Рішення

від 23.06.2015 по справі 910/6273/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/86/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2015 Справа № 910/6273/15-г

Колегія суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Кутіщева-Арнет Н.С., Азізбекян Т.А. розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" Остапенко І.В. (83015 м. Донецьк, пр. Ватутіна, 33-а: адреса для кореспонденції: 03138 м. Київ, Червонозоряний, 82)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкоксохім" (04070 м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, офіс 13)

про стягнення 202 374 767 грн. 99 коп.

Представники сторін:

від позивача: Хоменко Г.В., дов. № 13 від 29.01.2015р.

від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" Остапенко І.В. , м. Донецьк звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкоксохім", м. Київ про стягнення 165 000 000 грн. 00 коп. заборгованості за основними зобов'язаннями, 1 870 000 грн. 00 коп. поточної заборгованості по процентам, 32 257 500 грн. 00 коп. простроченої заборгованості по процентам, 3 247 267 грн. 99 коп. пені за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 27.03.2015р., справу № 910/6273/15-г передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", якщо місцевий господарський суд знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то заява подається до господарського суду за територіальною підсудністю судових справ

Відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України від 08.09.2014р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції, на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014 р. № 8-4166/14 та від 29.08.2014 р. № 8-4211/14, керуючись статтею 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції", статтею 34 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що розгляд господарських справи, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється зокрема: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Ухвалою суду від 30.03.2015 р. справу № 910/6273/15-г прийнято до розгляду суддею Дроздовою С.С., присвоєно справі номер провадження 27/86/15 та призначено судове засідання на 22.04.2015р.

09.04.2015р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" Остапенко І.В. про участь в проведенні судового засідання у режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5, 9 ст. 74-1 ГПК України, господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 14.04.2015 р. клопотання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" Остапенко І.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, Київському апеляційному господарському суду доручено забезпечити проведення відеоконференції 22 квітня 2015 р. о 12 год. 30 хв. у приміщенні Київського апеляційного господарського суду за адресою: 04116 м. Київ, вул. Шолуденка, 1.

Судове засідання 22.04.2015р. здійснювалося без застосування відеоконференції, оскільки Київським апеляційним господарським судом не було забезпечено її проведення з причин не отримання ухвали господарського суду Запорізької області від 14.04.2014 р. про задоволення клопотання ПАТ "КБ "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" Остапенко І.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, про що судом складено відповідний акт.

Ухвалою суду від 22.04.2015р., розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України, відкладено на 21.05.2015 р., у зв'язку з неявкою представників сторін.

21.05.2015 р. до Київського апеляційного господарського суду для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи та проведення судового засідання у режимі відеоконференції був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без позивача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Представник відповідача у судове засідання, відкрите 21.05.2015р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

У зв'язку із закінченням терміну розгляду справи та специфікою спору, що розглядається, необхідністю додаткового з'ясування обставин справи, розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 21.05.2015р. № 01-04/164/15 призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Дьоміна А.В., Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 21.05.2015р. справу № 910/6273/15-г прийнято до провадження колегією у складі трьох суддів: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Дьоміна А.В., Азізбекян Т.А.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 23.06.2015 р. № 01-04/232/15, у зв'язку з відпусткою судді Дьоміної А.В., призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Кутіщева-Арнет Н.С., Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 23.06.2015р. справу № 910/6273/15-г прийнято до провадження колегією у складі трьох суддів: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Кутіщева-Арнет Н.С., Азізбекян Т.А.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5, 9 ст. 74-1 ГПК України, господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

28.05.2015р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. При поданні заяви про участь у розгляді справи № 910/6273/15-г в режимі відеоконференції позивачем зазначено суд, в якому необхідно забезпечити її проведення: Київський апеляційний господарський суд.

Ухвалою суду від 29.05.2015р. клопотання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, забезпечити проведення відеоконференції 23 червня 2015р. о 12 год. 00 хв. доручено Київському апеляційному господарському суду у приміщенні Київського апеляційного господарського суду за адресою: 04116 м. Київ, вул. Шолуденка, 1.

Судове засідання 23.06.2015 р. здійснювалося у режимі відеоконференції

У судовому засіданні 23.06.2015р. представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання, відкрите 23.06.2015р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкоксохім", згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України , якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, колегія суддів вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено , що на підставі постанови Правління Національного банку України від 23.05.2014 № 305 "Про віднесення ПАТ "КБ "ПІВДЕНКОМБАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.05.2014 прийнято рішення № 37 про запровадження в ПАТ "КБ ПІВДЕНКОМБАНК" тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів з фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "ПІВДЕНКОМБАНК".

26 вересня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 101 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "ПІВДЕНКОМБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку". Згідно рішення з 26 вересня 2014 року розпочата процедура ліквідації ПАТ "КБ "ПІВДЕНКОМБАНК". Відповідно до Рішення Фонду від 24.11.2014 № 126 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію КБ "ПІВДЕНКОМБАНК" призначено Остапенко Ірину Вікторівну.

Під час тимчасової адміністрації та ліквідації Фонд має право здійснювати управління банком відповідно до ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і нормативно-правових актів Фонду.

Статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку та зобов'язана провести інвентаризацію банківських активів і зобов'язань.

21.03.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" Остапенко І.В. (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецкоксохім" (позичальник) укладено договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 118К-01Ю.

Відповідно до п. 1.1 договору банк відкриває позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування - 165 000 000 грн. 00 коп., кінцевий строк дії кредитної лінії - 17.03.2015р., ціль використання коштів - поповнення обігових коштів, процентна ставка - 25,50 процентів річних.

Згідно п. 2.1 договору видача кредитних коштів позичальнику в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (траншами) шляхом зарахування на поточний рахунок на підставі письмової заяви позичальника.

Пунктом 2.2 договору визначено, що моментом (днем) надання траншу кредиту вважається день врахування на поточний рахунок позичальника суми відповідного траншу кредиту.

Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, визначені пунктом 2.1 договору, та перерахував на поточний рахунок позичальника кредитні кошти на загальну суму 165 000 000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по особовому рахунку клієнта.

Згідно пункту 2.4 договору термін користування позичальником кожним траншем кредиту не може перевищувати кінцевого строку дії кредитної лінії.

Пунктом 2.5 договору визначено, що кредитор нараховує проценти за фактичними залишками кредитної заборгованості позичальника перед кредитором.

Відповідно до п. 2.8 договору сплата процентів здійснюється у валюті кредиту щомісячно, по 05 число місяця (включно), наступного за звітним, а також в день повернення кредиту в повній сумі, якщо таке повернення сталось після кінцевого строку дії кредитної лінії.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно, за період з першого по останнє число поточного місяця, а також у день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, якщо таке повернення сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії.

Пунктом 3.3.5 та 3.3.6 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору в повному обсязі суму отриманих кредитних коштів в строк, визначений п. 1.1 договору та достроково повернути наявну заборгованість за кредитом та сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, які пов'язані з цим договором, у випадках, визначених цим договором.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок № 26001022730001 у ПАТ КБ "ПІВДЕНКОМБАНК", код банку 335946, що підтверджується випискою по особовому рахунку № 26001022730001 за період з 21.03.2014р. по 17.02.2015р.

Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав належним чином, а саме не здійснює щомісячну сплату кредиту, у зв'язку з чим заборгованість по кредиту становить 165 000 000 грн. 00 коп.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію про виконання грошових зобов'язань за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 118К-01Ю від 21.03.2014р.

Претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідно до умов кредитного договору, позивачем відповідачу нараховувалася поточна заборгованість по процентам у розмірі 1 870 000 грн. 00 коп., прострочена заборгованість по процентам у розмірі 32 257 500 грн. 00 коп.

Факт наявності поточної заборгованості відповідача по процентам у розмірі 1 870 000 грн. 00 коп. та простроченої заборгованість по процентам у розмірі 32 257 500 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача 3 247 267 грн. 99 коп. пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положенням пункту 4.2 договору встановлено, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором, а також прострочення строків повернення кредитних коштів, невиконання позичальником умов, встановлених підпунктом 3.3.6 цього договору, кредитор має право стягнути з позичальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано. При розрахунку пені враховується день виникнення простроченої заборгованості та не враховується день повернення заборгованості позичальником.

Враховуючи наведене, перевіривши наданий розрахунок, суд дійшов висновку, що розрахунок пені є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені за порушення строків сплати кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 3 247 267 грн. 99 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкоксохім" 165 000 000 грн. 00 коп. заборгованості за основними зобов'язаннями, 1 870 000 грн. 00 коп. поточної заборгованості по процентам, 32 257 500 грн. 00 коп. простроченої заборгованості по процентам, 3 247 267 грн. 99 коп. пені за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 23.06.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позовні вимоги задоволено.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 4 6 , 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" Остапенко І.В., м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкоксохім", м. Волноваха, Донецька область задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкоксохім" (85700 Донецька область, м. Волноваха, код ЄДРПОУ 37332583) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" Остапенко І.В. (83015 м. Донецьк, пр. Ватутіна, 33-а: адреса для кореспонденції: 03138 м. Київ, Червонозоряний, 82, код ЄДРПОУ 19358767) 165 000 000 (сто шістдесят п'ять мільйонів) грн. 00 коп. заборгованості за основними зобов'язаннями, 1 870 000 (один мільйон вісімсот сімдесят) грн. 00 коп. поточної заборгованості по процентам, 32 257 500 (тридцять дві мільйони двісті п'ятдесят сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. простроченої заборгованості по процентам, 3 247 267 (три мільйони двісті сорок сім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 99 коп. пені за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкоксохім" (85700 Донецька область, м. Волноваха, код ЄДРПОУ 37332583) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя С.С. Дроздова

Судді Н.С. Кутіщева-Арнет

Т.А. Азізбекян

Рішення оформлено та підписано 26.06.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.