Постанова

від 25.06.2015 по справі 904/1364/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015 року Справа №904/1364/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача,

суддів: Виноградник О.М., Паруснікова Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Малику С.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4., довіреність №671 від 09.04.15;

від відповідача: Чікішева О.В., довіреність б/н від 10.07.15.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський регіональний центр "Магістраль Сервіс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2015 року у справі №904/1364/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський регіональний центр "Магістраль Сервіс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 31 858,53 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2015 року у даній справі (суддя Бєлік В.Г.) позов задоволений частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський регіональній центр" "Магістраль Сервіс" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 13 740,00 грн. - заборгованості по орендній платі, 3 561,92 грн. - пені, 4 766,96 грн. - інфляційних, 208,55 грн. - 3% річних, 1 807,82 грн. - судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення мотивована тим, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору НОМЕР_1 найму (оперативної оренди) нежитлових приміщень від 12.08.2013 року, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, відповідач заборгованість за оренду нежитлових приміщень у період з 01.05.2014 року по 31.10.2014 року не сплатив, приміщення за актом приймання - передачі позивачу не передав. Додаткова угода про розірвання договору представниками сторін не підписана. Орендоване приміщення за актом приймання-передачі орендодавцю не поверталось. Щодо пред'явленої позивачем до стягнення суми пені, суд першої інстанції застосував положення статті 232 ГК України та зменшив її до 3 561,92 грн., з урахуванням строку позовної давності та періоду стягнення.

Не погодившись з рішенням господарського суду, до апеляційного господарського суду звернувся відповідач із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким:

- відмовити у стягненні з заборгованості з орендної плати в сумі 13 740,00 грн.;

- застосувати положення статті 258 ЦК України (строки позовної давності) та відмовити у стягненні пені - 3 973,15 грн.;

- відмовити у стягнення збитків внаслідок інфляції - 2 122,33 грн.;

- відмовити у стягненні трьох відсотків річних від простроченої суми боргу - 115,06 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача 2 290,00 грн. - орендну плату за травень 2014 року.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на те, що:

- він вжив усіх заходів щодо дострокового розірвання Договору найму (оперативної оренди) нежитлових приміщень від 12.08.2013 року НОМЕР_1, але позивач відмовився;

- акти приймання - передачі не підписані з вини позивача;

- у Договорі від 12.08.2013 року НОМЕР_1 не визначено розмір та базу оподаткування, відсутні посилання на законодавчі акти, як і відсутній розрахунок пені. Також у цьому договорі немає умови (пункту) про те, що пеня нараховується відповідно до умов чинного законодавства.

25.06.2015 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови. В судовому засіданні представники сторін надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства.

Перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський регіональний центр "Магістраль Сервіс" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Умовами укладеного між сторонами Договору НОМЕР_1 найму (оперативної оренди) нежитлових приміщень від 12.08.2013 року (далі - Договір, а.с.6-7) передбачено, що Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає у тимчасове платне користування (оперативну оренду) нежитлові приміщення: №21 (група № 11) (далі "Приміщення") площею 22,9 кв.м. в будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1, (далі "Будівля"), належить позивачеві на праві власності (виписка про реєстрацію права власності на нерухоме майно №32370850 від 07.12.2011 року, реєстраційний №35411438).

Пунктом 2.2.16 Договору передбачено, що Орендатор не пізніше дня припинення дії цього Договору зобов'язаний вивезти із Приміщень своє майно, також повернути Орендодавцю згідно акту приймання - передачі Приміщення у стані, в якому вони були отримані Орендатором з урахуванням природного зносу і проведених невіддільних поліпшень.

Пунктом 3.1.2 Договору встановлена відповідальність за невиплату орендної плати в установлений термін за кожен день прострочення вноситься пеня в розмірі 0,5% розміру орендної плати.

Цим спростовуються доводи апеляційної скарги щодо відсутності у Договорі і законі посилання на наявність відповідальності за прострочення оплати орендної плати.

Порядок розірвання договору регламентовано пунктом 6.6 Договору, а саме: договір може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін, розірваний по ініціативі однієї із сторін у випадках, передбачених цим пунктом, а також у випадках, передбачених діючим законодавством України:

а) при використанні Орендарем Приміщень або місць загального користування не за призначенням, в тому числі і у випадку передачі цих Приміщень в суборенду без письмової згоди Орендодавця;

б) при прогрішенні стану Приміщень в результаті умисних дій або по необережності Орендарем, приведенні Приміщень Орендарем в стан, непридатний для їх подальшого використання і при цьому Орендатор не відновив Приміщення, місця загального користування до стану, що існував до моменту його погіршення, протягом 15 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Орендодавця;

в) якщо Орендатор не вніс орендну плату за користування Приміщеннями та/або інші платежі, передбачені цим Договором протягом 2-х місяців з моменту настання строку їх оплати;

г) відчуження Орендодавцем Приміщень;

д) у разі відмови Орендатора від підписання додаткової угоди, передбаченої пунктом 3.5 цього Договору;

е) по інших підставах, передбачених законодавством України.

Таким чином, підставами для розірвання Договору оренди від 12.08.2013 року є або згода сторін, або вищенаведені обставини, які відсутні у правовідносинах між сторонами. Оскільки в силу статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, Договір не можна вважати розірваним, хоч Орендар дійсно і вжив заходів щодо його розірвання.

Судом першої інстанції застосовано річний строк позовної давності щодо стягнення пені та здійснено перерахунок пені, оскільки строк позовної давності щодо її стягнення сплинув 23.02.2014 року на дату звернення позивача до господарського суду Дніпропетровської області із позовом.

Згідно зі статтею 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Договір найму (оренди) може бути розірвано на вимогу наймача тільки якщо:

- наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

- наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі (ст.784ЦК України).

Статтею 785 ЦК України передбачені обов'язки наймача у разі припинення договору найму і наслідки не виконання цього обов'язку.

Так, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, у якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплатити неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Тому апеляційний суд приходить до висновку про те, що:

- відповідач не міг ініціювати у даному випадку дострокове розірвання договору за відсутності підстав, передбачених статтею 784 ЦК України;

- доводи про відсутність відповідальності у вигляді пені спростовуються змістом п.3.1.2 Договору;

- стосовно розміру пені судом першої інстанції враховано строк позовної давності;

- також відповідачем не спростовано розрахунок пені;

- наразі законодавством передбачені більш суворі санкції за несвоєчасне звільнення приміщення у вигляді подвійної плати за користування приміщенням, проте позовні вимоги про стягнення її у такому розмірі не заявлено, а тому підстави для виходу за межі позовних вимог відсутні.

Отже, у апеляційного господарського суду відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення, господарський суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним по справі доказам, прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 101-103, 105 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський регіональний центр "Магістраль Сервіс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2015 року у справі №904/1364/15 відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2015 року у справі №904/1364/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст складений 26.06.2015 року

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя О.М. Виноградник

Суддя Ю.Б. Парусніков