Рішення

від 13.09.2010 по справі 6/90-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2010 р. Справа № 6/90-38

Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши справу

за позовом Підприємця ОСОБА_1

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Наш Край»

про стягнення 11 972,53 грн.

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3

від відповідача : не прибув.

Суть спору:

Позивач - Підприємець ОСОБА_1, звернувшись до суду з позовом, уточненим заявами від 03.09.2010 р. та 13.09.2010 р. просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Наш Край» 11 972,53 грн. заборгованості за поставлений товар, в т.ч., 2 040,00 грн. основного боргу, 9 200, 40 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 375, 36 грн. -інфляційних нарахувань, 112, 65 грн. - 3% річних, 244, 12 грн. пені.

В підтвердження позовних вимог посилається на договір на постачання господарських та упаковочних товарів від 19.09.2008 р., накладну № 2973 від 07.10.2008 р., претензію від 01.06.2010 р., акт звірки взаємних розрахунків від 05.10.2009 р.

Крім того, на підставі заяви від 31.08.2010 р. позивач просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 11 973, 88 грн., що належать ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Наш Край» та знаходяться на розрахунковому рахунку № 260075701 в ВОД АППБ «ОСОБА_4 Аваль».

Заявлене клопотання обґрунтовує тим, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, оскільки наявний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Відповідач письмових заперечень по суті та предмету спору не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин нез'явлення не повідомив.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Згідно умов договору на постачання господарських та упаковочних товарів від 19.09.2008 р. позивач - Підприємець ОСОБА_1 відповідно до накладної № 2973 від 07.10.2008 р поставив відповідачу - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Наш Край»товар (кульок «майка») на загальну суму 2 040, 00 грн.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовВ»язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обовВ»язки на підставі договору поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з умовами даного договору (п.4.1.) відповідач зобов'язався оплатити вартість товару протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту його поставки.

Як вбачається з вищезазначеної накладної позивачем договірні зобов'язані виконано належним чином.

Водночас, відповідач зобов'язання по оплаті товару не виконав. Станом на 05.10.2009 р. заборгованість перед позивачем по договору на постачання господарських та упаковочних товарів від 19.09.2008 р. становить 2 040, 00грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, засвідченим печатками обох сторін.

Відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це становлено договором або законом.

Відповідно до п.п.4.4., 4.5., 4.6., 5.2. договору у випадку ненадходження повної оплати протягом строку, передбаченого п.4.1. договору, Постачальник може в односторонньому порядку без додаткового повідомлення надати Покупцю товарний кредит з наступного дня, коли він мав здійснити остаточний розрахунок згідно даного договору строком до 25 банківських днів. За кожен день користування товарним кредитом Покупець сплачує 1% від суми неоплаченого товару (плюс ПДВ). Якщо після закінчення 25 банківських днів користування товарним кредитом Покупець повністю не внесе всіх передбачених договором платежів -він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також починає сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми неоплаченого товару.

Крім того, згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

01.06.2010 р. позивачем була направлена на адресу відповідача претензія з вимогою оплати боргу, яка останнім залишена без задоволення.

Виходячи з зазначеного, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 2 040,00 грн. основного боргу, 9 200, 40 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 375, 36 грн. -інфляційних нарахувань, 112, 65 грн. - 3% річних та 244, 12 грн. пені підставні і підлягають до задоволення.

Розглянувши вимогу позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно роз'ясненням Вищого господарського суду України № 01-8/973 від 14.12.2007р. "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.

Між тим, позивачем не обґрунтовано належним чином та не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання рішення суду.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 119,73 грн., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. слід покласти на нього.

Керуючись викладеним та ст.ст.11, 526, 546, 548, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Наш Край» (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, 40, р/р 260075701 в ВОД АППБ «ОСОБА_4 Аваль», МФО 303569, ЗКПО 31788617) на користь

Приватного підприємця ОСОБА_1 (43020, м. Луцьк, вул. Щусєва, 4/37, п/р 26009013034009 в Луцькій філії ВАТ «ВТБбанк»м. Київ, МФО 321767, ЗКПО НОМЕР_1) 11 972,53 грн. заборгованості, в т.ч., 2 040,00 грн. основного боргу, 9 200, 40 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 375, 36 грн. -інфляційних нарахувань, 112, 65 грн. - 3% річних, 244, 12 грн. пені та 119,73 грн. в повернення по оплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Пахолюк В.А.

Дата складання повного тексту рішення - 15.09.2010 р.