Рішення

від 22.06.2015 по справі 914/1332/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015 р. Справа № 914/1332/15

За позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сколе; до відповідача:Комунального підприємства «Сколівське житлово-комунальне підприємство», м. Сколе; про:стягнення 35310,88 грн. боргу, 1407,81 грн. три відсотки річних, 17138,69 грн. інфляційних втрат Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 25.05.2015р.); від відповідача:не з'явився.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20 , 22 ГПК України . Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

23.04.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до Комунального підприємства «Сколівське житлово-комунальне підприємство» (надалі - Відповідач) про стягнення 35310,88 грн. боргу, 1210,34 грн. три відсотки річних, 8392,88 грн. інфляційних втрат

Ухвалою господарського суду від 27.04.2015р. порушено провадження по справі, її розгляд призначено на 18.05.2015р. У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання 18.05.2015р. суд відклав розгляд справи на 08.06.2015р.

08.06.2015р. від позивача на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 24014,88 грн. боргу, 1407,81 три відсотки річних та 21229,31 грн. інфляційних втрат, провадження у справі щодо стягнення 11296,00 грн. припинити. Ухвалою від 08.06.2015р. суд прийняв вказану заяву до розгляду, який відклав на 22.06.2015р.

16.06.2015р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, якою ФОП ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача 24014,88 грн. боргу, 1407,81 три відсотки річних та 17138,69 грн. інфляційних втрат, провадження у справі щодо стягнення 11296,00 грн. припинити.

Ознайомившись з поданою заявою, суд розцінює її як заяву про зменшення розміру позовних вимог. Зважаючи на те, що дана заява подана до прийняття рішення по справі, не суперечить законодавству, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, докази вручення вказаної заяви відповідачу підтверджуються розпискою його представника на заяві, суд прийшов до висновку про прийняття заяви до розгляду.

Представник позивача в судове засідання з'явився, зменшені позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивує тим, що протягом 2013-2014р.р. між позивачем та відповідачем було укладено кілька договорів суборенди майна (сміттєвих баків), на виконання яких відповідачу в платне користування було передано сміттєві баки. За умовами договорів орендар зобов'язувався вносити оренду плату згідно виставлених рахунків, зокрема, протягом одного дня з моменту його одержання. Однак, взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, оскільки не вніс орендної плати у повному обсязі, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 35310,88 грн. Але так як після порушення провадження у справі відповідачем часткового погашено борг, позивач просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 11296,00 грн. основного боргу, натомість залишок боргу в сумі 24014,88 грн. просить стягнути з боржника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 05.06.2015р. представником подано клопотання, яким відповідач визнає основну суму боргу, натомість три відсотки річних та інфляційні втрати просить суд стягнути згідно чинного законодавства. Крім цього, просить суд розглядати справу без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013р. між позивачем та відповідачем укладено Договір суборенди майна №1, за умовами п. 1.1., 1.3., 1.4. якого, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове з 01.02.2013р. до 25.02.2013р., платне користування майно: сміттєві баки в кількості 43 шт. в задовільному стані, для використання у виробничих цілях орендаря.

Майно суборенди вважається переданим орендарю з моменту підписання цього Договору. Орендна плата встановлюється у розмірі 2764,30 грн. Сплата орендної плати проводить орендарем шляхом перерахування суми коштів на розрахунковий рахунок, згідно виставлених рахунків, актів виконаних робіт (п. 2.1., 3.1. Договору).

У зв'язку з закінченням строку дії Договору №1, між сторонами 26.02.2013р. було укладено Договір суборенди майна №2, відповідно до положень якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове з 26.02.2013р. до 31.12.2013р., платне користування майно: сміттєві баки в кількості 43 шт. в задовільному стані, для використання у виробничих цілях орендаря.

Згідно п. 2.1., 3.1. Майно суборенди вважається переданим орендарю з моменту підписання цього Договору. Орендна плата встановлюється у розмірі 3096,00 грн. Сплата орендної плати проводить орендарем шляхом перерахування суми коштів на розрахунковий рахунок, згідно виставлених рахунків, актів виконаних робіт.

13.05.2013р. між позивачем та відповідачем підписано Додаток до Договору №2 від 26.02.2013р., в частині кількості сміттєвих баків, яка зменшилася до 28 шт. та відповідно розміру орендної плати до 2048,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з виробничою необхідністю 01.03.2013р. між сторонами укладено Договір суборенди майна №3 на тих самих умовах, що й попередні, до 31.12.2013р. При цьому, кількість баків, що передається в оренду за цим договором складала 3 шт., розмір орендної плати - 216,00 грн. на місяць. Також 08.10.2013р. між позивачем та відповідачем укладено Договір суборенди майна №4, терміном до 31.12.2013р., за яким позивачем було передано, а відповідачем прийнято в користування три сміттєві баки з встановленою орендною платою - 216,00 грн. в місяць.

Так як дія Договору суборенди майна №2 від 26.02.2013р., Договору суборенди майна №3 від 01.03.2013р. та Договору суборенди майна №4 від 08.10.2013р. закінчилася 31.12.2013р., 01.01.2014р. між позивачем та відповідачем укладено новий Договір суборенди майна №2, на виконання якого позивачем було передано, а відповідачем прийнято в користування сміттєві баки в кількості 34 шт., з погодженою орендною платою в розмірі 2448,00 грн. Строк вказаного договору з 01.01.2014р. до 31.12.2014р.

24.03.2014р. сторонами підписано Додаток до Договору суборенди майна №2, яки внесено зміни до п. 3.1. Договору, зокрема, встановлено, що з 01.04.2014р. розмір орендної плати складатиме 2767,60 грн. на місяць.

Оскільки 31.12.2014р. строк дії Договору суборенди майна №2 від 01.01.2014р. закінчився, такий був переукладений, шляхом підписання Договору суборенди майна №2 від 01.01.2015р. на тих самих умовах, що й попередній договір. Строк нового договору з 01.01.2015р. до 31.12.2015р.

01.01.2015р. сторонами підписано Додаток до Договору суборенди майна №2 від 01.01.2015р., зокрема, внесено зміни до п. 1.1., 3.1 договору, відповідно до яких в оренду передаються сміттєві баки в кількості 17 шт., орендна плата за користування такими становить 1383,80 грн.

Як зазначив в судовому засіданні представник позивача, орендна плата згідно п. 3.1. договорів суборенди повинна була вноситися орендарем протягом одного дня з моменту отримання ним рахунку.

З долучених до матеріалів справи рахунків-фактур вбачається, що в таких дійсно міститься посилання на строк оплати на який вказує представник позивача - протягом 1 дня з моменту вручення.

Однак, як свідчать матеріали справи орендна плата за укладеними Договорами суборенди майна оплачена відповідачем у повному обсязі не була, що зокрема, стало підставою звернення позивача до суду.

В клопотанні б/н від 28.05.2015р. відповідач проти існування боргу в заявленому розмірі не заперечує.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення боргу такими, що підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України .

Згідно положень ст. 759 ЦК України , які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності із ст. 193 ГК України , положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України , зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Разом з тим, як роз'яснено в абз.3 п.1.7 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. оскільки статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо .

В пунктах 3.1. Договорів суборенди майна (та укладених Додатках до них) сторони визначили розмір орендної плати за користування сміттєвими баками та погодили, що сплата орендної плати здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця, згідно виставлених рахунків, актів виконаних робіт.

Виставлені позивачем рахунки-фактури конкретизують строк оплати оренди, а саме в них вказано, що такий повинен бути сплачений протягом одного дня з моменту отримання. Відмітка про одержання повноважним представником відповідача рахунків-фактур міститься на виставлених рахунках.

За приписами ст. 612 ЦК України , боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт існування боргу відповідача підтверджується документально та не заперечується останнім.

Таким чином, оскільки відповідачем у встановлений Договорами строк, грошові кошти в повному обсязі сплачені не були, ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 24014,88 грн.

З приводу припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 11296,00 грн. основного боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З долучених відповідачем платіжних доручень вбачається, що до подання позивачем позовної заяви до суду та порушення провадження у справі КП «Сколівське ЖКГ» в якості погашення боргу з орендної плати перерахувало позивачу 6500,00 грн.

Відтак, в частині позовних вимог про стягнення 6500,00 грн. боргу суд відмовляє, а в частині стягнення 4796,00 грн. (які були перераховані після порушення провадження) провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 625 ЦК України встановлено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 1407,81 грн. три відсотки річних та 17138,69 грн. інфляційних втрат. Здійснивши перерахунок суд зазначає, що три відсотки річних та інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача повністю.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому, підлягають до часткового задоволення.

Судовий збір відповідно до положень ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3 , 12, 33 , 34 , 43 , 49 , п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 , 116 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Сколівське житлово-комунальне господарство» (82600, Львівська обл., м. Сколе, вул. Стрийська, 34; код ЄДРПОУ 35130622) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (82600, Львівська обл., м. Сколе, вул. С. Крушельницької, 3; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 24014,88 грн. боргу, 1407,81 грн. три відсотки річних, 17138,69 грн. інфляційних втрат та 1606,48 грн. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення з КП «Сколівське житлово-комунальне господарство» на користь ФОП ОСОБА_1 4796,00 грн. боргу - припинити.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України .

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2015 р.

Суддя Крупник Р.В.