Ухвала

від 24.06.2015 по справі 366/881/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/881/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/780/662/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 34 24.06.2015

УХВАЛА

Іменем України

24 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю прокурора: ОСОБА_5 ,

при секретарі: ОСОБА_6 ,

обвинуваченого: ОСОБА_7 ,

представника потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Іванківського районного суду Київської області від 20 квітня 2015 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання, з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь управління фінансів Іванківської районної державної адміністрації кошти на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_8 в розмірі 487, 47 грн; на користь Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації кошти на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_8 в розмірі 5 868 грн. 30 коп.; на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи в розмірі 982 грн. 80 коп.

Вирішено питання речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду, 04 жовтня 2014 року, приблизно 18 години, водій ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Golf », д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Леніна в с. Соснівка, Іванківського району, Київської області. Під час руху в порушення п.2.3 б ПДР України, водій ОСОБА_7 був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну; в порушення п.12.3 ПДР України, виявивши небезпеку для руху не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , яка переходила проїзну частину з права на ліво.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого 2-го ступеню сегментарного уламкового перелому кісток правої гомілки у середній третині зі зміщенням уламків, забійної рани медіальної поверхні правої гомілки, закритого перелому стернального кінця правої ключиці зі зміщенням, синця грудинного кінця правої ключиці, субкапітального перелому малогомілкової кістки зліва зі зміщенням, гематоми верхньої третини латеральної поверхні лівого стегна, забійної рани надбрівної ділянки зліва, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя.

Не погоджуючись з вироком, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання, з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Покласти обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що не заперечує доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину, вважає вирок незаконним у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

До початку апеляційного розгляду від прокурора надійшли зміни до апеляційної скарги, в яких він просить вирок суду скасувати та направити кримінальне провадження на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 , представника потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_9 , які підтримали зміни прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Статтею 412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити відомості щодо фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Разом з тим, аналізуючи зміст обвинувального акту щодо ОСОБА_10 встановлено, що слідчим та процесуальним прокурором під час його складання не дотримано вимог КПК України, а саме: під час викладення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення не зазначено в чому саме ОСОБА_10 обвинувачується, тобто окрім перелічених факту та обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди, в обвинувальному акті відсутнє формулювання самого обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_10 .

Таким чином, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справ, чим допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, КПК України колегія суддів;-

У Х В А Л И Л А :

Вирок Іванківського районного суду Київської області від 20 квітня 2015 року, щодо ОСОБА_7 скасувати, а кримінальне провадження направити до Іванківського районного суду для виконання вимог ст. ст. 314, 315 КПК України.

Головуючий

Судді