Постанова

від 08.06.2015 по справі 804/6560/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 р. Справа № 804/6560/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного Торгівельно-Виробничого підприємства "БУДТРАНС" про стягнення 23 805 грн. 49 коп., -

ВСТАНОВИВ :

22.05.2015р. Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася з адміністративним позовом до Приватного Торгівельно-Виробничого підприємства "БУДТРАНС" та просить стягнути з рахунків відповідача на користь державного бюджету України кошти в рахунок погашення суми податкового боргу з ПДВ у розмірі 23805грн.49коп.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач має перед бюджетом податковий борг з ПДВ в сумі 23805,49грн. Зазначений борг виник внаслідок несплати відповідачем податкових зобов'язань нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення №0001681502 від 14.03.2013р. в сумі 22750,00грн., а саме: основний платіж - 18200,00грн. та штрафні санкції - 4550,00грн. та не сплати пені в розмірі 1055,49грн., нарахованої контролюючим органом на підставі ст.129 Податкового кодексу України. Податковою інспекцією вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача засобами поштового зв'язку була направлена податкова вимога №476 від 17.08.2012р. на суму 1114,54грн., яка залишилася не сплаченою. У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивач просить стягнути вищезазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак 08.06.2015р. надав до канцелярії суду клопотання, в якому просив розглянути справу в порядку письмового провадження (а.с. 23).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами (а.с. 28).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи вищенаведене, клопотання позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами та у письмовому провадженні відповідно до ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Приватне Торгівельно-Виробниче підприємство "БУДТРАНС" 27.03.2003р. зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за адресою: 49068, АДРЕСА_1 та з 31.03.2003р. знаходиться на податковому обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що підтверджується ідентифікаційними і реєстраційними даними платника податків (а.с. 6-7).

Згідно розрахунку наведеного у позові, довідки про стан розрахунків з бюджету станом на 06.05.2015р. та даних облікової картки платника податків, відповідач має податковий борг у загальній сумі 23805,49грн., а саме: по податковому повідомленню-рішенню №0001681502 від 14.03.2013р. у загальному розмірі - 22750,00грн., зокрема, основний платіж становить - 18200,00грн., штрафні санкції - 1550,00грн., та з урахуванням пені у розмірі 1055,49грн., яка була нарахована податковим органом за період з 14.03.2012р. по 28.01.2013р. у сумі 1054,6грн. та за період з 17.08.2012р. по 22.04.2013р. - у сумі 0,89грн. (а.с. 10,25-26).

Даний борг виник в результаті того, що 28.01.2013р. державною податковою інспекцією на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п 75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за липень 2012р. за результатами якої складено акт №236/15-1/32417489 від 28.01.2013р., за висновками якого встановлено порушення відповідачем вимог п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, п.п. 4.6.1 п.4.6 Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011р. №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за №1490/20228, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом (а.с. 12-13).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 14.03.2013р. було прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 за яким відповідачеві визначено суму грошового зобов'язання у загальній сумі 22750,00грн., а саме: за основним платежем - 18200,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4550,00грн. (а.с. 15).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві 17.04.2013р., що підтверджується копією поштового повідомлення наявного у справі (а.с. 27).

Згідно п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаного податкового повідомлення-рішення (17.04.2013р.), податковий борг за вказаним податковим повідомленням - рішенням виник у відповідача з 29.04.2013р. (з урахуванням вихідних днів).

Відповідач суму грошового зобов'язання за вищевказаним податковим повідомленням-рішенням не сплатив у вищевказані строки.

Згідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Так, на виконання вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було сформовано податкову вимогу №476 від 17.08.2012р. на суму 1114,54грн., яку було отримано відповідачем у відповідності до вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, що підтверджується копією корінця відповідної податкової вимоги та копією поштового конверту (а.с. 11-зворот).

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилися не виконана у встановлені законодавством строки.

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у інформаційному листі від 23.04.2012р. № 1044/11/13а.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів погашення податкового боргу у встановлені законом строки в сумі 23805,49грн. суду не надав, а також не надав і доказів оскарження у встановленому законодавством порядку вищенаведеного податкового повідомлення-рішення.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, а тому даний позов підлягає задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного Торгівельно-Виробничого підприємства "БУДТРАНС" про стягнення 23 805 грн. 49 коп. - задовольнити.

Стягнути кошти із розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Приватне Торгівельно-Виробниче підприємство "БУДТРАНС" (49068, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32417489) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 14010100, р/р 31113029700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області) - в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 23 805грн. 49коп. (двадцять три тисячі вісімсот п'ять гривень 49 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1