Постанова

від 30.06.2015 по справі 826/8102/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 червня 2015 року № 826/8102/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сістем Кепітал Солюшнз" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідністю «Сістем Кепітал Солюшнз» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16 грудня 2014 року № 0000762207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/8102/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 09 червня 2015 року.

У судовому засіданні 09 червня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що у період з 21 листопада 2014 року по 25 листопада 2014 року на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідністю «Сістем Кепітал Солюшнз» (код ЄДРПОУ 36556125) з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Гефест ОПТ» (код ЄДРПОУ 39177905) за період з 01 червня 2014 року по 30 червня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 02 грудня 2014 року № 23/1-22-07-36556125.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 60 164,00 грн., в тому числі за червень 2014 року - суму 60164,00 грн.

Заперечення поповича на висновки акту перевірки від 02 грудня 2014 року № 23/1-22-07-36556125 залишені без задоволення, (копія рішення Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 15 грудня 2014 року № 2301/10/26-50-22-07 міститься в матеріалах справи).

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16 грудня 2014 року № 0000762207 Товариству з обмеженою відповідністю «Гефест ОПТ» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 90246,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 60164,00 грн., за штрафними санкціями - 30082,00 грн.

За результатом розгляду скарг Товариства з обмеженою відповідністю «Сістем Кепітал Солюшнз» від 26 грудня 2014 року № 5/12-2014 та від 20 березня 2015 року № 1/03-2015, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16 грудня 2014 року № 0000762207 залишено без змін, скарги позивача без задоволення.

Проте, позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Гефест ОПТ».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 02 грудня 2014 року № 23/1-22-07-36556125.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Гефест ОПТ», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Досліджуючи реальність господарських операцій позивача із контрагентом - виконавцем судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивач придбавав товари у TOB «Гефесг ОПТ» по договору № 06/1 від 08 червня 2014 року з метою використання даних товарів при виконанні робіт по Договору підряду укладеному з TOB «Каскадбуд» № 09/08-11/2 від 09 серпня 2011 року.

Дані роботи з використанням товарів, були залучені субпідрядники, зокрема TOB «Меріленд Сіті». З субпідрядником було укладено наступні договори: Договір підряду № 1163 від 01 липня 2014 року, Договір підряду № 1277 від 07 липня 2014 року. При виконанні будівельно-монтажних робіт використовувались метали придбані у ТОВ «Гефест ОПТ».

Судом встановлено, що операції з придбання товарів у TOB «Гефест ОПТ» відображені у бухгалтерському обліку, на підставі первинних документів, а саме: податкових накладних №14523 від 30.06.2014р., №13032 від 27.06.14р., №14519 від 30.06.14р., №14510 від 30.06.14р., №14521 від 30.06.14р., №14522 від 30.06.14р., №14520 від 30.06.14р.; видаткових накладних: №14523 від 30.06.2014р., №13032 від 27.06.14р., №14519 від 30.06.14р., №14510 від 30.06.14р., №14521 від 30.06.14р., №14522 від 30.06.14р., №14520 від 30.06.14р.; рахунків №152 від 10.06.14р., №239 від 16.06.14р., №225 від 13.06.14р., №440 від 30.06.14р., №410 від 27.06.14р., №360 від 18.06.14р.

Господарські взаємовідносини з замовником TOB «Каскадбуд» підтверджуються первинних документів, а саме: акт № 54 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2014 року; податкова накладна № 2 від 21.07.14р; податкова накладна № 4 від 30.07.14р.; податкова накладна № 5 від 31.07.14р.; податкова накладна № 6 від 31.07.14р.

Господарські взаємовідносини з підрядником TOB «Меріленд сіті» підтверджуються первинних документів, а саме: акт № МЕ - 15999 від 31.07.14р; податкова накладна №15999 від 31.07.14р.; акт № МЕ - 8552 від 18.07.14р; податкова накладна № 8552 від 18.07.14р.; акт № МЕ - 7053 від 15.07.14р; податкова накладна №7053 від 15.07.14р.

Щодо руху товарно-матеріальних цінностей придбаних у ТОВ «Гефест ОПТ» встановлено наступне.

Товари, що поставлялись, були використані при виконанні будівельно-монтажних робіт. При відвантаженні товарів від TOB «Гефест ОПТ» доставка відбувалась силами позивача. Доказами, що підтверджують дані обставини є товарно-транспортні накладні: товарно-транспортна накладна № 31/000014523 від 30.06.14р.; товарно-транспортна накладна № 1/000013032 від 27.06.14р.; товарно-транспортна накладна № 16/000014519 від 30.06.14р.; товарно-транспортна накладна № 2/000014510 від 30.06.14р.; товарно-транспортна накладна № 25/000014521 від 30.06.14р.; товарно-транспортна накладна № 27/000014522 від 30.06.14р.; товарно-транспортна накладна № 25/000014520 від 30.06.14р.

Як зазначено у судовому засіданні та підтверджено наданими доказами, відправка товарів на виробництво була здійснена за допомогою ФОП ОСОБА_2, який надавав транспортно-експедиційні послуги. Розрахунки з ФОП ОСОБА_1 відображені у звіті 1-ДФ за 2 квартал 2014 року, та включені до складу витрат у декларації з податку на прибуток за 2014 рік. На підтвердження надаємо акт здачі-прийняття робіт № 3006/14 від 30.06.2014р. та товарно-транспортну накладну №3274 від 30.06.14р. Право на податковий кредит з ПДВ по господарським операціям з ФОП ОСОБА_1 не виникало та відповідно не включено до складу податкового кредиту з ПДВ, через відсутність у останнього реєстрації платником ПДВ. Позивачем також додану таблицю руху товару.

Розрахунки з TOB «Гефест ОПТ» проводились у грошовій безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. На кінець перевіряємого періоду (30 червня 2014 року) позивач мав заборгованість перед постачальником. Заборгованість була остаточно погашена 22 липня 2014 року, тобто на момент проведення перевірки обидві сторони повністю виконали свої зобов'язання.

Розрахунки з ФОП ОСОБА_1 проводились у грошовій безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок останнього. Заборгованості станом на кінець перевіряє мого періоду відсутні.

Розрахунки з TOB «Меріленд Сіті» проводились у грошовій безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок останнього. Заборгованість станом на момент проведення перевірки відсутня.

Розрахунку з TOB «Каскадбуд» проводились у грошовій безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідні банківські виписки містяться в матеріалах справи.

Надаючи пояснення з приводу умов зберігання, представником позивача зазначено, що товар, в день отримання відправлявся на будівельний майданчик, де в подальшому був використаний, що підтверджується вищезазначеним товарно-транспортними накладними. З огляду на це у позивача була відсутня необхідність у складському приміщенні для зберігання товарів. Інвентаризація товару та опитування матеріально-відповідальних осіб не проводилось з огляду на те, що товар одразу після отримання був відправлений на виробництво.

Отже, позивачем надані всі необхідні первинні документи, що стосуються господарських операцій з постачальниками, та документи, що підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товарів для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку. Тому висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю TOB «Гефест ОПТ» з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є необґрунтованими.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій TOB «Гефест ОПТ» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Необґрунтованими є посилання позивача на акт від 28 липня 2014 року № 2077/26-55-22-13/39177905 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гефест ОПТ» код за ЄДРГІОУ 9177905 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень 2014 року», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. При цьому, доказів відсутності за місцезнаходженням контрагентів позивача на момент здійснення господарських відносин відповідачем не надано.

Також, відхиляються посилання службову записку Оперативного управління ДПІ у Печерському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві № 3178/26550703 від 21 липня 2014 року в якій повідомляється, що в ході оперативного супроводження кримінального провадження № 32014100060000090 від 18 квітня 2014 року відкритого за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, підроблення документів та фіктивного підприємництва, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212., ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України встановлено, що невстановлені особи зареєстрували/придбали з метою використання в схемах ухилення від сплати податків ряд підприємств, які мають ознаки фіктивності зокрема ТОВ «Гефест ОПТ» (код. 39177905), оскільки беззаперечним доказом вказаного може бути вирок суду, який набрав законної сили. в даному випадку, таких доказів відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Гефест ОПТ», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Суд зазначає, що згідно податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16 грудня 2014 року № 0000762207 до позивача застосовано штраф у розмірі 50%.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідачем не надано пояснень з приводу застосування до позивача штрафу у розмірі 50 %, зміст розрахунку фінансових санкцій до спірного податкового повідомлення - рішення також не визначає підставу такого нарахування.

Разом з тим, враховуючи встановлену в даному провадженні протиправність збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість позивачу, у зв'язку з доведенням реальності господарських операцій останнього з ТОВ «Гефест ОПТ», нарахована сума штрафу також підлягає скасуванню.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16 грудня 2014 року № 0000762207 підлягає скасуванню.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16 грудня 2014 року № 0000762207.

3.Судові витрати у розмірі 182,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз» з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник