cpg1251 номер провадження справи 20/118/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.06.2015 Справа № 908/2975/15
За позовом Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. І-ї Бердянської ради, 2)
до відповідача: Приватного підприємства "Моноліт" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Леніна, буд.2)
про стягнення орендної плати в розмірі 19 184,99 грн. та пені в розмірі 1898,89 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - не з'явився (Саввон С.О. (дов. № 2949 від 04.12.2014 р.) у судовому засіданні 25.06.2015 р.);
Від відповідача - Курилін В.О. (дов. б/н від 29.05.2015 р.)
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 19 184,99 грн. та пені 1898,89 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.05.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2975/15, справі присвоєно номер провадження 20/118/15, справу призначено до розгляду на 03.06.2015 р. На підставі ст. 77 ГПК України за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 25.06.2015 р., у судовому засіданні 25.06.2015 р. оголошувалась перерва на 10 хвилин, а потім перерва до 26.06.2015 р.
Справу розглянуто 26.06.2015 р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовано тим, що відповідач не належним чином виконав зобов'язань зі своєчасного внесення орендної плати за договором від 22.01.1998 р. оренди комунального майна, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Горбенко, 26. Договір розірвано 23.01.2015 р. та складено відповідний акт приймання-передачі. Відповідно до п. 3.2 договору у редакції додаткової угоди від 16.12.2013 р. орендар має сплачувати орендну плату у розмірі 1278,22 грн. до 20 числа поточного місяця із урахуванням індексу інфляції. Згідно з розрахунком заборгованості станом на 01.04.2015 р. відповідач має заборгованість по орендній платі за період з 01.12.2013 р. по 21.01.2015 р. у розмірі 19 184,99 грн. У зв'язку з порушенням строків внесення орендної плати нараховано пеню у розмірі 1898,89 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 526, 530, 610 ЦК України, п. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
У судове засідання 26.06.2015 р. представник позивача не з'явився. На електронну адресу суду 26.06.2015 р. надійшло письмове пояснення, згідно з яким додатково пояснює, що у лютому 2014 р. позивачем нараховано 5729,95 грн. Вказана сума включає в себе донарахування згідно з умовами додаткової угоди від 16.12.2013 р. за період із 18.07.2013 р. по 31.01.2014 р. та нараховану орендну плату за лютий місяць 2014 р. Відповідно до умов додаткової угоди відповідач мав сплачувати орендну плату: у грудні 2013 р. - 1275,62 грн., у січні 2014 р. - 1282,00 грн., у лютому 2014 р. - 1284,56 грн. Крім того, у розрахунку нарахованої пені, наданої до матеріалів справи, пеня за невиконання зобов'язання у травні 2013 р. у розмірі 4,53 грн. сплачена 25.11.2013 р. та не заявлялася позивачем до стягнення. До письмового клопотання позивач долучив виписку із бухгалтерської довідки.
Суд визнав можливим розглянути справу у відсутність позивача.
Відповідач не заперечив існування суми основної заборгованості у визначеному позивачем розмірі. 03.06.2015 р. надійшло письмове клопотання, в якому зазначено, що у зв'язку з складною економічною ситуацією у державі, за відсутності коштів на рахунку відповідача, погашення заборгованості за договором можливо лише здійснити шляхом реалізації активів ПП «Моноліт». Безумовне стягнення основного боргу та штрафних санкцій у визначеному позивачем розмірі, без можливості відстрочення їх виплати чи зменшення їх розміру, поставить відповідача та його трудовий колектив у скрутне становище, і безумовно призведе до припинення діяльності підприємства. За відсутності факту умисного небажання виконання відповідачем умов договору та наявності інших об'єктивних підстав визначений позивачем розмір штрафних санкцій, на думку, відповідача, є перебільшеним. На підставі ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України,ст. 121 ГПК України просить зменшити розмір штрафних санкцій (пені), розстрочити виконання рішення суду на півроку, шляхом внесення відповідачем щомісячних рівних платежів на рахунок позивача. У судовому засіданні 26.06.2015 р. представник відповідача на підтвердження доводів, викладених у клопотанні про розстрочення виконання рішення у разі задоволенні позову, просить долучити до матеріалів справи та взяти до уваги копію фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ПП «Моноліт» (баланс на 31.12.2014 р.) та звіт про фінансові результати за 2014 р.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
22.01.1998 р. між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради (орендодавець за договором, позивач) та Приватним підприємством «Моноліт» (орендар за договором, відповідач у справі) був укладений договір оренди комунального майна. Відповідно до умов договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові вбудовані приміщення площею 35,60 кв.м, розміщені за адресою: м. Бердянськ, вул. Горбенко,26 для використання його під офіс (п. 1 в редакції додаткової угоди від 10.08.2012 р.).
Згідно з п. 2.1 договору вступ орендаря у користування майном настає з моменту підписання сторонами договору.
Відповідно до п. 9.1 договір діє з 22.01.1998 р. по 31.12.1998 р.
Як слідує з матеріалів справи, позивач передав відповідачу в оренду майно, що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання нежитлового приміщення від 22.01.1998 р.
Сторонами укладалися додаткові угоди до договору від 22.01.1998 р., якими, зокрема, змінювався розмір орендної плати. Додатковою угодою від 17.02.2014 р. сторони подовжили договір оренди комунального майна строком до 30.10.2016 р.
Угодою від 23.01.2015 р. сторони розірвали договір оренди від 22.01.1998 р. Відповідно до пункту 3 угоди сторони визначили, що з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі зобов'язання сторін, що виникли з договору, припиняються. Вказане правило не поширюється на зобов'язання орендаря зі сплати орендної плати та пені до укладання цієї угоди, які припиняються з моменту їх фактичного виконання.
За актом № 1 здачі-приймання нежитлового приміщення від 23.01.2015 р. відповідач повернув позивачу орендоване за договором від 22.01.1998 р. нежитлове приміщення.
Відповідно до пункту 4.2 договору орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату.
У зв'язку з наявною заборгованістю по орендній платі, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, за якою було порушено провадження у даній справі.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази та вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За своєю правовою природою договір від 22.01.1998 р. є договором оренди комунального майна, до якого застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон).
Відповідно до ч. 3 ст. 18 вказаного Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Частинами 1, 3 ст. 19 Закону визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
У розділі 3 договору сторони врегулювали розмір та порядок внесення орендної плати.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 (в редакції додаткової угоди від 16.12.2013 р.) орендна плата станом на липень 2013 р. становить 1278,22 грн. х (Інд. Інф.). Орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції з початку строку оренди.
Позивач щомісячно виписував відповідачу рахунки на сплату орендної плати, зазначаючи в них суму заборгованість станом на дату виписки рахунку. Відповідач оплачував орендну плату до грудня 2013 р. (25.11.2013 р. сплатив суму 845,47 грн. орендної плати за листопад 2013 р.). Після платежу у листопаді 2013 р., відповідач оплатив суму 2000,00 грн. 05.06.2014 р. Інших платежів відповідачем не здійснювалося.
Згідно з розрахунком позивача заборгованість з орендної плати становить 19184,99 грн., нарахованої по 21.01.2015 р. включно.
Відповідач у судовому засіданні не заперечив суму боргу з орендної плати, доказів належного виконання договірних зобов'язань та погашення заявленої до стягнення суми заборгованості не надав.
Позовні вимоги про стягнення суми заборгованості з орендної плати основані на договорі, відповідають вимогам чинного законодавства України, позов у частині стягнення з відповідача суми 19184,99 грн. заборгованості з орендної плати задовольняється.
Позивач також заявив вимогу про стягнення пені в зв'язку з несвоєчасним внесенням відповідачем орендної плати.
Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У пункті 3.3 договору (в редакції додаткової угоди від 10.08.2012 р.) сторони встановили, що у випадку неперерахування орендної плати або перерахування після останнього банківського дня поточного місяця, або не в повному обсязі, орендодавцем нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання (включаючи день оплати).
Факт порушення відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати суд вважає встановленим.
Як вбачається з розрахунку пені, позивач нарахував пеню в загальній сумі 1898,89 грн. за невиконання відповідачем зобов'язання з внесення орендної плати за травень 2013 р. та з лютого 2014 р. по січень 2015 р. включно. Пеня нарахована за загальний період із 01.06.2013 р. по 28.02.2015 р.
У розрахунку пені зазначено, що пеня складає 1903,42 грн. Разом із тим, відповідачем оплачено 25.11.2013 р. пеню в розмірі 4,53 грн. (пеня, нарахована з 01.06.2013 р. по 13.06.2013 р.), що відображено в самому розрахунку, та сума заявлена до стягнення, відповідно до прохальної частини позовної заяви, становить 1898,89 грн. пені.
Також із розрахунку пені вбачається, що позивачем, зокрема, нараховано пеню за невиконання зобов'язань у лютому 2014 р. за загальний період з 01.03.2014 р. по 31.08.2014 р. на суму боргу 5729,95 грн. У письмовому поясненні від 25.06.2015 р. позивач зазначає, що вказана сума (5729,95 грн.) включає в себе донарахування згідно з умовами додаткової угоди від 16.12.2013 р. за період з 18.07.2013 р. по 31.01.2014 р. та нараховану орендну плату за лютий 2014 р. Відповідно до умов зазначеної додаткової угоди, відповідач мав сплачувати орендну плату у лютому 2014 р. - 1284,56 грн.
Оскільки позивач просить стягнути пеню за невиконання зобов'язання у лютому 2014 р., суд здійснив перерахунок пені, виходячи з боргу за лютий 2014 р. у сумі 1284,56 грн. До стягнення з відповідача за заявлений позивачем період (з 01.03.2014 р. по 31.08.2014 р.) за невиконання зобов'язання у лютому 2014 р. належить сума 123,25 грн. В іншій частині розрахунок пені, здійснений позивачем, є правильним. Із відповідача стягується пеня в сумі 1602,91 грн. за заявлений позивачем період.
Таким чином, позов у цілому задовольняється частково.
Відповідач надав письмове клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені), що підлягає стягненню з відповідача та розстрочення виконання рішення суду на півроку, шляхом внесення відповідачем щомісячних рівних платежів на рахунок позивача. Клопотання обгрунтовано тяжким фінансовим становищем підприємства, безумовне стягнення основного боргу та штрафних санкцій у визначеному позивачем розмірі, без можливості розстрочення їх виплати чи зменшення їх розміру, поставить відповідача та його трудовий колектив у скрутне становище та призведе до припинення діяльності підприємства.
Частиною 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати матеріальні інтереси не лише відповідача, а також позивача, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
На підставі зазначеної норми, розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню. Умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Тобто, в матеріалах справи мають бути докази, які б дозволили обґрунтовано припустити, що існують вищезазначені обставини. При цьому суд бере до уваги матеріальні інтереси обох сторін, а також викладені відповідачем у клопотанні обставини, зокрема, збитковість підприємства-відповідача, що підтверджується фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва ПП «Моноліт» на 31.12.2014 р.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічно, відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 6 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Судом відмовляється в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій (пені). Суд враховує, що сума пені, яка стягується з відповідача (1602,91 грн.) не є надмірно великою в порівнянні з сумою боргу (19184,99 грн.), Управління комунальної власності Бердянської міської ради є виконавчим органом Бердянської міської ради.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства «Моноліт» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Леніна, 2, код ЄДРПОУ 20485979) на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. 1-ї Бердянської ради, 2, код ЄДРПОУ 25473739) заборгованість по орендній платі у розмірі 19184 (дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 99 коп., суму 1602 (одна тисяча шістсот дві) грн. 91 коп. пені, суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, всього 22614 (двадцять дві тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 90 коп.
Розстрочити виконання рішення в частині стягнення суми 22614 (двадцять дві тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 90 коп. на шість місяців, стягнувши щомісячно рівними частками до останнього дня кожного місяця (30/31 числа) протягом липня - грудня 2015 року по 3769 (три тисячі сімсот шістдесят дев'ять) грн. 15 коп. та остаточним погашенням останнього платежу до 31.12.2015 р. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 30 червня 2015 р.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд, який розглянув справу. У разі неподання скарги, рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання у повному обсязі.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2015 |
Оприлюднено | 06.07.2015 |
Номер документу | 45978497 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Гандюкова Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні