Рішення

від 25.06.2015 по справі 587/108/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

.

Справа №587/108/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Дашутін І. В. Номер провадження 22-ц/788/1228/15 Суддя-доповідач - Білецький О. М. Категорія - 23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Білецького О. М.,

суддів - Шевченка В. А. , Кононенко О. Ю.

при секретарі судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОСІВЩИНСЬКА»

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 20 травня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОСІВЩИНСЬКА» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі,

в с т а н о в и л а :

30 грудня 2014 року ОСОБА_3 (поштою) звернувся до суду з вказаним позовом.

Уточнені вимоги (а.с.52-56) мотивував тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди, відповідач систематично не сплачував кошти за використання належної йому земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Зокрема, орендну плату за 2011-2013 роки виплатив лише частково наприкінці 2013 року.

За таких істотних порушень прав орендодавця позивач просив:

- розірвати договір оренди землі від 17 січня 2005 року, що укладений між ним та ТОВ «АГРОФІРМА «КОСІВЩИНСЬКА», зареєстрований в Сумському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» 11 грудня 2006 року за №040661303012;

- стягнути з ТОВ «АГРОФІРМА «КОСІВЩИНСЬКА» на його користь 2197 грн. 27 коп., з яких: 1671 грн. 14 коп. - проіндексовану заборгованість по орендній платі, та за порушення строків виплат з 31 грудня 2012 року по 28 грудня 2014 року: 99 грн. 99 коп. - 3% річних і 426 грн. 14 коп. - інфляційних.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 20 травня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «АГРОФІРМА «КОСІВЩИНСЬКА» (код 00855807, інд.42342, Сумська область, Сумський район, с.Косівщина, вул.Шкільна,16а) на користь ОСОБА_3 2197 грн. 27 коп., з яких 1671 грн. 14 коп. - заборгованість по орендній платі, 99 грн. 99 коп. - 3% річних, 426 грн. 14 коп. - інфляційне збільшення заборгованості.

Розірвано договір оренди землі від 17 січня 2005 року, що укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «АГРОФІРМА «КОСІВЩИНСЬКА», який зареєстрований у Сумському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» 11 грудня 2006 року за №040661303012.

Стягнуто з ТОВ «АГРОФІРМА «КОСІВЩИНСЬКА» на користь ОСОБА_3 487 грн. 20 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ «АГРОФІРМА «КОСІВЩИНСЬКА», посилаючись на неповноту з'ясування обставин, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та порушення норм матеріального і процесуального права, просить це рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вказує про недоведеність позивачем підстав для розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі, оскільки систематичної несплати орендної плати не було, а сталась лише затримка з виплатами. Розмір нарахувань відповідав встановленому у договорі та проводився з урахуванням індексів інфляції, на час звернення з позовом заборгованість виплачено в повному обсязі.

Вважає, що при визначенні розміру орендної плати позивачем, а відповідно і судом, неправильно застосовані індекси інфляції.

Зазначає, що суд взагалі не виклав у рішенні суть заперечень та пояснень відповідача.

Заслухавши представників сторін, роз'яснення спеціаліста, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом і вбачається з Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_1 від 24 січня 2000 року, на підставі рішення Косівщинської сільської ради від 20 січня 2000 року, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 2,72 га, рілля, розташованої на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с.16-18).

17 січня 2005 року між ТОВ «АГРОФІРМА «КОСІВЩИНСЬКА» та ОСОБА_3 укладено договір оренди цієї земельної ділянки (далі - Договір), який 11 грудня 2006 року за №040661303012 зареєстрований у Сумському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» (а.с.11-14).

Згідно з цим Договором ОСОБА_3 надав вказану земельну ділянку товариству в користування строком на 5 років (п.8) на умовах сплати даним товариством орендної плати у розмірі 442 грн., що становить 1,5% від грошової оцінки землі (п.10) і яка вноситься до 30 числа останнього у звітному році місяця (п.12); обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.11).

Крім того, п.14 цього Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз у два роки зокрема в разі змін розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, а пункт 21 передбачає, що у разі несплати орендної плати у строки визначені Договором, справляється пеня в розмірі 0,01% від невиплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п.36 вказаного Договору його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання іншою стороною договірних зобов'язань, а також з інших підстав, визначених законом.

Земельна ділянка була передана позивачем та прийнята відповідачем в оренду згідно акту приймання - передачі від 12 грудня 2006 року (а.с.14).

01 січня 2009 року між позивачем та відповідачем до вищевказаного Договору оренди землі було укладено Додатковий договір, який 04 жовтня 2010 року за №041061300994 зареєстрований у Сумському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» (а.с.10).

Пунктом 1.2 цього додаткового Договору викладено в новій редакції п.8 Договору оренди землі та збільшено до 10 років строк оренди, а пунктом 1.3 - внесено зміни до п.9 Договору оренди землі та визначено, що орендна плата вноситься в розмірі 1083 грн. 75 коп. за рік, що становить 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної частки (паю).

Як вбачається з видаткових касових ордерів №291122 та №291121, та визнали сторони, ОСОБА_3 було 29 листопада 2013 року двома платежами по 1712 грн. 89 коп. виплачено 3425 грн. 78 коп. орендної плати за 2011, 2012 і 2013 роки (а.с.40-41).

ОСОБА_3 вважає (а.с.54), що з урахуванням річних індексів інфляції, які слід ураховувати починаючи з 2006 року (в якому було зареєстровано Договір), до визначеної Додатковим договором суми орендної плати слід застосувати наступні коефіцієнти:

за 2011 рік: 100,9% (1,009) х 116,6% (1,166) х 122,3% (1,223) х 112,3% (1,123) х 109,1% (1,091) х 104,6% (1,046) = 184,4% (в цілих числах 1,844);

за 2012 рік: 100,9% (1,009) х 116,6% (1,166) х 122,3% (1,223) х 112,3% (1,123) х 109,1% (1,091) х 104,6% (1,046) х 99,8 (0,998) = 184,0% (в цілих числах 1,840);

за 2013 рік: 100,9% (1,009) х 116,6% (1,166) х 122,3% (1,223) х 112,3% (1,123) х 109,1% (1,091) х 104,6% (1,046) х 99,8 (0,998) х 100,5% (1,005) = 184,9% (в цілих числах 1,849);

За розрахунками позивача належна йому до виплати орендна плата повинна складати:

за 2011 рік - 1698,67 грн. (1083,75 грн. х 1,844 = 1998,44 грн. - 299,77 грн. (15% ПДФО);

за 2012 рік - 1694,98 грн. (1083,75 грн. х 1,840 = 1994,10 грн. - 299,12 грн. (15 % ПДФО);

за 2013 рік - 1703,27 грн. (1083,75 грн. х 184,9%) : 100 = 2003,85 грн. - 300, 58 грн. (15 % ПДФО);

- усього, таким чином - 5096 грн. 92 коп. (1698,67 грн. + 1694,98 грн. + 1703,27 грн.).

Отже, як вважає ОСОБА_3, за відрахуванням виплат у листопаді 2013 року, сума заборгованості відповідача перед ним по орендній платі за 2011-2012 роки становить 1671 грн.14 коп. (5096,92 грн. - 3425,78 грн.):

Інфляційні відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України за період прострочення з 31 грудня 2012 року по 28 грудня 2014 року він розраховує, виходячи з наступних показників:

- загальна сума простроченої заборгованості - 1671 грн.14 коп.;

- сукупний індекс інфляції за цей період прострочення - 125,5% (1,255);

Таким чином, ОСОБА_3 визначає, що йому належить 426 грн. 14 коп. інфляційних (1671,14 грн. х 1,255).

Згідно з його розрахунками, на підставі вказаної норми за цей же період прострочення з 31 грудня 2012 року по 28 грудня 2014 року, 3% річних складуть - 99 грн. 99 коп. (1671,14 грн. х 728 днів х 3%).

У той же час, за розрахунками відповідача (а.с.88) та згідно з довідками про рух коштів по рах.37 розрахунки з дебіторами (а.с.166-168) нарахована позивачу орендна плата за 2011-2013 роки, з урахуванням річних індексів інфляції (за 2011 - 104,6%, за 2012 - 99,8% і за 2013 - 100,5%) та пені за прострочення виплат за 2011 і 2012 роки, обрахованої відповідно до умов п.14а Договору, складає 3418 грн. 56 коп., зокрема:

за 2011 рік - 1209,46 грн. (1083,75 грн. х 104,6% + 75,86 грн. пеня (за 700 днів затримки));

за 2012 рік - 1119,95 грн. (1083,75 грн. х 100,0% + 36,20 грн. (пеня за 334 дні затримки);

за 2013 рік - 1089,17 грн. (1083,75 грн. х 100,5%).

За вирахуванням утримань податку з доходів фізичних осіб, до виплати ОСОБА_3 товариство визначає 2965 грн. 30 коп., з яких:

за 2011 рік: 1209,46 грн. - 181,42 грн. (15% ПДФО) = 1028 грн. 04 коп.;

за 2012 рік: 1119,95 грн. - 167,99 грн. (15% ПДФО) = 985 грн. 30 коп.;

за 2013 рік: 1089,17 грн. - 163,38 грн. (15% ПДФО) = 951 грн. 96 коп.

Ураховуючи виплачені 3425 грн. 78 коп., ТОВ «АГРОФІРМА «КОСІВЩИНСЬКА» вважає, що за 2011-2013 роки заборгованості перед позивачем немає, навпаки переплачено 460 грн. 48 коп.

За таких обставин та виходячи з розрахунків позивача, місцевий суд вважав, що відповідач систематично протягом двох платіжних періодів не виконував умову Договору оренди щодо своєчасної і повної сплати ОСОБА_3 орендної плати за 2011 і 2012 роки, що істотно порушило права даного орендодавця, а тому пославшись на абз.5 ч.1 ст.24, ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі», п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України і ст.ст.611, ч.2 ст.651 ЦК України припинив вказаний договір шляхом його розірвання, а також на підставі ч.1 ст.36 Закону України «Про оренду землі», ч.2 ст.625, ст.629 ЦК України стягнув з товариства-орендаря на користь позивача заборгованість по орендній платі за ці роки, а також пеню та інфляційні за порушення строків виплат.

Однак такі висновки місцевого суду складені на поверховому з'ясуванні обставин, не відповідають фактичним обставинам і ґрунтуються на порушенні та неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.

Так, відповідно до вимог ч.1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Закон України «Про плату за землю» втратив чинність з 01 січня 2011 року, згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Із положень ст.13 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами у застосуванні щодо спірних правовідносин, убачається, що договір оренди землі - це договір, згідно з яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Розмір, форма та строки орендної плати за землю, які відповідно до ст.21 цього Закону встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди законодавству.

Обов'язки та права сторін договору визначені статтями 24 і 25 даного Закону та умовами договору. Так, в силу ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець вправі, зокрема вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За загальними правилами цивільного судочинства праву однієї сторони кореспондує обов'язок іншої, та навпаки.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» (у чинній на час укладення Договору та Додаткового договору редакції) було передбачено, що цей договір набирає чинності після його державної реєстрації, тобто у даному випадку розмір щорічної орендної плати повинен обраховуватись, виходячи із 1083 грн. 75 коп., лише з 04 жовтня 2010 року - дати державної реєстрації цих змін.

Ураховуючи значні відмінності в методиці та розмірах нарахування орендної плати за спірний період, суд апеляційної інстанції роз'яснював представникам сторін право клопотати про призначення відповідної судової експертизи, однак вони відмовились.

На підтвердження обґрунтованості своїх розрахунків відповідач надав лише аудиторську довідку ТОВ Аудиторська фірма «Богдана» (код 22976552) від 25 червня 2015 року, згідно з якою нарахування ОСОБА_3 орендної плати та пені за 2011-2013 роки ТОВ «АГРОФІРМА «КОСІВЩИНСЬКА» провела правильно (а.с.170-172). Розрахунки аудитора співпадають з розрахунками відповідача.

У свою чергу, за клопотанням представника позивача апеляційним судом було залучено до участі у справі спеціаліста ОСОБА_4 (а.с.174-177), який вважав, що розраховуючи орендну плату за 2011-2013 роки слід застосовувати індекси інфляції починаючи з часу державної реєстрації Договору - 11 грудня 2006 року.

Однак проаналізувавши положення Договору і Додаткового договору, та виходячи з вимог чинного у ті періоди законодавства, колегія суддів частково не погоджується з розрахунками сторін та вважає, що лише за 2011 рік товариство правильно нарахувало орендну плату позивачу: 1083,75 грн. х 104,6% + 75,86 грн. пені = 1209 грн. 46 коп.

При нарахуваннях за 2012, 2013 роки ТОВ «АГРОФІРМА «КОСІВЩИНСЬКА» помилково брало за основу непроіндексовану суму, яка була визначена у договорі - 1083 грн. 75 коп., у той час як обрахунки за вказані роки слід було проводити із уже проіндексованої орендної плати за 2011 рік - 1133 грн. 60 коп. (1083, 75 грн. х 104,6%).

Відповідно, нарахування повинні бути такими:

за 2012 рік - 1171 грн. 46 коп. (1133,60 грн. + 37,86 грн.). Оскільки річний індекс інфляції менше 100%, тому орендна плата за попередній рік індексації не підлягала, однак за 334 дні затримки слід нарахувати пеню в розмірі 37 грн. 86 коп. (1133,60 грн. х 0,01% х 334 дні);

за 2013 рік - 1139 грн. 27 коп. (1133,60 грн. х 100,5%). Затримки з виплатами не було, проте річний індекс інфляції склав 100,5%.

Колегія суддів вважає, що за вирахуванням податку з доходів фізичних осіб, відповідно до ст.168 Податкового кодексу України, до виплати ОСОБА_3 станом на 29 листопада 2013 року належало:

за 2011 рік: 1209,46 грн. - 181,42 грн. (15% ПДФО) = 1028 грн. 04 коп.;

за 2012 рік: 1171,46 грн. - 175,72 грн. (15% ПДФО) = 995 грн. 74 коп.;

за 2013 рік: 1139,27 грн. - 170,89 грн. (15% ПДФО) = 968 грн. 38 коп.;

усього за 2011-2013 роки - 2992 грн. 16 коп. (1028,04 грн. + 995,74 грн. + 968,38 грн.).

Законних підстав застосовувати до обумовленої сторонами у Додатковому договорі (набрав чинності з 04 жовтня 2010 року) річної орендної плати індексів інфляції за попередні періоди, тобто з 2006 року (як про це просить позивач), не вбачається.

Таким чином, орендна плата за 2013 рік була виплачена позивачу своєчасно і у повному обсязі, орендна плата за 2011 і за 2012 роки була йому виплачена із порушеннями визначених договором строків, однак теж у повному обсязі з нарахуванням інфляційних та пені (загальна сума переплати склала: 3425,78 грн. - 2992,16 грн. = 433 грн. 62 коп.).

За таких обставин колегія суддів не убачає законних підстав до стягнення орендної плати за спірний період, а відповідно і для застосування до цих виплат положень ч.2 ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст.16 ЦК України суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права та інтереси особи.

Як встановлено апеляційним судом, отримавши повністю орендну плату за 2011-2013 роки, ОСОБА_3 протягом грудня 2013 року - грудня 2014 року не звертався до ТОВ «АГРОФІРМА «КОСІВЩИНСЬКА» чи до компетентних органів або суду із будь-якими запереченнями проти подальшого обробітку його земельної ділянки цим товариством, а також одержав своєчасно перераховану йому поштовим переказом від 18 грудня 2014 року орендну плату за 2014 рік - 1712 грн. 89 коп. (а.с.164, 165).

Отже, на день звернення з даним позовом його права фактично були відновлені, а договірні правовідносини продовжились, і у подальшому аналогічних порушень прав позивача відповідачем допущено не було.

Таким чином, сам по собі лише факт систематичної несвоєчасної сплати орендної плати за 2011-2012 роки не може бути у даному конкретному випадку підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди.

Та обставина, що ОСОБА_3 без відома та згоди ТОВ «АГРОФІРМА «КОСІВЩИНСЬКА» передав цю земельну ділянку в користування ТОВ «АВІС-УКРАЇНА» за договором оренди, який був зареєстрованим у грудні 2012 року, не впливає на спірні правовідносини сторін по даній справі, оскільки постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року, залишеною без змін рішеннями судів апеляційної та касаційної інстанцій від 03 лютого 2015 року та від 05 березня 2015 року державна реєстрація такого договору була скасована (а.с.128-132, 133-138, 139-140).

За таких порушень рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

При задоволенні апеляційної скарги з позивача на користь відповідача слід відповідно до ч.5 ст.88, ст.316 ЦПК України стягнути 243 грн. 60 коп. судового збору (а.с.105).

Керуючись ст.ст.88, 303, п.2 ч.1 ст.307, п.3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОСІВЩИНСЬКА» задовольнити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 20 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОСІВЩИНСЬКА» 243 грн. 60 коп. судового збору за розгляд справи в апеляційному суді.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -