Рішення

від 30.06.2015 по справі 342/44/15-ц

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/44/15-ц

Провадження № 2/342/99/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.

секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Колективного сільськогосподарського підприємства «Городенкаплемсервіс» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КСП «Городенкаплемсервіс», в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по виплаті заробітної плати за період праці в загальній сумі 63745грн.40коп. та стягнути з відповідача кошти за надання правової допомоги згідно квитанції на суму 800 гривень. Позовні вимоги мотивував тим, що згідно наказу №15 від 27 квітня 2004 року КСП «Городенка племсервіс» (назва підприємства змінювалась) ОСОБА_1 було прийнято на роботу касира завідуючого кадрами КСП Городенка «племпідприємство» (на той час назва підприємства), та по даний час його офіційно ніхто не звільнював з роботи (копія виписки з трудової книжки додається). До січня місяця 2012 року ОСОБА_1 отримував заробітну плату частково, а тому виникла заборгованість в приблизній сумі 22187 гривень, що стверджується довідкою №56 від 20.12.2012 року (копія довідки додається). В 2012 році дане підприємство було викуплено ОСОБА_3, згідно договору купівлі-продажу та передавального балансу, згідно якого власник зобов'язувався не змінювати профіль роботи підприємства та не зменшувати кількість працюючих. Одночасно з цим власник залишався правонаступником підприємства, а саме, борги підприємства залишалися за ним (борги були враховані разом у вартість даного підприємства). Згідно передавального балансу підприємство заборгувало робочим по заробітній платі понад 120тисяч, а також інша заборгованість становила понад 24 тисячі гривень. На дану суму грошей було виділено основі засоби підприємства. Станом на 01 грудня 2012 року заборгованість по заробітній платі становила 22187 грн., що стверджується довідкою №56 від 20.12.2012 року. Згідно розпорядження директора підприємства від 04 липня 2006 року (наказ №32) на ОСОБА_1 було додатково покладено обов'язки завідуючого спермоскладу ВРХ без додаткового збільшення заробітної плати (копія наказу №32 від 04 липня 2006 року). До грудня місяця 2012 року ОСОБА_1 постійно виконував свої обов'язки, однак на початку грудня 2012 року, рідний брат власника підприємства ОСОБА_4, що являвся працівником підприємства, самовільно забрав усі ключі, чим позбавив ОСОБА_1 виконувати роботу та зазначив, що вчинив згідно розпорядження власника підприємства. З того часу ОСОБА_1 декілька разів приходив на підприємство, однак все було позакривано і він був вимушений повертатися додому, з того часу ОСОБА_1 ніхто не викликав, але й наказу про звільнення з роботи йому не вручав. Крім того, головний бухгалтер ОСОБА_5 ОСОБА_1В повідомив, що за листопад 2012 йому нараховано заробітну плату лише частково в сумі гривень, а не 1200 гривень, яку отримував згідно штатного розпису. 12 грудня 2012 року ОСОБА_1 офіційно звернувся до керівника підприємства із заявою про мотиви усунення його від роботи та виплату заборгованості по заробітній платі. Через декілька днів отримав довідку за №56 від 20.12.2012 про заборгованість по заробітній платі. Відповіді про мотиви усунення від роботи не отримав. 03.02.2014 року ОСОБА_1, звернувся із заявою до Городенківського управління праці та соціального захисту населення яка залишилась без відповіді та виконання. Крім того, ОСОБА_1 звертався в органи прокуратури (заява подавалась 26 червня 2014 року) однак конкретної відповіді йому не надали. Таким чином він змушений був звернутись до суду, оскільки відповідачем в порушення вимог ст.ст.116 КЗпП України не виплачено йому заборгованість по заробітній платі, розмір якої становить 52911,88 гривень. У зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати, утрати частини грошових доходів та у відповідності до Порядку затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року №159 та відповідно до ч.5 ст.95 КЗпП України, нараховано компенсацію в сумі 224грн.88коп. Крім того, вказує на те, що згідно ч.1 ст.117 КЗпП України - вразі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що становитиме суму 30500 грн. ( дана сума увійшла в загальну суму заборгованості по заробітній платі). А також вказує на те, що ОСОБА_1 було проведено позику для підприємства із власних коштів (оплата заборгованості до пенсійного фонду в сумі 10833грн.52коп., згідно касового ордера №127 від 20.10.2011 року. Враховуючи вищевикладене просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В ході розгляду справи, позивач та його представник уточнили позовні вимоги. Просили суд стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Городенкаплемсервіс» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати за період праці в сумі 22187 грн., компенсацію в сумі 224,88 грн., середню зарплату за весь період затримки виплат належних звільненому працівникові з 16.11.2012 року по день винесення судового рішення та кошти за правову допомогу, згідно представленої квитанці. Подали суду Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 Форми ОК-5 про суми заробітку для нарахування пенсії за період з 01.01.2011 року по 01.12.2012 року, яка видана Управлінням Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області 28.05.2015 року для проведення розрахунку середнього заробітку за час затримки виплат, належних звільненому працівнику.

Ухвалами суду від 18.02.2015 року, 25.02.2015 року, 11.03.2015 року, 23.04.2015 року було зобов'язано відповідача подати докази по справі. Ухвалою суду від 03.06.2015 року за клопотанням позивача та представника позивача було витребувано у відповідача докази по справі. Однак, відповідач не виконав судові рішення, які є обов'язковими до виконання. Враховуючи обов'язок осіб, які беруть участь у справі, зокрема відповідача, подати усі наявні у них докази до початку розгляду справи по суті на підтвердження, в даному випадку, своїх заперечень, суд вважає, що відповідач, скориставшись своїми процесуальними правами, надав суду усі наявні у нього докази по даній справі.

В судовому засіданні позивач та його представник уточнену позовну заяву підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.02.2015 року проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченні проти позову, в якому вказує на те, що проти задоволення заявлених позовних вимог заперечує в повному обсязі. Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КСП «Городенкаплемсервіс» про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі. В судові засідання 03.06.2015 року, 24.06.2015 року та 30.06.2015 року не з'явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та представника позивача, заперечення представника відповідача, свідків заявлених по справі, при розгляді справи судом встановлено наступне.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Колективне сільськогосподарське підприємство «Городенкаплемсервіс», КСП «Городенкаплемсервіс», ідентифікаційний код юридичної особи 00699483, 78100, Івано-Франківська область, Городенківський район, місто Городенка, вулиця Шептицького, будинок 38 являється правонаступником Державного підприємства «Городенківське сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» ідентифікаційний код юридичної особи 00699483, 78100, Івано-Франківська область, Городенківський район, місто Городенка, вулиця Шептицького, будинок 38. Керівником юридичної особи - Колективного сільськогосподарського підприємства «Городенкаплемсервіс», КСП «Городенкаплемсервіс», ідентифікаційний код юридичної особи 00699483 являється ОСОБА_6. В рядку «Дані про юридичних осіб-правонаступників - відомості відсутні.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 та ОСОБА_3 вказали, що ОСОБА_3 є власником ПАБ «Городенкаплемсервіс», однак дане підприємство не являється правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства «Городенкаплемсервіс».

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1, 27.04.2004 року згідно наказу № 15 був прийнятий на роботу в ДП «Городенківське племпідприємство» на посаду завкадрами та касира. Згідно наказу № 20 від 15.11.2012 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_8 ( директор підприємства з 1998 року по 2004 рік включно), ОСОБА_9 ( колишній головний бухгалтер підприємства), ОСОБА_5 (бухгалтер підприємства з 29.01.2008 року по 12.12.2012 рік) та ОСОБА_10 (директор підприємства з 2005 року по 2011 рік) ствердили, що ОСОБА_1 дійсно працював на КСП «Городенкаплемсервіс» завкадрами та касиром. Ствердили, що їхні підписи на наказі про прийняття на роботу ОСОБА_1, запису у трудовій книжці та довідці про заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 відповідають дійсності. Зокрема, ОСОБА_5 (головний бухгалтер підприємства, який підписав довідку про заборгованість заробітної плати №56 від 20.12.2012 року) зазначив, що за підприємством дійсно рахується заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 в розмірі 22187 гривень. Крім того, вказали, що з липня 2011 по 12.12.2012 року директором підприємства був ОСОБА_11, а з грудня 2012 року і по теперішній час ОСОБА_6

Отже, позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, відповідно до вимог ст.115 КЗпП України має право на одержання заробітної плати.

Основним законом України статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов'язки, в рівній мірі кореспондується обов'язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено, що відповідач не провів 15.11.2012 року, тобто в день звільнення позивача, виплату всіх сум, що належать йому від підприємства. На даний час розрахунок із позивачем так і не проведено. Сума заборгованості перед ОСОБА_1 становить 22187 грн., що підтверджується довідкою КСП «Городенкаплемсервіс» № 56 від 20.12.2012 року. Дана заборгованість визнана представником відповідача в судовому засіданні, та її розмір не заперечується ані позивачем, ані відповідачем.

Враховуючи вище зазначене суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати в сумі 22187 гривень, оскільки такі вимоги є обґрунтованими та доведеними належними доказами.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно з ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.02.2012 року № 4-рп/2012 дано офіційне тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст.ст. 117, 237-1цього Кодексу.

Конституційний Суд України визначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Отже, невиплата відповідачем належних позивачу при звільненні всіх сум, є триваючим правопорушенням.

Згідно ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Оскільки відповідачем так і не проведено із позивачем розрахунок, враховуючи вину в цьому роботодавця, відповідно суд визначає розмір середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні на час ухвалення рішення, приймаючи до уваги при цьому п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» та правову позицію, викладену в Постанові Верховного Суду України № 6-64цс13 від 03.07.2013 року, яка є обов'язковою.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, в даному випадку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які повинні оплачуватися за середньою заробітною платою.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Отже, як встановлено судом, виплата належних ОСОБА_1 сум при звільненні мала бути проведена 15.11.2012 року.

Середньоденна заробітна плата складає: 1 200,00 грн. (вересень 2012 року ) + 1 200, 00 грн. (жовтень 2012 року) : 43 робочих днів за два місяці (20 робочих днів у вересні 2012 року та 23 робочих дні у жовтні 2012 року) = 55, 81 гривень. При розрахунку судом взято до уваги Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 Форми ОК-5 про суми заробітку для нарахування пенсії за період з 01.01.2011 року по 01.12.2012 року.

Період невиплати належної заробітної плати з 16.11.2012 року по 30.06.2015 року (день ухвалення рішення суду): листопад 2012 року - 11 робочих днів, грудень 2012 - 21 робочих днів, 2013 рік - 251 робочих днів, 2014 рік - 251 робочих днів, січень 2015 року - 20 робочих днів, лютий 2015 року - 20 робочих днів, березень 2015 року - 21 робочих днів, квітень 2015 року - 21 робочих днів, травень 2015 року - 18 робочих днів, червень 2015 року - 20 робочих днів разом 654 робочих днів.

Загальний розмір середнього заробітку за час затримки з 16.11.2012 року по 30.06.2015 року (включно) складає: 55, 81 грн. х 654 робочих дні = 42837,00 гривень.

Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Враховуючи вище викладене суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.11.2012 року по 30.06.2015 року (включно) в сумі 42837,00 гривень.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 224,88 грн.

Згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (ст..1,2,3,4) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру в т.ч. заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Згідно з Положенням «Про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року №1427 та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2001року №159 компенсаційні виплати становлять 224,88 грн.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог про розмір належних до виплати позивачу сум, приймаючи до уваги те, що на час розгляду справи розрахунок з позивачем не проведений, з вини відповідача, тому суд приходить до висновку, що з відповідача на користь ОСОБА_12 слід стягнути середній заробіток за весь період затримки по день постановлення рішення.

Враховуючи вище викладене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи принцип диспозитивності, а також, приймаючи до уваги те, що на час розгляду справи розрахунок з позивачем не проведений, з вини відповідача суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, задоволенню підлягає і вимога позивача щодо стягнення з відповідача 800 грн. витрат на правову допомогу, що підтверджується квитанцією № 000540 від 15.01.2015 року.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору.

Отже, враховуючи положення ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 652,48 гривень.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі ст.43 Конституції України ст.ст. 27 Закону України «Про оплату праці», ст.ст 115, 116, ч. 1 ст. 117, ст. 233, 237-1 КЗпП України, ст. 15 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 84, 88, 209, 212-215, 218 , 223, 294, 296 п.2 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Городенкаплемсервіс», код ЄДРПОУ 00699483, адреса 78100, Івано-Франківська область, Городенківський район, м.Городенка, вулиця Шептицького, 38 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою м. Городенка, 5/8, Івано-Франківської області - заборгованість по заробітній платі в сумі 22187 грн.00 коп. (двадцять дві тисячі сто вісімдесять сім гривень 00 коп.), середній заробіток за час затримки виплат, належних звільненому працівнику в розмірі 42837 грн. 00 коп. (сорок дві тисячі вісімсот тридцять сім гривень 00 коп.), 224 грн. 88 коп. (двіста двадцять чотири гривні 88 коп.) компенсації втрати частини заробітку. 800 грн. 00 коп. (вісімсот гривень 00 коп.) витрат за надання правової допомоги.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Городенкаплемсервіс», код ЄДРПОУ 00699483, адреса 78100, Івано-Франківська область, Городенківський район, м.Городенка, вулиця Шептицького, 38 в дохід держави судовий збір держави судовий збір у розмірі 652,48 грн.

Рішення суду в частині присудження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 виплати заробітної плати в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Федів Л.М.