Рішення

від 19.04.2010 по справі 04/37-40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================================================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "19" квітня 2010 р. по справі № 04/37-40

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Володимир-Волинська птахофабрика"

до Відкритого акціонерного товариства "Укрмашпромпроект"

про стягнення 291 525,78 грн.

Суддя: Філатова С.Т

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №62 від 25.01.2010р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов №10/1-3 від 28.01.2010р., ОСОБА_3, дов. №13/1-3 від 28.01.2010р.

В судовому засіданні взяв участь представник ТзОВ "Волинська електротехнічна компанія" ОСОБА_4, дов. від 19.04.2010р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Володимир-Волинська птахофабрика" звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Укрмашпромпроект" про стягнення 291 525,78 грн. неодержаного доходу внаслідок виходу з ладу системи зовнішнього електропостачання та падежу птиці на птахофермі біля урочища ОСОБА_5 Володимир-Волинського району.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що

23 серпня 2007 року на ПЛ-0,4 кВ в с. Верба вийшла з ладу система зовнішнього електропостачання. В результаті несправності відбувся масовий падіж птиці, що призвело до значних матеріальних збитків, які понесла ВАТ «Володимир-Волинська птахофабрика».

Незалежна технічна експертиза, проведена 3 вересня 2007 року «Рівненським експертно-технічним центром» на прохання ВАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», встановила, що однією з причин несправності стало заниження параметрів перерізу проводу. В проекті допущені помилки, неправильно вказана потужність пташника.

Згідно з розрахунком неодержаного доходу в результаті падежу птиці станом на 24.08.2007р. по бригаді ОСОБА_5 ВАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» матеріальні збитки, завдані аварією, становлять 291 525,78 грн.

Відповідач у відзиві №181 від 04.03.2008р. проти позову заперечує. Вказує, що повний проект на будівництво птахоферми в с. Верба, включаючи рішення по потужності в 19,3 кВт силових агрегатів в кожному із 6-ти пташників, їх схеми електроживлення, пройшов державну експертизу, був прийнятий замовником згідно акту прийому-передачі від 22 листопада 2005 року без жодних зауважень. На основі його креслень в 2006 році птахофабрика здійснила електромонтажні роботи на пташниках, більше року, до 23 серпня 2007 року, їх експлуатувала і ніяких зауважень до проектних робіт на пташниках не пред'являла.

Завдання на проектні роботи по потужності в 19,3 кВт силових установок для кожного пташника, в усній формі, при згоді керівництва птахофабрики, надавала фірма-розробник технології з республіки ОСОБА_6. Прийняті навантаження відповідають раніше розробленим проектам аналогічних птахофабрик в с. Суходоли і Селиське, які не оскаржувались, і електрообладнання їх донині працює.

Відповідно до вимог п. 1.2, 19 ПУЕ (Правил улаштування електроустановок) проектом передбачено електроживлення пташників однією ПЛ-0,4 кВ, що допускає живлення електроприймачів 2 категорії. Крім того, згідно креслень 293/2005-00-ЕП арк. 2 пташники заживлені не від І секції шин 0,4 кВ КТП, як указано в експертному висновку, а від панелі гарантованого живлення КТП. Панель гарантованого живлення має 2 вводи: 1-й ввід від КТП трансформатора №1 або №2 через АВР (автоматичне включення резерву), а другий від ДЕС (дизельна електростанція), що дають два взаєморезервних джерела живлення і відповідає 2-й категорії надійності електропостачання. На момент аварії на пташниках друга дизельна електростанція була відсутня.

Працівники птахофабрики, порушивши вимоги проекту на свій розсуд, як зазначено в п. 5 висновку експертизи за № 1602.07.56-40.10.5, встановили в пташниках електроагрегати завищеної потужності в 26,05 кВт, що не передбачено проектом.

Птахофабрика порушила вимоги п. 3.4 ДБВ 1.2-95 "Положення про розслідування причин аварій будівель, споруд, їх частин конструктивних елементів", яким вимагається, негайно після аварій, керівником підприємства призначити місцеву комісію, до складу якої треба було включити представника генпідрядника, генпроектувальника, організації, яка експлуатує об'єкт. Комісія повинна була провести огляд місця аварії, провести роботу по встановленню причин аварії. Цього не було зроблено, тому дійсні причини аварії на птахофермі актом повноцінної комісії не відображені, а одностороннє їх трактування і подача членам експертної комісії викликає сумнів в об'єктивності.

Про причини аварії на пташнику частково вказує висновок експертизи державного підприємства Рівненського експертно-технічного центру за № 1602.07.54-40.10.5. Його п. 4.3 зазначає про неякісний монтаж опор № 5 і 7, їх нахил, що могло привести до механічного розриву електропроводки, по якій ішло зовнішнє електроживлення птахоферми. Виявлена неправильна в'язка проводів. Перемички між лінією ТП та лінією живлення пташників виконано скруткою, а необхідно затискачами. В п.4.4 вказано на неякісно виконану в'язку перемичок на кутовій опорі, що приводило до нагріву місця з'єднання і в результаті привело до перегорання перемички в одній із фаз.

Ухвалою суду від 15.07.2008р. за клопотанням відповідача про призначення судової експертизи з дослідження відповідності робочого проекту електропостачання пташників в с.Верба Володимир-Волинського району вимогам нормативних актів, ДБН та ПЕУ, погодженим з позивачем, провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи.

Згідно з Висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за господарською справою №04/37-40 №9134/9135 судової електро-технічної експертизи від 08.12.2009р. вибір проектною організацією ВАТ "Укрмашпромпроект" проводів повітряної лінії 4А50 бригади "Верба" не відповідає розрахунковим навантаженням 21,01 та встановленій потужності 26,05кВт (п.3.3 пояснювальної записки проекту); забезпечення електроенергією пташників бригади «Верба» в робочому проекті не відповідає 2 категорії електроприймачів згідно вимог п. 1.2.19 ПУЕ. Живлення пташників по одній повітряній лінії не відповідає 2 категорії електроприймачів згідно вимог ПУЕ. Запроектована схема електропостачання бригади «Верба», згідно вимог ПУЕ до живлення 2 категорії електроприймачів, не відповідає визначеним вимогам надійності. Виникнення аварійної ситуації (перегорання перемички) на опорі № 2 повітряної лінії живлення пташників найбільш ймовірно пов'язано з неякісним монтажем перемичок (за допомогою скруток). Позивач мав можливість попередити перегорання перемички на опорі № 2 ПЛ при належному з його боку обслуговуванні лінії електропостачання тощо.

Ухвалою суду від 14.01.2010р. провадження у справі поновлено.

Позивач у поясненні №75 від 01.02.2010р. позов підтримує, зазначає, що вибраний в робочому проекті переріз проводу А 50 не відповідає величині встановленої потужності одного пташника 26,05 кВт, а відповідає величині встановленої потужності пташника 19,3 кВт. Тобто, із допущенням помилки в робочому проекті, відповідач допустив також помилку при встановленні перерізу проводу.

Забезпечення електроенергією пташників бригади ОСОБА_5 в робочому проекті не відповідає 2 категорії електроприймачів, згідно з вимогами п 1.2.19 ПУЕ.

Розроблена ВАТ «Укрмашпромпроект» проектна документація не відповідає вимогам п. 2.2. ДБН, а в частині підбору перетину провідників - вимогам пп.. 1.3.29 ПУЕ.

Також, згідно із висновком судової електро-технічної експертизи № 9134/9135, вбачається невідповідність прийнятих проектних рішень вимогам п. 1.2.19 ПУЕ щодо необхідності забезпечення енергозабезпечення об'єкту дослідження як 2 категорії електроприймачів.

Відповідач у поясненні №15/1-3 від 29.01.2010р. позов заперечує, вказує, що завдання на проектні роботи по потужності в 19,3 кВт силових установок для кожного пташника були прийняті згідно технологічного завдання на пташники розміром 18x120 м, наданими птахофабриці фірмою розробником технології з ОСОБА_6.

Ці технологічні завдання керівництво птахофабрики надало відповідачу, на основі яких і був розроблений проект будівництва птахоферми в с. Верба.

Позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує те, що у завданні зазначалася саме потужність у 26,05 кВт, а не 19,3 кВт.

Завданням відповідача була розробка проекту з вихідними даними навантаження пташника у с. Верба на величину в 19,3 кВт., збільшення потужності до 26,05 кВт позивачем виконані на власний розсуд, без будь-якого обґрунтування.

Виходячи із завдання позивача, і був вибраний переріз проводу А 50, який, як зазначено у висновку №9134/9135, відповідає величині встановленої потужності 19,3 кВт.

Зазначає, щодо живлення пташників по одній повітряній лінії, то згідно вимог п. 1.2.19 ПУЕ «допускается питание злектроприемников 11 категории по одной ВЛ".

Відповідно до вимог п. 1.1.17 ПУЕ слово «допускается» означает, что данное решение применяется в виде исключения как вынужденное (вследствие стесненных условий, ограниченних ресурсов).

В робочому проекті 293/2005-00-ПЗ «Робочий проект. Пташники біля ур. ОСОБА_5 В-Волинського р-ну. Загальна пояснювальна записка. Том 1.» в п. 3.3. (Електропостачання) вказано: «Надійність електропостачання пташників погоджена із замовником», тобто, як зазначено у Висновку №9134/9135, така схема живлення пташників по одній повітряній лінії задовольняла замовника, так як зауважень зі сторони замовника не приведено і в такому вигляді схема електропостачання була затверджена замовником у робочому проекті.

Вибір замовником саме такої схеми був зумовлений обмеженістю ресурсів, та не суперечив п. 1.2.19 ПУЕ.

Стверджує, що саме невиконання замовником своїх обов'язків щодо надання чіткого завдання та вихідних даних, зумовило розробку проектної документації з певними похибками.

Щодо причин виникнення аварійної ситуації та відповідальності відповідача, вказує, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка; дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

У висновку експертизи державного підприємства Рівненського експертно-технічного центру за № 1602.07.54-40.10.5. зазначається про неякісний монтаж опор № 5 і 7, їх нахил, що могло привести до механічного розриву електропроводів, по якій ішло зовнішнє електроживлення птахоферми. Виявлена неправильна в'язка проводів. Перемички між лінією ТП та лінією живлення пташників виконано скруткою, а необхідно затискачами. В п.4.4 вказано на неякісно виконану в'язку перемичок на кутовій опорі, що приводило до нагріву місця з'єднання і в результаті привело до перегорання перемички в одній із фаз.

Узагальнюючи та аналізуючи результати досліджень судові експерти у Висновку №9134/9135 зазначають, що монтаж перемичок на кутовій опорі за допомогою скрутки проводів, як зазначено у висновку експертизи державного підприємства Рівненського експертно-технічного центру за № 1602.07.54-40.10.5. не відповідає вимогам п. 2.4.18 глави 2.4 ПУЕ„ чинність дії яких набули з 05.01.2006р.. або не відповідає вимогам п. 2.4.14 глави 2.4 ПУЕ, які були чинні до 05.01.2006р.

Вимоги щодо монтажу елементів повітряної лінії 0,4 кВ викладені в ПУЕ та інших нормативних документах і не викладаються в робочому проекті.

Тобто, відповідач не несе жодної відповідальності за помилкове з'єднання проводів повітряних ліній скруткою, а не затискачами.

На думку судових експертів, основними причинами, які могли спричинити появу аварійної ситуації (перегорання перемички), могли бути: неякісний монтаж перемичок (за допомогою скруток); перевищення тривалого допустимого струму проводу внаслідок струмового перевантаження.

Згідно вимог п. 2.4.8 ПУЕ та п. 2.4.14 ПУЕ з'єднання неізольованих проводів повинно виконуватись за допомогою з'єднувальних затискачів.

Якщо вказане з'єднання проводів було проведено скруткою, то такі з'єднання як правило мають відносно великий перехідний опір, що призводить до перегріву вище допустимих норм вказаних місць з'єднань особливо при великих струмах, і як наслідок до перегорання (розплавлення) вказаної перемички.

За результатами досліджень, судові експерти дійшли висновку, що виникнення аварійної ситуації (перегорання перемички) на опорі № 2 повітряної лінії живлення пташників найбільш ймовірно пов'язано з неякісним монтажем перемичок (за допомогою скруток).

Крім того, судові експерти встановили, що струмове перевантаження внаслідок не правильного вибору перерізу проводів (зменшений переріз, який нібито в проекті допустив відповідач) не може викликати подібних аварійних режимів.

Відзначають, що позивач повинен був провести випробування повітряної лінії згідно вимог ГДК 64.20.302-2002. Судові експерти вірно зазначають, що якщо б вказані випробування повітряних ліній були проведені згідно вимог ГДК 34.20.302-2002, то виникнення аварійної ситуації на повітряній лінії можна було б не допустити. Навіть враховуючи те, що випробування не були проведені, позивач силами електротехнічної служби птахофабрики мав достатньо часу переробити всі з'єднання повітряної лінії за допомогою затискачів.

Зауважує, що відповідно до п.9.17 ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», затвердження проектної документації замовником є фактом прийняття під його повну відповідальність рішень, передбачених у документації.

Позивач у поясненнях №138 від 17.02.2010 року в обгрунтування позовних вимог зазначає, що вибір проектною організацією ВАТ «Укрмашпромпроект» проводів повітряної лінії 4 А 50 бригади «Верба» не відповідає розрахунковим навантаженням 21, 01 та встановленій потужності - 26, 05 кВт.

Також суперечливими є пояснення відповідача з точки зору листа №145/1-3 від 23.11.2007 року (міститься в матеріалах справи): п. 4. «Проект виконаний на підставі усних вказівок служби головного інженера птахофабрики, а офіційного завдання, яке дало б можливість розрахувати фактичну потужність пташників ні на момент проектування, ні станом на 22.11.2007 року ВАТ «Укрмашпромпроект» не отримав».

Згідно ж п. 5.4 договору №293/2005 від 09.06.2005 року при наданні неповноцінних вихідних даних, несвоєчасній передачі технічних умов засновником, виконавець відкладає терміни виконання проектно - вишукувальних робіт, про що повідомляє засновника (згідно вимог ДБН А.2.2-3-97).

Згідно висновку №9134/9135: «…забезпечення електроенергією пташників бригади «Верба» в робочому проекті не відповідає ІІ категорії електроприймачів згідно вимог п. 1.2.19 ПУЕ.

У разі виявлення недоліків у проектно - кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно - кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

В результаті сумарних факторів: висока температура навколишнього середовища, сонячна радіація, перенавантаження проводу струмом, нагрів в місці в'язки перемичкою спричинило перегрів проводу, що в результаті привело до перегорання перемички на одній з фаз.

Позивач долучає лист від 11.02.2010 року Німецького підприємства "Big Dutchman InternationalGmbH" від 11.02.2010р. до ВАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" про потребу в електроенергії на 1 пташник бригади "Верба" (Т.3, а. с. 6).

Відповідач у поясненнях №28/1-3 від 23.02.2010 року доводи, викладені у поясненнях позивача, заперечує, обгрунтовуючи наступним.

Як зазначає позивач в абз.2 пояснень № 75 «у наявних матеріалах справи відсутні дані про завдання замовника на проектування». Таким чином, позивач визнає, що не надав відповідачу чіткого завдання на проектування. Разом з тим, чинне законодавство покладає саме на замовника (позивача) такий обов'язок (ст. ст. 887, 888 ЦК України, п. 2.2 ДБН А.2.2-3-2004).

В розділі 3.3 Загальної пояснювальної записки 293/2005-00-ПЗ Том 1 зазначена встановлена потужність 26, 05кВт. Разом з тим, у Загальній пояснювальній записці дається загальний опис Робочого проекту Пташника біля ур. ОСОБА_5 ОСОБА_2 - Волинського району. Детальний же розрахунок та план мережі, на основі якої здійснюється монтаж, міститься в спеціальній технологічній частині.

Таким чином, відомості в Загальній пояснювальній записці щодо потужності 26, 05 кВт слід тлумачити як описку, котра не підтверджена розрахунками та Планом мережі.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги План мережі, зазначений в спеціальній технологічній частині, позивач мав здійснити монтаж обладнання із навантаженням пташника на величину 19,3 кВт. В разі, якщо позивач виявив невідповідність потужності, наведеної у загальній частині, потужності, яка зазначена на Плані мережі, він повинен був звернутись до відповідача із вимогою переробити документацію.

Проте, позивач у поясненнях №75 визнав, що встановив потужність одного пташника

26,05 кВт, що не передбачено Планом мережі. Таким чином, позивач самовільно збільшив потужність із розрахункових та запроектованих 19,3 кВт до 26,05 кВт.

Відповідно до п. 9.17 ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документацї для будівництва» з моменту підписання ОСОБА_4 здачі - приймання науково - технічної продукції до договору №293/2005 від 09.06.2005 року, складеного 22.11.2005 року, позивач прийняв під свою повну відповідальність рішення, передбачені у документації.

Відповідно до ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно - технічної документації. Підрядник зобов'язаний додержуватися вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування. П. 2.2. ДБН А.2.2-3-2004 встановлює, що вихідні дані для виконання проектних робіт замовник зобов'язаний надати до початку виконання робіт.

Таким чином, саме невиконання замовником своїх обов'язків щодо надання чіткого завдання та вихідних даних, зумовило розробку проектної документації з певними похибками.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, зокрема, причинного зв'язку між порушенням та збитками.

У висновку судової електро-технічної експертизи зазначено, що вихід з ладу системи зовнішнього енергопостачання 23.08.2007 року могло спричинити:

1. неякісний монтаж перемичок;

2. перевищення тривалого допустимого струму проводу внаслідок струмового перевантаження.

Однак, позивачем не було надано жодного належного доказу, який підтвердив би факт надання відповідачу технічних умов для розробки проекту з установленою потужністю

26, 05 кВт.

Зауважує, що до письмових пояснень № 138 позивач додає лист від 11.02.2010 р. Однак, даний документ не може розглядатися як належний доказ, оскільки свідчить про технологію станом на 11.02.2010 p., а не на момент розробки 1 проекту - 09.06.2005 p.; не підтверджує, що саме такі відомості надавалися відповідачу на момент укладення договору; таким чином, не має жодного відношення до даної справи.

В судовому засіданні 12.04.2010р. згідно зі ст.77 ГПК України оголошено перерви до 16.04.2010р. та 19.04.2010р. для представлення додаткових доказів по справі.

Позивачем в судовому засіданні 16.04.2010р. долучено до матеріалів справи Положення про енергетичну службу ВАТ "Володимир-Волинська птахофабрика", Положення про розслідування причин нештатних ситуацій на підприємстві від 10.06.2005р., договір №78 від 13.11.2006р., укладений з ТзОВ "Волинська електротехнічна компанія" на виконання робіт по монтажу зовнішнього електрообладнання, акти на опробування ліній електропередач, та у поясненні від 16.04.2010р. зазначено, що сума позову розрахована на підставі розрахунку недоотриманого прибутку підприємства.

В судовому засіданні 19.04.2010р. заслухано пояснення представника електромонтажної організації - ТзОВ "Волинська електротехнічна компанія", який вказав, що електромонтажні роботи виконувались згідно робочого проекту №293/2005-00-ЕП, потужність одного пташника зазначена в проекті становить 19,3кВт в с.Верба Володимир-Волинського району.

Позивач на вимогу суду пояснив, що проект розроблявся згідно наданої інформації фірми "Big Dutchman". Вся інформація згідно слів представників "Укрмашпроект" передавалася усно від представника ВАТ "Володимир-Волинська птахофабрика".

Вказав, що виконувати будь-які проектні роботи без затвердженого відповідним чином технічного завдання відповідач не мав права.

Зазначив, що монтаж технологічного обладнання проводився силами працівників птахофабрики згідно технології, представленої фірмою "Big Dutchman", величина встановленої потужності 26,05кВт.

Згідно з наданим позивачем актом державної приймальної комісії об'єкт прийнятий в експлуатацію 02.02.2006р.

В судовому засіданні представник позивача зауважив на необхідності дотримання п.9.5, а відповідач - п.9.17 ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва".

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

09.06.2005р. між Відкритим акціонерним товариством "Володимир-Волинська птахофабрика" (замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Укрмашпромпроект" (виконавець) був укладений договір №293/2005 на виготовлення проектно-вишукувальної документації.

За умовами договору позивач (замовник) доручає, а відповідач (виконавець) бере на себе виготовлення такої проектно-кошторисної документації: "Робочий проект птахоферми в с.Верба Володимир-Волинського району для ВАТ "Володимир-Волинська птахофабрика". Робота за цим договором виконується у відповідності до погодженого сторонами завдання на проектування, діючих Державних будівельних норм.

22.11.2005р. робочий проект був переданий замовнику без зауважень по акту здачі-приймання науково-технічної продукції (Т.1 а.с. 11).

23.08.2007р. на ПЛ-0,4кВт в с.Верба вийшла з ладу система зовнішнього електропостачання.

ДП "Рівненський експертно-технічний центр" на замовлення ВАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" був наданий експертний висновок №1602.07.56-40.10.5 від 03.09.2007р. щодо відповідності обладнання підвищеної небезпеки вимогам нормативно-правових актів, згідно з яким робочим проектом "Птахоферма біля урочища ОСОБА_5 Володимир-Волинського району для ВАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" не забезпечено 2 категорія електропостачання пташників; в проекті допущені помилки, неправильно вказана потужність пташника на аркуші 2 стадія РП робочого проекту "Птахоферма біля урочища ОСОБА_5 Володимир-Волинського району для ВАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" Генплан та зовнішні мережі, том 2.1; виконання монтажних робіт по ПЛ-0,4кВ - при огляді кутової опори №2 виявлено неправильна в'язка проводів; перемички між лінією від ТП та лінією живлення пташників виконано скруткою, необхідно затискачами; ізолятори встановлені без використання пластмасових ковпачків, що приводить до поломки ізоляторів; не забезпечено опір кола фаза-нуль (не відповідає вимогам Правил улаштування електроустановок. Розділ 1. Загальні правила. Глава 1.7, п.1.7.80, 17.99. Протокол №2100); напруга на ввідних щитах пташників занижена (Протокол №2100); при максимальному довгостроковому струмовому навантаженні провід А50 був перевантажений. В результаті сумарних факторів: висока температура навколишнього середовища, сонячна радіація, перевантаження проводу струмом, нагрів в місці в'язки перемички спричинило перегрів проводу, що в результаті привело до перегорання перемички в одній з фаз.

Позивачем наданий розрахунок неодержаного доходу в результаті падежу птиці по бригаді ОСОБА_5 на суму 291 525,78грн. (Т.1 а.с. 18).

Пред'явлена позивачем претензія №965 від 30.11.2007р. про відшкодування збитків відхилена (відповідь ВАТ "Укрмашпромпроект" №149/1-3 від 19.12.2007р. (Т.1 а.с. 21)).

Розгляд спору було зупинено згідно з ч.2 ст.79 ГПК України у зв'язку з призначенням судової електро-технічної експертизи.

Згідно з висновком №9/34/9/35 судової електро-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ від 08.12.2009р. вбачається, що:

Вибір проектною організацією, ВАТ "УКРМАШПРОМПРОЕКТ", проводів повітряної лінії 4А50 бригади "Верба" не відповідає розрахунковим навантаженням 21,01 та встановленій потужності 26,05кВт ( (п. 3.3. пояснювальної записки до проекту).

Забезпечення електроенергією пташників бригади "Верба" в робочому проекті не відповідає 2 категорії електроприймачів згідно вимог п. 1.2.19 ПУЕ.

Живлення пташників по одній повітряній лінії не відповідає 2 категорії електроприймачів згідно вимог ПУЕ.

Запроектована схема електропостачання бригади «Верба», згідно вимог ПУЕ до живлення 2 категорії електроприймачів, не відповідає визначеним вимогам надійності.

Виникнення аварійної ситуації (перегорання перемички) на опорі № 2 повітряної лінії живлення пташників найбільш ймовірно пов'язано з неякісним монтажем перемичок (за допомогою скруток).

Позивач мав можливість попередити перегорання перемички на опорі № 2 ПЛ при належному з його боку обслуговуванні лінії електропостачання (Т.2 а.с. 118-125).

Після поновлення провадження у справі, судом, для з'ясування обставин, що не знайшли відображення у висновку, витребувано у сторін погодженне завдання на проектування та технічні умови на енергопостачання.

Згідно зі ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Статтею 888 ЦК України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Згідно зі ст.890 ЦК України підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором.

Постановою КМУ від 20.12.1999р. №2328 "Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу" (що була чинною на момент укладення договору) визначений склад і зміст архітектурно-планувального завдання, згідно з яким до складу завдання входить перелік технічних умов.

Технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта архітектури, які мають відповідати його розрахунковим параметрам, у тому числі водопостачання, каналізації, тепло-, енерго-, газопостачання, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телебачення, диспетчеризації, пожежної безпеки, а також особливих умов. Перелік технічних умов щодо інженерного забезпечення конкретного об'єкта архітектури визначається в архітектурно-планувальному завданні.

для енергопостачання - це електричні навантаження об'єкта; характеристика мережі в місці підключення (підстанція, електростанція або лінія електропередачі, розподільне обладнання, секції розподільного обладнання, комірки); напруга, для якої мають бути розраховані повітряні або кабельні лінії, що живлять об'єкт; прогнозовані межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності; вимоги до компенсації реактивної потужності; вимоги до ведення обліку електроенергії; специфічні вимоги до електроустановок об'єкта, які приєднуються до ліній живлення енергопостачальної організації (необхідність резервного живлення, автоматичного захисту на вводах, виділення у разі необхідності відповідальних навантажень на окремі резервні лінії живлення тощо); резервна потужність для об'єктів, які підключатимуться з часом; режим роботи електротермічного устаткування, систем електричного опалення і електронагрівання; розрахункові значення струмів короткого замикання, вимоги до релейного захисту, автоматики, зв'язку, ізоляції та захисту від перенапруги; інші обгрунтовані вимоги, необхідні для виконання проекту електропостачання; в разі необхідності умови використання електроенергії для систем опалення.

Обов'язок звернення за наданням архітектурно-планувального завдання та технічних умов покладений на замовника (п.20).

Належні технічні умови щодо енергопостачання об'єкту замовником виконавцю не були передані, що стверджується як змістом позовної заяви, так і відзивами-поясненнями відповідача (Т.1 а.с. 3, 28, 36-38, 93-94, Т.2 а.с. 132-134, Т.3 а.с. 1-5, 10-13, 57).

Згідно зі ст. 891 ЦК України підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст.887 ЦК України обумовлено, що до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В силу ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

В даному випадку проектно-технічна документація була передана по акту 22.11.2005р. без зауважень. Монтаж зовнішнього електрообладнання здійснювався ТзОВ "Волинська електротехнічна компанія" по договору №78 від 13.11.2006р.

Згідно з поясненнями повноважного представника ТзОВ "Волинська електротехнічна компанія", відібраними в судовому засіданні 19.04.2010р., електромонтажні роботи виконувались згідно робочого проекту №293/2005-00-ЕП, потужність одного пташника зазначена в проекті становить 19,3кВт в с.Верба Володимир-Волинського району, на сьогоднішній день усунуті всі недоліки електромонтажних робіт за власний кошт, в якості часткової компенсації, прямі збитки монтажною організацією не відшкодовувались; для позивача в подальшому виконувалось ряд інших робіт (монтажних та проектних) на інших об'єктах будівництва.

В судовому засіданні були оглянуті креслення до ТУ, згідно з якими були виконані електромонтажні роботи виходячи із потужності 19,3кВт (Т.1 а.с. 85).

Тобто, підрядник підтвердив монтаж зовнішнього електрообладнання виходячи з потужності 19,3кВт. та не заперечує недоліки, допущені при виконанні монтажних робіт, зазначені в експертних висновках, які в подальшому були ним усунуті в добровільному порядку (Т.3 а.с. 56).

Водночас, представник позивача у поясненні від 19.04.2010р. вказує на те, що монтаж технологічного обладнання проводився силами працівників птахофабрики, яка має власну енерготехнічну службу, виходячи із потужності 26,05кВт (Т.3 а.с. 57).

Зважаючи на те, що зовнішні електромонтажні роботи були виконані згідно проекту виходячи із потужності 19,3 кВт, а монтаж технологічного обладнання здійснювався електротехнічною службою позивача, виходячи із потужності 26,05кВт, це не могло бути не виявлено при проведенні монтажних робіт і обслуговуванні електротехнічного обладнання, і, відповідно, вимагало негайного повідомлення підрядника про усунення цих недоліків.

Об'єкт був зданий в експлуатацію 02.02.2006р. згідно з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, в склад якої входили представник проектувальника, начальник ТУ держінспекції з енергозбереження по Волинській області, директор Волинської філії ВАТ "Волиньобленерго".

Вихід з ладу системи зовнішнього електропостачання стався в липні 2007р.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Кодексу визначені правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, відшкодування збитків.

У відповідності зі ст.22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За вимогами ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі N 42/266-6/492).

При цьому на кредитора покладається обов'язок доведення факту порушення зобов'язання, наявності збитків і їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання й понесеними збитками.

Позивач стверджує понесення збитків внаслідок неякісного виконання проектних робіт відповідачем, водночас, як вбачається із двох експертних висновків, мало місце і не заперечено як позивачем, так і представником ТзОВ "Волинська електротехнічна компанія", факт неякісного монтажу зовнішнього електрообладнання, з яким , як зазначено у експертному висновку №9/34/9135, "найбільш ймовірно пов'язано виникнення аварійної ситуації", та визначена тим же висновком можливість позивача попередити перегорання перемички на опорі №2 ПЛ при належному з його боку обслуговуванні лінії електропостачання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 ст.623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів або упущеної вигоди враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Зазначена норма покладає на позивача обов'язок довести, що ним вжито заходів, спрямованих на уникнення збитків.

Розрахунок позивача зроблений на підставі арифметичної дії множення виходячи з кількості падежу птиці, визначеної односторонньо "зі слів бригадира птахоферми №7", як зазначено в акті ВАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" від 28.08.2007р. (Т.1 а.с.68) та ціни реалізації виходу продукції згідно внутрішніх прайс-листів без первинних документів в підтвердження обсягів виробництва, реалізації та обліку діяльності позивача, інших даних бухгалтерського обліку з урахуванням витрат та конкретних особливостей господарської діяльності, а тому є безпідставним та таким, що не має доказової сили.

При визначенні розміру очікуваного прибутку враховується тільки точні дані, що безспірно підтверджують реальну можливість отримання зазначених грошових сум з урахуванням документального підтверджених витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу.

Згідно з ч.2 ст.623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язань, доказується кредитором. Однак позивач не представив докази, що підтверджують розрахунок розміру пред'явлених збитків з правовим та документальним обгрунтуванням, а також взагалі не надав доказів, що він вживав заходи щодо їх уникнення або зменшення.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів факт заподіяння збитків саме внаслідок невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань по договору №293/2005, причинного зв'язку між діями відповідача і збитками та не представив доказів в підтвердження розміру збитків, а тому у позові слід відмовити.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст. 22, 610, 611, 623, 853, 891 ЦК України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

вирішив:

У позові відмовити.

Суддя Філатова С. Т.