Рішення

від 24.06.2015 по справі 926/913/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2015 р. Справа № 926/913/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Розма»

до приватного підприємства «Західспецтехмонтаж»

про стягнення заборгованості в сумі 3650495,11 грн.

Суддя М.О. Гурин

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю від 19.06.2015 р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :Товариство з обмеженою відповідальністю «Розма» звернулось з позовом до приватного підприємства «Західспецтехмонтаж» про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу № 14-70 від 25.11.2014 р. в сумі 3 572 509,91 грн.

Разом із позовною заявою позивач звернувся до суду із заявою вих. № 333/2 від 03.06.2015р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача в розмірі 3572509,91 грн.

Обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову, позивач посилається на те, що існує загроза неможливості у подальшому стягнення даних коштів у процесі виконання судового рішення.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 04.06.2015 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 18.06.2015р.

Представник позивача через канцелярію господарського суду звернувся із заявою про збільшення позовних вимог вх. № 1017 від 18.06.2015р., згідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 3650495,11 грн., у т.ч.: 2666651,92 грн. основної заборгованості, 958199,50 грн. інфляційних втрат, 25643,69 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.06.2015р., прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та відкладено розгляд справи на 24.06.2015р.

На призначений день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та через канцелярію господарського суду подав клопотання про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову (вх. № 2814 від 19.06.2015р.), а також надав додаткові докази по справі (вх. № 2813 від 19.06.2015р.).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, вимоги ухвали від 18.06.2015р. без поважних причин не виконав.

Нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору, справу може бути розглянуто без їх участі за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись із заявою представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача в розмірі 3572509,91 грн. та клопотанням про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову, суд встановив.

Відповідно до статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Клопотання позивача про залишення позову без розгляду є по своїй суті відмовою від заяви про забезпечення позову.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не містить такого поняття, як відмова від заяви про забезпечення позову.

У відповідності до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частина 7 статті 4 Господарського процесуального кодексу України містить норму, в якій визначено, що забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Отже, при вирішенні даного спору суд керується нормами статей 22 та 80 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з аналогії закону.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами, таким є право позивача відмовитись від позову (п.4 ст.22 ГПК). В даному випадку, проводячи аналогію, заявник - ТОВ «Розма» має право відмовитись від розгляду своєї заяви про забезпечення позову.

Відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова заявника від своєї заяви про забезпечення позову не порушує інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне прийняти цю відмову, а розгляд вказаної заяви припинити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:

25.11.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Розма» (продавець) та приватним підприємством «Західспецтехмонтаж» (покупець) було укладено договір купівлі продажу № 14-70 (далі-договір).

Відповідно до п.1.1 договору продавець, у відповідності до замовлень, зобов'язується передати у власність покупця товар. Асортимент, найменування, кількість та ціна якого погоджується між сторонами у виставлених рахунках-фактурах.

Оплата за товар проводиться в національній валюті України на підставі рахунків-фактур шляхом перерахування покупцем на рахунок продавця коштів протягом 30 календарних днів з дати поставки товару (п.4.1 договору.).

На виконання умов договору, позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, передавши відповідачу товар у власність, що підтверджується видатковими накладними: № 112510 від 25.11.2014р. на суму 247884,00 грн., № 112511 від 25.11.2014р. на суму 612424,26 грн., № 112512 від 25.11.2014р. на суму 140616,00 грн., №112616 від 26.11.2014р. на суму 12348,00 грн., № 112708 від 27.11.2014р. на суму 15357,12 грн., №112828 від 28.11.2014р. на суму 41734,92 грн., №120301 від 03.12.2014р. на суму 6494,76 грн., №120502 від 05.12.2014р. на суму 9591,60 грн., № 120511 від 05.12.014р. на суму 18224,34 грн., № 120512 від 05.12.2014р. на суму 5451,60 грн., № 120513 від 05.12.2014р. на суму 4132,68 грн., № 120514 від 05.12.2014р. на суму 407208,12 грн., № 120515 від 05.12.2014р. на суму 602839,56 грн., № 120807 від 08.12.2014р. на суму 521018,52 грн., № 121104 від 11.12.2014р. на суму 130594,62 грн., № 121105 від 11.12 2014р. на суму 34835,76 грн., №121106 від 11.12.2014р. на суму 151341,48 грн., № 121107 від 11.12.2014р. на суму 160240,86 грн., №121108 від 11.12.2014р. на суму 23635,62 грн., №121206 від 12.12.2014р. на суму 1218,00 грн., №121208 від 12.12.2014р. на суму 4629,60 грн., №121212 від 12.12.2014р. на суму 50841,00 грн., №121510 від 15.12.2014р. на суму 13461,60 грн., № 121511 від 15.12.2014 гривень на суму 7477,74 грн., № 121603 від 16.12.2014р. на суму 76881,60 гривень №122202 від 22.12.2014р. на суму 232197,00 грн., №122401 від 24.12.2014р. на суму 106517,88 грн., №122303 від 23.12.2014р. на суму 339329,88 грн., №122302 від 23.12.2014р. на суму 78265,38 грн., №122409 від 24.12.2014р. на суму 3111,60 грн., № 122702 від 27.12.2014р. на суму 77344,02 грн.

Всього згідно зазначених видаткових накладних позивач передав відповідачу товару на загальну суму 4137249,12 гривень.

Проте відповідач за отриманий товар розрахувався частково, що спричинило виникнення заборгованості станом на 31.05.2015р. в розмірі 2666651,92 грн. Даний факт підтверджується актом взаємних розрахунків, який підписаний сторонами 06.04.2015р. без жодних зауважень.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про погашення заборгованості, а саме: 12.03.2015р. за №150/25, 06.04.2015р. за №217/25 та 27.05.2015р. за №314/25, однак, зазначені претензійні листи залишені відповідачем без реагування.

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормою ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 2666651,92 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України - учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. На цій підставі позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача за період з 02.02.2015р. по 29.05.2015р. інфляційних втрат в сумі 958199,50 грн. та 3% річних в сумі 25643,69 грн.

Станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 3650495,11 грн., у т.ч.: основний борг - 2666651,92 грн., інфляційні втрати - 958199,50 грн., 3% річних - 25643,69 грн., та підлягає стягненню. Дана заборгованість підтверджується 2-х стороннім актом звірки взаємних розрахунків від 06.04.2015р., видатковими накладними та іншими матеріалами справи.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення заборгованості.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за розгляд даної позовної заяви становить 73009,90 грн., проте позивачем сплачено 73277,20 грн., тому різниця в сумі 267,30 грн. підлягає поверненню позивачу згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», в зв'язку з внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судові витрати покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 44, 49, 66, 75, 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині розгляду заяви про забезпечення позову.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з приватного підприємства В«ЗахідспецтехмонтажВ» (58000, м. Чернівці, вул. Прутська 29Е; код 37690436) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«РозмаВ» (58000, м. Чернівці, вул. Прутська, 29; код 34573814) заборгованість в сумі 3650495,11 грн., з яких 2666651,92 грн. основна заборгованість, 958199,50 грн. інфляційні втрати, 25643,69 грн. 3% річних та 73009,90 грн. судового збору.

4. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України В«Про судовий збірВ» , повернути товариству з обмеженою відповідальністю В«РозмаВ» (58000, м. Чернівці, вул. Прутська, 29; код 34573814) частину судового збору в сумі 267,30 грн., сплаченого за платіжним дорученням № 251 від 03.06.2015р.

5. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено 26.06.2015р.

Суддя М.О. Гурин