв. 43), код ЕДРПОУ 35024580 на користь:

- Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9 (адреса для листування - м. Харків, вул.. Новгородська, буд. 11), код ЄДРПОУ 14305909, заборгованість за кредитом в сумі 539 411 грн. 86 коп. та заборгованість за процентами в сумі 48 497 грн. 61 коп. Видати наказ позивачу.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ СИ БИ Проект», м. Луганськ, вул. М. Раскової, буд. 7 «а», офіс 504, код ЄРДПОУ 37991037, на користь:

- Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, вул.. Лєскова, буд. 9 (адреса для листування - м. Харків, вул. Новгородська, буд. 11), код ЄДРПОУ 14305909, заборгованість за кредитом в сумі 539 411 грн. 86 коп. та заборгованість за процентами в сумі 48 497 грн. 61 коп. Видати наказ позивачу.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-СІ-БІ», м.

Старобільськ Луганської області, вул. Шевченка, буд. 2 (адреса для листування - м. Київ, вул. В. Чорновола, буд. 33/30, кв. 43), код ЕДРПОУ 35024580, на користь:

- Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, вул.. Лєскова, буд. 9 (адреса для листування - м. Харків, вул. Новгородська, буд. 11), код ЄДРПОУ 14305909, витрати зі сплати судового збору в сумі 5 879 грн. 10 коп. Видати наказ позивачу.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ СИ БИ Проект», м. Луганськ, вул. М. Раскової, буд. 7 «а», офіс 504, код ЄРДПОУ 37991037, на користь:

- Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, вул.. Лєскова, буд. 9 (адреса для листування - м. Харків, вул. Новгородська, буд. 11), код ЄДРПОУ 14305909, витрати зі сплати судового збору в сумі 5 879 грн. 10 коп. Видати наказ позивачу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 26.06.2015

Суддя Т.А. Василенко