Постанова

від 09.06.2015 по справі 808/5890/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року 11 год. 45 хв. Справа № 808/5890/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання А.С. Ярошенко,

за участю представників сторін :

від позивача: Мальчев В.Є.

від відповідача: Крошка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2013 №0000322500, №0000332500 та №0000342500

ВСТАНОВИВ:

27.06.2013 Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.06.2013 №0000322500, №0000332500, №0000342500, при цьому, податковим повідомленням-рішенням відповідача №0000322500 від 18.06.2013 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на 390 418, 25 грн., у тому числі, за основним платежем - у розмірі 305 104 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - у розмірі 85 314, 25 грн., податковим повідомленням - рішенням відповідача №0000332500 від 18.06.2013 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 312 525, 75 грн., у тому числі, за основним платежем - у розмірі 241 360,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - у розмірі 71 165, 75 грн., а податковим повідомленням - рішенням відповідача №0000342500 від 18.06.2013 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10 960,00 грн.

У судовому засіданні 16.07.2013, за клопотанням відповідача, на підставі ст. 55 КАС України, було здійснене процесуальне правонаступництво: замінено відповідача по справі - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Ухвалою від 16.07.2013 провадження у справі зупинялося до набрання законної сили рішенням по пов'язаній справі № 0870/10144/12. Після набрання законної сили рішенням у справі № 0870/10144/12 провадження у справі поновлено.

Позивач вважає безпідставними висновки перевірки, за результатами якої прийнятті податкові повідомлення - рішення, щодо не підтвердження факту постачання та реалізації продукції контрагентами позивача, які обґрунтовані відповідачем тим, що правочини укладені з такими контрагентами спрямовані винятково на зменшення бази оподаткування, та не мають під собою розумної, економічно - обґрунтованої, необхідної і достатньо ділової (господарської) мети, а дії вчинені сторонами не обумовлені розумним змістом, що направлений на отримання доходу, неможливістю фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу, відсутністю необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав письмові пояснення в його обґрунтування.

Представник відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, у зв'язку з встановленими в ході проведеної перевірки порушеннями вимог податкового законодавства та надав письмові пояснення в обґрунтування заперечень.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 20.05.2013 по 10.06.2013 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (код ЄДРПОУ 01056273) з питання дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з контрагентами, які наведено у додатку № 1 до акту перевірки за період з 01.04.2009 по 31.03.2013, за результатами якої складено акт перевірки від 10.06.2013 № 278/25-0/01056273.

У висновку акту перевірки вказано, що перевіркою встановлено порушення:

1) п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР із змінами і доповненнями, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого:

занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 305 104 грн., в т.ч. по періодам:

півріччя 2010 року - 137 450 грн.;

3 квартали 2010 року - 263 952 грн.;

2010 рік - 267 041 грн.;

ІІ - ІІІ квартали 2011 року - 955 грн.;

ІІ - ІV квартали 2011 року - 955 грн.;

І квартал 2012 року - 6 096 грн.;

півріччя 2012 року - 17 933 грн.;

3 квартали 2012 року - 29 467 грн.;

2012 року - 37 108 грн.;

2) завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 10 960,00 грн., в т.ч. по періодам:

І квартал 2013 року - 10 960 грн.;

3) завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню на суму 24 382 грн., в т.ч. по періодам:

І квартал 2012 року - 24 382 грн.;

4) п.п 7.4.1 п. 7.4 , абз. 2 п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 , п.200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями) ПрАТ «ЗЕРЗ» занижено суму податку на додану вартість яка підлягає сплаті до бюджету в у розмірі 241 360,00 грн. у .т. ч. по періодам:

Травень 2010 року - 32 276 грн.

Червень 2010 року - 52 456 грн.

Липень 2010 року - 34 500 грн.

Серпень 2010 року - 35 008 грн.

Вересень 2010 року - 41 346 грн.

Жовтень 2010 року - 1 666 грн.

Грудень 2010 року - 805 грн.

Вересень 2011 року - 831 грн.

Січень 2012 року - 4 156 грн.

Лютий 2012 року - 6 636 грн.

Березень 2012 року - 2 371 грн.

Квітень 2012 року - 8 706 грн.

Травень 2012 року - 3 403 грн.

Червень 2012 року - 4 136 грн.

Липень 2012 року - 2 759 грн.

Серпень 2012 року - 5 356 грн.

Вересень 2012 року - 2 375 грн.

Жовтень 2012 року - 1 823 грн.

Листопад 2012 року - 751 грн.

Зазначені висновки обґрунтовані тим, що у перевіряємому періоді Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» мало взаємовідносини з контрагентами, по яким встановлено нереальність господарських операцій та відсутність поставок товарів по ланцюгу постачання. Господарські операції контрагентів позивача, відповідно до отриманих відповідачем матеріалів перевірок, не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничих, трудових ресурсів, які необхідні для виконання значного обсягу постачання, відсутності об'єктів оподаткування. Проведеними перевірками органами доходів і зборів, на обліку у яких знаходяться контрагенти позивача, встановлено, що результати, відображені у даних податкового обліку, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції, тому товари не могли бути поставлені на підприємство позивача. При цьому, відповідач у акті перевірки зазначає, що Приватним акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод»: по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Ремелектросервіс», код ЄДРПОУ 36641718, завищено суму валових витрат на 21 419 грн. та завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ - 4 284 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «Сортікс буд», код ЄДРПОУ 35763677, завищено суму валових витрат на 8 332 грн. та завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ - 1 666 грн.; по взаємовідносинам з ПП «Модус плюс», код ЄДРПОУ 36496370, завищено суму валових витрат на 4 025 грн. та завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ - 805,00 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «Інвест консул», код ЄДРПОУ 30202152, завищено суму валових витрат на 20 647 грн. та завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ - 3 310 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «Нафто-Трейд», код ЄДРПОУ 31105173, завищено суму валових витрат на загальну суму 1 013 742 грн. та завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ - 187 992 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «Вінкана сервіс», код ЄДРПОУ 37835190, завищено суму витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування на суму 8 615 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «Техносфера 2000», код ЄДРПОУ 30493167, завищено суму витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування на суму 4154 грн. та завищено суму податкового кредиту суму ПДВ - 831 грн.; по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3, код ІПН НОМЕР_1, завищено суму витрат, пов'язаних з веденням діяльності, що підлягає патентуванню на суму 24 382 грн. та завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ - 5 388 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «ТЕХПРОМІНЖИНІРИНГ», код ЄДРПОУ 36162220, завищено суму витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування на суму 1 520 грн. та завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ - 304 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ НВФ «Промкомплект», код ЄДРПОУ 30289982, завищено суму витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування на суму 11 137 грн. та завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ - 2 332 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «Головне НВО Східпромсервіс», код ЄДРПОУ 30325962, завищено суму витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування на суму 144 215 грн. та завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ - 30 013 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «Укрінспецмаш 2004», код ЄДРПОУ 33123084, завищено суму витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування на суму 5 160 грн. та завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ - 1 032 грн.; по взаємовідносинам з ППФ «Лита», код ЄДРПОУ 31139919, завищено суму витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування на суму 17 018 грн. та завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ - 3 403 грн.

На підставі висновків акту перевірки, 18.06.2013 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби прийняті податкові повідомлення-рішення №0000322500, №0000332500, №0000342500.

Податковим повідомленням-рішенням №0000322500 від 18.06.2013 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на 390 418, 25 грн., у тому числі, за основним платежем - у розмірі 305 104 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - у розмірі 85 314, 25 грн., податковим повідомленням - рішенням №0000332500 від 18.06.2013 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 312 525, 75 грн., у тому числі, за основним платежем - у розмірі 241 360 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - у розмірі 71 165, 75 грн., податковим повідомленням - рішенням №0000342500 від 18.06.2013 позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10 960,00 грн.

Висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» мало господарські відносини з ТОВ «Компанія Ремелектросервіс» у червні 2010 року щодо постачання товарів, що також відображено в акті перевірки.

Між позивачем та ТОВ «Компанія Ремелектросервіс» був укладений договір поставки № 31 від 31.05.2010. Відповідно до вказаного договору Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікації товар, який постачався за вказаним договором - провод ПЩ-6,0 ТУ16.705 467-87. Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, на умовах DDP згідно Інкотермс 2000.

Поставка товару ТОВ «Компанія Ремелектросервіс» за вказаними договором, його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом первинними документами (видатковою накладною, податковою накладною, рахунком фактурою, платіжними дорученнями, приходним ордером, транспортною перепусткою, карткою складського обліку матеріальних цінностей та вимогами на відпуск у виробництво, нормами витрат матеріалів та запасних частин, тощо), які також були дослідженні під час проведеної перевірки, що відображено у додатках до акту перевірки.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» мало господарські відносини з ТОВ «Сортікс буд» у жовтні 2010 року щодо постачання товарів (кирпич СБК лицевой червоний, стрічка Plastter Vinacc) що також відображено в акті перевірки.

Поставка товару ТОВ «Сортікс буд», його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, рахунками фактурами, платіжними дорученнями, приходними ордерами, товарно-транспортною накладною, подорожніми листами, актом приймання-передачі, картками складського обліку матеріальних цінностей та вимогами на відпуск у виробництво, тощо), які також були дослідженні під час проведеної перевірки, що відображено у додатках до акту перевірки.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» мало господарські відносини з ПП «Модус плюс» у грудні 2010 року, щодо постачання товарів (кислота сіркова), що також відображено в акті перевірки.

Поставка товару ПП «Модус плюс», його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом первинними документами (накладною, податковою накладною, рахунком фактурою, платіжним дорученням, приходним ордером, актом приймання-передачі, карткою складського обліку матеріальних цінностей та вимогою на відпуск у виробництво, нормами витрат матеріалів та запасних частин, тощо), які також були дослідженні під час проведеної перевірки, що відображено у додатках до акту перевірки.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» мало господарські відносини ТОВ «Інвест консул» з жовтня 2009 - по червень 2010 року щодо постачання товарів (клей БФ2, барвник синій, емаль НЦ 5123, герметік МП-2Д, клей ПВА М, рідке скло, клей 88НП, герметик МБ-2Д) що також відображено в акті перевірки.

Поставка товару ТОВ «Інвест консул», його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, рахунками фактурами, платіжними дорученнями, приходними ордерами, актами приймання-передачі, картками складського обліку матеріальних цінностей, вимогами на відпуск у виробництво, нормами витрат матеріалів та запасних частин, тощо), які також були дослідженні під час проведеної перевірки, що відображено у додатках до акту перевірки.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» мало господарські відносини ТОВ «Нафта Трейд» з квітня 2009 року - по вересень 2010 року щодо поставки товарів, що також відображено в акті перевірки.

Між позивачем та ТОВ «Нафта Трейд» укладені наступні договори:

- договір поставки №Н183/10 від 25.06.2010 (реєстраційний номер в юридичній службі №ЗЕРЗ-10-215/28). Відповідно до вказаного договору Постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) Замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікацій товар, який постачався за вказаним договором - бензин А-80, дизельне пальне). Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2. Відповідно до п.5.5 Договору право власності на товар переходить до Замовника з моменту підписання видаткової накладної;

- договір поставки №Н213/10 від 08.07.2010 (реєстраційний номер в юридичній службі №ЗЕРЗ-10-214/28). Відповідно до вказаного договору Постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) Замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікацій товар, який постачався за вказаним договором - Гас ТС-1 (керосин). Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2. Відповідно до п.5.5 Договору право власності на товар переходить до Замовника з моменту підписання видаткової накладної;

- договір поставки №Н182/10 від 25.06.10 (реєстраційний номер в юридичній службі №ЗЕРЗ-10-216/28). Відповідно до вказаного договору Постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) Замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікацій товар, який постачався за вказаним договором - Бензин А-92 (талони), Бензин А-95 (талони). Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2. Відповідно до п.5.5 Договору право власності на товар переходить до Замовника з моменту підписання видаткової накладної;

- договір поставки №ЗЕРЗ-09-61/28 від 09.04.2009. Відповідно до вказаного договору Постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) Замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікацій товар, який постачався за вказаним договором - дизпаливо, бензин А-80, бензин-А-92(талони), гас, уайт-спірит, бензин-А-95(талони). Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2. Відповідно до п.5.5 Договору право власності на товар переходить до Замовника з моменту підписання видаткової накладної.

Поставка товару ТОВ «Нафта Трейд» за вказаними договорами, його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, рахунками фактурами, платіжними дорученнями, приходними ордерами, товарно-транспортними накладними, актами приймання - передачі, картками складського обліку матеріальних цінностей та вимогами на відпуск у виробництво, нормами витрат матеріалів та запасних частин, тощо), які також були дослідженні під час проведеної перевірки, що відображено у додатках до акту перевірки.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» мало господарські відносини з ТОВ «Вінкана сервіс» у червні 2012 року щодо постачання товарів, що також відображено в акті перевірки.

Між позивачем та ТОВ «Вінкана сервіс» був укладений договір поставки № 120372 від 07.06.2012. Відповідно до вказаного договору Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, на умовах DDP згідно Інкотермс 2000. На виконання вказаного договору № 120372 від 07.06.2012 ТОВ «Вінкана сервіс» передало у власність позивачу - миска глибока №24, таз 16л, сковорода 26 см, таз пластик 25 л, відро 12л, кастрюля 4л, кружка 210 мл, друшляк, ополоник, стопка 50мл, таз 25л, стакан 250мл, тарілка для 1-х блюд, тарілка для 2-х блюд, ківш 2л, казан 40л, казан 30л, казан 20л, відро с\кр 10л, відро 10л, таз 9л, ніж№1, ніж сікач, ніж консервний, терка д\овочів, таз 11л, парасолька, ніж кухонний №5.

Поставка товару ТОВ «Вінкана сервіс» за вказаними договором, його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом первинними документами (видатковою накладною, податковою накладною, актом приймання-передачі, рахунком фактурою, платіжними дорученнями, приходним ордером, подорожнім листом та талоном замовника, карткою складського обліку матеріальних цінностей та вимоги на відпуск у виробництво, тощо), які також були дослідженні під час проведеної перевірки, що відображено у додатках до акту перевірки.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» мало господарські відносини з ТОВ «Техносфера 2000» у вересні 2011 року, щодо постачання товарів, що також відображено в акті перевірки. ТОВ «Техносфера 2000» передало у власність позивачу - держатель Э860.71.44.13, шарнир Lо 8109/2 на суму 4984,20 грн., у тому числі ПДВ - 830,70 грн., відповідно до договору поставки №110545 від 23.09.2011.

Поставка товару ТОВ «Техносфера 2000», його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом первинними документами (видатковою накладною, податковою накладною, актом приймання-передачі, рахунком фактурою, платіжним дорученням, приходним ордером, транспортною перепусткою, карткою складського обліку матеріальних цінностей та вимоги на відпуск у виробництво, тощо), які також були дослідженні під час проведеної перевірки, що відображено у додатках до акту перевірки.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» мало господарські відносини з ФОП ОСОБА_3 у лютому 2012 року, щодо постачання товарів, що також відображено в акті перевірки. Актом перевірки було встановлено, що взаємовідносини між ПрАТ «ЗЕРЗ» та ФОП ОСОБА_3 щодо постачання товарів відбувались на підставі договорів поставки, зазначених у додатках до акту перевірки, видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, інших первинних документів.

Поставка товару (продукти харчування - м'ясна продукція) ФОП ОСОБА_3, його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом первинними документами (накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками фактурами, платіжними дорученнями, тощо), які також були дослідженні під час проведеної перевірки, що відображено у додатках до акту перевірки.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» мало господарські відносини з ТОВ «ТЕХПРОМІНЖИНІРИНГ» у червні 2012 року, щодо постачання товарів, що також відображено в акті перевірки. ТОВ «ТЕХПРОМІНЖИНІРИНГ» передало у власність позивачу - комплект ременів.

Поставка товару ТОВ «ТЕХПРОМІНЖИНІРИНГ», його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом первинними документами (видатковою накладною, податковою накладною, актом приймання-передачі, рахунком фактурою, платіжним дорученням, приходним ордером, товарно-транспортною накладною, карткою складського обліку матеріальних цінностей та вимоги на відпуск у виробництво, тощо), які також були дослідженні під час проведеної перевірки, що відображено у додатках до акту перевірки.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» мало господарські відносини ТОВ НВФ «Промкомплект» у квітні - червні 2012 року щодо поставки товарів, що також відображено в акті перевірки.

Між позивачем та ТОВ НВФ «Промкомплект» укладений наступний договір:

- договір поставки № 120128 від 07.03.2012. Відповідно до вказаного договору Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, на умовах DDP згідно Інкотермс 2000. На виконання вказаного договору ТОВ НВФ «Промкомплект» передало у власність позивачу - тримач запобіжника ДВП 8, запобіжник ПР-2 6-15 А 500В, запобіжник ПР2 1560А 500В, запобіжник ПК-45 0,5 А, запобіжник ПК-45 1А, запобіжник ПК-45 4А, плавка вставка до ПР-2 6А 500В, плавка вставка до ПР-2 25А 500В, плавка вставка до ПР-2 35 А 500В, запобіжник ПК45 5А, запобіжник ПК 453 А, тримач запобіжника ПК 45, тримач запобіжника ПК 45, запобіжник ВПБ 6-0,5 А, тримач запобіжника ПР-2 60-100а, запобіжник ПР2 6-15А 220В, запобіжник ПК 45 3А, запобіжник ПК-45 4А, запобіжник ВПБ 6-0,5А, тощо.

Поставка товару ТОВ НВФ «Промкомплект» за вказаним договором, його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, рахунками фактурами, платіжними дорученнями, приходними ордерами, товарно-транспортними накладними, актами приймання - передачі, картками складського обліку матеріальних цінностей та вимогами на відпуск у виробництво, нормами витрат матеріалів та запасних частин, тощо), які також були дослідженні під час проведеної перевірки, що відображено у додатках до акту перевірки.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» мало господарські відносини ТОВ «Головне НВО Східпромсервіс» у січні - листопаді 2012 року щодо поставки товарів, що також відображено в акті перевірки.

Між позивачем та ТОВ «Головне НВО Східпромсервіс» укладені наступні договори:

- договір поставки №120032 від 20.01.2012. Відповідно до вказаного договору Постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) Замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікації товар, який постачався за вказаним договором - рукав струймоприймача РС 40 У. Місце поставки товару - м.Дніпропетровськ, Бульвар Слави, буд.8, кв.187. Відповідно до п.5.5 Договору право власності на товар переходить до Замовника з моменту підписання видаткової накладної;

- договір поставки №120214 від 30.03.2012. Відповідно до вказаного договору Постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) Замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікації товар, який постачався за вказаним договором - діафрагми, манжета, прокладки, ущільнення, кільце КУ. Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2. Відповідно до п.5.5 Договору право власності на товар переходить до Замовника з моменту підписання видаткової накладної;

- договір поставки №100296 від 27.12.2010 та додаткова угода №1 від 29.12.2011 до нього. Відповідно до вказаного договору Постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) Замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікації товар, який постачався за вказаним договором - діафрагми, манжета, прокладки, ущільнення, кільце КУ. Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2. Відповідно до п.5.5 Договору право власності на товар переходить до Замовника з моменту підписання видаткової накладної.

Поставка товару ТОВ «Головне НВО Східпромсервіс» за вказаними договорами, його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, рахунками фактурами, платіжними дорученнями, приходними ордерами, товарно-транспортними накладними, актами приймання - передачі, картками складського обліку матеріальних цінностей та вимогами на відпуск у виробництво, нормами витрат матеріалів та запасних частин, тощо), які також були дослідженні під час проведеної перевірки, що відображено у додатках до акту перевірки.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» мало господарські відносини ТОВ «Укрінспецмаш 2004» у березні - квітні 2012 року щодо поставки товарів, що також відображено в акті перевірки. ТОВ «Укрінспецмаш 2004» передало у власність позивачу - ножі запасні рефлені до торцевих фрез 2012-0015ВК8, ножі запасні скор. до торцевих фрез 2020-0003 Т5К10, ножі запасні рифлені до торцевих фрез 2021-0015 Т5К10, ножі запасні рифлені до торцевих фрез 2021-0015 ВК8, ножі запасні рифлені до торцевих фрез 2020-0015 Т5К10.

Поставка товару ТОВ «Укрінспецмаш 2004», його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, рахунками фактурами, платіжними дорученнями, приходними ордерами, товарно-транспортними накладними, актами приймання - передачі, картками складського обліку матеріальних цінностей та вимогами на відпуск у виробництво, тощо), які також були дослідженні під час проведеної перевірки, що відображено у додатках до акту перевірки.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» мало господарські відносини з ППФ «Лита» у січні - липні 2012 року щодо постачання товарів, що також відображено в акті перевірки.

Між позивачем та ППФ «Лита» був укладений договір поставки № ЗЕРЗ -12-170/24 від 24.04.2012 р. Відповідно до вказаного договору Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, на умовах DDP згідно Інкотермс 2000. На виконання вказаного договору та видаткових накладних ППФ «Лита» передало у власність позивачу пластини твердого сплаву.

Поставка товару ППФ «Лита», його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, рахунками фактурами, платіжними дорученнями, приходними ордерами, товарно-транспортними-накладними, актами-приймання-передачі, карткою складського обліку матеріальних цінностей та вимогами на відпуск у виробництво, тощо), які також були дослідженні під час проведеної перевірки, що відображено у додатках до акту перевірки.

Таким чином, реальність придбання Приватним акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод» товарів від контрагентів та понесені позивачем витрати підтверджуються дослідженими судом первинними документами, що свідчить про дотримання товариством встановлених вимог податкового законодавства, як підстави для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених у зв'язку з придбанням товарів, а також для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

П. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.2.6 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх утримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5. цього Закону не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку с придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як встановлено п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Згідно п.п.7.2.4 цього пункту право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.228. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Як встановлено у пп. 138.8.1. п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку;

Відповідно до п.137.1 ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Таким чином, витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, можуть мати місце саме при реалізації товарів, робіт та надання послуг.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу

П. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України встановлена презумпцію правомірності рішень платника податку.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Документи позивача є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на віднесення до складу витрат та податкового кредиту відповідних сум по операціям з вищезазначеними юридичними особами. В акті перевірки не наведено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають наведеним вимогам.

Відповідно до наданих позивачем оригіналів витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які досліджені судом, контрагенти позивача були зареєстровані, як юридичні особи у встановленому порядку на момент здійснення господарських операцій.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Відповідачем не надано належних та допустимих засобів доказування, які б спростували відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо контрагентів позивача.

Придбані позивачем товари використані у господарській діяльності позивача, що підтверджується наданими документами, які досліджені судом (актами приймання - передачі, картками складського обліку матеріальних цінностей, вимогами на відпуск у виробництво, нормами витрат матеріалів та запасних частин), та відображено у додатках до акту перевірки. Суд відзначає, що будь-яких доказів невикористання придбаних позивачем товарів у його господарській діяльності та відсутності ділової мети у господарських операціях позивача з його контрагентами відповідачем не надано.

На момент здійснення господарських операцій, позивач та контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також, були платниками податку на додану вартість та мали повну податкову правосуб'єктність, що підтверджується відповідними витягами, довідками, свідоцтвами про державну реєстрацію, дослідженими судом.

Відповідно листа N 1936/11/13-11 від 01.11.2011 Вищого адміністративного суду України «Щодо підтвердження даних податкового обліку», сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних встановлено, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього, відповідач при нарахуванні штрафів з податку на додану вартість та податку на прибуток (податкові повідомлення - рішення від 18.06.2013 №0000322500, №0000332500 та розрахунки до них) застосував розмір штрафу 50% в зв'язку з тим, що позивачу вже донараховувалися податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток (п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України) податковими повідомленнями рішеннями №000086025 від 16.10.2012 та №0000890025 від 16.10.2012.

Судом було встановлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №0870/10144/12 щодо спору між позивачем та Спеціалізованою державно податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби з приводу визнання протиправним та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень №000086025 від 16.10.2012 та №0000890025 від 16.10.2012. В зв'язку з чим провадження у справі і було зупинено.

Вказані податкові повідомлення-рішення №000086025, №0000890025 від 16.10.2012 визнані протиправними та скасовані Запорізьким окружним адміністративним судом - постанова від 11.12.2012 по справі №0870/10144/12. Ухвалою від 05.11.2013 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд зазначену постанову залишив без змін. Ухвалою від 24.03.2014 Вищий адміністративний суд України зазначені судові рішення залишив без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Ухвалою від 15.09.2014 Вищий адміністративний суд України відмовив відповідачу у допуску до перегляду справи Верховним судом України.

Зазначене свідчить про протиправність застосування відповідачем штрафу у розмірі 50% у податкових повідомленнях - рішеннях від 18.06.2013 №0000322500, №0000332500.

Посилання відповідача на наявність вироків суду, які набрали законної сили є безпідставним у зв'язку з наступним.

Надаючи оцінку вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2012 по справі №1-511/2011 (провадження №1/0808/51/2012), вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2014 у справі № 1-кп/333/1/14, вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2014 у справі №336/7607/14-к (провадження №1кп/336/520/2014), як доказам у справі, необхідно виходити з наступного.

Ст. 72 КАС України встановлені підстави для звільнення від доказування. Зокрема, ч. 4 вказаної норми передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто, для адміністративного суду преюдиціальне значення має лише вирок суду у кримінальній справі. Інші судові рішення, прийняті в порядку встановленому КПК України, для адміністративного суду є доказами, які підлягають оцінці в порядку ст. 86 КАС України, а саме виходячи з того, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. А також те, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2012 містить встановлені обставини створення особою фіктивного підприємництва, пов'язаного з ТОВ «Сортікс-Буд», тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності. Треба відзначити, що вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2012, яким, особа, що має відношення до діяльності ТОВ «Сортікс-Буд», визнана винною у вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України, містить встановлені факти протиправного формування податкового кредиту лише з боку фіктивного суб'єкта господарювання - ПП «Кіфа» ВВП, в результаті чого державі заподіяно збитків на суму 427320,77 грн. Проте, вказаний суб'єкт господарювання не має жодного відношення до діяльності до позивача. Необхідно звернути увагу, що у вказаному вироку встановлено здійснення реальних господарських операцій ТОВ «Сортікс-Буд», крім операцій з ПП «Кіфа» ВВП. Крім цього, у вказаному вироку не досліджувались господарські відносини між ТОВ «Сортікс-Буд» та позивачем.

Як встановлено з вироку Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 29.04.2014 судом було встановлено вину осіб у створенні (придбанні) фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності - ТОВ «Будівельна компанія «Паллада», ТОВ «Вінкана Сервіс». В той же час, судом встановлено також і обставини, які свідчать про здійснення ТОВ «Будівельна компанія «Паллада», ТОВ «Вінкана Сервіс» і реальних господарських операцій, направлених на настання відповідних наслідків цієї діяльності. Вироком встановлено, що з урахуванням обставин, також необхідно вважати недоведеними обставини незаконного формування особою податкового кредиту підприємствам-контрагентам, зазначеним в обвинувальному акті. До таких підприємств-контрагентів відноситься і позивач (іпн 010562708241).

Як встановлено з вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2014 судом було встановлено вину особи у створенні (придбанні) фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності - ТОВ «Техносфера 2000». В той же час, судом встановлено, що особа, діючи умисно, з корисливих мотивів, як самостійно так і за попередньою змовою з невстановленою у ході досудового слідства особою, за грошову винагороду шляхом підписання первинної бухгалтерської документації, займався прикриттям незаконної діяльності, направленої на ухилення від сплати податків підприємствам - контрагентам, а саме: АСК «Укррічфлот» (17733) на суму 656,00; ПАТ «Запоріжкокс» (191224) на суму 130,00 та інших контрагентів, зазначених у вироку. Таким чином, у період часу з 01.07.2011 по 30.06.2012 особа за попередньою змовою з невстановленою особою за результатами використання документів, печатки та реквізитів ТОВ «Техносфера-2000» незаконно сформовано податковий кредит з ПДВ з контрагентами, зазначеними у вироку на загальну суму 2 млн. 576 тис. 516 грн. Суд відзначає, що позивач по справі - Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» у переліку підприємств, зазначених у вироку, по яким ТОВ «Техносфера-2000» незаконно сформовано податковий кредит з ПДВ на загальну суму 2 млн. 576 тис. 516 грн. відсутній. Більш того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2015 К/800/27407/14, підтверджено реальність здійснення господарських операцій між Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» та ТОВ «Вінкана Сервіс», ТОВ «Техносфера-2000» , що свідчить про здійснення вказаними контрагентами позивача і реальних господарських операцій у цей самий податковий період. Тобто, посилання відповідача на вказаний вирок, не спростовує реальність господарських операцій позивача з даним контрагентом, оскільки фінансового - господарські правовідносини між позивачем та даним контрагентом не були предметом дослідження у вказаній кримінальній справі.

Таким чином, встановлені зазначеними вироками обставини, не свідчать про здійснення позивачем безтоварних господарських операцій з ТОВ «Сортікс-Буд», ТОВ «Вінкана Сервіс», ТОВ «Техносфера-2000».

Посилання відповідача у запереченнях на банкрутство контрагентів позивача - ПП «Модус плюс» та ТОВ «Інвест - Консул» е безпідставним, так як на момент проведення господарських операцій з позивачем вказані підприємства не знаходились у процедурі банкрутства.

Надані позивачем і дослідженні судом первинні документи, у своїй сукупності, які також були дослідженні під час проведеної перевірки, підтверджують реальність господарських операцій з поставки товару у перевіряємий період, його отримання позивачем, оприбуткування та оплату, а також використання у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що доводи, якими відповідач обґрунтував прийняття оскаржуваних рішень, не є переконливими.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підстави викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Оскільки позивачем при зверненні до суду із адміністративним позовом було сплачено судовий збір в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп., про що було надано відповідну квитанцію, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України сума сплаченого ним судового збору.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби від 18.06.2013 №0000322500, №0000332500, №0000342500.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» витрати на сплату судового збору у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький