Постанова

від 22.06.2015 по справі 910/1756/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2015 р. Справа№ 910/1756/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Лобаня О.І.

при секретарі судового засідання Іващенко М. М.,

за участю представників сторін:

позивача: Одуденко А. В.(посвідчення від 27.09.2012 № 006616)

відповідача: Дорошенко О. С. (довіреність від 10.06.2015 № 225-КР-2074)

від третьої особи: Хапко Ю. Б. ( довіреність від 11.10.2012, № 05)

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Прокуратури міста Києва

на рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2015

у справі № 910/1756/15-г (суддя Грєхова О.А.)

за позовом заступника прокурора міста Києва

до Київської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного підприємства "Укрзернопром",

про визнання незаконним і скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2015 року у справі № 910/1756/15-г в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, Прокуратура міста Києва подала до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2015 року у справі № 910/1756/15-г та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2015 року у справі №910/1756/15-г прийнято апеляційну скаргу Прокуратури міста Києва до провадження та призначено її до розгляду за участю уповноважених представників сторін на 10.06.2015.

В судовому засіданні 10.06.2015 апеляційним судом оголошено перерву до 22.06.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 22.06.2015 підтримав подану апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2015.

20.04.2015 від позивача по справі надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні 22.06.2015 року заперечували проти доводів викладених в скарзі та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.12.2014 Київською міською радою було прийнято рішення № 609/609 "Про передачу земельної ділянки Приватному підприємству "Укрзернопром" для розміщення об'єктів транспортної інфраструктури на просп. Московському, 34-а в Оболонському районі міста Києва" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному підприємству "Укрзернопром" для розміщення об'єктів транспортної інфраструктури на просп. Московському, 34-а в Оболонському районі міста Києва (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, справа Д-6661, заява ДЦ № 01006-000108527-014 від 30.10.2013). Крім того, цим рішенням передано Приватному підприємству "Укрзернопром", за умови виконання п. 3 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,05257 га, в тому числі в межах червоних ліній 0,0391 га (кадастровий номер 8000000000:78:192:0068) для розміщення об'єктів транспортної інфраструктури на просп. Московському, 34-а в Оболонському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, спірна територія, за функціональним призначенням належить до комунально-складської території. Згідно з витягом з містобудівного кадастру Києва, який міститься в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Укрзернопром" на території комунально-складської зони треба розміщувати підприємства і об'єкти харчової промисловості, торгівлі, загально товарні склади, станції технічного обслуговування автомашин, автозаправні станції та інше, що не передбачено п. 2 ст. 134 Земельного кодексу України. Таким чином, Генеральним планом міста не передбачено розміщення на комунально-складській території об'єктів транспортної інфраструктури.

З чергового кадастрового плану, вбачається, що суміжна земельна ділянка по просп. Московському, 34-а (кадастровий номер 78:192:032) обліковується та перебуває в оренді у ПП "Укрзернопром" та використовується для паркування автомобілів для обслуговування торгівельно-розважального центру "Блокбастер". Також, в проекті відведення земельної ділянки міститься фрагмент ортофотоплану на основі космічної зйомки та ситуаційна схема, з яких вбачається, що спірна земельна ділянка фактично надана для збільшення місць для паркування автомобілів та продовження існуючого паркувльного майданчику.

Прокурор в позові зазначив, що спірним рішенням Київської міської ради передано ПП "Укрзернопром" земельну ділянку площею 0,5257 га для розміщення об'єктів транспортної інфраструктури, тобто не для цілей визначених п. 2 ст. 134 Земельного кодексу України. Право оренди земельної ділянки, що не відноситься до п. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, підприємство може набути лише на конкурентних засадах в порядку передбаченому ст.ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України.

Згідно положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ" місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

За приписами ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Приписами ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, у разі будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).

Положеннями ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу визначено що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.

Так, порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві регулюється, зокрема, рішенням Київської міської ради № 63/9120 від 28.02.2013 "Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві" (далі - Порядок)

Відповідно до ч. ст. 2 Порядку дія цього Порядку поширюється на випадки надання (передачі) Київською міською радою земельних ділянок із земель комунальної власності в оренду без проведення земельних торгів у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно ч. 1, 2 ст. 3 Порядку передача земельних ділянок в оренду або надання їх у постійне користування здійснюється відповідно до рішення Київської міської ради, яке приймається на підставі відповідної документації із землеустрою. Передача земельних ділянок в оренду або надання їх у постійне користування на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки здійснюється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або передачі (надання) земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням зацікавленої особи виконавцем робіт із землеустрою, який відповідно до законодавства є розробником документації із землеустрою (ч. 2 ст. Порядку).

Частиною 1 ст. 10 Порядку визначено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог Законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про адміністративні послуги" погоджується в порядку та органами, встановленими статтею 1861 Земельного кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 1861 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному підприємству "Укрзернопром" для розміщення об'єктів транспортної інфраструктури на просп. Московському, 34-а в Оболонському районі міста Києва погоджено у відповідності до статті 1861 Земельного кодексу України, зокрема проект містить позитивні висновки викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури від 03.09.2012 №11444/0/18-3/19-12, від 14.06.2013 №9906/0/12/09-13, Головного управління Держземагенства у м. Києві від 16.10.2013 №4050.

Так, земельна ділянка, розташована на частині земель, відведених Київській теплоелектроцентралі № 2 Київенерго для влаштування золо відвалу відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 09.08.1966 р. № 1178 "Про відвід земельних ділянок підприємствам і організаціям міста для капітального будівництва".

Пунктом 4 рішення Київської міської ради народних депутатів від 29.04.1993 р. № 36 "Про надання та вилучення земельних ділянок та погодження місця розташування об'єктів" вищевказану земельну ділянку вилучено з тимчасового користування Київської ТЕЦ-2 та пункт 1.1 рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 09.08.1966 р. № 1178 "Про відвід земельних ділянок підприємствам і організаціям міста для капітального будівництва" визнано таким, що втратив чинність.

Відведення земельної ділянки площею 0,5257 га ПП "Укрзернопром" запроектовано за рахунок земель, не наданих у власність чи користування.

Земельна ділянка площею 0,5257 га з обліковим кодом міського земельного кадастру - 78:192:068 має 8 кутів повороту межі, які закріплені в натурі межовими знаками. Частина земельної ділянки площею 0,0391 га розташована в межах червоних ліній проектної вулиці.

Відповідно до Витягу щодо чинних містобудівних регламентів та інших умов та обмежень щодо певної території, а також наявних вимог та обмежень щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об'єктів нерухомості в т.ч. викопіювання із містобудівної документації від 20.05.2013 № 7752/0/12/12-03-13 та Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804 земельна ділянка за функціональним призначенням належить до комунально-складської території.

Так, на території комунально-складської зони треба розміщувати підприємства і об'єкти харчової (харчосмакової, м'ясної і молочної) промисловості, торгівлі й плодоовочевого господарства: загально товарні склади, розподільні холодильники, плодоовочеві бази, сховища картоплі, овочів і фруктів, заготівельні підприємства напівфабрикатів та кулінарних виробів тощо; транспортного господарства: гаражі, станції технічного обслуговування автомашин, автозаправочні станції, трамвайні і тролейбусні депо, автобусні і таксомоторні парки тощо; побутового обслуговування населення: фабрики-пральні, хімічного чищення одягу, ремонту побутової техніки, одягу, меблів; комунального господарства: парки дорожньо-прибиральних машин, бази експлуатації та ремонту жител, інженерних мереж тощо.

Згідно Витягу запроектована до відведення земельна ділянка розташована в 1-Центральній планувальній зоні. Територія не потрапляє до складу історико-охоронної зони. Земельна ділянка має планувальні обмеження - ділянка розташована в санітарно-захисній зоні та відноситься до підтоплюючої території. Відповідно до рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 43/1877 земельна ділянка розташована в 388 економіко-планувальній зоні території м. Києва. Базова вартість 1 м2 вищевказаної території становить 451,39 грн. Відповідно до матеріалів Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 р. та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста затвердженої рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381 земельна ділянка не відноситься до зеленої зони міста.

Відповідно до Інформаційної довідки № 05707-19962 від 17.03.2013 про земельну ділянку на проспекті Московському, 34-а в Оболонському районі м. Києва зазначено, що на даний час категорія земельної ділянки у встановленому законом порядку не визначена.

Земельна ділянка відводилася для розміщення об'єктів транспортної інфраструктури та враховуючи положення статті 134 Земельного кодексу України, згідно яких не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про необґрунтованість і недоведеність доводів Прокуратури міста Києва щодо наявності підстав для надання третій особі земельної ділянки на конкурентних засадах.

В обґрунтування позовних вимог та доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що згідно Генерального плану м.Києва спірна територія за функціональним призначенням належить до комунально-складської території, на якій не передбачено розміщення об'єктів транспортної інфраструктури.

Вказані доводи прокурора є безпідставними і необґрунтованими, оскільки щодо саме функціонального призначення територій Генеральним планом м.Києва (Розділ 5) визначено дев'ять основних функціональних зон (вичерпний перелік): громадські, житлові, рекреаційні, зони транспортної та інженерної інфраструктур, комерційно-виробничі, виробничі, комунальні, спеціальні, зони режимних територій. Комунальні зони призначаються для розміщення логістичних комплексів, підприємств комунального господарства, гаражних комплексів, паркінгів (наземних), під'їзних доріг, елементів благоустрою, озеленення (тобто в тому числі і об'єктів транспортної інфраструктури).

Стосовно комунально-складських зон, на які посилається прокурор, то Генеральним планом м.Києва ці зони виділено лише з урахуванням сталих особливостей історичної забудови, високої концентрації столичних функцій, наявності територій багатофункціонального використання.

В той же час, відповідно до інформації служби містобудівного кадастру у вигляді витягу (а.с.77-84) щодо містобудівних обмежень та умов землекористування стосовно спірної ділянки, на вказаній території передбачено можливість розміщення об'єктів транспортного господарства. Видами діяльності ПП «Укрзернопром» є в тому числі діяльність сфері транспорту, будівництво будівель, доріг.

Вищенаведене в сукупності спростовує доводи апелянта про те, що об'єкти транспортної інфраструктури, які на його думку за своєю суттю є об'єктами дорожнього сервісу і підлягають продажу на конкурентних засадах.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на просп. Московському, 34-а в Оболонському районі м. Києва погоджено у відповідності до статті 1861 Земельного кодексу України, зокрема проект містить позитивні висновки викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури від 03.09.2012 №11444/0/18-3/19-12, від 14.06.2013 №9906/0/12/09-13, Головного управління Держземагенства у м. Києві від 16.10.2013 №4050.

10.12.2014 Київською міською радою було прийнято рішення № 609/609 "Про передачу земельної ділянки Приватному підприємству "Укрзернопром" для розміщення об'єктів транспортної інфраструктури на просп. Московському, 34-а в Оболонському районі міста Києва" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному підприємству "Укрзернопром" для розміщення об'єктів транспортної інфраструктури на просп. Московському, 34-а в Оболонському районі міста Києва (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, справа Д-6661, заява ДЦ № 01006-000108527-014 від 30.10.2013). Рішенням передано Приватному підприємству "Укрзернопром", за умови виконання п. 3 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,05257 га, в тому числі в межах червоних ліній 0,0391 га (кадастровий номер 8000000000:78:192:0068) для розміщення об'єктів транспортної інфраструктури на просп. Московському, 34-а в Оболонському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.

З врахуванням вищевказаного, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що земельна ділянка відводилася для розміщення об'єктів транспортної інфраструктури і в такому випадку законом проведення обов'язкових торгів не вимагається.

Ст. 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

З преамбули оспорюваного рішення вбачається, що земельна ділянка на просп. Московському, 34-А в Оболонському районі м. Києва відноситься до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Щодо тверджень позивача про те, що в проекті землеустрою відсутня інформація щодо об'єктів транспортної інфраструктури які планують будуватися, то слід зазначити, що на етапі передачі земельних ділянок закон цього не вимагає, а на етапі розробки об'єкту транспортної інфраструктури мають бути враховані обмеження та умови, що викладені в листах компетентних органів. Доказів протилежного апелянтом не надано.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що твердження позивача щодо того, що надання третій особі земельної ділянки мало відбуватись на конкурентних засадах спростовується матеріалами справи, а відтак є недоведеними та необґрунтованими.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2015 р. у справі № 910/1756/15-г відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Прокуратури міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2015 р. у справі № 910/1756/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2015 р. у справі № 910/1756/15-г залишити без змін.

3. Справу № 910/1756/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді А.Г. Майданевич

О.І. Лобань