Постанова

від 22.06.2015 по справі к/9991/21263/12-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2015 р. м. Київ К/9991/21263/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.12.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012

у справі № 2а-10704/11/1270

за позовом Приватного підприємства «Радон»

до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.12.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012, позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Стахановської ОДПІ Луганської області щодо викладення в акті перевірки від 22.03.2011 № 93/23-32787373 «Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Радон», код 32787373, з питань щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року» висновків про порушення ПП «Радон» ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України.

Визнано протиправними дії Стахановської ОДПІ Луганської області щодо створення та відображення в акті перевірки від 22.03.2011 № 93/23-32787373 «Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Радон», код 32787373, з питань щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року» недостовірної інформації: «порушення ПП «Радон» ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними в правочинах, здійснених з ТОВ «Альфа-Метал-Компані» при придбанні та продажу товарів (послуг)».

Стахановська ОДПІ Луганської області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Стахановською ОДПІ Луганської області проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Радон» з питань правомірності формування податкового кредиту за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 22.03.2011 № 93/23-32787373. Цим актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, що, за висновками перевірки, зумовило неправомірне включення до складу податкового кредиту за період, який перевірявся, податку на додану вартість за операціями з ТОВ «Альфа-Метал-Компані», що не мали реального характеру.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено фактичне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Альфа-Метал-Компані».

Суд касаційної інстанції не може визнати законними оскаржувані судові рішення.

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20. 1 ст. 20 та п.п. 75.1 ст. 75 ПК України органам державної податкової служби надано право проводити перевірки платників податків, зокрема документальні невиїзні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Зі змісту положень п.п. 75.1.2 п. 75. 1 ст. 75, ст. 79 ПК України, якими регламентовано порядок проведення документальних невиїзних перевірок, вбачається, що такі перевірки здійснюються з метою дослідження питань щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів тощо, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У відповідності до п. 86.4 ст. 86 ПК України, п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 N 984, зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.01.2011 за N 34/18772 (далі - Порядок), за результатами проведення документальної невиїзної перевірки суб'єктів господарювання складається акт (довідка).

Відповідно до абз. 2 п. 3, п.п. 4,5,6 Порядку акт є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, в якому міститься систематичний, чіткий, об'єктивний та повний виклад суттєвих обставин щодо фактів виявлених порушень із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом може бути прийнято податкове повідомлення-рішення.

Отже, акт перевірки та викладені у ньому факти і висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Контролюючий орган не позбавлений права фіксувати в акті перевірки обставини та викладати власні висновки щодо таких обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, складених на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Оцінка висновків акту перевірки надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Таким чином, позов про визнання протиправними дій відповідача щодо викладення в акті перевірки висновків та інформації задоволенню не підлягає.

Оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, але суди допустили порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, такі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун