Рішення

від 21.09.2010 по справі 6/82-42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================================================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "21" вересня 2010 р. по справі № 6/82-42

Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Авто ПрофітВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«АвтоклімаВ»

про стягнення неустойки, відшкодування збитків та повернення майна

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -дов.№ 10/08/02-2 від 02.08.2010 р.

від відповідача: не прибув.

Суть спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю В«Авто ПрофітВ» , яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«НікоВ» , звернувшись до суду просить зобов'язати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю В«АвтоклімаВ»повернути за актом прийому-передачі підйомник двостоєчний (позначення: SL2306000100D) - 2 шт., пристрій отосу мастила (позначення: PRESS27622680) - 1 шт., комплект інструмента s125 (позначення:GED902292) - 1 шт., комплект інструмента s78 (позначення: GED902268) - 2 шт. у стані, в якому вони були одержані від Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«НікоВ»з врахуванням нормального зносу, а також стягнути 34 255, 80 грн. неустойки та 17 127, 90 грн. неодержаного доходу (упущена вигода).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір оренди (оперативного лізингу) обладнання № ІМ 047 від 01.07.2005 р., на підставі якого, згідно актів приймання-передачі відповідач прийняв у позивача в тимчасове платне користування вищезазначене обладнання.

У зв'язку з неналежним виконанням ТзОВ В«АвтоклімаВ»договірних зобов'язань рішенням господарського суду Волинської області від 20.02.2008 р. у справі № 05/125/42-91 задоволено позовні вимоги ТОВ В«Торговий дім В«НікоВ»та розірвано договір оренди (оперативного лізингу) обладнання № ІМ 047 від 01.07.2005 р.

Неодноразові вимоги позивача про повернення обладнання залишені відповідачем без реагування.

Ухвалою суду від 16.08.2010 р. розгляд справи було відкладено у зв'язку з неналежним повідомленням відповідача про розгляд даної справи та повторно повідомлено шляхом направлення ухвали суду за його фактичною (м.Луцьк, вул.Карпенка-Карого, 7) та юридичною (м. Луцьк, пров. Старицького, 109-А) адресами; зобов'язано: виконати вимоги ухвали суду від 23.06.2010 р. - подати обґрунтовані доводи та заперечення по суті та предмету спору.

Ухвалою суду від 31.08.2010р. зобов'язано позивача : подати суду докази набрання чинності рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2008 р. у справі № 05/125/42-91; додаткові письмові обґрунтування стягнення неустойки; довідку Головного управління статистики у Волинській області на підтвердження місцезнаходження відповідача.

Відповідача- виконати вимоги ухвали суду від 23.06.2010 р. та 16.08.2010 р. - подати письмові обґрунтовані доводи та заперечення по суті та предмету спору, довідку про включення до ЄДРПОУ.

На виконання зазначених вимог суду позивачем 21.09.2010р. на адресу суду було подано:

копію наказу №05/125/42-1 від 06.03.2008 року у справі №05/125/42-91; інформація з ЄДРПОУ щодо даних ТзОВ»Автокліма»; копії постанов ВГСУ у справі №5/150;№36/225;№20-9/029;№310/20-06.

Позивач у додатковому поясненні в обґрунтування розрахунку неустойки зазначає, що неустойка нараховувалась за період з20.02.08р. по 27.04.10р.

В зв'язку з тим, що рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2008 року у справі №05/125/42-91 набрало законної сили 06.03.2008 року , неустойку необхідно нараховувати за період з 06.03.2008 року по 27.04.2010р.

Відповідач відзиву на позовну заяву на адресу суду не направив, представник в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений.

Згідно ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали по справі та заслухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

01.07.2005 p. між Т овариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НІКО» Товариством з обмеженою відповідальністю «Автокліма» було укладено Договір оренди (оперативного лізингу) обладнання № ІМ 047 .

Відповідно до даного Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв у тимчасове платне користування підйомник двостоєчний (позначення: SL2306000100D)-2шт.,пристрій отсосу мастила (позначення: RESS27622680) - 1 шт., комплект інструмента з125 (позначення: GED902292) - 1 шт., омплект інструмента s78 (позначення: GED902268) - 2 шт.

20.02.2008 р. рішенням Господарського суду Волинської області по справі №05/125/42-91 було постановлено: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокліма", (фактична адреса: 43006, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Карпенка-Карого,7; юридична адреса:

м. Луцьк, пр. Старицького, 109-А, р/р 2600401009146 в АТ В«ОСОБА_2 (Україна) м.Луцьк, МФО 303224, код 32273272) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НІКО", (м. Київ, вул. Лесі Українки, 4, р/р НОМЕР_1 в ВАТ В«ОСОБА_3 АвальВ»м.Київ, МФО 300335, код 32158818) 10644,13 грн. заборгованості, в т.ч. 10344,62 грн. - основного боргу, 299,51 грн. пені та 191,44 грн. державного мита і 118грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Розірвати укладений між ТзОВ "Торговий дім "НІКО" та ТзОВ "Автокліма" договір оренди (оперативного лізингу) № ІМ 047 від 01.07.2005 року.

3. В частині стягнення 29065,16 грн. завданих збитків позов залишено без розгляду.

Господарським судом Волинської області 06.03.2008 року було видано наказ № 05/125/42-1 про примусове виконання рішення у даній справі.

Відповідно до заяви ТОВ «Ніко» від 27.05.2008 року копія рішення та наказ господарського суду Волинської області у справі №05/125/42-91 було направлено для примусового виконання ВДВС Луцького міського управління юстиції.

Як встановлено судом, рішення суду від 20.02.2008 року у справі №05/125/42-91 набрало законної сили 06.03.2008 року.

11.06.2008 р. на адресу Відповідача Позивач направив Вимогу про повернення обладнання (вих.№080603/2 від 33.33.08), яка була отримана Позивачем 18.06.2008 р.

09.10.2008 р. Позивачем повторно було направлено на адресу Відповідача вимогу про повернення обладнання =.«.№080918/1 від 18.09.08), яка була отримана Відповідачем 16.10.2008 р.

22.01.2010 р. Позивач втрете направив на адресу Відповідача вимогу про повернення обладнання ( вих.№100122/001 від 22.01.10), яка була отримана Відповідачем 28.01.2010 р.

Між тим, відповідачем вимоги позивача не були виконані, будь-якої

відповіді чи заперечень не було направлено на адресу позивача

та обладнання не повернуто.

Згідно частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати у разі порушення боржником зобов'язань.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як визначено попередньо позивачем, час прострочення відповідачем свого

обов'язку по поверненню обладнання складає понад два роки (з 20.02.2008 р. по 27.04.2010 p.). При цьому, середньорічний розмір орендної плати визначено в сумі 8 563,95 грн. Згідно розрахунку позивача відповідно розмір подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення (два роки) складає 34 255,80 грн.

Водночас, вимоги позивача про стягнення неустойки, що складає подвійну плату за користування річчю за два роки в сумі 34 255 грн. 80 коп.,за період з 06.03.2008 року по 27.04.2010р.( згідно уточненого періоду) підлягає до задоволення частково в сумі 8479 грн. 20 коп.

При цьому судом враховано вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через 6 місяців від дня , коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначене підтверджено і судовою практикою, зокрема, постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2009 року у справі №2/8/1769-2008.( в матеріалах справи).

Виходячи з зазначеного, період нарахування неустойки слід визначити з 06.03.2008 року по 06.09.2008 року, з розрахунку орендної плати в сумі 8479,20 грн.( за третій рік орендної оплати, визначеної згідно умов договору від 01.07.2005 року з додатками та доповненнями до нього виходячи з наступного розрахунку:8479,20 х 2= 16958,40грн. подвійна плата за 12 місяців ( з 01.07. по 30.06.2008р.) : 2 ( шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано).

Позивач, крім того, просить стягнути з відповідача 17 127,90 коп. неодержаного доходу ( упущеної вигоди) .

В обґрунтування зазначених вимог посилається на те, що якби Відповідач, виконуючи вимоги частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, негайно повернув Позивачу обладнання, останній міг би реально одержати вигоду у розмірі 8 563,95 грн. щорічно, шляхом передачі обладнання в оренду іншій особі. Більш того, Позивач, розраховуючи на вчасне повернення обладнання Відповідачем, 10.03.2008 р. уклав Договір оренди (оперативного лізингу) обладнання № ІМ 098 з ТОВ «НІКО-Україна». Відповідно до умов такого договору Позивач зобов'язувався передати, а ТОВ «НІКО-Україна» прийняти у тимчасове володіння та користування обладнання, при цьому розмір щорічної орендної плати повинен був становити 8 563,95 грн. Внаслідок неповернення Відповідачем обладнання Позивачу, останній не зміг виконати свої договірні зобов'язання перед ТОВ «НІКО-Україна» та не отримав доход. Відповідно, за весь час прострочення Відповідачем строку повернення обладнання (два роки) Позивач не одержав доход (упущена вигода) у сумі 17 127,90 грн.

Слід зазначити, що згідно частини 1 статті 552 Цивільного кодексу України сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Частиною 2 статті 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками також є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Такі збитки можуть визначатись як фактичні витрати, понесені наймодавцем у зв'язку з відсутністю речі , так як доходи не одержані внаслідок неможливості використання речі, тощо.

При цьому, упущеною вигодою за вимогами цивільного законодавства є ті втрати, яких фактично зазнала особа внаслідок порушення цивільного права та інтересу, тобто ті доходи, які особа , яка зазнала посягання могла б отримати у випадку відсутності порушення цивільного права чи протиправного посягання. Водночас, слід врахувати, як це визначено п.4 ст.623 ЦК України, що позивач зобов'язаний вжити заходи по зменшенню завданих збитків.

Між тим, позивачем з 2008 року, а саме з 03.06.2008 року по 21.06.2010р.( по день подання позову) не було вирішено питання про примусове повернення предмету оренди, що тим самим зменшило б завдані йому збитки.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками

судового процесу.

Позивачем у розумінні вимог ст.34,36 Господарського процесуального кодексу України не було доведено та подано відповідних доказів щодо довготривалого строку неповернення предмету оренди.

Виходячи з зазначеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зазначених вимог щодо стягнення 17 127,90 грн. неодержаного доходу ( упущеної вигоди).

Оскільки, спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то судові витрати пропорційно до задоволених вимог, слід покласти на нього.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 22, 549,552,623, 785 Цивільного кодексу України, ст.44 ,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати ТзОВ «Автокліма» повернути ТзОВ»Торговий дім «Ніко» за актом прийому-передачі підйомник двостоєчний (позначення: SL2306000100D) - 2 шт., пристрій отосу мастила (позначення: PRESS27622680) - 1 шт., комплект інструмента s125 (позначення:GED902292) - 1 шт., комплект інструмента s78 (позначення: GED902268) - 2 шт. у стані, в якому вони були одержані від Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«НікоВ» з урахуванням нормального зносу.

3. Стягнути з ТзОВ»Автокліма» на користь ТзОВ «Торговий дім «Ніко» 8479 грн. 20 коп. неустойки.

4. Стягнути з ТзОВ «Автокліма» на користь ТзОВ «Торговий дім «Ніко» 170 грн. витрат по державному миту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В позові про стягнення 42 904,50 грн. відмовити.

Суддя Пахолюк В. А.