Рішення

від 24.06.2015 по справі 908/3175/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.2015 Справа № 908/3175/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Металац-Україна» до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Анатон» стягнення 238 772,75 грн. за участю представників:

від позивачаГалата О.В. представник за довіреністю від відповідача не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Металац-Україна» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анатон» заборгованості у розмірі 195631,24 грн, інфляційних втрат у розмірі 39863,71 грн та 3% річних у розмірі 3277,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1 від 14.01.2013 щодо здійснення повної оплати вартості поставленого товару.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов не надав.

Місцезнаходженням відповідача є: 83100, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Федора Зайцева, 2, офіс 26, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 06.05.2015 № 7-14-197 та інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C225 7D7E002C3293) пересилання поштових відправлень до/з міста обласного значення Донецьк тимчасово не здійснюється.

Відповідно до пп.3) п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 (з наступними змінами) «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). Підпунктом 4) п.6 вказаного Інформаційного листа передбачено, що за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Господарським судом було розміщено на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет інформацію про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідними роздруківками.

Крім того, ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення були надіслані та розміщені на офіційному веб-порталі «Єдиний державний реєстр судових рішень» в мережі Інтернет.

Матеріали справи також містять лист відповідача № 23/04 від 23.04.2014, в якому зазначено фактичне місцезнаходження відповідача: 69002, м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, 2.

На вказану адресу судом також направлялись ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення, однак поштові відправлення повернуті на адресу суду з відміткою про незнаходження відповідача за даною адресою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

14.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Металац-Україна» (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Анатон» (покупець, відповідач) підписано договір №1 (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору покупець зобов'язується зробити передоплату кухонного посуду (далі - товар), а продавець зобов'язується передати товар, асортимент, кількість і ціни якого зазначаються в рахунках-фактурах, які являються невід'ємною частиною цього Договору.

Цей Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2013 (п. 9.1 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється на складі продавця шляхом передачі товару уповноваженому представнику продавця.

На виконання умов Договору у період з 18.01.2013 по 20.12.2013 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 581350,73 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та податковими накладними.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, підтверджується підписом директора відповідача на зазначених накладних скріпленим печаткою підприємства.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 5.1 Договору покупець здійснює безготівковий розрахунок з відстрочкою платежу 30 календарних днів з моменту відвантаження товару, згідно рахунку, на поточний рахунок продавця.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 581350,73 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов Договору не в повному обсязі здійснив оплату отриманого товару. Відповідачем було оплачено отриманий товар лише у сумі 367748,19 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень та довідкою з банківської установи про надходження коштів на рахунок позивача від 05.06.2015, а також письмовими поясненнями позивача щодо зазначених у платіжних дорученнях призначень платежів та зарахування коштів.

Крім того, відповідач здійснив повернення товару отриманого за Договором на загальну суму 17971,30 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на повернення товару та письмовими поясненнями позивача.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась непогашена заборгованість в сумі 195631,24 грн, зі сплати якої відповідачем допущено прострочення.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості станом на час вирішення спору відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар у розмірі 195631,24 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3277,80 грн та інфляційні втрати у сумі 39863,71 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анатон» (83100, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Федора Зайцева, 2, офіс 26, ідентифікаційний код 36810919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металац-Україна» (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, ідентифікаційний код 37480597) заборгованість у розмірі 195631 (сто дев'яносто п'ять тисяч шістсот тридцять одна) грн 24 коп., 3% річних у розмірі 3277 (три тисячі двісті сімдесят сім) грн 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 39863 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят три) грн 71 коп. та судовий збір у розмірі 4775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) грн 46 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено: 30.06.2015

Суддя М.В. Сажнева