Рішення

від 04.06.2015 по справі 911/1617/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2015 р. Справа № 911/1617/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом прокурора Богуславського району в інтересах держави до 1) Богуславської міської ради, Київська обл., м. Богуслав 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000», Київська обл., м. Миронівка треті особи: 1) товарна біржа «Універсальна-нова», м. Київ 2) реєстраційна служба Богуславського районного управління юстиції Київської області, Київська обл., м. Богуслав 3) Богуславська районна державна нотаріальна контора, Київська обл., м. Богуслав про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними контракту та договору, скасування державної реєстрації договору, за участю представників:

позивача:ОСОБА_1, посвідчення №031878; відповідач 1:не з'явилися; відповідач 2:ОСОБА_2, довіреність №1 від 16.04.2015 року; третя особа 1:не з'явилися; третя особа 2:не з'явилися; третя особа 3:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2015 року прокурор Богуславського району (позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Богуславської міської ради (позивач 1), товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000» (відповідач 2), треті особи: товарна біржа «Універсальна-нова» (третя особа 1), реєстраційна служба Богуславського районного управління юстиції Київської області (третя особа 2), Богуславська районна державна нотаріальна контора (третя особа 3) про: визнання незаконним та скасування рішення Богуславської міської ради №734-37-VI від 20.09.2013 року «Про реалізацію нерухомого майна, належного територіальній громаді міста» в частині надання дозволу на відчуження об'єкту шляхом реалізації через аукціон, а саме: об'єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Богуслав, вул. Польова, 49; визнання недійсним біржового контракту купівлі-продажу №71 від 31.10.2013 року, укладеного між Богуславською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000»; визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеної будівництвом нежитлової будівлі, укладеного 08.01.2014 року між Богуславською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000»; скасування державної реєстрації договору купівлі-продажу незавершеної будівництвом нежитлової будівлі, укладеного 08.01.2014 року між Богуславською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000».

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.04.2015 року.

Крім того, з метою забезпечення позову прокурор просить суд заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000» вчиняти будь-які дії, в тому числі на відчуження об'єкту нерухомості за адресою: м. Богуслав, вул. Польова, 49 його передачу в заставу за договорами позики, кредиту, а також заборонити реєстраційній службі Богуславського районного управління юстиції вчиняти дії щодо внесення до Реєстру прав власності на нерухоме майно будь-яких записів про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості за адресою: м. Богуслав, вул. Польова, 49.

Розглянувши дану вимогу, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Прокурором не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів держави без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам держави. Окрім того, прокурором не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, вимога прокурора про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 21.05.2015 року.

21.05.2015 року через канцелярію господарського суду Київської області відповідач 2 подав заперечення на позов, у яких проти позову заперечив в повному обсязі та просив чуд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2015 року розгляд справи було відкладено на 04.06.2015 року.

Представники відповідача 1 та третіх осіб у судове засідання 04.06.2015 року не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача 1 та третіх осіб не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача 1 та третіх осіб, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача 2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Богуславського району у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проведено перевірку щодо дотримання Богуславською міською радою вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за наслідками якої виявленні значні порушення зазначених галузей законодавства в діяльності сільської ради, що грубо порушують державні інтереси з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

При проведенні прокурорської перевірки встановлено, що рішенням виконавчого комітету Богуславської міської ради №208/17 від 25.12.2012 року визначено об'єктом права комунальної власності територіальної громади міста - незавершену будівництвом нежитлову будівлю загальною площею 2 290,82 кв. м., розташовану за адресою: м. Богуслав, вул. Польова, 49.

Рішенням Богуславської міської ради від 20.09.2013 року №734-37-VI «Про реалізацію нерухомого майна, належного територіальній громаді міста», надано дозвіл на відчуження об'єкту незавершеного будівництва (нежитлова будівля) за адресою: м. Богуслав, вул. Польова, 49, шляхом реалізації через аукціон.

23.09.2013 року між Богуславською міською радою Київської області (замовник) та товарною біржею «Універсальна-нова» (виконавець) укладено договір №42/09 на проведення аукціону за умовами п. 1.1. якого, предметом цього договору є проведення аукціонних торгів, надання інших супутніх аукціону послуг з продажу майна, яким має право розпоряджатися замовник, а саме: об'єкт незавершеного будівництва (нежитлова будівля) юридична адреса: Київська обл.., м. Богуслав, вул. Польова, 49, загальною площею 2 290,82 кв. м. Стартова ціна 169 521,00 грн., без ПДВ.

Відповідно до протоколу №71/01 від 31.10.2015 року переможцем аукціону є товариство з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000», назва лота - об'єкт незавершеного будівництва (нежитлова будівля) юридична адреса: Київська обл.., м. Богуслав, вул. Польова, 49, загальною площею 2 290,82 кв. м.

31.10.2013 року між Богуславською міською радою Київської області (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000» (покупець) укладено біржовий контракт №71 купівлі-продажу майна, затверджений товарною біржею «Універсальна-нова».

08.01.2014 року між територіальною громадою міста Богуслава в особі Богуславської міської ради Київської області (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000» (покупець) укладено договір купівлі-продажу незавершеної будівництвом нежитлової будівлі, за умовами якого, продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність (купив) незавершену будівництвом нежитлову будівлю (фізкультурно-оздоровчого комплексу) загальною площею 2 290,82 кв. м., 1991 року забудови, що розташована за адресою: Київська обл.., м. Богуслав, вул. Польова, 49.

Однак, у позовній заяві прокурор зазначає, що вищезазначене рішення Богуславської міської ради від 20.09.2013 року №734-37-VI «Про реалізацію нерухомого майна, належного територіальній громаді міста», прийнято з порушенням вимог законодавства, а тому повинно бути визнано недійсним та скасовано.

Постановою Богуславського районного суду Київської області від 23.12.2014 року у справі №358/1862/14-ц, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 року, визнано незаконними дії Богуславської міської ради щодо визнання об'єктом комунальної власності незавершеної будівництвом нежитлової будівлі, визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області №208/17 від 25.12.2012 року в частині визнання об'єктом права комунальної власності незавершеної будівництвом нежитлової будівлі, розташованої в м. Богуславі по вул. Польові, 49, Київської області.

Зазначені рішення суду у встановленому законом порядку набули законної сили.

Вказані факти в силу ч. 2 ст. 35 ГПК України є преюдиціальним для цієї справи значенням у вирішенні даного спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини« згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Пунктом 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» визначає, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» в ст. 1 визначає, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;

Відповідно до п. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинній на момент прийняття рішення від 20.09.2013 року №734-37-VI) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

За таких обставин суд погоджується з позицією прокурора з приводу того, що міські ради наділені повноваженнями приймати рішення про відчуження об'єктів нерухомості, що перебувають у комунальній власності територіальної громади.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою та доведеною позицію прокурора з приводу того, що положення п. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо повноважень органів місцевого самоврядування з розпорядження об'єктами права комунальної власності, може бути реалізоване лише тоді коли дані об'єкти перебувають у розпорядженні та власності територіальної громади.

Отже, суд приходить до висновку та вважає доведеною позицію прокурора з приводу того, що рішення Богуславської міської ради від 20.09.2013 року №734-37-VI «Про реалізацію нерухомого майна, належного територіальній громаді міста» прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Абзацом 1 п. 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнання недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000 року за N 02-5/35 з послідуючими змінами та доповненням визначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Оскільки, судом встановлено, що рішення Богуславської міської ради від 20.09.2013 року №734-37-VI «Про реалізацію нерухомого майна, належного територіальній громаді міста», прийнято з порушенням норм законодавства, суд вважає, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування вказаного рішення є обґрунтованою та законною, підтвердженою належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відтак, вирішуючи спір про визнання недійсним договору необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України №16/191 від 12.04.2010р.

Враховуючи вищевикладене та те, що біржовий контракт купівлі-продажу №71 від 31.10.2013 року, укладений між Богуславською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000» та договір купівлі-продажу незавершеної будівництвом нежитлової будівлі від 08.01.2014 року укладений між Богуславською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000», суперечить актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, а також позовні вимоги про визнання недійсними даних договорів є похідними від первісної позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Богуславської міської ради від 20.09.2013 року №734-37-VI «Про реалізацію нерухомого майна, належного територіальній громаді міста», прийнятого з порушенням норм законодавства та задоволення судом вказаної первісної позовної вимоги, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про: визнання недійсним біржового контракту купівлі-продажу №71 від 31.10.2013 року, укладеного між Богуславською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000» та визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеної будівництвом нежитлової будівлі, укладеного 08.01.2014 року між Богуславською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000».

Також, оскільки запис про державну реєстрацію договору купівлі-продажу незавершеної будівництвом нежитлової будівлі, укладеного 08.01.2014 року між Богуславською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000», був внесений до реєстру на підставі недійсного правочину, суд вважає позовну вимогу про скасування державної реєстрації договору купівлі-продажу незавершеної будівництвом нежитлової будівлі від 08.01.2014 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, так як за змістом ст. 19 Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до реєстру можуть бути внесені відомості на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом, тоді як спірний договір визнаний судом недійсним.

Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» N3674-VI від 08.07.2011р. (який набрав чинності 01.11.2011р.) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Згідно п. п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Прокурором заявлено 4 позовні вимоги немайнового характеру, за подання яких підлягає сплаті 4 872,00 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідачів сплату судового збору у розмірі 4 872,00 грн. до державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 75, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Богуславської міської ради №734-37-VI від 20.09.2013 року «Про реалізацію нерухомого майна, належного територіальній громаді міста» в частині надання дозволу на відчуження об'єкту шляхом реалізації через аукціон, а саме: об'єкт незавершеного будівництва за адресою м. Богуслав, вул. Польова, 49.

Визнати недійсним біржовий контракт купівлі-продажу №71 від 31.10.2013 року, укладеного між Богуславською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000».

Визнати недійсним договір купівлі-продажу незавершеної будівництвом нежитлової будівлі, укладеного 08.01.2014 року між Богуславською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000».

Скасувати державну реєстрацію договору купівлі-продажу незавершеної будівництвом нежитлової будівлі, укладеного 08.01.2014 року між Богуславською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000».

Стягнути з Богуславської міської ради (09700, Київська обл., Богуславський район, м. Богуслав, вул. Шевченка, буд. 40, код 25299709) в доход Державного бюджету України 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіон-5000» (09700, Київська обл., Богуславський район, м. Богуслав, вул. Озерна, буд. 10/2, код 38534014) в доход Державного бюджету України 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 09.06.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак