Постанова

від 20.03.2015 по справі 814/686/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

20 березня 2015 року Справа № 814/686/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження справу

адміністративним позовом: Управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області (вул. Маяковського, 95, смт. Врадіївк, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301)

до відповідача : Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Нива» (с. Жовтневе, Врадіївський район, Миколаївська область, 56315)

про: стягнення заборгованості в сумі 92 396,01 грн.,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Нива» (далі - відповідач) заборгованості в сумі 93 396,01 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058), витрати на виплату та доставку пенсії за період з 01.05.2011 року по 25.05.2015 року не відшкодував, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (арк. спр. 4). Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 69).

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований як юридична особа та є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійного фонду України.

Колишнім працівникам відповідача, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, були призначені пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII, як наслідок відповідно до ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. № 400/97-ВР витрати на виплату та доставку таких пенсій є об'єктом оподаткування для платників збору.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058 встановлено, що пенсійне забезпечення осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

В підпункті 6.1 пункту 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція) зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.

Витрати на виплату та доставку пенсій, відповідно до підпункту 6.2 пункту 6 Інструкції, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах за списками № 1, № 2.

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно з підпунктом 6.8 пункту 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач має перед позивачем борг по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільговий пенсій за період з 01.05.2011 року по 25.02.2015 рокув сумі 92 396,01 грн.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується:

- загальним розгорнутим розрахунком суми боргу відповідача з 01.05.2011 року по 25.02.2015 року (арк. спр. 5 - 6);

- карткою особового рахунку відповідача (арк. спр. 64);

- розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забеспечення» (арк. спр. 8 - 56).

Відповідно до статті 11, частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач своїм правом не скористався, заперечень на позов не надав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 94, 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Нива» (код ЄДРПОУ 03764362) на користь Управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області (код ЄДРПОУ 20916675) заборгованість в сумі 92 396,01 грн. (дев'яносто дві тисячі триста дев'яносто шість гривень 01 копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих