Рішення

від 25.06.2015 по справі 902/800/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 червня 2015 р. Справа № 902/800/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Приватного підприємства «Сталіт»

(69600, м. Запоріжжя, МСП-594, вул. Миколи Краснова, 9-А)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича

фірма «Ваксан» (23700, Вінницька область, м. Гайсин, вул. Богуна, буд. 79)

про стягнення 14 391,10 грн.

при секретарі судового засідання Солоненко Т.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н. від 22.06.2015 року;

відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Сталіт» звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наково-виробнича фірма «Ваксан» заборгованості за договором поставки № 23 від 26.06.2012 року в загальному розмірі 14 391,10 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що 26.06.2012 року між сторонами укладено договір поставки № 23, за умовами якого позивач зобов'язався провести платіж в розмірі ста відсотків вартості товару, а відповідач - поставити оплачений товар. На виконання зобов'язань за договором позивач перерахував на рахунок відповідача 37 600,00 грн., однак відповідач поставив товар на загальну суму 23 208,90 грн..

Неналежне виконання зобов'язань за договором призвело до звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 10.06.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/800/15 та призначено її до розгляду.

На визначену судом дату з'явився представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні також не скористався, визначених судом доказів не надав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується поштовим повідомленням вх. № 4936 від 19.06.2015 року.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26 червня 2012 року між Приватним підприємством «Сталіт» (позивач, за договором Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ваксан» (відповідач, за договором Виконавець) укладено договір згідно з предметом якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе поставку реагента бурового (крахмалита) в кількості 10 (десять) тонн, на суму тридцять сім тисяч шістсот гривень 00 копійок. (надалі Договір).

Ціна Договору становить тридцять сім тисяч шістсот гривень 00 копійок (п. 2.1. Договору).

Замовник зобов'язується провести платіж в розмірі ста відсотків вартості товару на протязі трьох банківських днів з дня підписання Договору Сторонами (п. 2.2. Договору).

Виконавець зобов'язується виконати об'єм поставок у відповідності з вимогами даного Договору (п. 3.1. Договору).

Поставка товару Замовнику відбувається на умовах EXW («Інкомтермс 2010»): Вінницька область, м. Гайсин, вул. Богуна, 79 (п. 3.2. Договору).

Строк готовності до поставки реагента бурового (крахмалита) в строк п'ять календарних днів з моменту отримання оплати (п. 7.1. Договору).

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання представниками Сторін і діє до припинення зобов'язань в результаті їх виконання чи на інших підставах, передбачених законодавством (п. 8.1. Договору).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем 26.06.2012 року виставлено позивачу рахунок № 23 на оплату реагента бурового в кількості 10 тонн на суму 37 600,00 грн..

Позивачем 02.07.2012 року перераховано на рахунок відповідача обумовлену Договором вартість товару, про що свідчить виписка банку від 02.07.2012 року.

Судом встановлено, що відповідачем згідно видаткових накладних № 22 від 06.07.2012 року, № РН-0000003 від 01.02.2013 року проведено поставку товару на суму 23 208,90 грн..

Доказів поставки товару позивачу або повернення попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 14 391,10 грн. відповідачем суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання здійснивши попередню оплату у розмірі 100% від загальної вартості товару відповідно до умов Договору, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з поставки оплаченого товару у строк передбачений умовами Договору .

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

За приписами ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання купівлі-продажу. Якщо строк оплати товарів, послуг не визначений договором або законодавчими актами, такий строк наступає з моменту виникнення у кредитора права на вимогу.

За приписами п.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати повернення зробленої ним на користь відповідача передплати за Договором, оскільки відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, товар за договором не поставив.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач поставив позивачу товар, за який було проведено попередню оплату, а також відсутні докази повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення 14 391,10 грн. попередньої оплати правомірною та обґрунтованою.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ваксан» (23700, Вінницька область, м. Гайсин, вул. Богуна, 79, код ЄДРПОУ 36595289) на користь Приватного підприємства «Сталіт» (69600, м. Запоріжжя, МСП-594, вул. Миколи Краснова, 9а, код ЄДРПОУ 33242769) 14 391 (чотирнадцять тисяч триста дев'яносто одну) грн. 10 коп. - боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 30 червня 2015 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (23700, Вінницька область, м. Гайсин, вул. Богуна, буд. 79)