Рішення

від 11.06.2015 по справі 921/495/15-г/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2015 р.Справа № 921/495/15-г/6 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЕНЕРГІЯ ТЕПЛА" (вул. Грушевського, 43-А, с. Великі Бірки, Тернопільський район, Тернопільська область, 47740)

до відповідача ОСОБА_1 сільської ради (вул. Січових Стрільців, 5, с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область, 47732)

про стягнення заборгованості в сумі 17 115,29 грн. за поставлену теплову енергію в гарячій воді.

За участі представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, паспорт, № МС 019210 від 15.12.1995р.

відповідача: ОСОБА_3, рішення сесії, № 01 від 16.11.2010р.

Суть справи: За результатами розгляду заявленого ТОВ "КОМПАНІЯ ЕНЕРГІЯ ТЕПЛА" позову до ОСОБА_1 сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 17 115,29 грн. за поставлену теплову енергію, господарський суд Тернопільської області визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви і, як наслідок, ухвалою суду від 13.05.2015р. порушив провадження у справі та призначив її до розгляду на 11.06.2015р.

Заявлені вимоги, що підтримані в судовому засіданні його повноважним представником, позивач вмотивовує неналежним виконанням його контрагентом умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 150414 від 15.04.2014р., що призвело до виникнення заборгованості, сума якої заявлена до стягнення в судовому порядку.

Повноважний представник відповідача, котрий прибув на виклик суду у засідання, наявність боргу по згаданому правочину не заперечує. Зокрема, сільським головою, в порядку ст. 78 ГПК України, подано суду заяву від 11.06.2015р. про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Подана заява не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права та інтереси, а тому приймається судом (ст. ст. 22, 78 ГПК України).

В розпочатому судовому засіданні сторонам роз’яснено належні їм права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

У відповідності ст. 81-1 господарського процесуального кодексу України, технічна фіксація (звукозапис) судового засідання не здійснювалася за відсутності відповідних клопотань представників учасників спору.

Обґрунтованість заявлених вимог підтверджується також і зібраними у справі доказами. Так, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників спору та дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Матеріали справи свідчать про те, що 15.04.2015р. між ТОВ "КОМПАНІЯ ЕНЕРГІЯ ТЕПЛА" та ОСОБА_1 сільською радою було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 150414, згідно п.1 якого енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді у потрібних споживачу обсягах, а останній зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.

За умовами п. 2.1. договору, теплова енергія у вигляді гарячої води постачається на період опалювального сезону для опалення Дитячого садочка ОСОБА_1 сільської ради, що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 31а, с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область.

За вказівками п. 6.2 правочину, вартість послуг теплопостачання розраховується згідно показників приладів обліку теплової енергії та встановленого тарифу вартості за 1 Гкал, який узгоджується сторонами в Додатку до даного договору та в силу п. 6.7 є невід'ємною його частиною.

Підписаним 15.04.2014р. Додатком № 1 до вище зазначеного договору, учасники судового процесу обумовили вартість одиниці теплової енергії (1 Гкал) у розмірі 799,07 грн.

У пункті 10.1 контрагенти погодили набрання чинності правочином з моменту його підписання та дію до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.

Згідно п. 1 ст. 193 названого нормативного акту, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні споживачеві (абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 714 ЦК України визначено, що до договору поставки енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Таким чином, укладений учасниками спору 15.04.2014р. правочин слугує підставою для виникнення між ними господарських зобов'язань, які за вказівками ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509, 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Реалізовуючи досягнуті домовленості, позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді на загальну суму 17 115,29 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) до договору № 150414 від 15.04.2014р., на постачання теплової енергії в гарячій воді, підписаний сторонами та скріплений їх печатками без будь-яких претензій та зауважень.

Умовами п.6.4. спірної угоди, передбачено обов’язок споживача здійснити повну оплату вартості фактично спожитої теплової енергії за календарний місяць до п’ятого числа наступного місяця згідно виставлених рахунків.

У відповідності до приписів ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, всупереч умов укладеного правочину та норм чинного законодавства, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманої теплової енергії не виконав, допустивши заборгованість, сума якої заявлена до стягнення у судовому порядку.

Приписи ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 526 ЦК України, якою визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Заявлена до стягнення сума боргу, визнається відповідачем у поданій ним заяві, яка підтримана в судовому засіданні його повноважним представником.

Таке визнання не суперечить чинному законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відтак, в силу ст. ст. 22, 78 ГПК України є підставою для задоволення позову.

З огляду на викладене, позов ТОВ "КОМПАНІЯ ЕНЕРГІЯ ТЕПЛА" підлягає до задоволення у повному обсязі, оскільки обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та визнаний відповідачем.

У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 78, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

1. Стягнути з ОСОБА_1 сільської ради (вул. Січових Стрільців, 5, с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область, 47732, ід.код 04393551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЕНЕРГІЯ ТЕПЛА" (вул. Грушевського, 43-А, с. Великі Бірки, Тернопільський район, Тернопільська область, 47740, ід.код38248643) 17 115 (сімнадцять тисяч сто п'ятнадцять) грн. 29 коп. боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. в повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 17.06.2015р.

Суддя І.П. Шумський