Рішення

від 24.06.2015 по справі 916/1841/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2015 р.Справа № 916/1841/15

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Криворізький міськмолокозавод №1";

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Нові Технології 2006";

про стягнення 27930,25грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 по довіреності №430 від 10.03.2015р.;

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Криворізький міськмолокозавод №1" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Нові Технології 2006" про стягнення 27930,25грн.

Ухвалою суду від 06.05.2015 року порушено провадження у справі № 916/1841/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Криворізький міськмолокозавод №1" до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Нові Технології 2006" про стягнення (суддя Брагіна Я.В.)

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області № 556 від 20.05.2015р., у зв’язку з відрахуванням судді Брагіної Я.В. зі штату суддів господарського суду Одеської області призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1841/15. Справу №916/1841/15 передано на розгляд судді Літвінову С.В.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2015 року (суддя Літвінов С.В.) прийнято справу № 916/1841/15 до свого провадження та призначено розгляд в судовому засіданні.

Представник позивача позов підтримує, наполягає на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з’являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, хоча про час та місце судових засідань повідомлявся належним, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв’язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 24.06.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступне .

Між Приватним акціонерним товариством "Криворізький міськмолокозавод №1" (надалі Позивач та Постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Нові Технології 2006" (надалі Відповідач та Дистриб’ютор) укладений Договір дистрибуції № 15/12-Д від 26.01.2012 року, відповідно до якого Постачальник передає у власність дистриб’ютора товар, а Дистриб’ютор сплачує товар на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 8.5. договору оплата кожної партії товару здійснюється на умовах відстрочки платежу Дистриб’ютор зобов’язаний оплачувати постачальнику вартість товару по відповідній накладній на протязі 14 календарних днів з дати поставки .

01.07.2012р. між Приватним акціонерним товариством "Криворізький міськмолокозавод №1" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Нові Технології 2006" укладена додаткова угода відповідно якої внесені зміни до п. 8.5. договору, а саме оплата кожної партії товару здійснюється на умовах відстрочки платежу Дистриб’ютор зобов’язаний оплачувати постачальнику вартість товару по відповідній накладній на протязі 21 календарного дня з дати поставки

Як вказує позивач, на виконання вказаного договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, що підтверджено видатковими накладними та не сплачено його вартості у повному обсязі.

Таким чином, Відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором належним чином та не сплатив позивачу за поставлений товар 27930,25 гривень.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов’язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 27930,25грн. та судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, існування заборгованості відповідача по оплаті вартості отриманого товару, у зв’язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 27930,25грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов’язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Нові Технології 2006" (65012, м. Одеса, Новощепной ряд, буд..2, офіс 401, код 34552511) на користь Приватного акціонерного товариства "Криворізький міськмолокозавод №1" (50025, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд. 9, код ЄДРПОУ 00444932) основного боргу у розмірі 27930,25грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 30 червня 2015 р.

Суддя С.В. Літвінов