Ухвала

від 15.06.2015 по справі 2а-2921/11/2170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року м. Київ К/800/7556/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014 року

у справі № 2-а-2921/11/2170

за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні

до Приватного підприємства «Торговий Дім Агро Імпекс»

про визнання недійсними установчих документів,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Торговий Дім Агро Імпекс» про визнання недійсними установчих документів відповідача.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне підприємство «Торговий Дім Агро Імпекс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Херсонської міської ради 25.03.2009 року, код ЄДРПОУ 36419830 та взято на облік у Державній податковій інспекції у м. Херсоні як платник податків, зборів, обов'язкових платежів 26.03.2009 року за № 35500.

Відповідно до витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.04.2011 року засновником Приватного підприємства «Торговий Дім Агро Імпекс» є ОСОБА_5.

У подальшому, 03.09.2010 року державним реєстратором виконавчого комітету Херсонської міської ради проведено реєстраційну дію щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Приватного підприємства «Торговий Дім Агро Імпекс» щодо зміни керівника, відповідно до яких засновником приватного підприємства є ОСОБА_6, яка прийняла права та обов'язки учасника зазначеного підприємства на підставі рішення № 1 від 20.08.2010 року.

Позивач звернувся в суд з позовними вимогами про скасування: статуту ПП «Торговий Дім Агро Імпекс», затвердженого рішенням учасників ТОВ «Промінь АС» № 1 від 20.08.2010 року та рішення № 1 учасника ПП «Торговий Дім Агро Імпекс» від 20.08.2010 року; про скасування реєстраційного запису від 03.09.2010 року № 1 499 105 0001 010733, яким проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ПП «Торговий Дім Агро Імпекс»; про припинення юридичної особи ПП «Торговий Дім Агро Імпекс».

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що позивач не надав належних та допустимих доказів наявності обставин, які є підставою для прийняття рішення про припинення Приватного підприємства «Торговий Дім Агро Імпекс», визначених ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи таке.

Згідно з п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, визначені ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Такими підставами є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності; неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом; не скликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль; не утворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства.

Виходячи з правового аналізу положень статей 54, 62, 65 та 113 Господарського кодексу України та статей 98 та 99 Цивільного кодексу України єдиним в обов'язковим для приватного підприємства установчим документом є статут, в якому повинен бути визначений порядок створення та діяльності приватного підприємства, у тому числі порядок виходу та вступу нових засновників (учасників) приватного підприємства, а загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і щодо змін до статуту, які оскаржує податковий орган.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених частиною першою статті 27 цього Закону.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Оскільки судами попередніх інстанції встановлено, що державний реєстратор, який несе відповідальність за повноту відомостей в установчих документах, 03.09.2010 року вчинив реєстраційну дію щодо внесення до ЄДРПОУ запису про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи щодо зміни керівника, тому відсутні правові підстави для скасування реєстраційного запису від 09.2010 року № 1 499 105 0001 010733.

Доводів позивача про необізнаність засновників відповідача стосовно фінансово-господарської діяльності підприємства, непідписання ними договорів, неведення та неподання податкової звітності, вірно не взяті до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки постановою оперуповноваженого ГВ ПМ ДПІ у м. Херсоні у відкритті кримінальної справи за вказаними поясненнями відмовлено.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, та підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014 року у справі № 2-а-2921/11/2170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук