Рішення

від 25.06.2015 по справі 917/823/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015 р. Справа № 917/823/15

За позовом Прокурора Великобагачанського району Полтавської області (вул. Леніна, буд.3, с. Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38300)

в інтересах держави в особі Великобагачанської селищної ради (вул. Леніна, буд. 20, смт. Велика Багачка, Великобагачанського району, Полтавської області, 38300)

до Приватного підприємства "Валява" (вул. Київська, буд. 3А, офіс 305, м. Кременчук, Полтавська область, 39600)

про розірвання договору та стягнення 171580,00грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від прокуратури: ОСОБА_1

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

від відповідача: ОСОБА_4

Розглядається позовна заява про розірвання договору про закупівлю товару за державні кошти № 30 від 01.07.2013р. та стягнення 171580,00 грн. вартості непоставленого товару.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що за додатковою угодою від 16.06.2014р. до договору № 30 від 01.07.2013р. сторони змінили зобов"язання за договором та визначили, що за непоставлений товар відповідач повертає грошові кошти позивачу в сумі 173580,00 грн. до 26.12.2014р. Відповідач також повідомив про повернення позивачу коштів на суму 7000,00 грн. за квитанціями ПАТ "Приватбанк" від 06.02.2014р. на суму 1000,00 грн., від 11.03.2015р. на суму 1000,00 грн., від 07.12.2014р. № 0.0.323577600.1 на суму 5000,00 грн. Проте останній платіж позивачем не врахований (а.с.64).

Великобагачанська селищна рада в письмових поясненнях від 18.06.2015р. зазначила, що відповідачем кошти в сумі 5000,00 грн. на розрахунковий рахунок селищної ради не надходили; відповідачем було повернуто на рахунок селищної ради коштів у сумі 1000,00 грн. станом на 16.06.2015р. за відповідачем рахується заборгованість у сумі 170580,00 грн. (а.с.80-82).

Прокурор надав заяву від 23.06.2015р. про зменшення позовних вимог в зв'язку зі проведенням відповідачем часткових оплат, в якій прохає стягнути з відповідача 170580,00 грн. В іншій частині позовні вимоги - залишив без змін (а.с.84-85).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» зазначено, що у разі прийняття судом зміни (у бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір , - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Заява про зменшення позовних вимог приймається судом. Подальший розгляд справи проводиться в межах зменшених позовних вимог.

В судовому засіданні 25.06.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави у випадках визначених законом.

Відповідно до статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено підстави представництва держави в суді прокурором є наявність порушень державних інтересів внаслідок протиправних дій фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою

У відповідності зі ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного суду від 8 квітня 1999 року в справі №1-1/99 та враховуючи те, що '"інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Великобагачанська селищна рада є органом місцевого самоврядування, бюджетною установою, та повністю утримується за рахунок державного бюджету.

Враховуючи, що інтереси Великобагачанської селищної ради, як органу місцевого самоврядування повністю співпадають з державними інтересами, оскільки Законом України «Про здійснення державних закупівель» на державному рівні встановлені правові та економічні засади здійснення державних закупівель за державні кошти, розпорядником яких є органи місцевого самоврядування (п.27 ч.1 ст.1 Закону України від 01.06.2010р. №2289-VI), порушення майнових прав Великобагачанської селищної ради, шкодить економічним інтересам держави.

З огляду на викладене, пред'явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Великобагачанської селищної ради є правомірним.

01.07.2013 року між Великобагачанською селищною радою (позивачем) та Приватним підприємством "Валява" (відповідачем) був укладений договір про закупівлю товару за державні кошти № 30 (далі - Договір № 30); (а.с.15).

Згідно з п. 1.1 Договору № 30 відповідач, як учасник зобов'язався у 2013 році поставити замовникові (позивачу), а позивач прийняти та оплатити наступний товар (код 29.10.5) Автомобілі спеціальної призначеності автомобіль ГАЗ -3309 сміттєвоз КО413 з боковим завантаженням або еквіваленту у кількості 1 (одна) одиниця, далі по тексту Договору - товар.

Згідно з п. 1.2. Договору № 30 найменування, кількість, ціна товару та інші його характеристики вказуються у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно п.10.1 Договору № 30, він набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р., а в частині розрахунків до повного взаєморозрахунку сторін.

Згідно п.3.1. Договору № 30 та специфікації. загальна вартість товару становить 334200,00 грн.

Згідно п.4.1. Договору № 30 розарахунки проводяться шляхом безготівкової оплати замовником поставлених товарів, згідно накладних у термін до 5 банківських днів з моменту передачі товару.

В Додатку № 1, № 2 до даного Договору сторони узгодили найменування товару, що постачається, кількість, загальну вартість, гарантійні умови товару.

Для оплати товару відповідачем було виставлено рахунок № 17 від 12.08.2013р. на суму 334200,00 грн. (а.с.21).

Позивач на виконання умов договору здійснив оплату товару на загальну суму 173580,00 грн. з призначенням платежу - оплата за автомобіль ГАЗ -3309 по договору № 30 від 01.07.2013р. Зазначене підтверджується платіжними дорученнями від 20.08.2013р. № 149, від 28.08.2013р., від 18.09.2013р. № 232, від 18.12.2013р. № 582, від 30.12.2013р. № 534 (а.с.28-31).

Відповідачем була виписана видаткова накладна № 50 від 12.08.2013р. на суму 334200,00 грн. на передачу товару, проте позивач вказану накладну не підписав (а.с.20).

Згідно п.5.7.6.Договору № 30 місце поставки товару є Полтавська область, с.Велика Багачка, вул. Леніна, буд. 20, Великобагачанська селищна рада.

Доказів поставки товару Великобагачанській селищній раді у відповідності до Договору № 30 та доказів передачі товару позивачу відповідач суду не надав.

12.08.2013р. та 03.12.2013р. між сторонами було укладено договори про відповідальне зберігання № 30/1, за яким позивач передає відповідачу на відповідальне зберігання сміттєвоз з боковим завантаженням «ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б GZ 3309В» 1 шт. за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, б.64А (а.с.22, 24).

Додатковою угодою від 16.06.2014р. до Договору № 30 сторони узгодили, що в зв"язку з неможливістю перерахувати повну ціну за автомобіль ГАЗ -3309 сміттєвоз КО413, відповідач в термін до 26.12.2014р. частинами повертає позивачу отримані від нього по даному Договору державні кошти за непоставлений за адресою позивача товар в сумі 173580,00 грн. Після отримання від відповідача письмового підтвердження про повернення учасником зазначеної суми коштів, до відповідача переходить право користування та розпорядження товаром, який знаходиться у останнього на відповідальному зберіганні (а.с.24).

Відповідач кошти в сумі 173580,00грн. до 26.12.2014р. не повернув. Даний факт не спростовується відповідачем у відзиві (а.с.64).

28.07.2014р. під час проведеної Державною фінансовою інспекцію в Полтавській області планової виїзної ревізії селищного бюджету та фінансово-господарської діяльності виконкому Великобагачанської селищної ради за період з 01.01.2011 р. по 01.06.2014 р. було встановлено, що позивачем було здійснено перерахування коштів за автомобіль Газ -3309, однак в накладній на автомобіль відсутній підпис про отримання автомобіля уповноваженої особи та печатка Великобагачанської селищної ради, відсутній акт приймання-передачі товару (а.с.9-14).

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, якщо у зобов'язання встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

За ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач направив відповідачу претензію від 04.12.2014р. з вимогою повернути оплату за сплачений товар у сумі 173580,00грн. на рахунок позивача, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням від 04.12.2014р. (а.с.25-27).

Відповідач повернув 3000,00 грн., що підтверджується виписками банку по особовому рахунку позивача від 08.08.2014р. на суму 1000,00 грн., від 06.08.2014р. на суму 1000,00 грн., від 12.03.2015р. на суму 1000,00 грн. (а.с.33, 34, 66).

Кошти в сумі 170580,00 грн. відповідачем не повернуті. Отже, позовні вимоги в частині стягнення 170580,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що ним було перераховано грошові кошти у сумі 5000,00 грн. на користь Великобагачанської селищної ради за квитанцією ПАТ «Приватбанк» від 07.12.2014р. № 0.0.323577600.1, судом відхиляються, оскільки зазначені кошти в даній квитанції були сплачені не відповідачем, а ТОВ ТК «Влів» на користь позивача. Крім того, визначений у вказаній квитанції банківський рахунок відрізняється від рахунку, зазначеному у Додатковій угоді до Договору № 30 (а.с.24, 67).

Згідно письмових пояснень Великобагачанської селищної ради від 19.06.2015р. та Прокуратури Великобагачанського району від 23.06.2015р. кошти за даною квитанцією на рахунок селищної ради, що відкриті в Управлінні державної казначейської служби України не надходили, а тому відсутні підстави для зарахування їх в погашення спірного боргу.

Відповідно до п. 6.4.3. Договору № 30 у разі невиконання зобов'язань замовником учасник має право достроково розірвати цей договір.

Відповідно до приписів ст. 610, п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідач істотно порушив умови Договору №30, в порушення п. 5,2,5.7.6 Договору, в термін до червень-вересень2013 року товар не передав, до місця поставки не поставив.

Відповідач істотно порушив додаткову угоду до договору №30 від01.07.2013р. щодо повернення в термін до 26.12.2014р. державних коштів на адресу позивача.

Відповідач грошові кошти не повернув, угоду про розірвання договору не уклав, то договір продовжує діяти.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Оскільки відповідач не виконував належним чином умови Договору в частині своєчасного повернення державних коштів, що є істотним порушенням умов договору, позовні вимоги про розірвання договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Прийняти заяву Прокурора Великобагачанського району Полтавської області від 23.06.2015р. про зменшення розміру позовних вимог.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Розірвати договір про закупівлю товару за державні кошти № 30 від 01.07.2013р., укладений між Великобагачанською селищною та Приватним підприємством "Валява".

4. Стягнути з Приватного підприємства "Валява" (вул. Київська, буд. 3А, офіс 305, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код 21053242) на користь Великобагачанської селищної ради (вул. Леніна, буд. 20, смт. Велика Багачка, Великобагачанського району, Полтавської області, 38300; ідентифікаційний код 21044600) 170580грн. 00 коп . грошових коштів.

Видати наказ.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Валява" (вул. Київська, буд. 3А, офіс 305, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код 21053242) в доход Державного бюджету України 3411грн. 60 коп. судового збору за розгляд майнових вимог та 1218грн. 00 коп. судового збору за розгляд немайнових вимог.

Видати наказ.

Повне рішення складено та підписано: 30.06.2015р.

Суддя Безрук Т. М.