Рішення

від 19.06.2015 по справі 569/18503/14-ц

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/18503/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2015 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді -Н.Ю.Музичук

при секретарі -Г.В.Довбенко

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні Рівненського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3, Товариства із обмеженою відповідальністю «МАША і МЄДВЄДЬ» до Товариства із обмеженою відповідальністю «Папір Сервіс», ОСОБА_4 підприємства «Чайка», ОСОБА_4 підприємства «Юнісофт» про захист авторського права та стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав,

в с т а н о в и в:

В листопаді 2014 року до Рівненського міського суду Рівненської області звернувся ОСОБА_3 та ТОВ "Маша і Мєдвєдь"до Товариства із обмеженою відповідальністю «Папір Сервіс», ОСОБА_4 підприємства «Чайка», ОСОБА_4 підприємства «Юнісофт» про захист авторського права та стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав .

У позовній заяві позивачі посилаються на те, що 16 вересня 2014 року представником ТОВ "Маша і Мєдвєдь" у магазині під назвою «КНОПКА» в м. Рівне, вул. Пушкіна, 40, було придбано контрафактний товар під назвою В«Школа раннього розвитку 5+ МатематикаВ» . Факт купівлі даного товару підтверджується фіскальним чеком 000023744 00213 від 16.09.2014 року на суму 12.33 грн. та виданим терміналом # S1ROOA5F ПриватБанку чеком № 879 від 16/09/2014 року. Виробником товару під назвою В«Школа раннього розвитку 5+ МатематикаВ» є відповідач 2 (ПП В«ЧайкаВ» , свідоцтво про внесення до державного реєстру суб'єктів видавничої справи ДК № 3901 від 14.10.2010 року) та відповідач 3 (ПП В«ЮНІСОФТ, свідоцтво про внесення до державного реєстру суб'єктів видавничої справи ДК № 3461 від 14.04.2009). На обкладинці придбаного товару відповідачами незаконно (без дозволу позивачів) використано зображення персонажа В«МашаВ» із аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «Маша і Мєдвєдь», яке було при використанні змінене. Зображення персонажа "Маша" є окремим твором, що може захищатися самостійно. Права на використання твору, без зазначені імені автора, Позивач ОСОБА_3 відповідачам не надавав. Зображення персонажа В«МашаВ» , яке нанесено на товар, є контрафактними, отже дана продукція є контрафактною.

Позивачі вказують, що відповідачі своїми діями, а саме: незаконним використанням твору, в тому числі розповсюдженням контрафактної продукції, без зазначення імені автора, допустили порушення немайнових прав ОСОБА_3 та виключних майнових прав ТОВ "Маша і Мєдвєдь".

Згідно заперечення Товариства із обмеженою відповідальністю «Папір Сервіс» на позовну заяву, вимоги до товариства вважаються безпідставними, оскільки ТзОВ не є належним відповідачем, оскільки купуючи серед іншої поліграфічної продукції друковане видання «Школа раннього розвитку 5+ Математика», не знало і не могло знати про те, що у вказаному виданні буде міститись зображення «Маши», яке начебто неправомірно розміщене в такому виданні. ТзОВ не повинне відповідати, в тому числі нести майнову відповідальність за порушення прав Позивачів іншою особою , яка надрукувала /розмістила/ у друкованому вид панні зображення «Маши». Зазначене засвідчується відсутністю в їх діях складу правопорушення, а саме відсутністю умислу на порушення прав Позивачів.

Згідно наданого суду заперечення ПП «Юнісофт», позов в частині, заявленій до ПП «Юнісофт» є безпідставним, оскільки замовником і розробником макету видання «Школа раннього розвитку 5+ Математика» є ПП «Чайка», про що безпосередньо зазначено на обкладинці /останньому аркуші/ сьомого видання /остання строка - «Чайка», укладання, макет,2012/, та підтверджується Договором на виконання поліграфічних робіт №0101/1 від 01 січня 2011 року. В даному випадку ПП «Чайка» є видавцем цього видання, а ПП «Юнісофт» є його виготовлювачем /типографією/. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про видавничу справу», видавець зобов'язаний дотримуватися норм авторського та патентного права. Щодо виготовлювача, згідно ст. 21 цього ж Закону такого обов'язку не встановлено. Виготовлювач видавничої продукції здійснює лише технічні функції при виданні твору. На підставі наведеного, ПП «Юнісофт», який здійснював виключно технічні функції із виготовлення цього видання на замовлення та за оригінал-макетом, наданим ПП «Чайка», не може нести жодної відповідальності за порушення чиїх-небудь авторських прав.

У судовому засіданні представники позивачів позов підтримали, з урахуванням досліджених доказів і висновку судової експертизи, та просили суд його задовольнити.

Представник відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір сервіс" в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, підтримала надані суду заперечення. Факт продажу товару В«Школа раннього розвитку 5+ МатематикаВ» відповідачем 1 відповідачем 1 не заперечувався. Пояснила, що відповідач 1 дійсно здійснював розповсюдження вказаних зошитів, які були ним придбані у відповідачів-виробників. Відповідач 1 не мав наміру порушувати права позивачів.

Представники відповідачів ОСОБА_4 підприємства "Чайка" та ОСОБА_4 підприємства "Юнісофт", в судове засідання, будучи повідомленими про час і місце судового розгляду цивільної справи належним чином, повторно не з»явились. За відсутності клопотань або заяв, суд ухвалив розглянути справу без участі відповідачів на підставі наявних в справі доказів та письмових заперечень проти позову, яким просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи пояснення, досліджені надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що автор - ОСОБА_3 (позивач 1) своєю творчою працею створив зображення головних персонажів: "Маша" і "Ведмідь" з однойменного мультиплікаційного серіалу «Маша і Ведмідь» (мовою оригіналу «Маша и Медведь»). Даний факт є загальновідомим, про що свідчать безліч інформаційних ресурсів, про це зазначено на ліцензійних товарах, не оспорюється запереченнями відповідачів.

Факт продажу товару В«Школа раннього розвитку 5+ МатематикаВ» відповідачем 1 було підтверджено свідченнями ОСОБА_5, допитаної під присягою, даний факт також відповідачем 1 не заперечувався.

Общєство с огранічєнной отвєтствєнностью (Товариство з обмеженої відповідальністю) «Маша і Мєдвєдь» (позивач 2) (далі - ТОВ «Маша і Мєдвєдь») є юридичною особою, яка зареєстрована за законодавством РФ, ІПН НОМЕР_1. Позивач ОСОБА_3 передав позивачу ТОВ „Маша і Мєдвєдь" виключні майнові права на художні твори (зображення головних персонажів мультфільму, а саме зображення персонажа „МашаВ» і персонажа „ВедмідьВ» , що підтверджується Ліцензійним договором № ЛД-1/2010 від 08 червня 2010 року. Даний факт встановлений судами та підтверджується висновками Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.07.2014 року, а тому в силу ч.3 ст.61 ЦПК України дані обставини не потребує доказування.

Позивач ОСОБА_3, як автор, є власником немайнових (невідчужуваних) авторських прав на зображення персонажа „МашаВ» .

Відповідно до умов Ліцензійного договору № ЛД-1/2010 від 08.06.2010: ліцензіар має виключні права на використання створених одноособовою творчою працею ліцензіара малюнків "Маша" і "Мєдвєдь", які використовуються у створенні персонажів аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь", ці малюнки, а також DVD-диск із записом сказаних малюнків та першої серії анімаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь" слугують для ідентифікації предмета Договору і є його невід'ємною частиною, а ліцензіат зацікавлений у використанні зображень даних персонажів (за Договором далі - твори) в своїй комерційній діяльності та бажає придбати на умовах Договору виключне право на використання персонажів (преамбула Договору); ліцензіар надає ліцензіату на термін дії Договору за оплачувану ліцензіатом винагороду право використання творів у встановлених Договором межах на умовах виключної ліцензії, тобто без збереження за ліцензіаром права видачі ліцензій на використання творів способами, передбаченими Договором, іншим особам (пункт 1.1 Договору); ліцензіар гарантує, що він особисто створив твори, є їх єдиним автором, на момент передачі прав за Договором ліцензіар є власником наданих ліцензіату прав на твори, при створенні творів ним дотримані охоронювані законом інтелектуальні права інших осіб (пункт 1.2 Договору); право використання творів способами, передбаченими Договором, надаються ліцензіаром ліцензіату на території всіх країн світу на термін з дати укладення Договору до 30.06.2025 року включно (пункт 2.1 Договору).

Ліцензіар надає ліцензіату право використовувати твори як разом, так і окремо такими способами: відтворювати твори, тобто виготовляти один чи більше екземпляри творів та (або) їх частини в будь-якій матеріальній формі, у тому числі шляхом візуального запису без обмеження тиражу; "будь-яка матеріальна форма" - це у тому числі будь-які промислові вироби (сувеніри, предмети галантереї, текстильні, трикотажні вироби, ігри, іграшки та ін.), пам'ять ЕОМ без залежності від способу дії, оптичні диски, цифрові диски, носії високої чіткості, машинозчитувальні носії, магнітні стрічки, фото-кіно плівки будь-яких форматів, а також інші носії як відомі на момент укладення Договору, так і ті, що стануть відомими протягом строку дії Договору з рівня техніки; розповсюджувати екземпляри творів; здійснювати публічний показ; імпортувати оригінали чи екземпляри творів; надавати в прокат оригінали чи екземпляри творів; публічно виконувати; сповіщувати в ефір чи по кабелю; здійснювати переклад чи іншу переробку; доводити до загального відома; використовувати шляхом включення до інших творів (підпункти 2.2.1 - 2.2.11 Договору);

Ліцензіат має право видавати субліцензії без попередньої згоди ліцензіара, реєструвати твори або їх частини, назви та персонажів як торговельні марки (пункти 2.5 - 2.7 Договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє протягом всього строку надання прав на використання творів, встановлених пунктом 2.1 Договору, які діють протягом строку дії виключних прав на складені об'єкти, в які будуть включені твори (персонажі, частини, елементи) (пункт 9.1 Договору).

Відповідно до пунктом 2.10 зазначеного ліцензійного договору передбачено: якщо треті особи порушать виключне право ліцензіара і таке порушення буде зачіпати права ліцензіара, що передбачені вказаним договором, то ліцензіат та ліцензіар зобов'язуються спільно захищати свої права.

Також суд, дослідивши об'єкт, щодо якого вчинено протиправну спору, з точки зору споживача також виходить з тієї обставини, що аудіовізуальний твір "Маша і Ведмідь" та його головні персонажі є відомими в Україні, що в силу ст.61 ЦПК не потребує доведення.

Право позивачів спільно звертатись до суду за захистом своїх прав також підтверджено Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 липня 2014 року (за касаційною скаргою ОСОБА_3 та ТОВ "Маша і Мєдвєдь").

Відповідно до статті 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" №2709-IV від 23.06.2005 р., іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Згідно з ст. 4 ЗУ "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Згідно положення ст.37 ЗУ „Про міжнародне приватне право В» до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.

Відповідно до п „дВ» ч.1 ст.3 ЗУ „Про авторське право і суміжні праваВ» дія цього закону поширюється на твори та об'єкти суміжних прав, які охороняються відповідно до міжнародних договорів України.

Відповідно до Закону України №34/95-ВР від 27 січня 1995 року в Україні ратифіковано Угоду про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав. Відповідно до ст.2 вищезазначеної Угоди, учасницями якої є Україна та Російська Федерація, Держави-учасниці застосовують Всесвітню конвенцію про авторське право 1952 року як до творів, створених після 27 травня 1973 року, так і до творів, що охоронялися за законодавством Держав - учасниць до цієї дати, на тих же умовах, які встановлені національним законодавством щодо своїх авторів.

Відповідно до ст. 1 Всесвітньої конвенції про авторське право 1952 року, кожна Договірна Держава зобов'язується вжити всіх заходів, необхідних для забезпечення достатньої і ефективної охорони прав авторів і всіх інших власників авторських прав на літературні, наукові і художні твори, зокрема, твори живопису, графіки.

Випущені в світ твори громадян будь-якої Договірної Держави, рівно як і твори, вперше випущені в світ на території такої Держави, користуються в кожній іншій Договірній Державі охороною, яку така Держава надає творам своїх громадян, які вперше випущені в світ на її власній території. Не випущені в світ твори громадян кожної Договірної Держави користуються в кожній іншій Договірній Державі охороною, яку ця Держава надає творам своїх громадян, що не випущені в світ (ст. 2 Всесвітньої конвенції про авторське право 1952 року).

Під "випуском у світ" у розумінні цієї Конвенції слід розуміти відтворення в якій-небудь матеріальній формі і надання невизначеному колу осіб примірників твору для читання або ознайомлення шляхом зорового сприйняття. (ст. 6 Всесвітньої конвенції про авторське право 1952 року).

Російська Федерації є учасницею Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів 1971 року з 13.03.1995, Україна є учасницею цієї ж Конвенції з 25.10.1995.

Відповідно до статті 1 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів 1971 року країни, до яких застосовується Конвенція, утворюють Союз для охорони прав авторів на їх літературні і художні твори.

Відповідно до статті 5 вказаної Конвенції щодо творів, з яких авторам надається охорона на підставі цієї Конвенції, автори користуються в країнах Союзу, крім країни походження твору, правами, які надаються нині або будуть надані в подальшому відповідними законами цих країн своїм громадянам, а також правами, особливо надаваними цією Конвенцією.

Користування цими правами і здійснення їх не пов'язані з виконанням будь-яких формальностей; таке користування і здійснення не залежать від існування охорони в країні походження твору. Отже, крім установлених цією Конвенцією положень, обсяг охорони, рівно як і засоби захисту, що забезпечують автору охорону його прав, регулюються виключно законодавством країни, в якій виникає потреба в ній.

Положення Закону України „Про авторське право і суміжні праваВ» спрямовані на захист особистих немайнових прав і майнових прав, зокрема, осіб, які мають авторське право.

У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04 червня 2010 року „Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних правВ» зазначається, що відповідно до статті 6 Закону N 3792-XII ( 3792-12 ), статті 410 ЦПК ( 1618-15 ) іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та міжнародні організації відповідно до міжнародних договорів мають однакові з фізичними і юридичними особами України права та обов'язки, передбачені цим Законом ( 3792-12 ), за винятками, встановленими Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно ст. 437 ЦК України, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права», авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про авторське право і суміжні права В» суб'єктами авторського права є автори та особи, яким автори передали свої авторські майнові права.

Стаття 9 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» передбачає, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Стаття 14 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" визначає перелік особистих немайнових прав автора. Так, автору належать такі особисті немайнові права: вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо; забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом; вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання; вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.

Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про авторське право та суміжні права» автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених ст. ст. 21-25 цього Закону України «Про авторське право та суміжні права». Використання творів без письмового дозволу (укладення ліцензійного договору) є порушенням авторського права, що є підставою для звернення до суду за захистом порушених прав, що передбачено ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права».

Контрафактна продукція - продукція або примірник, які випускаються, відтворюються, публікуються, розповсюджуються, реалізуються тощо з порушенням майнових прав інтелектуальної власності (Постанова КМУ від 3 жовтня 2007 р. N 1185 „Про затвердження Національного стандарту № 4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності" (Національний стандарт N 4, п.3).

Із урахуванням наведеного, суд погоджується із доводами позивача в тому, що, оскільки зображення персонажа "Маша" використано Відповідачами без дозволу Позивачів, товар на який нанесено контрафактний примірник зображення персонажа "Маша", що виготовлений та розповсюджений Відповідачами є контрафактною продукцією, виготовлення та розповсюдження якої є протиправним.

Згідно зі ст.ст. 440, 443 ЦК України, ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора належить виключне право на використання твору, а також виключне право надавати дозвіл або забороняти використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами іншими особами.

Відповідно до ст. 441 ЦК України, використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. 2. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про авторське право і суміжні права":

відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер;

розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Відтворення, переробка чи інша зміна твору та розповсюдження контрафактних примірників творів на будь-яких носіях (в тому числі на товарах/продукції) без відповідного дозволу суб'єкта авторського права та без зазначення імені автора є самостійними порушеннями авторського немайнового та виключного майнового права Позивачів.

У ході розгляду справи, за клопотання позивача судом призначена комплексна судова експертиза об'єктів інтелектуальної власності за експертними спеціальностями 13.1.1 (Дослідження, пов'язані з художніми та літературними творами), 13.9 (Економічні дослідження інтелектуальної власності), проведення якої доручено державній спеціалізованій експертній установі Міністерства юстиції України, відповідно до зони регіонального обслуговування.

Відповідно до Висновку № 1054/1055 судових експертиз об'єктів інтелектуальної власності по цивільній справі № 569/18503/14-ц від 17 квітня 2015 року: «Зображення дівчинки на лицевій стороні обгортки дитячої книги «Школа раннього розвитку, Математика 5+ є використанням шляхом відтворення зображення персонажу «Маша» мультиплікаційного серіалу «Маша і Мєдвєдь», правовласником якого є ТОВ «Маша і Мєдвєдь».

Таким чином, доводи позивачів знайшли своє підтвердження за час судового розгляду. Суд вважає наявним факт протиправної поведінки відповідачів щодо твору, що охороняється на території України, та зв'язок між вчиненням правопорушення та завданням шкоди правовласникам доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Підпунктом 1 ст. 50 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 згаданого Закону, та їх майнові права, визначені ст. ст. 15, 39, 40 і 41, з урахуванням передбачених ст. ст. 21 - 25, 42 і 43 обмежень майнових прав.

Відповідно до п. п. "а", "б", "г" ч. 1 ст. 52 України "Про авторське право та суміжні права" при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Розмір компенсації визначається судом з урахуванням п. 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04 червня 2010 року „Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних правВ» , де вказано: „Відповідно до пункту «г» частини першої статті 52 Закону № 3792-ХІІ суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦКУ, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені у судовому рішенні.

Розмір компенсації визначається судом, виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 й не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт «г» частини другої статті 52 Закону № 3792-ХІІ), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати в Україні становить 1218 грн. 00 коп.

Відповідно до зазначеного вище Висновку № 1054/1055 судових експертиз об'єктів інтелектуальної власності по цивільній справі №569/18503/14-ц від 17 квітня 2015 року: загальна сума упущеної вигоди, яку ТОВ «Маша і Мєдвєдь» могло б отримати за звичайних умов, якби його права не були порушені, складає 212 707 грн.»

При визначенні розміру компенсації, суд повинен врахувати «орієнтовний розмір шкоди», який був предметом дослідження судової експертизи. Шкода включає у себе упущену вигоду, як видове поняття. Розмір компенсації залежить від розміру шкоди та не може бути меншим за завдану шкоду. Сама ж компенсація, за своєю суттю, є правовим інститутом відновлюваного правосуддя, впровадженим замість відшкодування збитків, як альтернативна форма відновлення того стану речей, який існував би до вчинення протиправних дій, у разі добросовісного використання об'єкту авторського права.

Розмір компенсації (окрім іншого) повинен базуватися на сумі обрахованих збитків, опираючись на спеціальні знання експерта у цій сфері. Суд вважає, що самостійний доказ у справі повною мірою враховує положення і вимоги чинного законодавства в цій частині.

Позивач просив суд стягнути з продавця - ПП "ПАПІР-СЕРВІС" компенсацію у мінімальному розмірі, передбаченого законом - 12 180 грн. Судом приймається до уваги право позивачів визначати самостійно межі позовних вимог; розмір компенсації відповідає вимогам закону. Суд вважає що вимоги позивача ТОВ "Маша і Мєдвєдь" в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, обґрунтованим (згідно матеріалів справи та висновку експертизи) суд вважає розмір компенсації з інших відповідачів (ПП "Чайка" та ПП "Юнісофт") - по 69 мінімальних заробітних плат (що складає на дату прийняття рішення у справі - 84042 грн. 00 коп., з кожного з них). Приймаючи до уваги, що гранична межа розміру компенсації складає 60 900 000 грн., вбачається, що заявлений розмір компенсації є наближеними до мінімального розміру встановленого ч. 2 ст. 52 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", та відповідає суті та обсягу вчинених самостійних порушень щодо об'єкту авторського права, з боку відповідачів та вимог правовласників. Оскільки розмір компенсації вважається обґрунтованим, то наслідком вирішення спору є задоволення і цих вимог позивачів.

Враховуючи те, що дозволу на використання зображення персонажа «Маша» відповідачі від позивачів не отримували, презумпцію винного завдання шкоди запереченнями відповідачів не спростовано, тому вони зобов'язані припинити порушення авторського права та виплатити компенсацію за допущене ними порушення на об'єкт авторського права. Заперечення Товариства із обмеженою відповідальністю «Папір Сервіс» і ПП «Юнісофт» щодо неналежності особи відповідачів в судовому засіданні не доведені, до уваги судом не прийняті із урахуванням відсутності належним порядком посвідчених доказів, також за відсутністю доказів припинення чи попередження незаконної діяльності при встановленні факту в ході виконання виготовлення або розповсюдження контрафактної продукції.

Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, які підтверджені у вигляді внесеного позивачами судового збору на суму 609,00 грн /а.с.42,43/ + 1437,24 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись нормами ст.ст. 1, 7, 8, 9, 14, 15, 17, 50, 51, 52 Закону України «Про авторське і суміжні права», ст.ст. 201, 421, 423, 424, 426, 431, 432, 438, 439, 440 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму ВСУ №5 від 04.06.2010 „Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав В» , На підставі викладеного, Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, ст.ст.437,440,443 ЦК України, ст.ст.1, 3, 7, 9, 14,50, 52 Закону України Про авторське право і суміжні права», керуючись ст. ст. 10,11, 57-61, 88, 208, 209,212-215,218,223, 292,294 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 і Товариства із обмеженою відповідальністю «МАША і МЄДВЄДЬ» задовольнити.

Зобов'язати Товариство із обмеженою відповідальністю «Папір Сервіс», код ЄДРПОУ 37302187, Приватне підприємство «Чайка», код ЄДРПОУ 30036717, Приватне підприємство «Юнісофт», код ЄДРПОУ 22655747, припинити неправомірне використання зображення персонажу «Маша» на товарі «Школа раннього розвитку 5+ Математика», в тому числі розповсюджувати таку продукцію, без зазначення імені ОСОБА_3 та без письмового дозволу ТОВ «Маша і Мєдвєдь».

Стягнути із Товариство із обмеженою відповідальністю «Папір Сервіс», код ЄДРПОУ 37302187, на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «МАША і МЄДВЄДЬ» компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що складає 12 180 /дванадцять тисяч сто вісімдесят/ грн. 00 коп.

Стягнути із Приватне підприємство «Чайка», код ЄДРПОУ 30036717, на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «МАША і МЄДВЄДЬ» компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 69 мінімальних заробітних плат, що складає 84 042 /вісімдесят чотири тисячі сорок дві/ грн. 00 коп.

Стягнути із Приватне підприємство «Юнісофт», код ЄДРПОУ 22655747, на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «МАША і МЄДВЄДЬ» компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 69 мінімальних заробітних плат, що складає 84 042 /вісімдесят чотири тисячі сорок дві/ грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «МАША і МЄДВЄДЬ» кошти на відшкодування судових витрат: із Товариство із обмеженою відповідальністю «Папір Сервіс», код ЄДРПОУ 37302187, в сумі 243,60 грн.; із ОСОБА_4 підприємства «Чайка», код ЄДРПОУ 30036717, в сумі 1051,32 грн.; із ОСОБА_4 підприємства «Юнісофт», код ЄДРПОУ 22655747, в сумі 1051,32 грн. .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук