Рішення

від 26.06.2015 по справі 911/2357/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2015 р. Справа № 911/2357/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Електротехніка»

до Управління з питань житлово-комунального господарства Ялтинської міської ради

про стягнення 249 900 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 2 від 05.01.2015);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕА Електротехніка» (далі - позивач) звернулося з позовом до Управління з питань житлово-комунального господарства Ялтинської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 249 900 грн боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 1661 від 26.11.2013 згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти № 275 від 11.11.2013, товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 275 від 11.11.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2015 порушено провадження у справі № 911/2357/15, розгляд справи призначено на 26.06.2015.

У судовому засіданні 26.06.2015 представник позивача підтримав позов повністю.

Згідно п.п. 1, 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»» № 01-06/745/2014 від 05.06.2014р. неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв'язку. Форму відповідного документа законодавчо не визначено. Отже, ним може бути будь-який документ, виданий (надісланий) будь-якому адресатові підприємством зв'язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції до Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1 - 4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції".

Відповідно до підпункту 1 п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис. Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК.

Представник відповідача в судове засідання 26.06.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою з офіційного веб-сайту господарського суду, де міститься інформація про призначення справи № 911/2357/15 до розгляду у судовому засіданні 26.06.2015.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.11.2013 між Управлінням з питань житлово-комунального господарства Ялтинської міської ради (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕА Електротехніка» (Постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 275, згідно якого постачальник зобов'язався у 2013 році поставити компенсатори реактивної енергії, а замовник - прийняти і оплатити товар.

Згідно п. 2.1 договору ціна договору становить 249 900 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом переказу замовником грошових коштів на поточний рахунок учасника протягом 15 робочих днів, з дня підписання акту прийому-передачі товару.

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2013, а у частині фінансових зобов'язань до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. п. 10.1., 10.2. договору).

На виконання п. 1.1. договору про закупівлю товарів за державні кошти № 275 від 11.11.2013 позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на суму 249 900 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1661 від 26.11.2013 (а.с. 15), підписаною та скріпленою печатками обох сторін договору та довіреністю № 9 від 26.11.2013 (а.с. 16).

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 4.1. договору про закупівлю товарів за державні кошти № 275 від 11.11.2013, не виконав, суму боргу у розмірі 249 900 грн не сплатив, що підтверджується довідкою АТ «УкрСиббанк» № 06-54/1/5838 від 22.06.2015 (а.с. 33) та довідкою ПАТ «ВТБ БАНК» № 328/102-2 від 19.06.2015 (а.с. 34), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений, на підставі видаткової накладної № 1661 від 26.11.2013 згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти № 275 від 11.11.2013, товар на момент судового розгляду справи склав 249 900 грн, що підтверджується довідкою АТ «УкрСиббанк» № 06-54/1/5838 від 22.06.2015 (а.с. 33) та довідкою ПАТ «ВТБ БАНК» № 328/102-2 від 19.06.2015 (а.с. 34).

Предметом позову є вимога про стягнення 249 900 грн боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 1661 від 26.11.2013 згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти № 275 від 11.11.2013, товар.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України (абзац перший п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013р.).

Суд встановив, що виконання п. 1.1. договору про закупівлю товарів за державні кошти № 275 від 11.11.2013 позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на суму 249 900 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1661 від 26.11.2013 (а.с. 15), підписаною та скріпленою печатками обох сторін договору та довіреністю № 9 від 26.11.2013 (а.с. 16); відповідач свій обов'язок, передбачений п. 4.1. договору про закупівлю товарів за державні кошти № 275 від 11.11.2013, не виконав, суму боргу у розмірі 249 900 грн не сплатив, що підтверджується довідкою АТ «УкрСиббанк» № 06-54/1/5838 від 22.06.2015 (а.с. 33) та довідкою ПАТ «ВТБ БАНК» № 328/102-2 від 19.06.2015 (а.с. 34), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений, на підставі видаткової накладної № 1661 від 26.11.2013 згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти № 275 від 11.11.2013, товар на момент судового розгляду справи склав 249 900 грн, що підтверджується довідкою АТ «УкрСиббанк» № 06-54/1/5838 від 22.06.2015 (а.с. 33) та довідкою ПАТ «ВТБ БАНК» № 328/102-2 від 19.06.2015 (а.с. 34)

Враховуючи вищезазначене та те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення 249 900 грн боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 1661 від 26.11.2013 згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти № 275 від 11.11.2013, товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління з питань житлово-комунального господарства Ялтинської міської ради (98612, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Дзержинського, буд. 4; ідентифікаційний код 31158948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Електротехніка» (02094, м. Київ, Дніпровський район, вул. Краківська, буд. 13-Б, офіс 128; ідентифікаційний код 38013959) 249 900 (двісті сорок дев'ять тисяч дев'ятсот гривень) 00 коп. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № 1661 від 26.11.2013 згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти № 275 від 11.11.2013, товар та 4 998 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 30.06.2015

Суддя П.В.Горбасенко