Рішення

від 25.06.2015 по справі 908/2880/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/114/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015 Справа № 908/2880/15

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку В«ПриватбанкВ» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Мет ОСОБА_1В» (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 9)

про стягнення суми 335791,14 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_2 (дов. № 2390-К-О від 15.07.2014 р.);

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 335791,14 грн. - заборгованість за кредитною послугою В«Гарантований платіжВ» , із яких: 158786,61 грн. - заборгованість по кредиту, 118846,69 грн. - заборгованість за відсотками, 58157,84 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.04.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2880/15, справі присвоєно номер провадження 20/114/15, справу призначено до розгляду на 03.06.2015 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 25.06.2015 р.

25.06.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням письмових пояснень, які надійшли до суду 21.05.2015 р., 08.06.2015 р. Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму 158786,61 грн. - заборгованість по кредиту, 118846,69 грн. - заборгованість за відсотками, 58157,84 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання. Позов обґрунтовано ст.ст. 526, 527, 530, 610, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 198 Господарського кодексу України.

У судові засідання відповідач не з'явився. Ухвали суду направлялися на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та в Спеціальному витязі з ЄДРЮОтаФОП станом на 03.06.2015 р.: 69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 9. Ухвали на адресу підприємством зв'язку не повернуті. У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. N 18 роз'яснено, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач причини неявки в судові засідання не повідомив. Будь-яких документів, заяв, клопотань, у т.ч. письмового відзиву, від відповідача до суду не надходило.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мет ОСОБА_1» звернулося до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (позивач, банк) із заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та заявою про відкриття рахунку.

В заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Клієнт висловлює свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Підписавши цю заяву, клієнт засвідчує згоду на ведення ПАТ КБ «Приватбанк» документообігу, у т.ч. підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, що отримано в порядку, який передбачено Умовами та Правилами надання банківських послуг. Своїм підписом клієнт приєднався і зобов'язався виконувати умови, що викладено в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_3 - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку (www.pb.ua або інший інтернет-/СМС-ресурс, зазначений банком).

Таким чином, між сторонами у справі укладено договір банківського обслуговування № б/н від 15.08.2013 р. Згідно з заявою відповідача йому було відкрито позивачем поточний рахунок 26000055708673 в український гривні.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує наступне.

У пункті 3.2.2.1 Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди в обумовлені договором строки.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним із моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Із змісту укладеного сторонами договору № б/н від 15.08.2013 р. слідує, що він є фактично змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору, тобто між сторонами по суті виникли правовідносини кредитування шляхом надання Банком у користування Клієнта кредитних коштів, що містяться на відкритому банківському поточному рахунку.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 629 вказаного Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п. 3.1.1.73, 3.1.1.74, 3.1.1.76.2 Умов банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань по господарським договорам, які укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом та банком (далі - послуга). Послуга надається банком у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі - «гарантований платіж» чи «заявка»), згідно з якої клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. У разі необхідності отримання отримувачем послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування Інтернет-клієнт-банк «Приват24» подає банку заявку на договірне списання коштів по встановленій формі. Якщо надання послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, банк надає платнику кредит в розмірі, передбаченому в заявці (у межах встановленого ліміту) шляхом їх зарахування на рахунок 3648. Порядок надання банком кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно з п. 3.2.2 Умов та правил надання кредиту.

Позивачем надано до матеріалів справи виписку по рахунку № 26000055708673, відкритому відповідачу, яка свідчить, зокрема, що 25.11.2013 р. відповідач скористався послугою «гарантований платіж». Як слідує з матеріалів справи, відповідач 25.11.2013 р. подав заявку № 17 на гарантований платіж (доручення на договірне списання) на суму 170000,00 грн. із датою зарахування коштів отримувачу - 02.12.2013 р. У заявці зазначено, що підписавши дану заявку, відповідач приєднується та погоджується з умовами, зазначеними в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_3; у разі, якщо виконання даної заявки здійснюється з використанням наданих ОСОБА_3 кредитних коштів, то дана заявка, разом із Умовами складає кредитно-заставний договір. Відповідно до письмового пояснення позивача, яке надійшло до суду 21.05.2015 р., та розрахунку заборгованості, сума кредитних коштів за даною заявкою становить 168463,93 грн., сума власних коштів відповідача - 1536,07 грн. 09.01.2014 р. відповідач частково погасив заборгованість на суму 9677,32 грн. Загальна сума отриманих і не повернутих кредитних коштів склала 158786,61 грн. У матеріалах справи маються роздруковані заявки відповідача на гарантований платіж із зазначенням сум, які відповідач перераховував третім особам. Зокрема, відповідно до виписки по рахунку відповідача, за заявками № 2 від 25.09.2013 р. на суму 500,00 грн., № 3 від 26.09.2013 р. на суму 9000,00 грн. відповідач повністю повернув кредитні кошти в установлені терміни. Заборгованість виникла за заявкою № 17 від 25.11.2013 р.

Згідно з п. 3.2.2.2 Умов - строк повернення кредиту зазначений в заявці (платіжному дорученні).

Згідно з наданим позивачем розрахунком та випискам по рахунку відповідачу нараховані проценти за користування кредитом у розмірі 118846,69 грн. за загальний період із 14.01.2014 р. по 06.04.2015 р. Відповідачу на залишок заборгованості по тілу кредиту нараховувались проценти по процентній ставці 28% річних, та проценти по процентній ставці 56% річних на прострочену заборгованість по тілу кредиту. Заборгованість по процентам становить суму 118846,69 грн.

Згідно з п. 3.2.2.6.2 відповідач зобов'язався сплатити проценти та винагороди за користування кредитом згідно з п.п. 3.2.2.9, 3.2.2.10 договору.

Відповідно до п. 3.2.2.2 Умов у період із дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 р. клієнт за користування кредитом сплачує банку проценти в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 р., клієнт за користування кредитом сплачує банку проценти в розмірі 36% річних від суми заборгованості. В разі непогашення заборгованості клієнтом по кредиту в строк до 30 днів включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту вважається простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт сплачує проценти в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Відповідач зазначену суму заборгованості по процентам не сплатив. Наданий позивачем розрахунок заборгованості по процентам в розмірі 118846,69 грн. є правильним, вимоги заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в розмірі 58157,84 грн. Відповідно до пояснень позивача, та виписки по рахунку, за період із 01.08.2014 р. по 15.04.2015 р. на суму заборгованості по тілу кредиту, процентам була нарахована пеня в загальній сумі 58157,84 грн. Пеня за порушення зобов'язання щодо строків повернення кредиту становить 37499,33 грн., пеня за порушення зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредиту становить 20658,51 грн.

Відповідно до п. 3.2.2.10.1,10.4 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування неустойки здійснюється протягом 15 років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 3.2.2.10.7 Умов строки позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів по даному договору встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань із повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитними коштами. Розрахунок пені здійснений позивачем правильно. З відповідача на користь позивача стягується пеня в сумі 58157,84 грн.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Відповідач отримання кредитних коштів не заперечив, доводи позивача не спростував, доказів погашення заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк», заявлені до ТОВ «Мет ОСОБА_1», суд вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню з підстав, що викладені вище.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мет ОСОБА_1» (69032 , м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 9, код ЄДРПОУ 38839437) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку В«ПриватбанкВ» ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитною послугою «гарантований платіж» у сумі 335791 (триста тридцять п'ять тисяч сімсот дев'яносто одна) грн. 14 коп. (із яких: 158786 (сто п'ятдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 61 коп. - заборгованість за кредитом, 118846 (сто вісімнадцять тисяч вісімсот сорок шість) грн. 69 коп. - заборгованість за відсотками, 58157 (п'ятдесят вісім тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 84 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань), судовий збір у розмірі 6715 (шість тисяч сімсот п'ятнадцять) грн. 82 коп. Видати наказ.

Повне рішення складено 30 червня 2015 р.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.