Рішення

від 23.06.2015 по справі 282/579/15

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/579/15

Провадження № 2/282/173/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Вальчук В. В.

при секретарі судових засідань: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Любар цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Колективного сільськогосподарського підприємства «Новочорторийське» про стягнення середнього заробітку за час затримки в проведені розрахунку при звільнені, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до КСП «Новочорторийське» про стягнення середнього заробітку за час затримки в проведені розрахунку при звільнені. Свої вимоги обґрунтовує тим, що працював в КСП «Новочорторийське» на посаді інженера механіка до 20.02.2015 року. Відповідачем не проведений з ним повний розрахунок в день звільнення по сьогоднішній день, тому він звертався до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 19.02.2015 року було затверджено мирову угоду якою погодили виплату заборгованості по оплаті праці за період з 01.04.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 11700 гривень, а також відповідач зобов'язався поновити позивача на посаді інженера-механіка з 19.02.2015 року.

Однак, після поновлення на роботі, 20.02.2015 року ОСОБА_2 звільнився з вказаної посади за згодою сторін. Але належну йому заробітну плату не виплатили, в тому числі :

- заробітну плату за період з 01 січня по 20 лютого 2015 року з розрахунку щомісячного заробітку 1300грн. в місяць, що становить - 2166грн.66коп.

- середнього заробітку за період з 20.02.2015 року по 01.06.2015 року (середній заробіток 1300грн в місяць) - 4333грн.33коп.

- компенсацію за невикористані відпустки за період з 15.08.2008 року по 31.03.2014 року (відповідно до його щомісячного середнього заробітку в розмірі 1815грн) - 12127грн.

- компенсацію за невикористану відпустку за період з 01.04.2014 року по 20.02.2015 року (відповідно до його посадового окладу в розмірі 1300грн. в місяць)- 1261грн. 70коп.

Крім того просить зобов'язати відповідача провести нарахування і сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України за період з 01.04.2014 року по 01.06.2015 року.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав частково, підтримав подані на позов заперечення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 по 20 лютого 2015 року перебував у трудових відносинах з КСП «Новочорторийське».

31.03.2014 року Наказом №179 ОСОБА_2 звільнено з посади директора ДП «Новочорторийське» по п.5 ст.36 КЗпП України (а.с.6).

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 19.02.2015 року було затверджено мирову угоду, якою сторони по справі (ОСОБА_2 та КСП «Новочорторийське») погодили виплату заборгованості по оплаті праці за період з 01.04.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 11700 гривень, а також відповідач зобов'язався поновити позивача на посаді інженера-механіка з 19.02.2015 року(а.с.7).

20.02.2015р. ОСОБА_2 був звільнений з підприємства на підставі ст. 36 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.8-11).

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Статтею 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

На підставі ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Оскільки під час розгляду справи було встановлено, що відповідач фактично не розрахувався перед ОСОБА_2 при його звільненні, тобто мало місце порушення законодавчо встановлених строків, то позивач має всі законні підстави для звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку та компенсації за невикористані відпустки.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд керується наступним.

Відповідно до п. 20 Постанови № 13 від 24 грудня 1999 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» в якому зазначено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. У разі не проведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Визначаючись щодо сум компенсації за невикористані дні відпустки суд зазначає, що сума компенсації за невикористані відпустки за період роботи з 02.04.2009 року по 31.03.2014 року складає 6222,50 гривень виходячи з наступного розрахунку : за період роботи з 02.04.2009 року по 31.12.2009 року - 24 календарних дні (далі к.д.) середньодений заробіток, відповідно до постанови КМУ №100 від 08.-2.1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» складає 47,50грн. - сума компенсації складає - 24к.д. х 47,50 = 1140,00грн., за період роботи з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року - 31к.д. х 47,50 = 1472,50грн., за період роботи з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року -31 к.д. х 47,50грн. = 1472,50грн., за період роботи з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року - 31 к.д. х 47,50грн. = 1472,50грн., за період роботи з 01.01.2013 року 7к.д. х 47,50грн. = 332,50грн., а за період роботи з 01.04.2014 року по 20.02.2015 року 22 к.д. х 44,43грн. = 977,46 гривень, що підтверджується наданими відповідачем суду наказами та відомостями про нарахування заробітної плати, які були оглянуті та визнані в судовому засіданні представником позивача ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_2

Позовна вимога про відшкодування витрат за надання правової допомоги адвокатом в сумі 600грн. задоволенню не підлягає, оскільки доказів про надання цієї допомоги суду не надано, а тому вказана вимога й не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 243,60 гривень за вимоги майнового характеру.

Керуючись, ст. ст. 115 - 117, 233 КЗпП України, ст. ст. 10,11, 60, 61, 88, 208, 212-215ЦПК України, беручи до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Колективного сільськогосподарського підприємства « Новочорторийське » про стягнення середнього заробітку за час затримки в проведені розрахунку при звільнені - задовольнити частково.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Новочорторийське», юридична адреса: с. Нова Чортория, вул. Леніна, 34 Любарського району Житомирської області (ЄДРПОУ: 35365821) на користь ОСОБА_2, середній заробіток за період роботи з 01 січня по 20 лютого 2015 року в сумі 2166 гривень 66 копійок, середній заробіток за час затримки в проведені розрахунку при звільнені в сумі 4333 гривні 33 копійки, компенсацію за не використані відпустки за період роботи з 02.04.2009 року по 31.03.2014 року в сумі 6222 гривень 50 копійок, компенсацію за невикористану відпустку за період роботи з 01.04.2014 року по 20.02.2015 року в сумі 977 гривень 46 копійок.

Зобов'язати Колективне сільськогосподарськее підприємство «Новочорторийське» провести нарахування і сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України за період роботи ОСОБА_2 з 01 квітня 2014 року по 01 червня 2015 року.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Новочорторийське», юридична адреса: с. Нова Чортория, вул. Леніна, 34 Любарського району Житомирської області (ЄДРПОУ: 35365821) на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: ОСОБА_4