Рішення

від 22.06.2015 по справі 906/830/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" червня 2015 р. Справа № 906/830/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Костюкевич-Тарнавська О.В. - адвокат, свідоцтво №350 від 14.07.2003;

від відповідача: Данильчук В.В. - директор ТОВ "Шершня",

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Ам-Тек" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шершня" (с. Шершні, Коростенський район, Житомирська область)

про стягнення 10034,37 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7463,28 грн. основного боргу, 93,29 грн. 3% річних, 2477,80 грн. інфляційних, витрат по сплаті судового збору та витрат на послуги адвоката.

Представник позивача позов підтримав частково. Пояснив, що після порушення провадження у справі відповідач 08.06.2015 погасив 7463,28 грн. основного боргу, а тому просить стягнути з відповідача 93,29 грн. 3% річних, 2477,80 грн. інфляційних та 1500,00 грн. витрат на послуги адвоката. Подав клопотання, яке задоволено судом, про долучення документів до матеріалів справи. Пояснив, що у доданому до позовної заяви розрахунку було зроблено описку щодо періоду нарахування 3% річних - зазначено їх стягнення "з 01.01.2015 по 01.05.2015", тоді як нарахування здійснено вірно за п'ять місяців, про що також вказано у розрахунку. Тому просить вважати вірним розрахунок 3% річних за п'ять місяців. Подав платіжне доручення №524 від 19.06.2015 про оплату 650,00грн. за юридичні послуги, які просить додатково стягнути з відповідача.

Представник відповідача письмового відзиву на позовну заяву не надав, у судовому засіданні пояснив, що основний борг, у зв'язку з важким фінансовим становищем, сплачено після порушення провадження у справі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, 24.10.2014 ним було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Шершня" (відповідач) товар на загальну суму 7463,28 грн., згідно видаткових накладних №1100, №1101, №1104 від 24.10.2014.

Оскільки розрахунки в повному обсязі відповідачем проведено не було, на дату звернення до суду, в останнього утворилася заборгованість у розмірі 7463,28 грн.

Вказав, що намагався врегулювати питання з оплати поставленого товару з відповідачем у досудовому порядку, шляхом направлення претензії №322014 від 09.12.2014 (а.с.14-15), однак остання була залишена без задоволення.

Лише після надходження позову до суду, відповідач погасив всю суму основного боргу.

Зсилаючись на ст. 625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення з відповідача 93,29 грн. 3% річних та 2571,09 грн. інфляційних (а.с. 8).

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, доказів повного погашення заявлених до стягнення сум та відзиву на позовну заяву не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Ч.1 ст. 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Так, матеріалами справи підтверджено, що на підставі довіреності №16 від 21.10.2014, згідно наданих позивачем видаткових накладних №1100, №1101, №1104 від 24.10.2014 (а.с. 9-12), відповідачу дійсно було передано товар на загальну суму 7463,28 грн. Отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків від 11.11.2014 (а.с.13).

Слід зазначити, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Отже, накладна, за якою відповідач отримав товар, є самостійною підставою виникнення обов'язку відповідача здійснити розрахунки з позивачем.

Тобто, спір між сторонами виник при виконанні ними зобов'язань у відносинах купівлі - продажу. Підставою виникнення вказаних відносин є факт передачі відповідачу та прийняття останнім товару згідно видаткових накладних.

Ст. 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). ... Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Натомість, як вбачається з банківської виписки (а.с.28), основна заборгованість була погашена відповідачем у повному обсязі 08.06.2015, тобто після надходження позову до суду.

Про відсутність основного боргу станом на день розгляду справи свідчить також акт звірки взаєморозрахунків від 08.06.2015 (а.с.25).

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу - 7463,28грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмета спору.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 8), 3% річних в сумі 93,29 грн. останнім нараховано за період з 01.01.2015 по 01.06.2015, інфляційні в сумі 2477,80 грн. - за період з 01.01.2015 по 01.06.2015.

Господарський суд, перевіривши розрахунок інфляційних, вважає, що їх нарахування у заявленій сумі здійснено позивачем обґрунтовано та вірно.

При перевірці розрахунку 3% річних судом встановлено, що обґрунтовано заявленою їх сумою є 93,24грн. У стягненні 0,05грн. 3% слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, копії яких долучено до матеріалів справи, підлягає задоволенню на суму 2571,04 грн., з яких: 93,24 грн. 3% річних, 2477,80 грн. інфляційних. У стягненні 0,05грн. 3% суд відмовляє.

В частині стягнення 7463,28 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Що стосується стягнення з відповідача 2150,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, згідно Договору від 05.05.2015 про надання послуг представника (а.с. 18), слід зазначити наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат, крім судового збору, входить зокрема оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивач долучив до матеріалів справи договір про надання адвокатських (правових) послуг від 05.05.2015, копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №350 від 14.07.2003, ордер серія ЖТ №15888 на надання правової допомоги від 05.05.2015, акти здачі-приймання наданих послуг від 04.06.2015 та від 22.06.2015, платіжні доручення №477 від 04.06.2015 та №524 від 19.06.2015 про оплату за юридичні послуги, банківські виписки (а.с. 18-20, 29 -35).

Згідно п. 4.1 договору про надання послуг представника від 05.05.2015, за надання юридичної допомоги клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар у наступному розмірі:

- за вивчення документів по справі, підготовку позовної заяви з додатками, подачі позовної заяви до господарського суду Житомирської області - 1500грн.;

- за кожне судове засідання, що відбудеться за участі адвоката в господарському суді Житомирської області - 650грн.

Дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача адвокатських послуг є правомірною та підлягає задоволенню, у відповідності до ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Також пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог на відповідача покладається сплата судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шершня" (11581, Житомирська обл., Коростерський р-н, с. Шершні, ід. код 20415401)

на користь Приватного підприємства "Ам-Тек" (10001, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Ватутіна, буд.188, ід. код 35238513)

- 93,24 грн. 3% річних;

- 2477,80 грн. інфляційних;

- 2149,99 грн. витрат на послуги адвоката;

- 1826,99 грн. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 7463,28 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

4. В частині стягнення 0,05 грн. 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.06.15

Суддя Вельмакіна Т.М.

1- у справу; 2- позивачу (за заявою).