Постанова

від 25.06.2015 по справі 820/5150/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 червня 2015 р. № 820/5150/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Фірми "АРЦУБЕЛ"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство Фірма "АРЦУБЕЛ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова №0320302203 від 13.01.2015 року;

- визнати неправомірним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова №0420302203 від 13.01.2015 року;

- визнати неправомірним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова №2120302203 від 28.04.2015 року.

Позивач обґрунтовував свій позов тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, тому є неправомірними та прийнятими з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства Фірми "АРЦУБЕЛ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ВАЙТОН ТРАНС» за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт від 10.12.2014 року №5764/20-30-22-03/22691677.

У вказаному акті перевірки містяться висновки про порушення Приватного підприємства Фірми "АРЦУБЕЛ" п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.4, п.201.6, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого завищено податковий кредит на суму 20667 грн. у серпні 2014 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 4449 грн. за серпень 2014 року, завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1806 грн. за серпень 2014 року та завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 14412 грн., що є порушенням ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки від 10.12.2014 року №5764/20-30-22-03/22691677 Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0320302203 від 13.01.2015 року, яким ППФ "АРЦУБЕЛ" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (код 14010100) в сумі 5561,25 грн., з яких штрафні (фінансові) санкції в сумі 1112,25 грн.;

- №0420302203 від 13.01.2015 року, яким ППФ "АРЦУБЕЛ" було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 16218,0 грн.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження та звернувся зі скаргою до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якій просив контролюючий орган переглянути та скасувати податкові повідомлення-рішення №0320302203 від 13.01.2015 року, №0420302203 від 13.01.2015 року.

За результатами розгляду скарги Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області прийнято рішення від 25.03.2015 року №184/10/20-40-10-04-17 про залишення скарги без задоволення, податкових повідомлень-рішень без змін та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1112,25 грн. (штрафна санкція), визначеного в податковому повідомленні-рішення від 13.01.2015 року №0320302203. Також роз'яснено право на оскарження податкових повідомлень-рішень та рішення від 25.03.2015 року №184/10/20-40-10-04-17 до Державної фіскальної служби України.

З урахуванням рішення від 25.03.2015 року №184/10/20-40-10-04-17 Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.04.2015 року №2120302203, яким ППФ "АРЦУБЕЛ" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (код 14010100) в сумі 1112,25 грн. (штрафні (фінансові) санкції).

Представник ППФ "АРЦУБЕЛ" звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України.

Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 28.04.2015 року №9043/6/99-99-10-01-01-25 про результати розгляду скарги, яким залишені без змін податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області №0320302203 від 13.01.2015 року, №0420302203 від 13.01.2015 року.

Перевіряючи вказані в акті перевірки висновки відповідача і винесені на їх підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до наступних висновків.

Контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що в перевіряємий період підприємство позивача мало господарські взаємовідносини з ТОВ «ВАЙТОН ТРАНС».

Суд зазначає, що між ТОВ «ВАЙТОН ТРАНС» (в якості продавця) та ППФ "АРЦУБЕЛ" (в якості покупця) укладено 30.07.2014 року договір №30/7, за умовами якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти та оплатити матеріали та інші комплектуючі технічного призначення.

Відповідно до вищевказаного договору ППФ "АРЦУБЕЛ" було отримано з'єднувачі електричні низькочастотні прямокутні малогабаритні типу СНП-34С-135/132-9,4Р-22В по видатковим накладним №16 від 01.08.2014 р., №32 від 02.08.2014 р. на загальну суму 70 033,20 грн., у т.ч. ПДВ 11 672,20 грн.

За результатами відвантаження продукції були отримані податкові накладні №16 від 01.08.2014 року, №32 від 02.08.2014 року.

Відповідно до п. 2.3 договору доставка товару здійснюється силами та засобами продавця.

ТОВ «ВАЙТОН ТРАНС» здійснив доставку продукції за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 6.38, оф.808, приміщення ППФ "АРЦУБЕЛ" орендується на підставі договору оренди нежитлового приміщення №1/14 від 03.01.2014 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно п.4.1 договору оплата вартості товару відбувається за визначеною у п.1.1 цього договору загальною сумою шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок, за допомогою векселя, шляхом переводу боргу або будь-якою іншою формою розрахунків, яка передбачена чинним законодавством України.

Здійснення оплати підтверджується платіжними дорученнями №774 від 27.10.2014 р., №785 від 31.10.2014 р., №790 від 06.11.2014 р., №802 від 24.11.2014 р.

Також слід вказати, що суми взаємовідносин з ТОВ «ВАЙТОН ТРАНС», включені до складу витрат операційної діяльності за період серпень 2014 р., що відображено у Декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік.

В подальшому електротехнічна продукція, що була придбана у ТОВ «ВАЙТОН ТРАНС», реалізована Дочірньому підприємству «Квант» ПАТ «Електровимірювач» відповідно до договору купівлі-продажу №6/7 від 06.07.2014 року, рахунку №78 від 07.07.2014 р., видаткової накладної №72 від 01.08.2014 року, доручення №447 від 01.08.2014 р.

Крім того, між ППФ "АРЦУБЕЛ" (в якості виконавця) та ТОВ «НВП «Рембудсервіс-СК» 07.11.2013 року укладено договір №711, за умовами якого виконавець за дорученням замовника зобов'язується виконати комплекс робіт, які включають:

- встановлення та налаштування серверного, комп'ютерного, офісного, мережевого обладнання;

- налаштування програмного забезпечення:

- налаштування та запуск комп'ютерів;

- роботи зі складання, підключення, налаштування, тестування технічного обладнання;

- монтажно-налагоджувальні роботи згідно актів прийому - передачі робіт.

Відповідно до заявки ТОВ «НВП «Рембудсервіс-СК» від 25.07.2014 року №25 ППФ "АРЦУБЕЛ" було прийнято рішення про залучення ТОВ «ВАЙТОН ТРАНС».

Між ТОВ «ВАЙТОН ТРАНС» (в якості виконавця) та ППФ "АРЦУБЕЛ" (в якості замовника) укладено 04.08.2014 року договір №4/8, за умовами якого виконавець за дорученням замовника зобов'язується в порядку на умовах, визначених у цьому договорі виконати комплекс робіт, які включають: збірку, встановлення, налаштування та тестування приборів, встановлення та налаштування серверного, комп'ютерного, офісного та мереживного обладнання, налаштування та запуск комп'ютерів, налаштування програмного забезпечення згідно актів прийому-передачі робіт.

По договору №4/8 від 04.08.2014 р. ТОВ «ВАЙТОН ТРАНС», виконало для ППФ «АРЦУБЕЛ» комплекс робіт з встановлення та налаштування серверного, комп'ютерного, офісного та мережного устаткування, налаштування програмного забезпечення.

Оплата за надані послуги підтверджується платіжним дорученням №752 від 03.09.2014 року.

За договором №711 від 07.11.2013 р. та акту надання послуг №75 від 26.08.2014 р. ППФ «АРЦУБЕЛ» виконало роботи для ТОВ «НВП «Рембудсервіс-СК», за результатами яких виписана податкова накладна №8 від 26.08.2014 року.

Оплата за виконання (надання) послуг здійснена відповідно до платіжного документу від 02.09.2014 року на суму 54849, 0 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 та ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Усі надані позивачем первинні документи відповідають вимогам вищевказаних норм законодавства.

Згідно п. 86.7 ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Крім того, слід вказати що відповідач у висновку акту перевірки посилався на вищевказані норми Податкового кодексу України, проте відповідно до пункту 4, 5, 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 №984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Слід вказати, що в акті документальної позапланової перевірки Приватного підприємства Фірми "АРЦУБЕЛ" від 10.12.2014 року №5764/20-30-22-03/22691677 жодних обґрунтованих порушень, з посиланнями на первинні документи, контролюючим органом не зазначено.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про скасування податкових повідомлень-рішень №0320302203, №0420302203 від 13.01.2015 року.

Крім того, на підставі акту перевірки від 10.12.2014 року №5764/20-30-22-03/22691677 та рішення від 25.03.2015 року №184/10/20-40-10-04-17 контролюючий орган керуючись п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України прийняв податкове повідомлення-рішення від 28.04.2015 року №2120302203.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У судовому засіданні представник відповідача посилався на акт перевірки від 11.06.2013 року №2206/2210/22691677 та прийняті за результатами податкові повідомлення-рішення у зв'язку з чим до позивача було застосовано штрафну санкцію у розмірі 50 відсотків.

Однак, враховуючи, що судом скасовані податкові повідомлення-рішення №0320302203, №0420302203 від 13.01.2015 року, тому застосування штрафних санкцій на підставі ст.123 Податкового кодексу України є неправомірним.

На підставі викладеного, зважаючи на встановлену в судовому засіданні наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень, суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача щодо визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень №0320302203 від 13.01.2015 року, №0420302203 від 13.01.2015 року, №2120302203 від 28.04.2015 року суд зазначає наступне.

Вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування рішення передбачає, тим самим, визнання його неправомірним. Отже щодо позовних вимог про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень слід відмовити, оскільки дана позовна вимога є похідною.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства Фірми "АРЦУБЕЛ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області №0320302203 від 13.01.2015 року;

Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області №0420302203 від 13.01.2015 року;

Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області №2120302203 від 28.04.2015 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства Фірми "АРЦУБЕЛ" (код ЄДРПОУ 22691677) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 182.70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 червня 2015 року.

Суддя Д.В. Бездітко