Рішення

від 23.06.2015 по справі 909/507/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 р. Справа № 909/507/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Дребот Н. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Калуського міжрайонного прокурора, просп. Л. Українки, 16-Б, м. Калуш, 77300, в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, вул. Кутузова, 18/9, м. Київ, 01601, в особі органу уповноважено державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76019;

до відповідача: Державного підприємства "Укрриба", вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04050;

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства "Бабин-Риба", с. Середній Бабин, Калуський район, Івано-Франківська область, 77335;

про визнання недійсним договору зберігання державного майна № 06/12 від 26.01.12;

за участю представників сторін:

Від прокуратури: ОСОБА_2 - прокурор відділу, (службове посвідчення №032583 від 20.03.2015р.);

Від позивача: не з'явились;

Від відповідача - ОСОБА_1 акціонерного товариства "Бабин-Риба": ОСОБА_3 - адвокат, (доручення б/н від 21.05.2015);

Від відповідача - Державного підприємства "Укрриба": не з'явились.

ВСТАНОВИВ: Калуський міжрайонний прокурор в інтересах держави, в особі Фонду державного майна України, в особі органу уповноважено державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Укрриба", до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Бабин-Риба" про визнання недійсним договору зберігання державного майна № 06/12 від 26.01.2012.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Бабин-Риба" в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав наведених у відзиві на позов від 17.06.15 (вх.№9531/15 від 18.06.15).

У відзиві на позов зазначає про те, що фактично на зберігання передано стави (виросні, зимуючі, літні, маточні, нагрівні, нерестові тощо), які як водний об'єкт потребують постійного догляду, а тому не можуть зберігатися без користування ними. Договір оренди та договір зберігання є різними по своїй природі правочинами, а тому у позивача відсутні підстави стверджувати про те, що ПАТ "Бабин-Риба" орендує майно в ДП "Укрриба".

Позивачем (прокурором) не наведено достатніх підстав визнання даного правочину недійсним, які передбачені законом - статтею 215 ЦК України, оскільки укладений договір не суперечить актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам а навпаки, укладений договір зберігання сприяє збереженню державного майна. Даний правочин спрямований на реальне настання правових наслідків.

Крім того, зазначає, що позивачем пропущено строки позовної давності, визначені главою 19 ЦК України.

Представник відповідача Державного підприємства "Укрриба" в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника прокуратури та представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України від 05.04.2001 р. №78 прийнято рішення про приватизацію рибного господарства "Бабин".

Акт оцінки вартості майна рибного господарства "Бабин" затверджено наказом регіонального відділення Фонду державного майна України від 22.06.2001 р. за №162 (зі змінами згідно наказу №289 від 06.11.2001 р.), згідно якого з вартості майна цілісного майнового комплексу вилучено майно, що не підлягає приватизації та не включається до статутного капіталу рибного господарства "Бабин".

Розпорядженням Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 31.01.2002 р. №37 "Про перереєстрацію державного рибного господарства "Бабин" - державне рибне господарство "Бабин" перереєстровано в відкрите акціонерне товариство "Бабин-Риба".

Наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 20.11.2003 року № 337 "Про затвердження акту приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Бабин-Риба" на баланс ДП "Укрриба", затверджено "акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Бабин-Риба" на баланс ДП "Укрриба" та закріплено зазначене в акті майно за Державним підприємством "Укрриба" на праві повного господарського відання.

26.01.12 р. між Державним підприємством "Укрриба" (поклажодавцем) та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Бабин-Риба" (зберігачем) укладено договір зберігання державного майна № 06/12, а також додаткову угоду до договору від 01.02.12 р., додаткову угоду до договору від 28.04.12 р.

Згідно п.1.1. договору, поклажодавець за участю уповноважених представників сторін передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання згідно акту приймання-передачі нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, які обліковуються на балансі поклажодавця і передані йому на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна "Про передачу гідротехнічних споруд" від 06.05.2003 р. за №126/752.

Згідно п. 1.3. договору, зазначене майно розташоване за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, с. Середній Бабин.

Відповідно до п. 1.4. договору вартість переданого зберігачу майна визначається на підставі даних бухгалтерського обліку і відображається по кожному найменуванню в акті приймання-передачі майна, що є додатком до цього договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що за відповідальне зберігання майна щомісячний розмір плати складає 10 грн., в тому числі ПДВ, з врахуванням щомісячного індексу інфляції. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок зберігача один раз на рік по закінченню календарного року до 15 січня наступного року.

Як вбачається з акту приймання-передачі гідротехнічних споруд, які передаються на зберігання ОСОБА_1 акціонерному товариству "Бабин-Риба" від 26.01.12, Державне підприємство "Укрриба" передало, а Приватне акціонерне товариство "Бабин-Риба" прийняло на відповідальне зберігання одержане нерухоме майно (гідротехнічні споруди ставі) балансовою вартістю - 685243 грн., яке розташоване за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, с. Середній Бабин.

Пунктом 1.1. додаткової угоди від 01.02.12 передбачено, що у відповідності до ст. 994 ЦКУ поклажодавець надає згоду зберігачеві на користування майном, переданим останньому на зберігання в порядку даного договору, а зберігач засвідчує свою обізнаність з усіма властивостями майна та його цільовим призначенням.

Згідно п. 1.3. додаткової угоди від 01.02.12, зберігач зобов'язується здійснювати оплату за користування державним майном, зазначеним в акті приймання-передачі. Ціна за користування майном становить 1600,62 грн., в тому числі ПДВ, яку зберігач повинен вносити до 14 числа місяця наступного за звітним.

Згідно п.3. додаткової угоди від 28.04.12 р., розділ 2 "Права та обов'язки зберігача" доповнено п. 2.6.: "За згодою поклажодавця відповідно до ст. 944 ЦКУ, зберігач має право передавати частину майна в користування іншій особі".

Як вбачається з позовних матеріалів, прокурор та позивач просять визнати недійсним договір зберігання державного майна № 06/12 від 26.01.12 р., укладений між Державним підприємством "Укрриба" та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Бабин-Риба", оскільки вважають, що цей договір по суті є договором оренди, який суперечить законодавству та який укладено з порушенням Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та норм Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Згідно приписів ст. 944 Цивільного кодексу України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Отже, на відміну від договору оренди, який укладається для надання орендареві права оплатного користування майном для здійснення своєї підприємницької діяльності з метою отримання прибутку від використання майна за його цільовим призначенням, договір зберігання майна укладається в інтересах поклажодавця з метою забезпечення схоронності майна у тому вигляді, в якому його було передано на схов і, за загальним правилом, не допускає користування майном зберігачем, а тим більше, не передбачає права зберігача на передавання майна у користування іншим особам.

В той же час, умовами додаткових угод до спірного договору, передбачено право зберігача користуватися переданим на зберігання майном, за що справляється плата, крім того, зберігач має право передавати частину майна в користування іншій особі. У зв'язку з наведеним суд приходить до висновку, що за своєю правовою природою цей договір містить ознаки та істотні умови договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Цивільного кодексу України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Отже, у даному випадку з метою приховування орендних відносин ДП В«УкррибаВ» та ВАТ "Бабин-Риба" укладено удаваний договір - договір зберігання з правом користування майном.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням умов цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 6 Цивільного кодексу України визначає, що сторони в договорі не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тому незалежно від того, як сторони назвали договір, яким встановлені правовідносини, до цих відносин необхідно застосовувати норми чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини.

Оскільки предметом даного договору є нерухоме державне майно, то до спірного договору повинні застосовуватись норми ст. 287 ГК України та Закону України В«Про оренду державного та комунального майна УкраїниВ» , якими передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Так, згідно ч.1 ст.287 ГК України, орендодавцями щодо державного та комунального майна є: 1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом; 2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності; 3) державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом; 4) державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна цього підприємства.

Аналогічні положення щодо оренди державного майна передбачено ст.5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" із зазначенням, що орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.

Однак, як свідчать матеріали справи, передача державного майна в користування відбулася на підставі договору, укладеного без участі Фонду Державного майна України (його регіонального відділення) та без його дозволу, тобто спірний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства.

Положенням ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним. При цьому, за змістом ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.09 № 9, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі мст. 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що договір зберігання державного майна № 06/12 від 26.01.12 р. є недійсним. При цьому суд зазначає, що з урахуванням приписів ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Даної правової позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 03.08.2011 року по справі № 2/83-ПД-10.

Щодо заявленого відповідачем застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі. У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач довідався про порушення свого права у вересні 2014 р. під час проведення на вимогу Калуської міжрайонної прокуратури перевірки законності використання державного майна, що не ввійшло до статутного капіталу ОСОБА_1 акціонерного товариства "Бабин-Риба", що підтверджується довідкою від 29.09.14 р.

З огляду на наведене, позов заявлено у межах строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Згідно приписів п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 6, 203, 215, 235, 236, 261, 627, 759, 936 Цивільного кодексу України, ст. 287 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Калуського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі органу уповноважено державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області до Державного підприємства "Укрриба" та ОСОБА_1 акціонерного товариства "Бабин-Риба" про визнання недійсним договору зберігання державного майна № 06/12 від 26.01.12 задовольнити.

Визнати недійсним договір зберігання державного майна № 06/12 від 26.01.12, укладений між Державним підприємством "Укрриба", вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04050 (ідентифікаційний код 25592421) та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Бабин-Риба", с. Середній Бабин, Калуський район, Івано-Франківська область, 77335 (ідентифікаційний код 22170777).

Стягнути з Державного підприємства "Укрриба", вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04050 (ідентифікаційний код 25592421) в дохід державного бюджету (одержувач: УДКСУ у м.Івано-Франківську; код класифікації доходів бюджету: 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; назва рахунку - Державний м. Івано-Франківськ 22030001, назва коду класифікації доходів: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); найменування суду: господарський суд Івано-Франківської області) 609 (шістсот дев'ять) грн. судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Бабин-Риба", с. Середній Бабин, Калуський район, Івано-Франківська область, 77335 (ідентифікаційний код 22170777) в дохід державного бюджету (одержувач: УДКСУ у м.Івано-Франківську; код класифікації доходів бюджету: 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; назва рахунку - Державний м. Івано-Франківськ 22030001, назва коду класифікації доходів: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); найменування суду: господарський суд Івано-Франківської області) 609 (шістсот дев'ять) грн. судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.06.15

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"