Рішення

від 06.08.2014 по справі 903/688/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 серпня 2014 р. Справа № 903/688/14

за позовом Дубівського споживчого товариства, с.Дубове, Ковельський район

до Люблинецької селищної ради, смт.Люблинець, Ковельський район

про визнання права власності в порядку набувальної давності

Суддя В.А.Пахолюк

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - голова споживчого товариства,

ОСОБА_2 - представник, дов. № 02 від 01.08.2014 р.

від відповідача: ОСОБА_3 - Люблинецький селищний голова,

В судовому засіданні з 04.08.2014 р. до 06.08.2014 р. було оголошено перерву для долучення сторонами додаткових доказів.

Суть спору:

Позивач - Дубівське споживче товариство, звертаючись до господарського суду з позовом, з врахуванням клопотання про уточнення позовних вимог від 06.08.2014 р. (вх.№ 01-29/7625/14), просить: визнати за Дубівським споживчим товариством (Волинська обл., Ковельський район, с.Дубове, вул.Ковельська, 56, код 01743625) право власності на будівлю магазину «Товари повсякденного попиту» загальною площею 59, 7 кв.м., розташованого в с.Довгоноси, вул.40 років Перемоги, 23-а, Ковельського району Волинської області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до довідки виконавчого комітету Люблинецької селищної ради Дубівським споживчим товариством з 1960 року здійснюється торгівельна діяльність по обслуговуванню населення с.Довгоноси в магазині ТПП по вул.40 років Перемоги, 23а, який знаходиться на земельній ділянці, що перебуває в користуванні Дубівського споживчого товариства згідно з договором оренди від 10.07.2008 р.

Посилаючись на приписи ст.344 ЦК України, оскільки Дубівське споживче товариство добросовісно, відкрито володіє даним приміщенням магазину більше 10 років, вважає, що останнє набуло право власності на це майно в порядку набувальної давності.

Ухвалою суду від 24.07.2014 р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Позивача зобов'язано: подати додаткові письмові пояснення підстав та докази способу набуття права володіння та користування даним приміщенням магазину із зазначенням первісного власника. Крім того, зазначити, чи вживало товариство заходи щодо можливості набуття права власності на дане майно у позасудовому порядку, чи облікувалось дане приміщення на балансовому чи позабалансовому рахунку товариства. Відповідача зобов'язано: подати письмові пояснення щодо підстав володіння та користування товариством даним приміщенням, зазначити, чи не визнавалось дане майно безхазяйною річчю, первісного власника даного майна, довідку з ЄДРПОУ.

Позивач у поясненнях № 101 від 06.08.2014 р. (вх..№ 01-29/7623/14) повідомляє, що приміщення магазину «Товари повсякденного попиту» в с.Довгоноси Ковельського району, по вул..40 років Перемоги, 23-а, збудовано в 1960 році та передано Дубівському споживчому товариству на заміну старого, належного Дубівському СТ приміщення, яке було розібрано після завершення будівництва і яким на даний час користується та володіє товариство. Плати за користування приміщенням магазину Дубівське СТ нікому не проводило.

Інші особи цим приміщенням не користувались, не володіли та не заявляли свої права.

На підтвердження своїх доводів до матеріалів справи долучає пояснення Ковельської районної спілки споживчих товариств № 5/88 від 05.08.2014 р., відповідно до яких повідомляє, що Ковельська районна спілка споживчих товариств не користується і не володіє приміщенням магазину в с.Довгоноси Ковельського району, по вул..40 років Перемоги, 23-а, а також не претендує на дане приміщення. Ним відкрито володіє та користується Дубівське споживче товариство, яке здійснює виробничу діяльність, в тому числі і торгівельну діяльність, реалізуючи товари та послуги населенню. Проти задоволення позову не заперечує.

Крім того, на підставі клопотання (вх..№ 01-29/7655/14 від 06.08.2014 р.) позивачем до матеріалів справи долучено копію звіту про оцінку приміщення магазину ТПП загальною площею 59, 7м 2 за адресою: Волинська обл., Ковельський район, с.Довгоноси, по вул..40 років Перемоги, 23-а станом на 12.03.2014 р.

Відповідач у відзиві № 306/21/2-14 від 04.08.2014 р. та Люблинецький селищний голова в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечує. Повідомляє, що вказаний магазин знаходиться в частині будівлі в с.Довгоноси по вул. 40 років Перемоги, 23-а. На балансі Люблинецької селищної ради не перебуває і не перебував. В решті частини будівля знаходиться сільський клуб, на який територіальна громада в особі Люблинецької селищної ради оформила право власності, що підтверджує копією свідоцтва про право власності № 6-5/2012 від 27.06.2012 р.

Дубівське споживче товариство зверталось до виконавчого комітету селищної ради з клопотанням про надання дозволу на оформлення права власності на приміщення магазину. Рішенням виконавчого комітету № 5/6 від 29.05.2008 року товариству надано відповідний дозвіл, однак за невідомими причинами правовстановлюючі документи не були виготовлені.

Інформація щодо того, хто будував дану будівлю та як вона передавалась на баланс селищної ради у виконавчому комітеті відсутня.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про споживчу кооперацію" споживче товариство являє собою самостійну, демократичну організацію громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.

Споживче товариство визнається юридичною особою, вважається створеним і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 9 Закону, володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

Власністю споживчих товариств є засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що належать їм і необхідні для здійснення статутних завдань. Споживчим товариствам та їх спілкам можуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, машини, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей їх діяльності.

Власність споживчої кооперації, відповідно до положень ст. 10 Закону, є недоторканною, перебуває під захистом держави і охороняється законом нарівні з іншими формами власності.

Згідно витягу з ЄДРПОУ Дубівське споживче товариство зареєстровано 13.11.1992 р.

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Люблинецької селищної ради № 504/21/2-14 від 19.02.2014 р., Дубівським споживчим товариством з 1960 р. здійснюється торгівельна діяльність по обслуговуванню населення села Довгоноси в магазині ТПП по вул..40 років Перемоги, 23а, який знаходиться на земельній ділянці, що перебуває в користуванні Дубівського споживчого товариства згідно з договором оренди землі від 10.07.2008 року зі строком дії - на 49 років.

Як встановлено судом, Дубівське споживче товариство добросовісно, відкрито володіє даним приміщенням впродовж 10 років, здійснюючи експлуатацію та утримання даного приміщення магазину, що підтверджено поясненнями Люблинецького селищного голови.

З пояснень селищного голови, зазначена будівля не належить власності територіальної громади селища, не перебуває на балансі виконавчого комітету Люблинецької селищної ради та відповідно до листа Ковельської райспоживспілки № 5/88 від 05.08.2014 р. дане приміщення магазину не перебуває у її власності та користуванні.

Однак, Позивач не має можливості у повній мірі реалізувати свої права на цю будівлю, як належний її власник, тобто позбавлений права володіти , користуватись та розпоряджатись в межах встановлених законом.

З метою належного оформлення права власності на будівлю магазину Дубівське споживче товариство звернулось до виконавчого комітету Люблинецької селищної ради про оформлення права власності на приміщення магазину.

Рішенням виконавчого комітету № 5/6 від 29.05.2008 року Дубівському споживчому товариству надано дозвіл оформлення права власності.

Між тим, правовстановлюючі документи позивачем не були виготовлені.

Оскільки, правовстановлюючі документи на будівлю відсутні, позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду, в якій просить визнати за Дубівським споживчим товариством (Волинська обл., Ковельський район, с.Дубове, вул.Ковельська, 56, код 01743625) право власності на будівлю магазину «Товари повсякденного попиту» загальною площею 59, 7 кв.м., розташованого в с.Довгоноси, вул.40 років Перемоги, 23-а, Ковельського району Волинської області в порядку набувальної давності, з метою реєстрації права власності у визначений законом спосіб.

Ст. 316 Цивільного кодексу України закріплює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України, здійснення права власності відбувається через володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном не залежно від місця проживання власника та місцезнаходження майна.(ст. 317 ЦК України)

Ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено , що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. При цьому, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Одним із способів набуття права власності Цивільний кодекс України розглядає набувальну давність.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, згідно листа Верховного суду України №93/0/54-13 від 01.11.2013р. щодо деяких питань застосування судами законодавства про право власності, для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно з правилами ст. 344 ЦК, по-перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство).

По-друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець мас ставитись до цього майна, як до свого власного (експлуатувати, вживати необхідні заходи для утримання майна в належному стані тощо). Приховування володільцем свого володіння майном є порушенням цієї вимога.

І по-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків.

Цей строк відповідно до ст. 344 ЦК для нерухомого майна встановлений тривалістю десять років, для рухомого майна - п'ять років.

Документами справи, зокрема технічним паспортом на будівлю магазину ТПП загальною площею 59, 7 кв.м. в с.Довгоноси, вул.40 років Перемоги, 23-а, Ковельського району Волинської області, виготовленого КП «Волинське ОБТІ» 23.07.2013 р., договором оренди землі від 10.07.2008 р. зі строком дії на 49 років, актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.07.2008 року, рішенням виконавчого комітету Люблинецької селищної ради № 6-3/2013 від 27.06.2013 р. «Про присвоєння адресного номера будівлі магазину», довідкою Люблинецької селищної ради № 504/21/2-14 від 19.02.2014 р., звітом про оцінку приміщення магазину ТПП загальною площею 59, 7м 2 за адресою: Волинська обл., Ковельський район, с.Довгоноси, по вул..40 років Перемоги, 23-а станом на 12.03.2014 р.,наданим суб'єктом оціночної діяльної ОСОБА_4 (сертифікат № 14855/13 від 08.07.2013 р.), довідкою Ковельської районної спілки споживчих товариств № 5/88 від 05.08.2014 р., повідомленням Люблинецької селищної ради № 306/21/2-14 від 04.08.2014 р. підтверджуються всі три необхідні умови: добросовісність, відкритість та безперервність протягом 10 років користування зазначеним об'єктом нерухомості, які є необхідними для набуття права власності за набувальною давністю.

Водночас, порядок застосування норм матеріального права, зокрема положень ЦК України, вичерпно надано у Постанові Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ " Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" №5 від 07.02.2014 ".

У вказаній постанові зазначено, що ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі, якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то Відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що Позивач добросовісно набув права на нерухоме майно, відкрито ним безперервно володіє протягом часу визначеного законом, та не приховував факт знаходження майна в його володінні.

З врахуванням наведених норм закону та викладених обставин, суд вважає, що Позивачем вірно обраний спосіб захисту свого порушеного права на володіння, користування та розпорядження належним йому нерухомим майном. Позовні вимоги є обгрунтованими, підтвердженими належними засобами доказування, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідач не заперечує стосовно задоволення позову, що не перешкоджає розгляду судом даного спору, оскільки він стосується визнання права, тобто юридично значимого факту.

Оскільки, предметом спору у даній справі є визнання права власності на нерухоме майно за набувальною власністю, та виник не з вини відповідача, тому відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судові витрати слід залишити за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.15, 16, 316, 319, 328, 344 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Дубівським споживчим товариством (Волинська обл., Ковельський район, с.Дубове, вул.Ковельська, 56, код 01743625) право власності на будівлю магазину «Товари повсякденного попиту» загальною площею 59, 7 кв.м., розташованого в с.Довгоноси, вул.40 років Перемоги, 23-а, Ковельського району Волинської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.08.2014 р.

Суддя В.А. Пахолюк