Рішення

від 05.03.2012 по справі 815/1038/2012

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 05.03.2012

Справа № 815/1038/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2012 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в скаді головуючого судді: Бахаєва І.М.,

при секретарі: Волкової Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська ГНС» про зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом до відповідача про зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.11.2007 року позивачка згідно наказу № К-28 від 22.11.2007 року, влаштувалася на роботу в ВАТ «Макарівська ГНС» на посаду оператора-касира, у порядку переведення з ТОВ «Мелітопольська ГНС». У листопаді 2008 року позивачка пішла в декретну відпустку, і 16 січня 2009 року народила дочку ОСОБА_2. Наказом директора ВАТ «Макарівська ГНС» № 20/03/09 від 20.03.2009 року, позивачці була надана відпустка до 15.01.2012 року для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (запис у трудовій книжці №10). На роботу вона повинна була вийти 17 січня 2012 року. Однак, коли в грудні 2011 року вона звернулась у відділ кадрів з питанням - де й коли може пройти стажування перед виходом на роботу, їй відповіли, що місця для неї немає й змусили написати заяву на звільнення за власним бажанням у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку. Усвідомлюючи, що нормально працювати на даному підприємстві вона вже не зможе, вищевказану заяву позивачка написала 16.01.2012 року, тобто в день, коли дитині виповнилося три роки - як і встановлено законодавством України. Однак, трудову книжку вона одержала тільки через 8 днів - 23 січня 2012 року, про що нею було зроблено запис у журналі видачи трудових книжок. Затримку одержання книжки керівництво підприємства мотивувало тим, що її трудова книжка перебувала в Києві. Ознайомившись із записом у трудовій книжці про своє звільнення, позивачка виявила, що вона звільнена ще 30 вересня 2009 року, але за наказом директора ВАТ «Макарівська ГНС» ОСОБА_3 від 16.01.2012 року. Пояснити явну невідповідність дати звільнення й дати наказу, а також грубе порушення трудових прав позивачки, керівництво підприємства відмовилося. У зв'язку з порушеними правами позивачка вимушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав, і просить суд змінити дату звільнення з роботи у ВАТ «Макарівська ГНС» з 30 вересня 2009 року на день отримання трудової книжки - 23.01.2012 року та зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до трудової книжки, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська ГНС» на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з затриманням видачи трудової книжки у розмірі 750 гривень, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська ГНС» на її користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн., стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу в сумі 1000 гривень.

У судове засідання від позивача по справі надійшла письмова заява про слухання справи за її відсутності, наполягала на задоволені позовних вимог та у разі неявки у судове засідання відповідача не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, з невідомою суду причини, про час, місце та дату слухання справи був повідомлений належним чином, відповідно до п.8 ст. 74 ЦПК України.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.110 ЦПК України - позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

22.11.2007 року позивачка згідно наказу № К-28 від 22.11.2007 року, влаштувалася на роботу в ВАТ «Макарівська ГНС» на посаду оператора-касира, у порядку переведення з ТОВ «Мелітопольська ГНС». (а.с. 14)

16 січня 2009 року позивачка народила дочку ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії 1-ЖС, № 112434, виданого 28.01.2009 року Відділом РАЦС по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управляння юстиції Запорізької області. (а.с. 12)

20.03.2009 року Наказом директора ВАТ «Макарівська ГНС» № 20/03/09, позивачці була надана відпустка до 15.01.2012 року для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. (а.с. 14)

16.01.2012 року позивачка написала заяву директору ВАТ «Макарівська ГНС» про звільнення за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України, для догляду за дитиною до чотирнадцяти років. (а.с.9)

30.09.2009 року Наказом № 16/01/12 директора ВАТ «Макарівська ГНС» позивачку було звільнено за власним бажанням згідно ст.. 38 КЗпП України, для догляду за дитиною у віці до чотирнадцяти років. (а.с.9)

Згідно ч.1 ст.38 КЗпП України у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до ч. 4 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки згідно зі ст. ст. 47, 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені ст. 116 цього Кодексу, що також передбачено п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.

Відповідно до ч.4 ст. 235 КЗпП якщо видачу трудової книжки затримано з вини роботодавця, орган, що розглядає спір, встановивши цей факт, виносить рішення, за яким працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення у такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення в установленому порядку визнається недійсним.

Згідно з п.32 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06 листопада 1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» та згідно зі ст.235 Кодексу законів про працю України, оскільки оплаті підлягає вимушений прогул, вимоги працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню в тому разі і за той період, коли з вини власника або уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки або неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону «Про оплату праці» від 24.03.1995 р., порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. №100 (з наступними змінами) при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 місяці роботи, що передують випадку, з яким пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку мені була надана до 16.01.2012 року. Трудову книжку позивачка отримала під особистий підпис 23. 01.2012 року, середній заробіток оператора касира за листопад, грудень 2011 року складає 2000 грн., оператор-касир працює позмінно ( 8 змін у місяць). За період з 17.01.2012 року по 23.01.2012 року позивачка повинна була відпрацювати три зміни,тому відповідач зобов'язаний сплатити на її користь за час затримки видачі трудової книжки, із розрахунку: 2000грн. :8 днів х 3 зміни =750 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди, суд вважає, що вимоги у цій частині повинні бути задоволені частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 237-1 КЗпП передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові в порядку вирішення трудового спору. Відшкодування такої шкоди провадиться у разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації власного життя.

Згідно Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. 3), і що, застосовуючи норми КЗпП щодо порядку розгляду трудових спорів у справах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові у зв'язку з виконанням трудових обов'язків, суди повинні виходити з того, що за змістом статті 124 Конституції України потерпілий має право звернутися з такими вимогами до суду безпосередньо.

У своєї позовній заяві позивачка не навела достатніх доказів завдання відповідачем моральної шкоди на вказану суму, посилання позивачки на долучену до справи довідку б/н від 24.01.2012 року про звертання до Мелітопольської міської лікарні № 2 з діагнозом НЦД по гіпертонічному типу, суд не приймає до уваги у зв'язку з тим, що не встановлений зв'язок звернення позивачки до лікарні з її порушеним правом, тому суд вважає, що в цієї частині позов слід задовольнити частково, в розмірі 1000 грн., який на думку суду є достатнім для компенсації за моральні страждання позивачці.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.79, ст. 84 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ «Макарівська ГНС» на користь позивачки витрати пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 1000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 12-02, від 30.01.2012 року, та договором про надання правової допомоги. (а.с.6-8)

Виходячи з з'ясованих судом обставин справи, дослідженими доказами якими позивач обґрунтував свої вимоги, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення

середньої заробітної плати» (зі змінами від 25.01.2012 року), Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. 47, ст.. 116, ст. 117, ч. 1 ст. 232, 237-1 КЗпП України, ст..ст. 10, 11, 60, 79, 84, 110, 208, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська ГНС» про зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та моральної шкоди - задовольнити частково.

Зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська ГНС» змінити дату звільнення ОСОБА_4, 01червня ІНФОРМАЦІЯ_1, з 30 вересня 2009 року на 23.01.2012 року, та зробити відповідні зміни у записі трудовій книжці.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська ГНС» , 01001, м. Київ, Печерський район, вул.. Архітектора Городецького, б. 11 літ. «Б», реєстраційний номер юридичної особи ЄДР № 10003372198, Ідентифікаційний код юридичної особи 30581203, на користь ОСОБА_4, 01червня ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Мелітополь, бул. 30-річчя ПеремогиАДРЕСА_1 (ідн. НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки у розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська ГНС» , 01001, м. Київ, Печерський район, вул.. Архітектора Городецького, б. 11 літ. «Б», реєстраційний номер юридичної особи ЄДР № 10003372198, Ідентифікаційний код юридичної особи 30581203, на користь ОСОБА_4, 01червня ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Мелітополь, бул. 30-річчя ПеремогиАДРЕСА_1 (ідн. НОМЕР_1) за заподіяну моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська ГНС» , 01001, м. Київ, Печерський район, вул.. Архітектора Городецького, б. 11 літ. «Б», реєстраційний номер юридичної особи ЄДР № 10003372198, Ідентифікаційний код юридичної особи 30581203, на користь ОСОБА_4, 01червня ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Мелітополь, бул. 30-річчя ПеремогиАДРЕСА_1 (ідн. НОМЕР_1) витрати на правову допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська ГНС» , 01001, м. Київ, Печерський район, вул.. Архітектора Городецького, б. 11 літ. «Б», реєстраційний номер юридичної особи ЄДР № 10003372198, Ідентифікаційний код юридичної особи 30581203, на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн.. 60 коп..

У задоволені іншої частини позву ОСОБА_4 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І.М.Бахаєв