Ухвала

від 23.06.2015 по справі 826/4162/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4162/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Степанюка А.Г., Шурка О.І.,

при секретарі Дешку В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2015 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - приватне підприємство «Калотта» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Р.А.М.» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 25.02.2015 № 0000312205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2015 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Р.А.М.» (код 31724470) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами за березень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 13.02.2015 № 84/26-57-22-04-10/31724470, в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1., п. 198.3., п. 198.6., 201.1., п. 201.2. та п. 201.6. ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2014 року на суму 102 563 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.02.2015 № 0000312205, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 102 563 грн. за основним платежем та на 51 282 грн. за штрафними санкціями.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з контрагентом на підставі належно оформлених податкових накладних. Висновки відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між ПП «Колотта» (виконавець) та ТОВ «Р.А.М.» (замовник) підписано договір від 03.02.2014 № 03/02-У на виконання послуг. Місцезнаходження виконавця: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17 кв. 2-89. Перелік послуг викладений у п. 3.1. договору. Обумовлена можливість залучення субвиконавців, при цьому виконавець несе відповідальність за дії таких осіб.

Згідно з додатком № 1 від 03.02.2014 обумовлено надання послуг з координації та контролю торгового персоналу, включаючи складання плану, постановки завдань, обробки поточних звітів, управління змінами планів/завдань та надання зворотного зв'язку. Період надання послуг (т.1., а.с. 68) з 03.03.2014 по 31.08.2014.

Вартість людино-дня по координації та контролю торгового персоналу - 1 084,00 грн. з урахуванням кількості витраченого часу. До додатку складено план (т.1., а.с. 69).

31.03.2014 складено звіт до додатку № 1 від 03.02.2014 (т.1., а.с. 70-74), у якому зазначено, що послуги надавалися у містах: Б. Церква, Київ, Черкаси, Житомир, Бровари, Проліски, Вінниця у 115 торгових точках. При цьому, кількість відпрацьованих годин складала від 0,25 год. до 171 год. на одній торговій точці.

31.03.2014 складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг), де вартість послуг визначена на рівні 274 468,80 грн. з ПДВ. Кількість людино-днів - 211.

31.03.2014 складено податкову накладну № 697 на вищевказану суму з номенклатурою поставки «координація та контроль торгового персоналу».

Оплата проведена 08.04.2014 у розмірі 105 000 грн., 08.07.2014 - 169 468,80 грн.

Згідно з додатком № 2 від 10.02.2014 до вищезгаданого договору сторони погодили виконання послуг «розробка брифу щодо надання консультацій в ТТ» вартістю 17 511,80 грн. з ПДВ 2 918,63 грн. Термін виконання - до 31.03.2014. У той же час, вже станом на 10.02.2014 складено звіт до додатку № 2 «Бриф для консультантів у торгових точках». Строки - 12 - 18 лютого включно, графік 14:00 до 20:00, перерва - 20 хв. Ціль проекту - вивід на ринок нового продукту ТМ Mondoro - вермут. Завдання - організація консультацій в магазинах Metro. Підтвердженням продажу в рамках акції є чек, його фото або реквізити.

Станом на 03.03.2014 складено акт на суму 17 511,80 грн. та податкова накладна № 39. Оплата проведена 08.07.2014 р. - 17 511,80 грн.

Крім цього, між сторонами договору підписано додаток № 3 від 17.02.2014 щодо надання виконавцем послуг по організації та проведенню тренінгових програм, проведення навчальних занять по роз'ясненню програм, підготовка відповідей на питання учасників тренінгів відносно програм. Послуги надаються у період з 03.02.2014 по 31.07.2014. Сторонами складено план-програма від 31.03.2014, якою затверджено план-програму на період з 01.03.2014 по 31.03.2014. Станом на 31.03.2014 складено звіт до додатку № 3.

Станом на 31.03.2014 складено акт надання послуг вартістю 323 400 грн. з ПДВ 53 900 грн. Номенклатура поставки «організація та проведення тренінгових програм». Кількість тренінгів - 77. Вартість одиниці - 3500 грн. Оформлена податкова накладна № 698 від 31.03.2014 на вказану вище суму. Оплата проведена 04.06.2014 - 323 400 грн.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів зазначає, що відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

При цьому, з податкової декларації контрагента з ПДВ за березень 2014 року вбачається, що загальний обсяг постачання контрагентом товарів, робіт, послуг у цьому місяці склав 22 342 736 грн. (без ПДВ), ПДВ склало 4 468 547 грн., що, відповідно, та з урахуванням сутності та обсягу операцій задекларованих за відносинами з позивачем, їх трудомісткості, віддаленості точок надання послуг, потребувало наявності у контрагента відповідного кваліфікованого персоналу, технічних/адміністративних працівників для забезпечення роботи персоналу, задіяного при наданні послуг по торговим точкам, наявності власного або залученого транспорту для переміщення персоналу по території України та наявності місць для тимчасового перебування для працівників контрагента позивача (у відрядженні, тощо).

Із пояснень, наданих керівником ПП «Колотта» до матеріалів справи, не вбачається виконання обумовлених для позивача послуг із залученням інших осіб, натомість, третя особа наполягає на самостійному виконанні обумовлених операцій.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою суду першої інстанції про відкриття провадження у справі у третьої особи витребовувались докази наявності у спірному періоді на підприємстві кваліфікованого персоналу та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення спірних операцій, однак до суду не надано доказів наявності у контрагента трудових та інших ресурсів, у т.ч. кваліфікованого персоналу, продавців-консультантів, мерчендайзерів, необхідного для виконання значного обсягу обумовлених операцій протягом стислого періоду часу. Не надано, також, будь-яких доказів перебування певних осіб контрагента на торгових точках, як і власне доказів проходження вказаними особами навчання для цілей надання послуг, обумовлених в договорах з позивачем. Відсутні і докази відрядження працівників контрагента по торговим точкам в різних містах України.

Також, не надано доказів ідентифікації осіб, які з боку контрагента виконували зазначені послуги, а саме документально підтверджених відомостей про осіб, які з боку третьої особи приймали участь у виконанні спірних операцій.

Під час розгляду справи не надано і будь-яких підтверджень з боку власників торгових мереж, власників торгових марок щодо участі в організації заходів ПП «Колотта» та участі у заходах певних працівників третьої особи.

Крім того, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015 у справі № 804/7934/14 відмовлено у задоволенні позову ПП «Каллота». В даному позові зазначене підприємство просило: визнати протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо виключення (коригування) на підставі акту від 27 травня 2014 року №604/04-62-22-3/34683232 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Калотта» (код ЄДРПОУ 34683232) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий-квітень 2014 року, з (в) електронної (-ій) бази (-і) даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та інших електронних баз даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ПП «Калотта» (код ЄДРПОУ 34683232) у податкових деклараціях за період лютий-квітень 2014 року; зобов'язати ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ПП «Калотта» (код ЄДРПОУ 34683232), зазначених останнім в податкових деклараціях за період лютий-квітень 2014 року.

Як вбачається з наявної у вказаному акті інформації вказане підприємство не подавало декларацію з податку на прибуток та додатки до неї, тобто на заявляло щодо наявності витрат, пов'язаних із здійсненням звичайної господарської діяльності та спірних операцій, зокрема наявності власного або орендованого майна, наявності ресурсів, необхідних для здійснення звичайної господарської діяльності, маючи, однак, лише за один березень 2014 р. обсяги реалізації більше 22 млн. грн., а обсяг податкового кредиту з ПДВ за лютий - квітень 2014 р. - 5 776 492 грн. (ПДВ).

Таким чином, колегія суддів вважає, що враховуючи специфіку та особливості зазначених операцій, під час розгляду справи не надано сукупності тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а тому не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 № 21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Щодо доводів апелянта про надання аналогічних послуг позивачем на користь своїх покупців - кінцевих споживачів послуг, зокрема власників торгових мереж та відомих торгових марок, слід зазначити, що власне реальність цих «вихідних» операцій, ДПІ не спростовується та колегією суддів під сумнів не ставиться. Однак, виконання цих послуг за відносинами між позивачем та споживачами цих послуг, само по собі не свідчить про те, що до цього ці послуги були поставлені позивачу в порядку субпідряду та виконані саме контрагентом позивача - третьою особою. По суті, як вбачається з матеріалів справи та оцінюючи докази у їх сукупності, послуги на користь споживачів цих послуг фактично надавалися безпосередньо позивачем.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 25.02.2015 № 0000312205 є правомірним, оскільки винесене з дотриманням норм чинного податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 25.06.2015.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Степанюк А.Г.