Рішення

від 15.11.2013 по справі 607/22465/13-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2013 Справа №607/22465/13-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Процько Я.В.,

з участю секретаря Костиник О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ятесс" в особі Тернопільського відділення ОСОБА_2 «Ятесс», приватного підприємства «Ятесс» в особі Тернопільського відділення ПП «Ятесс» про визнання недійсними договорів та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 "Ятесс" в особі Тернопільського відділення ОСОБА_2 «Ятесс», ПП «Ятесс» в особі Тернопільського відділення ПП «Ятесс» про визнання недійсними договорів № 013938, укладених між позивачем та кожним із відповідачів 04 квітня 2013 року та стягнення коштів в сумі 2'900 грн. - вступного обов'язкового платежу, посилаючись на те, що умови спірних договорів, не виконано відповідачами, не надано позивачу позики грошей у розмірі 80' 000 грн. на придбання автомобіля та на вимогу про повернення коштів (вступного обов'язкового платежу), відповідачі не реагують, тому просить суд позов задоволити.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та з мотивів, викладених у позовній заві, просив їх задоволити.

Представники відповідачів повторно в судове засідання не з'явились та не надіслали на адресу суду заяв про розгляд справи за їх відсутності, хоча своєчасно повідомлялись про час і місце судового розгляду, відтак, дані неявки слід вважати такими, що допущені без поважних причин та за згоди представника позивача, відповідно до ст. 224 ЦПК України, розглядати справу заочно, на підставі наявних в ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали та проаналізувавши їх приходить до переконання, що позов слід задовольнити з огляду на таке.

Як стверджує у своїй позовній заяві ОСОБА_1, чого не спростував жоден із представників відповідача, з метою отримання позики грошей на придбання транспортного засобу, позивач звернувся до представника Тернопільського відділення ОСОБА_2 «Ятесс» ОСОБА_3, яка пояснила умови необхідні для отримання у позику грошей, а саме внесення на банківський рахунок ПП «Ятесс» вступного обов'язкового платежу у розмірі 2'900 грн.

04 квітня 2013р. позивачем було оплачено у відділенні ПАТ «Фолькбанк» на рахунок ПП «Ятесс», вступний обов'язковий платіж у розмірі 2'900 грн. згідно квитанції № ПН653 від 04 квітня 2013 року.

Після чого, 04 квітня 2013 року, у м. Тернополі, між ОСОБА_1 та ПП «Ятесс» в особі ОСОБА_3, що діяла на підставі довіреності № 52 від 18 березня 2013 року був укладений договір № 013938, за умовами якого ПП «Ятесс» зобов'язалось надати інформаційні, консультаційні та роз'яснювальні послуги з питань діяльності та подальшої участі у програмі діяльності «Ренессанс» і оформити договір № 013938 від 04 квітня 2013 року та додатки до нього між позивачем та ОСОБА_2 «Ятесс» з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Згідно п. 2.1 вказаного договору, вартість надання консультаційних та роз'яснювальних послуг складає 2'900 грн. і оплата наданих послуг, здійснюється замовником ОСОБА_1 на протязі одного банківського дня з моменту укладення договору.

Після укладення даного договору, 04 квітня 2013 року ПП «Ятесс» був складений акт-прийняття робіт (надання послуг), згідно якого позивачу надано інформаційно-консультаційні послуги на загальну вартість робіт 2'900 грн.

Як стверджує у своїй позовній заяві ОСОБА_1, чого не спростував жоден із представників відповідача, подальшою обов'язковою вимогою представника Тернопільського відділення ОСОБА_2 «Ятесс» ОСОБА_3, перед укладенням договору позики грошей, було укладення договору страхування життя у страховій компанії «Укркомстрах».

З метою виконання даної вимоги, 04 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та СК «Укркомстрах» було укладено договір добровільного страхування життя № 19710/12.

Предметом договору, було те, що страховик брав на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страховальникові (ОСОБА_1В.) чи вигодонабувачеві (ОСОБА_2 «Ятесс»).

Відповідно до умов вказаного договору страхування життя, позивач застрахував себе на випадок смерті внаслідок нещасного випадку, на страхову суму 80'000 грн.

Розмір страхового платежу становив 328 грн., сплата страхового внеску здійснювалась одноразово, згідно квитанції від 04 квітня 2013 року № ПН641.

Після виконання даних вимог, 04 квітня 2013 року, у м. Тернополі, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «Ятесс» в особі ОСОБА_3, що діяла на підставі довіреності № 52 від 20 лютого 2013 року, було укладено основнийдоговір № 013938 про надання безвідсоткової позики грошей та додатки № 1 та 2.

Даним договором обумовлено про внесення позичальником вступного вище вказаного обов'язкового вступного платежу у розмірі 2'900 грн., та внесення до 15 числа кожного місяця чергових платежів до фонду учасників програми «Ренессанс», розмір якого становить 666,67 грн., в кінцевому загальна сума по яких мала становити 80'000,40 грн., а також внесення щомісячних платежів за юридичний супровід у розмірі 328 грн. Відповідно до зазначеного, сумарна вартість загального щомісячного платежу мала становити 986 грн., кількість загальних платежів обумовлена і мала становити - 120.

У відповідності до умов додатку № 2 до договору про надання безвідсоткової позики від 04 квітня 2013 року передбачено умови програми «Ренессанс», яка базується на залученні учасників, метою яких є отримання безвідсоткової позики на термін у порядку та на умовах, передбачених договором та додатках до нього.

Згідно умов договору про надання безвідсоткової позики ОСОБА_1 як учасник програми доручив даному товариству використовувати суми його чергових платежів до фонду учасників для формування даного фонду учасників, з метою подальшого надання учасникам безвідсоткової позики для придбання товару. Тобто, товариство зобов'язувалось вчинити від його імені та за його рахунок надання йому, як учаснику чи іншим учасникам програми «Ренессанс» безвідсоткової позики у розмірі 80'000 грн.

Також умовами даного договору предбачено, що позивач реєструється в день надходження на рахунок товариства вступного платежу і лише після цього, учасник реєструється в програмі «Ренессанс» і стає її участином.

Згідно із ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненям фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділеніобидві сторони договору. (ч. 1,3 ст. 626 ЦК України)

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що виконавець послуг не повинен включати у договорі із споживачем умови, які є несправедливими. Згідно із вимогами ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 18 вказаного закону, умови договору є несправедливими, якщо в супереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним, або договір може бути визнано недійсним в цілому. (ч. ч. 5, 6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»)

Згідно умов п. 5.4. договору № 013938 про надання інформаційних, консультаційних та роз'яснювальних послуг, розірвання даного договору на паритетних правах можливе лише до моменту його реєстрації в центральному офісі виконавця. У відповідності до додатку № 2 до даного договору, реєстрація договору у центральному офісі товариства проводиться в день надходження вступного платежу за реквізитами вказаними товариством, тобто розірвання можливе лише протягом першого дня, від моменту підписання договору.

У разі виявлення бажання у учасника, розірвати договір після закінчення вказаного вище терміну, застосовується положення ст. 8 додатку № 2 до даного договору, згідно з яким вступний платіж та чергові платежі за юридичне обслуговування основного договору учаснику не повертаються.

В той же час договір, відповідно до умов п. 8.3 додатку № 2 до договору, вважається розірваним на вимогу відповідача в односторонньому порядку з першого числа місяця в якому виникла заборгованість, за умови, якщо позивач, якому ще не надано рішення про надання безвідсоткової позики, не сплатить в строк до 15-го числа поточного місяця загальний платіж та платіж на юридичне обслуговування договору.

Згідно умов п. 8.2 додатку до договору, якщо учасник виявив бажання розірвати договір в односторонньому порядку то вступний платіж за юридичне обслуговування не повертаються, а якщо учасником до розірвання договору були сплачені загальні платежі, то він вправі звернутись до товариства з метою їх повернення, однак за умовами договору платежі повертаються учаснику після закінчення програми «Ренессанс» протягом 30 днів, про закінчення даної програми учасника товариство повідомляє на протязі 10 днів.

Так, з одного боку із умов оскаржуваного про надання безмідсоткового кредиту договору випливає, що згідно із програмою «Ренесанс» в додатку № 2 до договору, предметом договору є позика, яку надає товариство, або сам учасник, за рахунок своїх же грошей, шляхом загальний розстрочених платежів. Однак з аналізу інших умов договору слідує, що ОСОБА_2 «Ятесс» не надає позик, а реєструє (формує) учасників програми (п. 1.4 додатку № 2 до договору), які за рахунок власних внесків (загальних платежів) формують фонд учасників рахунку відповідача, після цього здійснюється розподіл фонду учасників, на одержання права на отримання позики вибірковим учасником програми.

Відповідно до визначення понять (термінів), які використовуються в договорі, передбачено, що право учасника програми на одержання безвідсоткової позики, яке отримане учасником програми за результатами рішення із врахування фонду учасників, є підставою для отримання позики за рахунок загальних внесків учасника, який входить в дану програму (ст. 4 додатку № 2 до договору).

Таким чином, розподіл фонду учасників проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги п. 7 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема один учасник програми за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача надає позику іншому учаснику програми.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману. Відповідно до ч. 5 ст. 19 вказаного закону правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької діяльності є недійсними.

Частиною 1 ст. 230 ЦК України, передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця, або були одержані у мкншій кількості ніж встановлено договором.

В п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Вищий спеціалізований суд України рекомендує при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним судам враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статтей 215, 1048 - 1052, 1054 - 1055), статтей 18 - 19 Закону України "Про захист прав споживачів".

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», у справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг). Відповідно до ст. 18 Закону продавець, виготівник, виконавець зобов'язані своєчасно надавати споживачеві необхідну достовірну інформацію про товар (роботи, послуги) у доступній формі, яка б забезпечувала можливість компетентного вибору. Надання інформації у технічній документації, на етикетці тощо іноземною мовою без перекладу в зазначеному вище обсязі слід розцінювати як відсутність необхідної інформації.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Також, згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Відповідно до ст. 216 ЦК України передбачено «недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину».

У судовому засіданні встановлено, що при укладенні спірних договорів відповідачами застосовувалась нечесна підприємницька практика, а численні положення укладених між сторонами договорів є несправедливими по відношенню до позивача, що створює істотний дисбаланс наявних у нього договірних прав та обов'язків.

Твердження представнтка відповідача, про те, що усі умови пердбачені договором № 013938 від 04 квітня 2013 року з боку відповідача були виконані, визнані судом неспроможними та спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Аналізуючи наведені обставини, суд вважає, що права позивача підлягають захисту шляхом визнання договору № 013938 безвідсоткової позики грошей від 04 квітня 2013 року, укладеного між ОСОБА_2 «Ятесс» та ОСОБА_1, та додатків № 1 та № 2 до даного договору від 04 квітня 2013р., недійсними. Також, слід визнати договір № 013938 про надання інформаційних, консультаційних та роз'яснювальних послуг з питань діяльності та подальшої участі у програмі діяльності від 04 квітня 2013 року, укладений між позивачем та ПП «Ятесс» та акт здачі -прийняття робіт від 04 квітня 2013р., недійсними та стягнути із ПП «Ятесс» на користь позивача 2'900 грн., сплачених в якості вступного обов'язкового платежу.

Також з відповідачів слід солідарно стягнути 114,40 грн. в користь позивача сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви немайномого характеру та 229,40 грн. в користь держави за заявлення вимоги майнового харектеру.

Керуючись ст. ст. 11, 202, 203, 215, 216, 230, 526, 626 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 210, 213, 215, 224-228 ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів» суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати недійсним договір № 013938 безвідсоткової позики грошей від 04 квітня 2013 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Ятесс» та ОСОБА_1 і додатків № 1 та № 2 до даного договору від 04 квітня 2013 року.

Визнати недійсними договір № 013938 про надання інформаційних, консультаційних та роз'яснювальних послуг з питань діяльності та подальшої участі у програмі діяльності від 04 квітня 2013 року, укладений між приватним підприємством «Ятесс» та ОСОБА_1, акт здачі -прийняття робіт від 04 квітня 2013 року.

Стягнути із приватного підприємства «Ятесс» (код ЄДРПОУ 37998069, МФО 300670 Проспект Московський, буд. № 247 Фрунзенський район м. Харків, 61037), на користь ОСОБА_1 2'900 (дві тисячі дев'ятсот) грн., сплачених в якості вступного обов'язкового платежу згідно квитанції № ПН653 від 04 квітня 2013 року.

Стягнути солідарно із товариства з обмеженою відповідальністю «Ятесс» (код ЄДРПОУ 37189568 ) та приватного підприємства «Ятесс» (код ЄДРПОУ 37998069 ) в користь держави 229 (двісті двадцять дев'ять) і 40 грн. судового збору та в користь позивача ОСОБА_1 114 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Процько Я.В.