Рішення

від 22.06.2015 по справі 914/1183/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015 р. Справа№ 914/1183/15

За позовом:Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електростанція», м. Хмельницький; до відповідача:Приватного виробничо-комерційного підприємства «Укрметалцентр», м. Львів; про:стягнення 9165,00 грн. боргу, 14125,50 грн. збитків Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність б/н від 20.03.2015р.); від відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

09.04.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електростанція» (надалі - Позивач) до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Укрметалцентр» (надалі - Відповідач) про стягнення 9165,00 грн. боргу, 3061,85 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду від 10.04.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 07.05.2015р. Розгляд справи відкладався на 14.05.2015р., 27.05.2015р. та 22.06.2015р. Ухвалою від 27.05.2015р. суд на підставі клопотання представника позивача продовжив строк розгляду справи на п'ятнадцять днів. Крім цього вказаною ухвалою суд прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення 9165,00 грн. та 14125,50 грн. збитків до розгляду.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримав, просив суд позов задоволити повністю.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами засідання конкурсної комісії ДП «НАЕК «Енергоатом» відповідача було обрано для постачання товарно-матеріальних цінностей, а саме: круга марки ф30ст2 в кількості 1 т на суму 9165,00 грн. Згідно протоколу засідання конкурсної комісії поставка товару мала відбутися протягом 5 робочих днів після здійснення попередньої оплати. Незважаючи на те, що 25.11.2013р. позивач здійснив оплату за товар, такий поставлений відповідачем так і не був, що зокрема, стало підставою звернення позивача до суду. Крім боргу з попередньої оплати, позивач просить суд стягнути з відповідача 14125,50 грн. збитків, оскільки з моменту вибору постачальника вартість товару збільшилася до 23293,50 грн., а тому позивач вважає, що різниця вартості товару підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого про час, дату та місце судового розгляду відповідача не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу засідання конкурсної комісії ДП «НАЕК «Енергоатом» (від імені і за довіреністю якого діяв відокремлений підрозділ «Хмельницька АЕС») по вибору постачальника №82-2 від 29.10.2013р., відповідача було обрано постачальником товару: круга марки ф30ст2 в кількості 1 т, загальною вартістю на 9165,00 грн.

Як вбачається з вказаного протоколу, поставка товару здійснюється транспортом постачальника протягом 5 робочих днів після передоплати.

05.11.2013р. позивач звернувся до відповідача з листом №61-8474, яким просив направити на його адресу рахунок на оплату та повідомити реквізити, зазначені в листі.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що рахунок на оплату №СФ-0000394 від 05.11.2013р. позивачем було одержано факсимільним зв'язком 05.11.2013р.

З матеріалів справи, зокрема, платіжного доручення №7763 від 25.11.2013р. вбачається, що виставлений відповідачем рахунок оплачений позивачем 25.11.2013р. на суму 9165,00 грн.

Судом встановлено, що у зв'язку з тим, що у погоджений строк товар поставлений відповідачем не був, 29.01.2014р. позивач звернувся до ПВКП «Укрметалцентр» з листом №61-589, яким просив надати інформацію про відвантаження обумовленого сторонами товару.

Крім цього, 20.03.2014р. позивачем на адресу відповідача було скеровано претензію №45-460/2278 , відповідно до якої позивач вимагав невідкладно поставити товар.

02.07.2014р. від відповідача на адресу позивача надійшов лист №030 від 16.06.2014р., яким постачальник у зв'язку з форсмажорними обставинами просив розглянути можливість заміни поставки на наступні позиції: кутника 63х63х6 мм. - 0,500 т по ціні 9100,00 грн. з ПДВ на суму 4550,00 грн. та смуги 40х4 мм - 0,500 т по ціні 9230,00 грн. з ПДВ - на суму 4615,00 грн., на загальну вартість 9165,00 грн. з ПДВ. Листом від 04.07.2014р. №61-5218 позивач погодив поставку вказаного товару.

Оскільки після погодження заміни товару для поставки, такий відповідачем переданий так і не був, позивач був змушений звернутися за захистом своїх прав до суду.

Як пояснив представник позивача, станом на день розгляду справи, товар відповідачем не поставлено, грошові кошти, які були внесені в якості передоплати відповідачем не повернено.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст.181 ГК України).

За приписами статей 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Протоколом засідання комісії конкурсної комісії позивача від 29.10.2013р. №82-2 визначено, що строк поставки товару складає 5 робочих днів після попередньої оплати.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки попередня оплата за товар була внесена позивачем 25.11.2013р., строк для поставки відповідачем товару закінчився 02.12.2013р., відповідно з 03.12.2013р. відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Так як строк виконання зобов'язання відповідачем закінчився, товар поставлений позивачу не був, грошові кошти не повернуті, суд вважає, що внесені позивачем 25.11.2013р. грошові кошти в якості передоплати за товар підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку, в розмірі 9165,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви, крім боргу з попередньої оплати позивач просить суд стягнути з відповідача 14125,50 грн. збитків, які він поніс у зв'язку зі збільшенням вартості товару (до 23293,50 грн.) з моменту вибору постачальника, відтак позивач вважає, що різниця вартості товару підлягає стягненню з відповідача. На підтвердження факту понесення збитків позивачем долучено копію рахунка-фактури та роздруківки з інтернет ресурсів про вартість деталей, які підлягали поставці.

З приводу даної вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Положеннями ч. 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Разом з тим ст. 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог, спричинення збитків позивач мотивує тим, що у зв'язку з непоставкою відповідачем товару, він повинен знайти інших постачальників аналогічного товару та придбати такий товар вже за іншою, більш високою ціною, ніж та, яку пропонував відповідач. Таким чином, придбання товару за іншою ціною завдасть позивачу збитків на суму 14125,50 грн.

Господарський суд зазначає, що на відміну від ЦК України, ГК України не передбачає відшкодування витрат, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (так званих передбачуваних (майбутніх) збитків, які ЦК України віднесені до реальних збитків). Оскільки норми ГК України є спеціальними в порівнянні з нормами ЦК України в даному випадку, ця суттєва розбіжність з ЦК у господарських правовідносинах повинна вирішуватися на користь ГК України. Відтак, стягненню підлягають збитки, які фактично понесені позивачем на день пред'явлення позову.

Натомість, в матеріалах справи відсутні будь - які належні та допустимі докази того, що позивачу внаслідок непоставки відповідачем обумовленого товару були заподіяні збитки. При цьому долучені до матеріалів справи рахунки-фактури, які виставлялися відповідачу до оплати ТОВ «Метал Експо Україна», ТОВ «Постачгарант» не беруться судом до уваги, оскільки не підтверджують факту купівлі позивачем вказаних у них матеріалів та не є свідченням того, що в майбутньому позивач придбає такі матеріали взагалі. А тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 14125,50 грн. збитків.

Крім цього, суд наголошує на тому, що належним способом захисту майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів є стягнення збитків внаслідок інфляції на підставі ст.625 ЦК України. Відтак позивач не позбавлений вказаного права шляхом подання окремого позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Збільшені позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з виробничо-комерційного підприємства «Укрметалцентр» (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 273/52; код ЄДРПОУ 31442184) на користь державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин; код ЄДРПОУ 21313677) 9165,00 грн. попередньої оплати та 718,92 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2015 р.

Суддя Крупник Р.В.