Ухвала

від 25.06.2015 по справі 904/2192/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.06.15р. Справа № 904/2192/15

За позовом : Прокурора Петрівського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Ганнівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, с Ганнівка ( позивач-1) , Петрівської районної ради Кіровоградської області, смт. Петрове (позивач-2) та Кіровоградської обласної ради , м. Кіровоград (позивач-3)

До: Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Жовті Води

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Кіровоградській області, м. Кіровоград

Про стягнення 2 286 546,42 грн. (розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду)

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від прокурора: Зубова О.В. (сл.посв.№015940);

Від позивача-1: не з'явився;

Від позивача-2: не з'явився;

Від позивача-3: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_1 (дов. №18/906 від 03.02.15р.);

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.15р. у справі. №904/2192/15 позовні вимоги прокурора задоволені у повному обсязі; стягнуто з відповідача- ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача-1: Ганнівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області: 1 371 927, 85 грн. - втрат сільськогосподарського виробництва ; на користь позивача-2: Петрівської районної ради Кіровоградської області : 342 981, 96 грн. - втрат сільськогосподарського виробництва; на користь позивача-3: Кіровоградської обласної ради : 571 636, 61 грн. - втрат сільськогосподарського виробництва; стягнуто з відповідача - ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області: 45 730, 93 грн. - судового збору. Після набрання рішенням чинності були видані відповідні накази від 29.05.15р.

04.06.15р. до канцелярії суду від ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» надійшла заява №18/4616 від 29.05.15р. про розстрочку виконання вищезазначеного рішення суду на півтора року. Заява обґрунтована посиланням на складне фінансове становище боржника ; затримка по виплаті заробітної плати на підприємстві ; ту обставину, що сума , заявлена до стягнення за даними рішенням , є досить великою і сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності підприємства . Окрім того - відповідач зазначає, що основним джерелом фінансування відповідача є укладений між відповідачем та ДП «НАЕК «Енергоатом» договір №2241/20-НАЕК на поставку УОК (ураново-оксидного концентрату); здійснення поставки УОК проводиться щомісячно відповідно до укладених додаткових угод №29, №30; тобто оплата на користь відповідача здійснюється також щомісячно, а тому підприємство буде спроможне виконати рішення суду згідно запропонованого графіку.

Прокурор Петрівського району Кіровоградської області, Ганівська сільська рада Петрівського району Кіровоградської області (позивач-1) , Петрівська районна рада Кіровоградської області (позивач-2) та Кіровоградська обласна рада (позивач-3) у письмових поясненнях заперечували проти задоволення заяви відповідача, зазначаючи , що відповідач є діючим підприємством, втрати сільськогосподарського виробництва були розраховані ще під час виготовлення відповідного проекту землеустрою, однак не відшкодовані до цього часу ; отримувачами коштів в рахунок відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва є місцеві бюджети в особі відповідних сільських, міських , районних, обласних рад; відсутність надходження вказаних грошових коштів обмежує матеріальні можливості щодо здійснення заходів з охорони земель на відповідній території, виключно на які мають бути спрямовані вказані кошти.

Згідно до приписів ст.121 ГПК України : при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до п.7.2. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.12р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно до положень «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» (Рим, 4.XI.1950) ( ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ): Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом ( стаття 6(1).Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи ( Стаття 13 (1). Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитися як таке, що надає будь-якій державі, групі або особі будь-яке право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, що викладені в цій Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж передбачено в Конвенції ( Стаття 17 (1). Відповідно до Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав і основних свобод людини» ( який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ) : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права ( ст.1 ).

Європейський Суд з прав людини неодноразово в низці своїх рішень за заявами громадян проти України зазначав ,що в Україні заявники на протязі значного терміну часу не можуть домогтися виконання судових рішень, винесених на їх користь .Так у рішенні по Справі «Войтенко проти України» (Заява N 18966/02,Страсбург, 29 червня 2004 року) суд знову повторює, що «...ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (див. «ОСОБА_2 проти Італії», заява N 22774/93) . Суд нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1 (див. серед інших джерел, «Бурдов проти Росії» , заява N 59498/00; «Ясіуньєне проти Латвії», заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).Тому у цій справі Суд вважає, що неможливість заявника домогтися виконання його рішення протягом чотирьох років становить втручання у його право на мирне володіння майном у сенсі пункту першого статті 1 Протоколу N 1 ...»

Враховуючи вищезазначені фактичні обставини та приписи чинного законодавства України , не виконання відповідачем ( навіть частково ) судового рішення , позицію стягувачів та прокурора ; суд дійшов до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви відповідача ,оскільки він не довів належними доказами , що наявні обставини , які б ускладняли виконання рішення або робили його неможливим у спосіб , встановлений цим рішенням - шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів.

На підставі вищезазначеного , керуючись вимогами ст.ст. 86, 121 ГПК України , господарський суд , -

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення.

Суддя Васильєв О.Ю.

Відмовитив задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення.

Суддя ОСОБА_3