Вирок

від 19.06.2015 по справі 758/15476/13-к

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15476/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2015 року Колегія суддів Подільського районного суду міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

з участю прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

пр-ків потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

захисника ОСОБА_13 ,

обвинуваченого ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду міста Києва кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110070009104 від 18.12.2013 року, по обвинуваченню

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою,

одруженого, працюючого редактором видавництва

ТОВ «Видавничий дім «Бардо», проживаючого в

АДРЕСА_1 , не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_14 обвинувачується в тому, що у липні 2007 року, знаходячись в м. Києві, прийняв рішення про заволодіння коштами АТ «Родовід Банк» в особливо великих розмірах шляхом обману працівників банку. Для цього він вирішив укласти з цією банківською установою кредитний договір, а коштами, отриманими на виконання умов указаного договору, заволодіти і використати на власний розсуд.

Для реалізації злочинного плану, направленого на заволодіння коштами банку, 05.07.2007 ОСОБА_14 звернувся із письмовою заявою до АТ «Родовід Банк» за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 17, про надання йому кредиту в сумі 5 025 000 доларів США строком на 36 місяців під 14 % річних на споживчі цілі.

При цьому, з метою отримання указаних кредитних коштів та для подальшого заволодіння ними, ОСОБА_14 ввів працівників указаного банку в оману стосовно стабільності свого фінансового стану і 05.07.2007, знаходячись в приміщенні АТ «Родовід Банк» за вищевказаною адресою, у особисто поданій анкеті клієнта банку вказав завідомо неправдиві відомості про те, що він щомісячно отримує окрім заробітної плати та дивідендів від підприємницької діяльності інші прибутки у розмірі 700 000 грн., які в дійсності не отримував.

Після цього, 10.07.2007 у приміщенні АТ «Родовід Банк» за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 17, на підставі отриманих від ОСОБА_14 документів із завідомо неправдивими відомостями кредитно-інвестиційним комітетом указаного банку, членів якого було уведено в оману, прийнято рішення про надання ОСОБА_14 кредиту в сумі 5 025 000 доларів США строком на 36 місяців під 14 % річних на споживчі цілі. Для забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору банком вирішено отримати в іпотеку нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 30/10, про що складено протокол 10.07.07/02-ВК.

11 липня 2007 року між АТ «Родовід Банк» в особі Віце-президента-директора Київського регіонального департаменту ОСОБА_15 та ОСОБА_14 укладено кредитний договір № 77.2/СК-253.07.2 на загальну суму 5 025 000 доларів США строком до 11.07.2010, при виконанні умов якого ОСОБА_14 в указаному банку відкрито відновлювальну кредитну лінію на суму 5 025 000 доларів США. Зазначену суму кредитних коштів у сумі 5 025 000 доларів США ОСОБА_14 , на підставі заяви про видачу готівки від 11.07.2007 № 1275_106, отримав готівкою 11.07.2007 у касі АТ «Родовід Банк» за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 17, а після цього використав на власний розсуд.

28.09.2007 як забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 11.07.2007 № 77.2/СК-253.07.2, на підставі договору іпотеки від 28.09.2007, укладеного між АТ «Родовід Банк» та ТОВ «Театраль», банку передано в іпотеку належне товариству високоліквідне нежитлове приміщення (літ. А), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 30/10, оціночною вартістю 6 282 790 доларів США.

В той же день приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 , у зв`язку з посвідченням договору іпотеки, накладено заборону відчуження на нежитлове приміщення (літ. А), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 30/10, про що внесено відомості за № 5750342 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

При цьому, з метою надання законного вигляду своїм злочинним діям, ОСОБА_14 сплатив як погашення кредиту незначну суму коштів, а також сплачував незначні суми для погашення заборгованості по нарахованим банком відсоткам за користування кредитними коштами.

Зокрема, ОСОБА_14 у період з 06.09.2007 по 09.02.2009 сплатив 250 002,69 доларів США як часткове погашення заборгованості за кредитним договором від 11.07.2007 № 77.2/СК-253.07.2

10 червня 2009 року в результаті критичного погіршення фінансового стану АТ «Родовід Банк» Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про його капіталізацію, відповідно до якого держава в особі Міністерства фінансів України отримала 99,9 % акцій зазначеного банку.

03.07.2009 відповідно до додаткової угоди № 1 до кредитного договору від 11.07.2007 № 77.2/СК-253.07.2 АТ «Родовід Банк» змінено форму кредитування ОСОБА_14 з відновлювальної кредитної лінії в доларах США на невідновлювальну кредитну лінію в гривні та здійснено перерахунок залишку заборгованості по вказаному кредитному договору станом на момент укладання додаткової угоди із 5 024 999 доларів США на 38 240 747,25 грн.

12.11.2009 ОСОБА_14 , продовжуючи злочинні дії по заволодінню коштами банку в особливо великих розмірах та з метою звільнення від обтяжень переданого в іпотеку високоліквідного нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 30/10, звернувся в АТ «Родовід Банк» із листом про укладення договору іпотеки неіснуючої земельної ділянки.

При цьому ОСОБА_14 ввів працівників АТ «Родовід Банк» в оману, надавши їм завідомо неправдивий державний акт серії ЯД № 924249 про право власності на неіснуючу земельну ділянку, а також завідомо неправдиві документи, що характеризують цю ділянку та про наявні щодо неї обмеження, а саме: довідки управління земельних ресурсів у Обухівському районі Головного управління земельних ресурсів у Київській області від 29.07.2009 № 04-425 та від 29.07.2009 № 08-136, довідки Української міської ради Обухівського району Київської області від 02.10.2009 № 02-40 та від 02.10.2009 № 02-41, рішення сесії Української міської ради Обухівського району Київської області від 03.08.2009 № 23 та висновок управління земельних ресурсів у Обухівському районі Головного управління земельних ресурсів у Київській області від 29.07.2009 № 09-07/232.

В дійсності зазначена земельна ділянка не існувала, а документи про право власності на неї та стосовно її характеристик були підроблені, про що ОСОБА_14 було достовірно відомо.

13.11.2009 у приміщенні АТ «Родовід Банк» за результатами розгляду листа ОСОБА_14 та наданих ним завідомо неправдивих документів, укладено угоду про внесення змін до кредитного договору від 11.07.2007 № 77.2/СК-253.07.2, відповідно до умов якої у якості забезпечення зобов`язань по вказаному кредитному договору банку надано в іпотеку неіснуючу земельну ділянку площею 20,1763 га, що розташована на території Української міської ради Обухівського району Київської області.

У той же день між АТ «Родовід Банк» в особі Тимчасового адміністратора ОСОБА_17 та ОСОБА_18 представником власника земельної ділянки ОСОБА_19 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого банку у якості забезпечення зобов`язань по вказаному вище кредитному договору, укладеному із ОСОБА_14 , передано в іпотеку неіснуючу земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:03:002:0085, загальною площею 20,1763 га.

У подальшому 17.12.2009 ОСОБА_14 звернувся у банк із письмовою заявою про погашення заборгованості по вказаному кредитному договору за рахунок передачі на баланс банку неіснуючої земельної ділянки, а також підтримав цю пропозицію під час зустрічей із працівниками банку на яких обговорювались питання стосовно погашення кредитної заборгованості.

Як наслідок злочинних дій ОСОБА_14 , 18.12.2009 у приміщенні АТ «Родовід Банк» між ОСОБА_14 та АТ «Родовід Банк» у особі заступника голови Правління ОСОБА_20 укладено договір про припинення дії кредитного договору від 11.07.2007 № 77.2/СК-253.07.2 та про повне погашення кредитної заборгованості ОСОБА_14 за рахунок передачі на баланс банку неіснуючої земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:03:002:0085 площею 20,1763 га.

Таким чином, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_14 шляхом обману, отримавши в АТ «Родовід Банк» кредит на споживчі цілі в сумі 38240747, 25 грн. та, погасивши по якому зобов`язання за рахунок передачі на баланс банку права власності на неіснуючу земельну ділянку, спричинив АТ «Родовід Банк» шкоду в сумі 38240747, 25 грн. у виді неповернутих кредитних коштів, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Дії Задорожного органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах. Таку ж кваліфікацію дій обвинуваченого підтримано державним обвинуваченням.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив, що займається ресторанним бізнесом з 1989 року. В 2000 році, ввівши певну систему, ним та його партнерами було відкрито ресторанну мережу «Козирна карта». Дана мережа розвивалась з різних джерел, але в основному з кредитних. В 2007 році компанією «Козирна карта» в «черговому порядку» з урахуванням умов, які їх влаштовували, були знайдені кредитні кошти в АТ «Родовід Банку». Одночасно у них також були кредитні відносини і з іншими банками. Оформленням кредиту в АТ «Родовід Банку» займалась юридична служба компанії, а він як перша особа підписував відповідні документи. При цьому кредитний договір з банком укладався ним як фізичною особою, а кредит видавався на споживчі цілі та готівкою. Такі умови отримання кредиту були запропоновані самим банком. Даний кредит забезпечувався приміщенням ресторану «Дежавю», яким володіло товариство «Театраль», що входило до мережі «Козирна карта». Отримані ним кредитні кошти були направлені на розвиток бізнесу, а зобов`язання за договором виконувались близько 2 років у повному обсязі, внаслідок чого було сплачено до 2 млн. доларів США. Проте фінансова криза 2008 року внесла корективи у розвиток мережі «Козирна карта» і компанія опинилася у скрутному матеріальному становищі. Як результат вони намагались домовитися про реструктуризацію кредитів і частина банків на це погодилась, але АТ «Родовід Банк», маючи вже тимчасову адміністрацію, на це повноважень не мав. Даному банку пропонувались різні способи погашення кредиту, зокрема, передача у власність приміщення ресторану «Дежавю», інші приміщення, землі, але такі умови їм не підійшли. Єдиний варіант, на який погоджувався банк, був запропонований його службою. Була домовленість, що майно, отримане в іпотеку у виді приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » має бути замінене на земельну ділянку, яку продавали треті особи, а він за це зобов`язувався виплатити цим особам кошти у 2012 році, тобто ту суму яку він винен банку. Такі умови влаштовували з якихось причин банк, а також його, оскільки він повинен був виплатити кошти через певний час без нарахування відсотків. Усвідомлюючи, що заміна майна, яке перебувало в іпотеці, являється ініціативою банку, перевіркою цієї земельної ділянки він не займався, так як був впевнений, що це зробила служба безпеки банківської установи. Документи підписував, які надавав банк та його адвокат ОСОБА_21 .

Також ОСОБА_14 додав, що, отримуючи кредит у 2007 році, мав намір його повернути, при цьому інформація в документах, які були надані з його боку банку, є достовірною. Так, будучи в 2007 році автором та акціонером проекту «Козирна карта», отримував заробітну плату в двох компаніях, керуючи ними, та мав інші доходи у виді дивідендів від підприємницької діяльності і продажу власної нерухомості. Наголосив, що заміна іпотеки, яка відбулась у 2009 році, була ініціативою банку і про те, що земельної ділянки, запропонованої на заміну приміщення ресторану «Дежавю» не існувало, він дізнався згодом вже після укладення відповідного договору.

Цивільний позов АТ «Родовід Банк», який поданий у даному кримінальному провадженні, про стягнення коштів за кредитним договором не визнав, пояснивши, що вже існує рішення суду про стягнення з нього цих коштів, яке він в свою чергу визнає.

За пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні шахрайства просив його виправдати.

Заслухавши показання обвинуваченого та свідків, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що сторона обвинувачення не надала достатніх доказів і в ході судового розгляду не встановлено фактичних даних, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_14 складу злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Зокрема, допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_21 повідомив, що раніше надавав ОСОБА_14 адвокатські послуги, в тому числі у 2007 році коли останній отримував кредит у АТ «Родовід Банку». Свідок підтвердив, що ОСОБА_14 отримував кредит як фізична особа на споживчі цілі. Всіма документами ОСОБА_14 , які були необхідні для отримання кредиту, займався він та передавав їх до банку. Серед них були документи фінансового характеру та про наявне майно, місце роботи, сімейний стан тощо. Всі ці документи повністю перевірялись банком та їх зміст відповідав дійсності. Після отримання ОСОБА_14 кредиту, до 2009 року останній свої фінансові зобов`язання виконував у повному обсязі. Потім у обвинуваченого виникли матеріальні труднощі і банку в рахунок погашення кредиту пропонувалось різне майно, в тому числі предмет іпотеки у виді приміщення ресторану «Дежавю», також велись переговори щодо реструктуризації боргу. Проте банк виступив з ініціативою заміни предмету іпотеки на земельну ділянку третьої особи ОСОБА_22 , якій ОСОБА_14 мав виплатити суму заборгованості в 2012-2013 роках з коефіцієнтом дискотування. Ні ним, ні обвинуваченим документи щодо земельної ділянки не перевірялись, оскільки цим питанням повинен був займатись банк. Служби банку надали відповідні документи, які підписав ОСОБА_14 , при цьому з власником земельної ділянки вони не контактували та особисто знайомі не були.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснила, що в 2007-2011 роках працювала директором ресторану «Дежавю». Їй відомо, що у 2007 році ОСОБА_14 отримував кредит, який забезпечувався приміщенням ресторану. Оформленням кредиту займався юрист ОСОБА_14 ОСОБА_21 , якому вона допомагала збирати необхідні документи та підписувала їх. Також вона спілкувалась із працівниками банку, які приходили. Підтвердила, що ОСОБА_14 являвся засновником ресторану і вона підпорядковувалась йому. Більше про кредит, який отримував ОСОБА_14 їй нічого не відомо.

Допитана свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні підтвердила, що, працюючи головним бухгалтером компанії «Козирна карта», складала довідку про доходи ОСОБА_14 та відомості зазначені в ній відповідали дійсності.

Свідок ОСОБА_15 , будучи допитаною у судовому засіданні, повідомила, що працювала віце-президентом директором Київського регіонального департаменту АТ «Родовід Банку». ОСОБА_14 являвся віп-клієнтом цього банку. Зазначила, що у 2007 році йому був виданий кредит на загальних умовах по стандартній процедурі як фізичній особі, але на розвиток бізнесу. Так як вони співпрацювали і по інших кредитах, їй було відомо, що ОСОБА_14 являється заможною людиною, а тому мав можливість обслуговувати наданий йому кредит. До кінця 2008 року з погашенням кредиту у ОСОБА_14 ніяких проблем не було. Але після того, як кредит став проблемним, організацією його погашення займався головний офіс банку.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 повідомила, що з листопада 2009 року працювала в АТ «Родовід Банк» та з грудня цього ж року приймала участь у кредитному комітеті. На засіданні кредитного комітету розглядалися питання про погашення проблемної заборгованості ОСОБА_14 за рахунок прийняття на баланс банку земельної ділянки, який як фізична особа отримав кредит у 2007 році в сумі 5 млн. 25 тис. доларів США до 2010 року. Передбачалась щомісячна сплата процентів, а погашення кредиту в кінці строку. В забезпечення за даним кредитом була оформлена нерухомість приміщення, яке належало ТОВ «Театраль». Відсотки в деякий час сплачувалися добре по кредиту, пізніше коли в країні почалася криза, не тільки у цього клієнта, а в і інших появилися проблеми з виплатою кредиту. Почалися затримки з виплатою відсотків. У 2009 році мала місце прострочена заборгованість по виплаті відсотків та на основі засідань кредитного комітету розглядались документи по можливості посилення застави, тому що оцінювачами банку була переглянута оцінка предмету іпотеки приміщення, розташованого по вул. Б.Хмельницького в м. Києві, на той час вона складала 2 млн. доларів США. Тому кредитним комітетом була висунута вимога передачі в заставу додаткового забезпечення, яким виявилась земля в Обухівському районі Київської області, яка оцінювалась в 5, 5 млн. доларів США. У зв`язку з цим кредитний комітет прийняв позитивне рішення по цьому питанню шляхом прийняття земельної ділянки на баланс і закриття кредитного договору.

Одночасно свідок підтвердила, що заміна предмету іпотеки за даним кредитним договором була ініціативою та вимогою банку.

Свідок ОСОБА_26 , допитаний у судовому засіданні, повідомив, що з середини 2004 року по червень 2009 року займав посаду віце-президента в АТ «Родовід Банк» та був мажорітарним акціонером. В середині 2008 року у зв`язку із світовою фінансовою кризою банки мали фінансові проблеми, в тому числі із-за неповернення кредитів. Один із таких кредитів був ОСОБА_14 В березні 2009 року в АТ «Родовід Банк» було введено тимчасову адміністрацію. В кінці травня 2009 року Національний банк України призначив тимчасового адміністратора АТ «Родовід банк» Щербину, з яким пізніше прийшов член банківського комітету Верховної Ради України народний депутат ОСОБА_27 . Радником тимчасового адміністратора банку став ОСОБА_28 . В вересні 2009 року між ним, ОСОБА_28 і ОСОБА_27 сталася розмова, з якої він узнав про наявність у них дорогої високоліквідної землі, яка знаходилась в Обухівському районі Київської області. Вони пояснили, що мають намір оформити додаткову заставу під ряд кредитів, які давно не обслуговувались та як наслідок банк мав з ними проблеми. Пізніше, оформивши по кредитах заміну застав з даною землею, в тому числі ОСОБА_14 , з`ясувалось, що ці землі не існують. При цьому свідок пояснив, що всю певну економічну вигоду від даної фінансової операції отримали ОСОБА_28 і ОСОБА_27 . У подальшому ОСОБА_28 виїхав за межі країни, а ОСОБА_27 в їхніх розмовах запевняв його, що з цього приводу ніколи з ОСОБА_14 не спілкувався, оскільки про все домовлявся лише з ОСОБА_28 . В 2012 році, зустрівшись із ОСОБА_28 за кордоном, останній підтвердив, що вся ця «схема» була реалізована ним та ОСОБА_27 . Також, ОСОБА_26 зазначив, що ніколи не був свідком особистих домовленостей ОСОБА_27 і ОСОБА_29 та чи знав останній про недійсність земельних актів йому не відомо. При цьому повідомив, що юрист ОСОБА_14 ОСОБА_21 про фіктивність актів на ці земельні ділянки дізнався тільки на початку 2010 року, коли проводилась ревізійна перевірка в банку і СБУ встановила їх недійсність.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 підтвердив, що в червні 2009 року за рекомендацією Кабінету Міністрів України був призначений тимчасовим адміністратором АТ «Родовід Банку». Окрім того, свідок додав, що в грудні 2009 року банку був представлений, на той час, народний депутат України ОСОБА_27 . На його думку, ОСОБА_27 особисто виказував свою зацікавленість щодо заставного майна у виді земельних ділянок, які знаходились в Обухівському районі Київської області або заміни раніше оформленого майна на ці земельні ділянки по кредитах банку. Зокрема, свідок, узнавши про те, що даних земельних ділянок не існує, про це повідомив ОСОБА_27 , але останній наполегливо доказував про наявність такої землі та свою можливість її належним чином оформити.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 зазначила, що ніколи не була власником земельної ділянки у Київській області та будь-яких довіреностей з цього приводу у нотаріуса не оформляла. Про АТ «Родовід Банк» їй нічого не відомо та ОСОБА_14 до неї ні з якими проханнями не звертався.

Свідок ОСОБА_30 у судовому засіданні повідомив, що являється приватним підприємцем та основним видом його діяльності є розпорядчі роботи в одному із районів Київської області, оформлення державних актів на земельні ділянки. За родом своєї діяльності він ніколи не займався оформленням права власності на земельні ділянки в Обухівському районі Київської області, в тому числі на ОСОБА_19 , хоча такий бланк акту був виданий його підприємством. Пояснив, що одного разу він на прохання начальника земельних ресурсів іншого району Київської області залишав певну кількість чистих бланків державних актів, але яким чином останній ними розпорядився йому не відомо. До та після цих подій ні ОСОБА_14 , ні його представники ніколи з відповідними проханнями до нього не звертались.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_31 повідомила, що, будучи фізичною особою підприємцем, за договором з компанією «Бізнес Консалтінг» складала звіт експертної оцінки земельної ділянки в Обухівському районі Київської області, яка належала ОСОБА_22 , проте ні з нею, ні з ОСОБА_14 вона не спілкувалась та відповідні документи отримала від директора вищезгаданої компанії. На місце ділянки вона не виїжджала та від кого отримала грошову винагороду згадати не може.

Свідок ОСОБА_32 , будучи допитаною у судовому засіданні, підтвердила, що в листопаді 2009 року працювала директором компанії «Бізнес Консалтінг», яка займається оціночною діяльністю та акредитована в АТ «Родовід Банк». ОСОБА_31 за договором з компанією складала звіт оцінки земельної ділянки, що належала ОСОБА_22 , а вона як директор його підписувала. Хто надавав відповідні документи та оплачував роботу згадати не може.

Інші допитані у судовому засіданні свідки обвинувачення ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 та ОСОБА_49 пояснили, що працювали в АТ «Родовід Банку», проте про кредит ОСОБА_14 або його особливості їм нічого не відомо та будь-яку детальну інформацію по ньому надати не можуть.

Із викладеного слідує, що запропоновані стороною обвинувачення для допиту у судовому засіданні свідки ніяким чином не підтвердили обставини, які б свідчили про наявність у ОСОБА_14 умислу щодо заволодіння кредитними коштами АТ «Родовід Банк» шляхом обману та його обізнаність про підробку документів на право власності на земельну ділянку, її характеристик. При цьому навпаки із зазначених вище показань свідків вбачається, що ОСОБА_14 надав достовірні документи до банку, отримавши на законних підставах кредитні кошти. Більш того, згідно показань свідків на той час керівників АТ «Родовід Банк» ОСОБА_26 та ОСОБА_17 , заміна предмету іпотеки за кредитним договором ОСОБА_14 відбулась не з його власної ініціативи, а інших осіб, що також прямо підтвердила член кредитного комітету банку ОСОБА_25 та юрист ОСОБА_14 свідок ОСОБА_21 .

Окрім того, стороною обвинувачення у підтвердження вини ОСОБА_14 щодо шахрайства з кредитними коштами банку надані наступні письмові докази: анкета клієнта банку, у якій ним зазначено відомості про те, що він щомісячно отримує окрім заробітної плати та дивідендів від підприємницької діяльності інші прибутки у розмірі 700 000 грн.; кредитний договір № 77.2/СК-253.07.2 на суму 5 025 000 доларів США строком до 11.07.2010 під 14 % річних (т.2, а.с.87-94); довідки із державних податкових інспекцій Печерського і Шевченківського районів міста Києва, які підтверджують отримання ОСОБА_14 заробітної плати і дивідендів (т.2, а.с.300,304); заяву про видачу готівки від 11.07.2007 № 1275_106, відповідно до якої ОСОБА_14 отримав грошові кошти готівкою 11.07.2007 у касі АТ «Родовід Банк» (т.2, а.с.95); договір іпотеки від 28.09.2007, укладений між АТ «Родовід Банк» та ТОВ «Театраль», на підставі якого банку передано в іпотеку належне товариству високоліквідне нежитлове приміщення (літ. А), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 30/10, оціночною вартістю 6 282 790 доларів США (т.2, а.с.100-102), договір від 03.07.2009 про внесення змін до кредитного договору від 11.07.2007, відповідно до якого заборгованість реструктурізовано в гривню (т.2, а.с.189).

Колегія суддів вважає, що вищевказані документи насамперед підтверджують обставини укладення обвинуваченим з АТ «Родовід Банк» кредитного договору, передачу в іпотеку високоліквідного нежитлового приміщення та отримання ним кредитних коштів готівкою, подальшу реструктуризацію його заборгованості в гривню, проте не свідчать про наявність у нього умислу на заволодіння коштами банку шляхом обману. Адже, з метою укладення кредитного договору ОСОБА_14 до банку надано анкету клієнта банку, у якій ним зазначено відомості про те, що він щомісячно отримує, окрім заробітної плати та дивідендів від підприємницької діяльності, інші прибутки у розмірі 700 000 грн. Достовірність інформації, яка викладена в його анкеті клієнта, повністю підтверджено в ході судового розгляду довідками про доходи ТОВ «Дежавю» та ТОВ «Козирна карта» від 03.07.2007 року (т.2, а.с.80-81), декларацією про доходи ОСОБА_14 , одержані ним з 1 січня по 31 грудня 2006 року (тобто в рік, що передував року отримання кредиту), поданій ним до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва 14.03.2007 року(т.10, а.с.24-26), договором купівлі-продажу будинку від 14.05.2007 року (т.10, а.с.40-41), договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14.05.2007 року (т.10, а.с.42-43), договором купівлі-продажу будинку від 11.06.2007 року (т.10, а.с.44-45), договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.06.2007 року (т.10, а.с.46-47).

З вказаної декларації прямо вбачається, що в 2006 році, окрім доходів у вигляді заробітної плати у розмірі 737 068 гривень 93 копійки за місцями своєї роботи в ТОВ «Козирна карта» та ТОВ «Дежавю», ОСОБА_14 мав ще й інші доходи. Розмір цих доходів склав 3 858 000 гривень і отримав він їх від відчуження належного йому нерухомого майна.

Також, з зазначених вище чотирьох договорів купівлі-продажу нерухомого майна видно, що в період травня-червня 2007 року ОСОБА_14 отримав дохід від реалізації іншого належного йому нерухомого майна у розмірі 3 894 656 гривень.

Окрім цього, станом на вказаний період ОСОБА_14 , крім вищезазначених доходів, мав у своєму розпорядженні і інший дохід у сумі 850 000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) гривень, який він отримав у вигляді кредитних коштів у АБ «Престиж» на підставі кредитного договору від 22.01.2007 року. Цей дохід ним також було зазначено в анкеті клієнта від 05.07.2007 року (т.2, а.с.74-77).

Таким чином, сукупний інший дохід ОСОБА_14 у період 2006 перша половина 2007 року, тобто на момент заповнення ним анкети клієнта від 05.07.2007 року та надання до АТ «Родовід Банк» інформації щодо свого фінансового стану становив 8 602 656 гривень, що значно перевищує розмір інших його доходів у сумі 700 000 гривень про який він вказав в анкеті клієнта та повністю спростовує твердження сторони обвинувачення про відсутність у нього таких прибутків і як наслідок зазначення ним в анкеті завідомо неправдивих відомостей про них.

Водночас доводи сторони обвинувачення про сплату ОСОБА_14 незначної суми коштів за кредитним договором з метою надання законного вигляду своїм злочинними діям не знайшли свого підтвердження у судовому розгляді, оскільки в рахунок погашення заборгованості останнім в період з 11.07.2007 року по 2009 рік сплачено на користь АТ «Родовід Банку» 1347086, 66 доларів США та 52374, 87 грн., що є досить значною сумою і свідчить про його бажання виконувати покладені на нього цивільно-правові обов`язки. Дані обставини підтверджуються листом АТ «Родовід Банку» №20-11-б.б./7035 від 19.11.2013 року (т.9, а.с.200).

Окрім цього, стороною захисту надано копії квитанції про сплату ОСОБА_14 заборгованості за кредитним договором з серпня 2012 року по червень 2015 року, що також підтверджує відсутність у нього намірів на неповернення кредитних коштів АТ «Родовід Банку» (т.10, а.с.48-57, а.с.100-106).

Не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні доводи сторони обвинувачення про те, що 12.11.2009 ОСОБА_14 , продовжуючи злочинні дії по заволодінню коштами банку в особливо великих розмірах та з метою звільнення від обтяжень переданого в іпотеку високоліквідного нежитлового приміщення, звернувся в АТ «Родовід Банк» із листом про укладення договору іпотеки неіснуючої земельної ділянки, надавши завідомо неправдиві документи про право власності на неї, достовірно знаючи, що вони підроблені, тим самим ввів працівників банку в оману. На думку державного обвинувача, як наслідок таких злочинних дій ОСОБА_14 18.12.2009 р. укладено договір про припинення кредитного договору від 11.07.2007 р. № 772/СК-253.07.2 та повне погашення його кредитної заборгованості за рахунок передачі на баланс банку неіснуючої земельної ділянки (т.2, а.с.87-94).

Так, згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009 року отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання.

Тобто, у даному випадку, умисел на неповернення грошових коштів мав бути у ОСОБА_14 до моменту одержання грошових коштів чи до моменту прийняття АТ «Родовід Банк», тобто власником грошових коштів рішення про їх надання у позику. В такому разі з моменту одержання ОСОБА_14 у власність грошових коштів як кредиту злочин вважався би закінченим. Але, як встановлено судом, такий намір у останнього був відсутній.

При цьому слід вказати, що згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України грошові кошти, отримані за договором позики, стають власністю позичальника з моменту їх отримання. Договір позики вважається укладеним з моменту передання позичальнику грошових коштів. Звідси становиться очевидним, що способи їх використання за умови, що грошові кошти отримані законно, будь-якого кримінально-правового значення не мають.

Таким чином, виходячи із даної норми закону, слідує, що позичальник ОСОБА_14 набув статус власника кредитних коштів з моменту їх фактичного отримання в АТ «Родовід Банк», а самі грошові кошти, як наслідок, набули статусу майна, яке належить позичальнику ОСОБА_14 на праві його приватної власності. За таких умов ОСОБА_14 набув не тільки можливість, але й законне право розпоряджатися отриманими в кредит коштами на власний розсуд.

Відповідно, АТ «Родовід Банк», добровільно припинивши своє право власності на передані позичальнику ОСОБА_14 кредитні кошти, набув лише право вимагати їх повернення і то лише з настанням відповідних подій та підстав, передбачених кредитним договором.

Отже, виходячи з названих засад кримінально-правового тлумачення шахрайства як кримінального правопорушення та цивільно-правових засад тлумачення статусу кредитних коштів, переданих позичальнику, дії особи не можуть кваліфікуватися як шахрайство у разі, якщо намір (умисел) не повертати грошові кошти виник після їх одержання як кредиту.

Відтак, за змістом норми ст. 1046 ЦК України, неповернення чи несвоєчасне повернення позичених грошових коштів тягне (має) лише цивільно-правові наслідки для позичальника.

Аналіз матеріалів даного кримінального провадження, характеру, спрямованості та змісту дій, вчинених ОСОБА_14 вже після одержання кредитних коштів за кредитним договором, прямо свідчить про те, що, одержуючи кредит, він мав намір повернути грошові кошти банку.

Це підтверджується тим, що у період після 11 липня 2007 року:

1) ОСОБА_14 сплатив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 1 347 080,66 доларів США та 52 374, 87 гривень;

2) цивільно-правова відповідальність позичальника кредитних коштів ОСОБА_14 перед кредитором АТ «Родовід Банк» була повністю забезпечена майном відповідно до договору іпотеки, укладеного 28.09.2007 року між майновим поручителем ОСОБА_14 ТОВ «Театраль» (іпотекодавець) та АТ «Родовід Банк» (іпотекодержатель), а саме нежитловим приміщенням загальною площею 522, 80 кв. м., яке знаходиться у будинку АДРЕСА_2 , вартістю 6 282 790 доларів США, яка на день отримання кредитних коштів реально перевищувала вартість самого кредиту(т.2, а.с.100-102);

3) позичальник ОСОБА_14 з певною періодичністю продовжував і надалі продовжує виконувати взяті на себе зобов`язання за кредитним договором в частині повернення кредитних коштів, сплачуючи грошові кошти банку, що підтверджується наданими стороною захисту копії відповідних платіжних документів, зокрема квитанцій №2845_5 від 23.08.2012 року, №1870_1 від 28.09.2012 року, №1870_1 від 18.10.2012 року, №1870_5 від 09.11. 2012 року, №3350_7 від 10.12.2012 року, №3350_9 від 10.01.2013 року, №1870_14 від 08.04.2013 року; №1870_10 від 15.05.2013 року, №1870_38 від 27.06.2013 року, №1870_2 від 20.09.2013 року, №908_14 від 16.12.2013 року, №3350_8 від 30.05.2014 року, №1870_14 від 15.08.2014 року; №908_6 від 30.09.2014 року, №2845_2 від 18.11.2014 року, №2845_1 від 17.12.2014 року та № 908_13 від 08.06.2015 року (т.10, а.с.48-57, а.с.100-106).

Також, колегія суддів прийшла до висновку, що крім зазначеного вище, додатковими доказами відсутності у ОСОБА_14 умислу не повертати отримані кредитні кошти в момент їх одержання 11 липня 2007 року, є його суб`єктивна поведінка протягом всього часу після отримання кредиту.

Зокрема те, що ОСОБА_14 , як на момент отримання кредиту, так і після, володіючи на праві власності значними активами у вигляді нерухомого майна, наприклад, земельними ділянками та житловими будинками в селі Березівка Макарівського району Київської області та селі Прохорівка Канівського району Черкаської області, не вживав жодних дій чи заходів, які б були спрямовані на відчуження ним цього майна третім особам, щоб унеможливило в майбутньому перехід прав на нього до банку в разі неповернення кредитних коштів ОСОБА_14 , що підтверджується деклараціями про доходи ОСОБА_14 за період 2008, 2009 та 2010 років (т.10, а.с.29-39). Також протягом тривалого часу після отримання кредиту ОСОБА_14 , окрім внесення до банку платежів, вживав ще й дієвих та посильних заходів щодо погашення своїх боргових зобов`язань перед ним, зокрема, він неодноразово, а саме 14 жовтня 2011 року, 2 листопада 2011 року, 12 грудня 2011 року та 5 березня 2012 року звертався до АТ «Родовід банк» з листами, в яких викладав свої пропозиції щодо сплати боргу, що підтверджується листами до банку № 15889, № 16745, № 18555 та № 2315 (т.10, а.с.58-59, 61, 65-66).

Дані обставини прямо свідчать про належну поведінку позичальника ОСОБА_14 під час виконання взятих на себе цивільно-правових обов`язків згідно укладеного ним кредитного договору з АТ «Родовід Банк», а відтак і про відсутність у його діях будь-яких ознак, які б свідчили про його наміри отримати та не повернути кошти банку шляхом його обману.

Слід зауважити, що доводи сторони обвинувачення про те, що після отримання кредитних коштів банку у 2007 році шляхом обману, в 2009 році ОСОБА_14 продовжив свої злочинні дії по заволодінню ними, що виразилось у його зверненні до АТ «Родовід Банк» із листом про укладення договору іпотеки неіснуючої земельної ділянки, достовірно знаючи, що надані ним документи підроблені, не вписуються у логіку розвитку подій.

По-перше, ОСОБА_14 , отримавши у 2007 році за кредитним договором грошові кошти, як зазначалось вище, відповідно до ст. 1046 ЦК України став їх власником, а тому у подальшому, навіть припускаючи, що він в 2009 році надав до банку підроблені документи, достовірно, знаючи про це, його дії не можуть кваліфікуватися як шахрайство, а повинні мати самостійну правову оцінку.

По-друге, ОСОБА_14 , укладаючи кредитний договір з АТ «Родовід Банк» у 2007 році, не знав та не міг знати про існування підробленого державного акту серії ЯД № 924249 про право власності на неіснуючу земельну ділянку, а також документи, що характеризують цю ділянку, оскільки вони складені у 2009 році, тобто через два роки після отримання кредитних коштів обвинуваченим.

Ці обставини теж підтверджуються викладеними вище показаннями свідка ОСОБА_50 про те, що бланк серії ЯД № 924249 на якому виготовлений акт на право власності на земельну ділянку, датований 2007 роком, був ним отриманий і переданий іншим особам в 2009 році.

По третє, головною причиною його укладання з банком у 2009 році за кредитним договором угоди про заміну предмету іпотеки у виді нежитлового приміщення на земельну ділянку стала світова фінансова криза 2008 року, яка є загально відомим фактом. У 2007 році про її настання ОСОБА_14 також об`єктивно не міг знати та, зважаючи на обставини, які встановлені судом про добросовісне погашення ним кредиту до 2009 року досить значної суми, мав намір виконувати покладені на нього цивільно-правові обов`язки.

Необхідно також звернути увагу на наданий стороною захисту науковий висновок з приводу правової (кримінально-правової) оцінки дій ОСОБА_14 , складений членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді України та Науково-консультативної ради при Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, завідувачем кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидатом юридичних наук, професором ОСОБА_51 (т.9 а.с.218-245).

Згаданим висновком повністю підтверджено встановлені обставини у судовому розгляді із зазначенням, що органом досудового розслідування не спростовані твердження ОСОБА_14 , що він: а) мав намір повернути банку грошові кошти, одержані за кредитним договором від 11.07.2007 року; б) отримав кредитні кошти законно, тобто без застосування обману чи шляхом зловживання довірою банківських працівників; в) не знав про те, що документи, якими в 2009 році супроводжувалися дії, пов`язані зі зміною предмету іпотеки за його кредитом, є підробленими.

У даній роботі автор приходить до висновку про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_14 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України і таку свою правову позицію професор ОСОБА_52 повністю підтвердив під час його допиту у судовому засіданні.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що надані державним обвинувачем докази вини ОСОБА_14 лише підтверджують те, що він дійсно 11.07.2007 року уклав кредитний договір з АТ «Родовід Банк» на суму 5 025 000 доларів США, які в той же день готівкою отримав у власність, набувши цивільно-правових обов`язків щодо їх повернення у визначені для цього строки. Для забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору банком отримано в іпотеку високоліквідне нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Проте, внаслідок світової фінансової кризи у 2008 році, на пропозицію банку був вимушений укласти угоду про внесення змін до кредитного договору від 11.07.2007 року, відповідно до умов якої у якості забезпечення зобов`язань по вказаному кредитному договору банку надано в іпотеку, як він з`ясував пізніше, неіснуючу земельну, що розташована на території Української міської ради Обухівського району Київської області. Як наслідок між АТ «Родовід Банк» та ОСОБА_14 укладено договір про припинення дії кредитного договору від 11.07.2007 та про повне погашення його кредитної заборгованості за рахунок передачі на баланс банку неіснуючої земельної ділянки.

Проте ці події не заперечуються обвинуваченим та ніяким чином не свідчать про наявність у нього прямого умислу та корисливого мотиву щодо заволодіння кредитними коштами банку шляхом обману, а тому доводи сторони обвинувачення побудовані на припущеннях відповідно до вищезазначених встановлених обставин.

Так, відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 190 КК України характеризується наявністю прямого умислу та корисливого мотиву. В основі його лежить бажання протиправно збагатитися за рахунок чужого майна та спеціальна мета безоплатно обернути його на свою або іншої особи користь.

Згідно вимог ч.1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із наведених вище міркувань суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_14 відсутні ознаки суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, що у свою чергу виключає склад даного злочину.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає за необхідне виправдати ОСОБА_14 у пред`явленому обвинуваченні з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

За даних обставин, вирішуючи цивільний позов АТ «Родовід Банку» до ОСОБА_14 про стягнення матеріальної шкоди, суд керується положеннями ч.3 ст.129 КПК України, згідно яких у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, позов залишається без розгляду.

Приймаючи до уваги викладене, арешт на майно обвинуваченого та інших юридичних осіб, накладений під час досудового розслідування, підлягає скасуванню.

Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитись у відповідності до вимог ст.100 КПК України. Понесені процесуальні витрати суд відшкодовує за рахунок держави. Запобіжний захід, обраний обвинуваченому, скасовується.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України визнати невинним та виправдати за відсутністю в його діях складу даного злочину.

Цивільний позов АТ «Родовід Банку» до ОСОБА_14 про стягнення матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Процесуальні витрати за проведення експертиз в розмірі 6814, 88 грн. відшкодувати за рахунок держави.

Речові докази: документи, які містяться в матеріалах провадження, залишити в справі.

Арешт накладений на майно:

- ЗАТ «Будівельні технології» (код ЄДРПОУ 21704113, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 100/2);

- ТОВ «Агрест» (код ЄДРПОУ 33881589, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 56);

- ТОВ «Ліра - 2000» (код ЄДРПОУ 30966313, м. Київ, Володимирська, буд. 77-а);

ТОВ «Мисливець» (код ЄДРПОУ 32589204, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 77-а);

- ТОВ «Гром Менеджмент» (код ЄДРПОУ 33302817, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72-а);

- ТОВ «Васарт» (код ЄДРПОУ 35726533, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 120 корп. 1);

- ТОВ «Фенсі» (код ЄДРПОУ 321055441, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 120, корп. 1);

- ТОВ «Альянс-Стандарт» (код ЄДРПОУ 21697949, м. Київ, вул. Уманська, буд. 27);

- ТОВ «Делікатес» (код ЄДРПОУ 21557178, м. Київ, просп. Червонозоряний, буд. 31);

- ТОВ «Гранж» (код ЄДРПОУ 32374702, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 10);

- ТОВ «Два - Медіа» (код ЄДРПОУ 33401731, м. Київ, Анрі Барбюса, буд. 37/1);

- ТОВ «Флагман 2004» (код ЄДРПОУ 32912280, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 4 літ. «а»);

- ТОВ «Ханамі» (код ЄДРПОУ 33545257, м. Київ, вул. Щорса, буд. 29);

- ТОВ «Відновлювальний центр «Видубицький» (код ЄДРПОУ 34807532, м. Київ, вул. Видубицька, 40);

- ЗАТ «Театральне» (код ЄДРПОУ 21567202, м. Київ. вул. Б. Хмельницького, буд. 30/10);

- ТОВ «Дежавю» (код ЄДРПОУ 31807860, м. Київ, вул. Володимирська, 77-а);

- ТОВ «Альконте» (код ЄДРПОУ 33603784, м. Київ, б-р Т. Шевченка, 33, корп. 15);

- ТОВ «Вальте» (код ЄДРПОУ 34485477, м. Київ, вул. Воровського, 33):

- ТОВ «Козирна карта» (код ЄДРПОУ 31807854, м. Київ, вул. Воровського, 33);

- ТОВ «Кий - Луга - Сервіс» (код ЄДРПОУ 33602550, м. Київ, вул. Воровського, 33);

- ТОВ «Паблі Сіті Компані» (код ЄДРПОУ 34530718, м. Київ, вул. Воровського, 33);

- ТОВ «Пивна Швейк» (код ЄДРПОУ 34618975, м. Київ, вул. Воровського, 33);

- ТОВ «Театраль» (код ЄДРПОУ 21701764, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 30/10);

- ТОВ «Ларенс» (код ЄДРПОУ 33945694, м. Київ, вул. Воровського, 33);

- ТОВ «Спотикач» (код ЄДРПОУ 35393508, м. Київ, вул.. В. Житомирська, буд. 9);

- ТОВ «Ялтинський хутір» (код ЄДРПОУ 33137081, м. Київ, вул. Мельникова, 12);

- ТОВ «Яппи-Караоке» (код ЄДРПОУ 36176055, м. Київ, вул. Воровського, 33);

- ТОВ «Будівельна компанія «Славутич - 2005» (код ЄДРПОУ 33544248, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7);

- ТОВ «З ранку до ночі груп» (код ЄДРПОУ 36170027, Київська область, м. Буча, вул. Шевченка, 2-г);

- ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство» (код ЄДРПОУ 31461813, Черкаська область, Канівський район, с. Кемберда);

- ТОВ «Паляниця» (код ЄДРПОУ 34158170, Івано-Франківська область, м. Яремча, вул. Свободи, 210 кв. 1);

- МПП «Фірма «БІМ» (код ЄДРПОУ 20674841, АР Крим, м. Ялта, вул. Ізобільна, буд. 3);

- ТОВ «Фірма «Радар» (код ЄДРПОУ 20750364, АР Крим, м. Ялта. вул. Свердлова, 9);

- ТОВ «Софія і К» код ЄДРПОУ 32925 29 АР Крим, м. Ялта, вул. Леніна, 35/2;

- ТОВ «Римвлад» код ЄДРПОУ 20700751 АР Крим, м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 40/2;

- ТОВ «Сандра» код ЄДРПОУ 31656300 м. Севастополь, вул. М.Музики, 31-А;

- житловий будинок № 39-а по вулиці Панфілівців в м. Києві загальною площею 0, 0965 га з кадастровим номером 8000000000:82:185:0086 скасувати.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_14 у виді застави скасувати.

Внесену за ОСОБА_14 заставу у розмірі 229400, 00 (двісті двадцять дев`ять тисяч чотириста гривень 00 коп.) грн., яка надійшла на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва №37311001002807, отримувач УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві, ЗКПО 02 896 745, МФО 820019, згідно ухвали слідчого судді цього суду від 19.09.2013 р., повернути заставодавцю ОСОБА_53 на підставі ч.11 ст. 182 КПК України.

На вирок до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 діб із моменту проголошення вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СуддіОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3