Рішення

від 16.06.2015 по справі 910/13307/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2015Справа №910/13307/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Груп" Простягнення 21 147,00 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:Наринський В.М., директор, протокол № 01/8 від 27.03.2008 р.; Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Груп" 21 147,00 грн. заборгованості з оплати виготовлених і переданих у власність відповідача товарів (поліграфічної продукції).

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13307/15-г від 27.05.2015, яку призначено до розгляду на 16.06.2015.

У судове засідання, призначене на 16.06.2015, відповідач уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи (повідомлення про вручення 10.06.2015 ухвали про порушення провадження у справі в матеріалах справи), вимоги ухвали від 27.05.2015 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача в ході розгляд спору по суті заявлені вимоги підтримав з урахуванням заяви про збільшення та просив позов задовольнити, посилаючись на прострочення відповідача та відсутність підстав для ухилення від виконання грошового зобов'язання.

На підтвердження заявлених вимог позивачем подано суду рахунки-фактури на оплату продукції, видаткові накладні і довіреності на отримання цінностей, вимогу про оплату заборгованості з доказами її вручення відповідачу, двосторонній акт звірки розрахунків.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у справі існували зобов'язальні правовідносини, в межах яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес" оплатно виготовляло для Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Груп" друковану поліграфічну продукцію, що підтверджується наявним в матеріалах справи рахунками-фактурами, видатковими накладними та довіреностями та отримання цінностей.

Згідно з поданими суду документами, 17.09.2013 позивач передав, а відповідач прийняв товари (спайдер 800 х 100 у кількості 120 шт. ) вартістю 8 400,00 грн. згідно з видатковою накладною від 17.09.2013 № 28/060988НА01 і довіреністю на отримання цінностей від 17.09.2013 № 423.

Для оплати виготовленого і переданого товару відповідачу було виставлено рахунок-фактуру № 28/060988РФ01 від 17.09.2013 на суму 8 400,00 грн.

03.10.2013 позивач передав, в відповідач прийняв товари (наліпки у кількості 3 940 шт.) вартістю 14 510,00 грн. відповідно до видаткової накладної від 03.10.2013 № 24/061535НА01 і довіреності на отримання цінностей від 03.10.2013 № 465.

Для оплати виготовленого і переданого товару відповідачу було виставлено рахунок-фактуру № 24/061535РФ01 від 03.10.2013 на суму 14 510,00 грн.

25.11.2014 позивач направив відповідачу претензію № 244 , в якій вимагав оплати виготовлених і переданих йому товарів за описаними первинними бухгалтерськими документами.

Зазначену претензію позивача відповідачем було отримано 28.11.2014.

За твердженнями позивача, 19.12.2014 відповідачем сплачено за отримані товари 1 763,00 грн., у зв'язку з чим його заборгованість становить 21 147,00 грн. та залишається непогашеною, що зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес" до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, не надав суду доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і інших доказів належного виконання грошових зобов'язань з оплати товарів, отриманих за видатковими накладними від 17.09.2013 № 28/060988НА01 та від 03.10.2013 № 24/061535НА01 і довіреностями на отримання цінностей17.09.2013 № 42 і від 03.10.2013 № 465, тоді як посилання позивача про наявність несплаченого боргу в сумі 21 147,00 грн. підтверджуються матеріалами справи.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частинами 1 та 2 ст. 205 Цивільного кодексу України закріплено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

З поданих суду документів слідує, що між сторонами виникли правовідносини, в силу яких позивач зобов'язався виготовити і передати відповідачу товари, а відповідач зобов'язався оплатити їх.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач допусти порушення зобов'язання , адже відмовився в односторонньому порядку від його виконання належним чином, оскільки частково оплатив отримані у власність від позивача товари, що порушує права позивача на повну оплату виготовленої і переданої продукції.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, наведені норми чинного законодавства, позовні вимоги про стягнення заборгованості видаються обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Виходячи з приписів ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Груп" (03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, 5, ідентифікаційний код 34453817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Поліграфічна, 10, ідентифікаційний код 33534821) 21 147 (двадцять одну тисячу сто орок сім) грн. боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 19.06.2015 р.