Рішення

від 30.08.2010 по справі 04/113-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================================================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "30" серпня 2010 р. по справі № 04/113-38

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Берліо-Інтер-Кард"

до Підприємця ОСОБА_1

про стягнення 3 492,45 грн.

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/в

від відповідача: н/в

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Берліо-Інтер-Кард" звернулося з позовом до Підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3 492,45грн. заборгованості за отримані нафтопродукти, товари та послуги по електронним карткам "Berlio Card" в мережі "Berlio Card" згідно договору №08-74 від 01.09.2008р.

Ухвалами суду від 29.06.2010р. та 20.07.2010р. відповідача було зобов'язано надати суду свідоцтво суб'єкта підприємницької діяльності, відзив (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, ухвала суду повернулася з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

На запит суду надійшов витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №6499476 від 21.07.2010р., згідно з яким підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, куди і надсилалися ухвали суду.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України, господарський суд, -

встановив:

01.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Берліо-Інтер-Кард" та Підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір №08-74, за умовами якого позивач від свого імені за дорученням і за рахунок відповідача за винагороду купує в торгівельних точках нафтопродукти, інші товари і послуги для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів відповідача на території України по електронним картам.

У відповідності до п.2.1 договору відповідач отримав від позивача електронну картку "Berlio Card", що стверджується актом здавання-прийняття обладнання по договору №08-74 від 01.09.2008р., підписаним та скріпленим печаткою відповідача.

Пунктом 3.6 договору сторони обумовили розмір комісійної винагороди позивача за надані у відповідності з даним договором послуги - 10грн. в місяць.

На виконання умов договору відповідачем отримані нафтопродукти, інші товари та послуги на суму 4 492,45грн., що стверджується актами приймання-передачі робіт від 30.09.2008р., 31.10.2008р., №ОУ-0000349 від 30.09.2008р., №ОУ-0000401 від 31.10.2008р., направленими на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення від 26.05.2010р.

Згідно з п.п. 3.1, 3.5 договору відповідач зобов'язувався щотижнево перераховувати суму заборгованості перед позивачем після отримання щотижневої виписки з особового рахунку протягом 2 банківських днів з дня отримання виписки. Сторони щомісячно проводять звірку взаємних розрахунків з підписанням відповідного акту. При відсутності впродовж 5 робочих днів з моменту отримання акта письмової заяви відповідача з зазначенням причин неможливості підписання акту або заперечень по акту, послуги позивача за договором вважаються прийнятими відповідачем у повному обсязі, який зазначений у акті без будь-яких зауважень.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач оплату за надані послуги здійснив частково, що спричинило звернення кредитора з позовом до суду.

Заборгованість на день розгляду спору становить 3 492,45грн., стверджується договором №08-74 від 01.09.2008р., актами приймання-передачі робіт від 30.09.2008р., 31.10.2008р., №ОУ-0000349 від 30.09.2008р., №ОУ-0000401 від 31.10.2008р., довідками про реалізацію (а.с. 19-20), доказами часткової оплати (а.с. 20), відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення з Підприємця ОСОБА_1 в силу ст.193 ГК України, згідно якої учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн. та 236грн. платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст. 901 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк, пр.Грушевського, 11/31, код 20025892082

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Берліо-Інтер-Кард", м.Київ, вул.Окружна, 4Б, оф.203, код ЄДРПОУ 32377766

3 492,45 грн. заборгованості, 102грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Філатова С. Т.