Рішення

від 07.12.2010 по справі 6/123-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2010 р. Справа № 6/123-38.1

Господарський суд Волинської області у складі судді Пахолюк В.А., розглянувши справу

за позовом Військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави -Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Володимир-Волинський

до Володимир-Волинського управління водопровідно-каналізаційного господарства

про стягнення 28 166,17 грн.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 -юрисконсульт, дов. № 1002 від 25.08.2010 р.

від відповідача : ОСОБА_2 -юрисконсульт, дов. № 82 від 06.12.2010 р.

Взяв участь помічник військового прокурора Луцького гарнізону Західного регіону України ОСОБА_3

Суть спору:

Військовий прокурор Луцького гарнізону, звернувшись з позовом до суду в інтересах держави -Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Володимир-Волинський просить стягнути з відповідача - Володимир-Волинського управління водопровідно-каналізаційного господарства 28 166,17 грн. заборгованості за надані послуги з енергопостачання.

В обгрунтування позовних вимог посилається на договір на відпуск і користування електричною енергією від 02.06.2008 р., укладений між КЕВ м.Володимир-Волинський та Володимир-Волинським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, рахунки № 301 від 26.08.2010 р., № 341 від 27.09.2010 р., № 242 від 30.06.2010 р., № 271 від 27.07.2010 р., претензію № 1136 від 12.10.2010 р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2010р.

Крім того, позивач просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать Володимир-Волинському управлінню водопровідно-каналізаційного господарства.

Заявлене клопотання обґрунтовує тим, що рішеннями господарського суду Волинської області у справі № 4/21-38 від 10.02.2009 р., № 2/72-38 від 03.06.2009 р., № 4/105-38 від 17.11.2009 р., № 07/69-38 від 14.04.2010 р., № 6/88-38.1 від 06.09.2010 р. було постановлено про стягнення з Володимир-Волинського УВКГ на користь позивача заборгованості за відпуск і користування електричною енергією. Однак, на даний час вони не виконані. Відповідач продовжує грубо порушувати умови договору, систематично та тривалий час не розраховується за надані послуги, що вказує на його скрутне фінансове становище.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач у письмовому відзиву № 427 від 06.12.2010 р. та представник в судовому засіданні позов визнає повністю. Виникнення даної заборгованості пояснює важким фінансовим станом підприємства та рядом об'єктивних причин, зокрема, через відсутність коштів в бюджеті на відшкодування різниці між затвердженими тарифами та економіко-обгрунтованими витратами на надання послуг, пільг, наданих за професійною ознакою та ін. Разом з тим, як зазначає відповідач, адміністрація управління ВКГ вживає всіх заходів, щоб своєчасно забезпечити виплату заробітної плати, оплату відрахувань до пенсійного фонду, податкових зобов'язань до місцевого бюджету. З урахуванням зазначеного, просить відстрочити термін виконання рішення на 6 місяців з метою надання можливості підприємству проведення всіх можливих розрахунків.

Прокурор та представник позивача не заперечують проти відстрочення виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та представника відповідача, господарський суд встановив:

Між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Володимир-Волинський та Володимир-Волинським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства 02.06.2008 р. було укладено договір на відпуск і користування електричною енергією.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовВ»язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обовВ»язки на підставі договору на відпуск і користування електричною енергією від 02.06.2008 р.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1.3 договору позивач зобов'язався безперервно відпускати електроенергію відповідачу до місця приєднання останнього до відомчої електромережі, в об'ємі встановленого ліміту, а відповідач (п.п.1.6, 5.2 договору) зобов'язався оплачувати вартість спожитої електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника до 15 числа місяця, слідуючого за звітним періодом.

Договірні зобов'язання позивачем виконані належним чином. В період з червня по вересень 2010 р. відповідачу надано послуги з енергопостачання на загальну суму 28 166, 17 грн., що підтверджується рахунками № 301 від 26.08.2010 р., № 341 від 27.09.2010 р., № 242 від 30.06.2010 р., № 271 від 27.07.2010 р.

Між тим, відповідач порушив виконання умов договору в частині проведення оплати за поставлену йому електроенергію. Станом на 01.10.2010 р. у нього перед позивачем існує заборгованість в сумі 28 166, 17 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.

Претензія № 1136 від 12.10.2010 р., направлена на адресу відповідача з вимогою сплатити борг, залишена без реагування.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог та стягнення з відповідача 28 166, 17 грн. боргу за спожиту електроенергію.

Розглянувши вимогу позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно роз'ясненням Вищого господарського суду України № 01-8/973 від 14.12.2007р. "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.

Між тим, позивачем не обґрунтовано належним чином та не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання рішення суду.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються з державного мита в сумі 281, 66 грн., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236, 00 грн. слід стягнути з нього в доход Державного бюджету.

Згідно п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

З огляду на ті обставини, що важке фінансове становище відповідача може призвести до ускладнення виконання рішення, а також те, що прокурор та представник позивача не заперечують проти відстрочення виконання рішення, господарський суд приходить до висновку про задоволення заяви Володимир-Волинського управління водопровідно-каналізаційного господарства та відстрочення виконання рішення про стягнення 28 166,17 грн. боргу терміном на шість місяців до 20.06.2011 року.

Господарський суд, керуючись ст.ст.11, 526, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Володимир-Волинського управління водопровідно-каналізаційного господарства (44700, Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Луцька, 211, р/р 26003035211901 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 05391703) на користь

Квартирно-експлуатаційного відділу м.Володимир-Волинський (44700, Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Академіка Глушкова, 1, р/р 35220014000337, МФО 803014 УДК у Волинській області, ЗКПО 07516184) 28 166, 17 грн. заборгованості за надані послуги з енергопостачання.

Відстрочити виконання рішення до 20.06.2011 року.

3. Стягнути з Володимир-Волинського управління водопровідно-каналізаційного господарства (44700, Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Луцька, 211, р/р 26003035211901 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 05391703) в доход Державного бюджету України 281, 66 грн. державного мита на р/р 31113095700002, одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код одержувача: 21741605, МФО 803014, КБК 22090200.

4. Стягнути з Володимир-Волинського управління водопровідно-каналізаційного господарства (44700, Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Луцька, 211, р/р 26003035211901 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 05391703) в доход Державного бюджету України 236, 00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31212264700002, одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код одержувача: 21741605, МФО 803014, КЕКД 22050003.

Суддя В.А.Пахолюк

Дата складання повного тексту рішення - 08.12.2010 р.